Останнім часом європейські країни обіцяють підсилити допомогу Україні. Про що саме йдеться, від яких країн чого чекати та як це вплине на хід війни між Україною та РФ? Чехія виділятиме кошти на відновлення На своєму засіданні в середу уряд Чехії постановив, що в рамках програми відновлення України на період з 2026 по 2030 рр. буде щорічно виділятися кошти. “Фінансування передбачається з щорічним виділенням 1 млрд чеських крон (понад 40 млн євро. – Ред.)”,- повідомив міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський. Програма діє з 2023 року, і Чехія має намір і надалі використовувати її для відновлення України. За словами Ліпавського, завдяки програмі Чехія також отримає підтримку від ЄС. У березні ЄС схвалив для Чехії два проєкти на загальну суму 4 млрд крон.
Кошти будуть надані через Національний банк розвитку і також будуть спрямовані на гуманітарні та відновлювальні проєкти. За словами міністра, це “флагман доброго імені Чехії у світі”.
З 2023 р. і до цього року на програму щорічно виділялося 500 млнкрон. Данія обіцяє більше зброї та санкцій Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен запевнила, що її країна буде продовжувати надавати Україні підтримку, зокрема у військовій та політичній сферах. Про це вона заявила під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Копенгагені. “Ми готові продовжувати нашу підтримку України. А це означає більше зброї, більше боєприпасів і більше санкцій проти Росії. Український народ бореться щодня, і саме ви зараз захищаєте Європу від російської агресії”, – наголосила Фредеріксен. Вона додала, що очільнику Кремля не можна довіряти, адже Путін не демонструє готовності до переговорів та продовжує криваву війну проти України.
Фредеріксен заявила, що не вірить, що Путін бажає миру, поки його не змусять. Ми не повинні бути наївними. Якщо Росія зможе захопити хоча б шматок території, вона на цьому не зупиниться. Путін хоче набагато більше. Саме тому ми маємо збільшувати тиск на Росію, – зауважила прем’єр.
За її словами, надійні гарантії актуальні не лише для України. Переозброєння Європи також є необхідною відповіддю на виклики безпеки у регіоні. Україна та Британія готують рішення для посилення оборони У Києві відбулася зустріч міністра оборони України Дениса Шмигаля з його британським колегою Джоном Гілі. Сторони обговорили ключові потреби ЗСУ, питання довгострокової підтримки та гарантії безпеки для України.
За словами Шмигаля, Велика Британія є “ключовим партнером і справжнім лідером коаліції союзників України”. Він наголосив на важливості забезпечення України боєприпасами, системами протиповітряної оборони та далекобійним озброєнням. Також окремо зупинилися на темі “Коаліції охочих”, яка має виробити дієві механізми безпеки.
Шмигаль повідомив, країни скоординували наступні кроки в посиленні обороноздатності обох держав та готують важливі рішення в цьому напрямку.
Зокрема відомо, що Британія може передати Україні ракети NIGHTFALL після завершення розробки. Про це заявив міністр оборони Британії Джон Гілі. “Понад три з половиною роки ми у Великій Британії були одними з перших, хто підтримав Україну і надав їй необхідну допомогу. Ми завжди намагатимемося реагувати на те, що, на думку України, їй найбільше потрібно.”, – сказав Гілі. Міністерство оборони Великої Британії планує впродовж 9−12 місяців підготувати щонайменше п’ять повністю готових прототипів для випробувань. Система ППО від нордичних та балтійських країн Україна напередодні зими отримає додаткову систему протиповітряної оборони від країн Балтії та Північної Європи. Про це президент України Володимир Зеленський заявив на пресконференції з прем’єром Данії Метте Фредеріксен. “Також говорили про посилення протиповітряної оборони України, адже це безпосередньо рятує життя. І разом з партнерами з нордичних країн та з Балтії ми маємо забезпечити додаткову систему і захист напередодні зими”, – розповів Зеленський. Він наголосив, що Україні необхідно мати достатньо спроможностей для того, щоб захиститися від російських атак.
За словами Зеленського, Путін сподівається, що зима вбиватиме наших людей там, куди не дотягуються його війська. Ми не можемо цього допустити, тут ППО має дуже важливе значення.
Крім того, Бельгія підготувала для України новий великий пакет військової допомоги на 100 млн євро та пообіцяла передати нові винищувачі F-16 якомога швидше.
Своєю чергою уряд Норвегії виділить 1,3 млрд норвезьких крон (понад 118,2 млн дол.) на закупівлю обладнання, запчастин та озброєння для винищувачів F-16. Самі літаки Україна отримає до нового року. Швеція допускає продаж Україні винищувачів Gripen Швеція не виключає продаж Україні сучасних винищувачів Gripen. Однак це буде можливо лише після закінчення війни з Росією. Про це заявив міністр оборони Швеції Пол Йонсон. “Ми ведемо діалог з Україною, і оскільки вони, безумовно, висловили зацікавленість у системі Gripen… переважно GripenEcho, новій версії, яку також використовують Швеція та Бразилія, то майбутній продаж є можливим. У такому разі це буде радше довгострокова ініціатива або створення спільного потенціалу ВПС”,- сказав Йонсон. Він наголосив, що постачання літаків безпосередньо залежать від закінчення війни в Україні.
Водночас, за словами шведського міністра, ця умова не діє щодо старіших літаків GripenС/D. За його словами, Швеціявідкрита для обговорення передачі цих літаків.
Своєю чергою Зеленський повідомив, що Україна спільно зі Швецією готує новий масштабний проєкт у сфері бойової авіації, який може реалізовуватися протягом десятиліть.
За його словами, Україна готує зі Швецією нові кроки у розвитку нашої української бойової авіації. Це може бути сильний проєкт на десятиліття. Як вплине допомога Європи на хід війни з РФ Заяви європейських країн про посилення допомоги Україні – це важливий сигнал і реальне підкріплення її обороноздатності, яке матиме значний вплив на хід війни. Ця підтримка є багатогранною і охоплює кілька ключових сфер: військову, фінансову та відновлювальну.
Така комплексна підтримка має кілька ключових наслідків. По-перше, зміцнення обороноздатності. Постійне постачання зброї та боєприпасів дозволяє Україні підтримувати інтенсивність бойових дій. Системи ППО захищають тил, а можливе постачання винищувачів у майбутньому дасть змогу змінити баланс сил у повітрі.
По-друге, мова йде і про довгострокову перспективу. Обіцянки, як-от фінансова допомога на відбудову або обговорення продажу винищувачів, свідчать про те, що європейські партнери розглядають підтримку України як довгострокове зобов’язання, а не тимчасову допомогу. Це надсилає чіткий сигнал Росії, що її агресія не буде толеруватися, і що Україна має надійних союзників.
По-третє, новини про допомогу та солідарність зміцнюють моральний дух українського народу та армії. Це підтверджує, що Україна не самотня у боротьбі і має підтримку міжнародної спільноти.
По-четверте, посилення військових спроможностей України є також сигналом для Росії, що будь-яке подальше просування буде коштувати їй надзвичайно дорого. Це сприяє стримуванню подальшої агресії та може змусити Кремль переглянути свою стратегію.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: ЄС
-
Що стоїть за новою хвилею європейської допомоги Україні
-
Євролідери з Парижа поговорили із премʼєром Індії
Під час саміту в Парижі європейські лідери провели телефонну розмову з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Цю розмову підтвердила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн своїм постом у соцмережі Х.
За її словами, Індія відіграє важливу роль у зупиненні агресивної війни Росії та у створенні умов для досягнення миру. Фон дер Ляєн наголосила, що війна має глобальні наслідки, створює загрози для безпеки та економічної стабільності, а отже, становить ризик для всього світу. Вона також зазначила, що ЄС та Індія планують узгодити спільну стратегічну програму під час наступного саміту, який має відбутися щонайшвидше у 2026 році.
We had the pleasure of speaking with Prime Minister @narendramodi.We warmly welcome India’s continued engagement with President Zelenskyy. India has an important role to play in bringing Russia to end its war of aggression and helping create a path towards peace.This war… pic.twitter.com/ri5Vkep6MQ— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) September 4, 2025
Телеканал Sky News звернув увагу, що минулими вихідними Нарендра Моді перебував у Пекіні, де проходив саміт Шанхайської організації співробітництва. Перед поїздкою до Китаю він провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Український лідер повідомив, що Моді передасть послання для російського президента Володимира Путіна, який також був присутній на тому саміті.
Нагадаємо, президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що ЄС завершив роботу над гарантіями безпеки для України, які наразі готові до політичного затвердження.
Макрон також заявив, що європейські країни готові надати гарантії безпеки Україні як частину умов мирної угоди.
-
Рада провалила законопроєкт з Ukraine Facility
Верховна Рада 4 вересня не проголосувала законопроєкт №13150 щодо створення системи нагляду за законністю рішеньорганів та посадових осіб місцевого самоврядування. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у четвер.
Документ підтримали 206 парламентаріїв проти необхідного мінімуму 226 голосів.
“Рада провалила ще один законопроєкт з Ukraine Facility. Щоб ви розуміли, дедлайн 31.03.25 вже пройшов”, – зазначив Железняк.
Законопроєкт визначає органи, відповідальні за адміністративний нагляд: Кабмін або уповноважений ним центральний орган – для актів обласних рад, а також обласні держадміністрації – для актів місцевих рад та їхніх виконавчих органів.
Ці органи мають право вимагати усунення порушень, тоді як у разі відмови – звертатися до суду.
Також документ передбачає створення Єдиного державного реєстру актів місцевого самоврядування, деталізує повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері координації і контролю за законністю діяльності територіальних органів виконавчої влади. Ukraine Facility – спеціальний інструмент Європейського Союзу, який забезпечує надання Україні фінансової підтримки на суму до 50 мільярдів євро в період з 2024 по 2027 роки. -
Орбан і Фіцо просять ЄС зняти санкції з частини російських олігархів – ЗМІ
Уряди Угорщини та Словаччини звернулися до Євросоюзу з проханням скасувати санкції проти шести російських бізнесменів в обмін на продовження інших санкцій проти Росії. Про це повідомляє RadioFreeEurope/RadioLiberty.
Ці країни вже й раніше користувалися своїм правом вето, щоб домогтися виключення деяких відомих росіян зі списку підсанкційних осіб, з огляду на тісні політичні відносини із Кремлем. Вони аргументують свою позицію тим, що санкції ЄС нібито “сильніше б’ють” по європейській економіці, ніж по російській.
Кілька дипломатів ЄС зазначають, що цього разу Словаччина хоче зняти санкції з олігарха Усманова і бізнесмена Михайла Фрідмана, а Угорщина домагається виключення зі списку підсанкційних осіб олігархів Дмитра Мазепіна, Петра Авена, Муси Бажаєва та Альберта Авдоляна.
Інші держави-члени ЄС запропонували альтернативне рішення: вилучити лише одну або дві особи – так звані “слабкі випадки”, тобто тих, кого, найімовірніше, все одно виключать зі списку, бо проти них було застосовано санкції на основі слабких доказів, які не витримають жодних випробувань у суді.
І Братислава, і Будапешт відхилили цю пропозицію під час обговорень на нижчому рівні в Брюсселі. З огляду на те, що кінцевий термін поновлення санкцій – 15 вересня, ймовірно, певного компромісу буде досягнуто наступного тижня.
Як відомо, вже тривалий час в Європейському фонді миру через Угорщину заблоковано 6,6 млрд євро на військову допомогу Україні.
Обійти вето Угорщини: ЄС розглядає нові правила -
CША експортували рекордний обсяг скрапленого газу
США у серпні експортували 9,33 млн тонн (12,9 млрд куб м) скрапленого природного газу (LNG), що стало новим історичним максимумом. Про це повідомляє Reuters.
Це перевищує попередній рекорд, встановлений у квітні (9,25 млн тонн), а також липневий показник у 9,1 млн тонн.
Зростання експорту пов’язане із завершенням планового технічного обслуговування на низці заводів, а також із нарощуванням виробництва на об’єкті Plaquemines компанії Venture Global. Цей завод, другий за потужністю у США (27,2 млн тонн на рік), у серпні експортував 1,6 млн тонн – 17% від загального обсягу американського експорту.
Plaquemines продовжує будівництво, але вже у вересні очікується запуск усіх 18 виробничих ліній, що може ще більше збільшити обсяги.
Європа залишилася головним напрямком експорту американського LNG – 6,16 млн тонн, або 66% від загального обсягу. Це більше, ніж у липні, коли було постачено 5,25 млн тонн (58%).
Експорт до Азії у серпні знизився до 1,47 млн тонн, порівняно з 1,8 млн тонн у липні. Поставки до Латинської Америки знизилися до 0,69 млн т (1,0 млрд куб м) або 7% від загального обсягу.
Близько 0,37 млн т (0,5 млрд куб м) американського LNG у серпні не мали кінцевого отримувача і були доступні для біржових контрактів.
-
Запрацювала нова стеля цін на російську нафту
Починаючи з 3 вересня, “стеля” цін на російську нафту становитиме 47,6 доларів за барель замість попередніх 60 доларів. Про це повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак в Телеграм у середу.
“Відсьогодні запрацювала нова “стеля” цін на російську нафту. Ліміт тепер становить $47,6 за барель замість попередніх $60. Таке рішення було ухвалене раніше в межах 18-го пакету санкцій ЄС проти РФ”, – зазначив він.
Єрмак подякував європейським партнерам за врахування рекомендацій санкційної групи щодо зниження “стелі” цін на нафту РФ.
Раніше стало відомо, що нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити бюджет РФ кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів. Мова йде про суму у $19 млрд.
Мерц пропонує економічно виснажити Росію -
Чому Європа вагається щодо конфіскації активів Росії
Міністри закордонних справ країн ЄС обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України. До чого дійшли та як реагує РФ? Дискусії тривають
Міністри закордонних справ країн ЄС в Копенгагені обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України, – повідомила голова європейської дипломатії Кая Каллас. “Ми обговорили, як використовувати заморожені російські активи для оборонної допомоги та відновлення України”, – заявила вона.
За її словами, неможливо уявити, що… у разі припинення вогню або мирної угоди ці активи будуть повернуті Росії, якщо вона не заплатить за репарації. Вона також зазначила, що “ми не бачимо, щоб росіяни платили за завдану шкоду. Тому нам потрібна вихідна стратегія для використання активів, коли війна закінчиться”.
За результатами зустрічі, Каллас сказала, що “це була хороша дискусія, яка буде продовжена”.
При цьому, вона не стала заперечувати, що низка країн поки що проти використання цих активів. За її словами, Бельгія, інші справді вважають, що існують ризики.
Наразі, ці активи вже використовуються, і дозволили надати Україні підтримку на 50 млрд євро. Водночас це були відсотки від прибутків від активів, а не самі активи.
Україна, Польща, країни Балтії закликають ЄС конфіскувати самі російські активи. Проте є багато країн, які проти цієї ідеї. Серед них: Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та Бельгія. Вони побоюються різних наслідків. Замість вилучення активів, вони пропонують, як і раніше використовувати прибутки від них для підтримки Києва.
Дискусії, які точаться в ЄС спрямовані на посилення тиску на Росію та зміцнення позицій України перед можливими мирними переговорами.
“Обговорення конфіскації безпосередньо пов’язане з нашим обговоренням бюджету – ми маємо справу з дефіцитом фінансування близько 60 млрд євро, якого бракує для підтримки України у довгостроковій перспективі”, – зазначив один із чиновників ЄС в коментар іEuractiv наумовах анонімності.
Своєю чергою Керлі Вескі, заступниця міністра закордонних справ Естоніївисловилась ще більш прямо. “Ми чуємо, що збирати гроші з національних бюджетів або бюджету ЄС стає складніше. Але в нас є ці активи, і логічне питання: як ми можемо і чому ми не використовуємо ці активи?”, -наголосила вона.
Загалом, зустріч підтвердила наявність глибоких розбіжностей у ЄС. Є широкий консенсус, що Росія не повинна отримати ці активи назад, але немає єдності щодо того, чи варто їх повністю конфісковувати та, чи існують для цього законні підстави. Що зупиняє ЄС
З правової точки зору, більшість країн ЄС наголошують на відсутності чіткого прецеденту для повного вилучення активів.
Конфіскація заморожених російських активів підірве фінансову стабільність та довіру до євро, Брюссель виступає проти їхнього вилучення, заявив Максим Прево, глава МЗС Бельгії. “Бельгія проти конфіскації цих активів. Чому? Ці активи надійно захищені міжнародним правом, і це означає, що їхня конфіскація викличе систематичну фінансову нестабільність і похитне довіру до євро”, – заявив він.
За його словами, позиція Бельгія така: ці російські активи мають залишатися замороженими, доки Росія не заплатить Україні.
Він наголосив, що конфіскація активів не варіант для Брюсселя, а зміна інвестиційної стратегії викличе зростання різних ризиків.
Крім юридичних та фінансових ризиків деякі країни побоюються, що конфіскація може призвести до відповідних заходів з боку Росії, таких як конфіскація західних активів, що залишилися у РФ, або ескалації конфлікту.
Також існує думка, що заморожені активи є важливим важелем впливу на Росію. Повна конфіскація може позбавити Захід цього інструменту, який можна було б використати під час майбутніх мирних переговорів. Альтернативний варіант
Серед варіантів, що розглядаються в ЄС, є не лише повна конфіскація чи використання поточних прибутків, а й пошук альтернативних шляхів для збільшення доходів від активів. Зокрема, пропонується передати активи до спеціального фонду (SPV) під управлінням Брюсселя, який підтримуватимуть кілька країн ЄС та держави, що не входять до Союзу. Це дозволило б здійснювати більш ризиковані інвестиції, які можуть принести вищу прибутковість для України. Такий фонд також міг би обійти правила одностайності, що унеможливило б вето з боку Угорщини, яка виступає проти використання активів РФ.
Очікується, що протягом двох місяців ЄК представить низку варіантів, підкріплених правовою оцінкою. Угорщина подала до суду на ЄС
Поки в ЄС обговорюють можливість використання активів РФ на потреби України, Угорщина в липні, подала в суд на ЄС за рішення про використання прибутків від них, вважаючи, що це порушує її право на неучасть у цьому процесі.
Угорщина оскаржує рішення Ради ЄС щодо передачі доходів від заморожених російських активів Україні через Європейський фонд миру (ЄФМ). Цей фонд компенсує країнам ЄС кошти, витрачені на допомогу Україні. Країни ЄС роблять внески у фонд, та Рада ЄС прийняла рішення надсилати у фонд доходи з заморожених російських активів.
Зокрема Угорщина вимагає у Суду ЄС скасувати рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 р. щодо розподілу допоміжних заходів для військової підтримки ЗСУ, а саме надсилання доходів від російських активів до ЄФМ.
Також Угорщина вимагає визнати недійсним рішення ЄФМ від березня 2025 р. щодо використання доходів від російських активів на фінансування військової допомоги Україні. Реакція РФ на дії ЄС
Росія послідовно і надзвичайно різко реагує на будь-які ініціативи щодо використання її заморожених активів, погрожуючи “симетричною” і “болючою” відповіддю.
Водночас обсяг західних активів на її території менший за обсяг її заморожених активів на Заході.
Риторика Кремля посилюється з кожною новою заявою західних країн про передачу коштів Україні, навіть якщо мова йде лише про відсотки.
Російські офіційні особи називають будь-яку конфіскацію чи використання прибутків від активів “крадіжкою”, “пограбуванням” і “розбоєм”. Вони стверджують, що такі дії порушують міжнародне право та підривають основи світової фінансової системи.
Російська реакція на нещодавню неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені була досить передбачуваною. Замість прямих заяв, Росія висловила свою позицію через коментар Володимира Барбіна, посла РФ у Данії. “Данія повністю зруйнувала відносини з Росією і що ніяких сигналів про можливість перегляду такого курсу Копенгаген не подає”, – сказав він.
Російська сторона розглядає зустріч у Копенгагені як черговий прояв “антиросійських”настроїв. Барбін назвав ситуацію “тотальним неприйняттям нашої країни”, що відображає загальний наратив Кремля про “русофобію” Заходу.
Посол також підкреслив, що “мир, який би враховував і інтереси Росії, означає, що Україну надалі не можна буде використовувати як інструмент боротьби з нашою країною”. Це вказує на те, що Росія пов’язує питання заморожених активів з політичним врегулюванням і не готова йти на поступки без повного врахування своїх вимог.
Попри те, що в Копенгагені не було прийнято остаточних рішень щодо повної конфіскації активів, сам факт обговорення цих питань викликає різку критику з боку Кремля. Це підтверджує, що для РФ питання заморожених активів є надзвичайно чутливим і Москва вважає їх важливим важелем у політичній боротьбі.
Вікторія Хаджирадєва
-
ЄС обговорює схему збільшення прибутків від заморожених активів РФ – ОП
В Європейському Союзі почали офіційно обговорювати схему збільшення прибутків від заморожених російських активів. Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра на своїй Facebook-сторінці.
“Це не фінальне рішення, але вже факт, що сьогодні в центрі уваги – питання, яке Україна піднімала ще з перших днів повномасштабного вторгнення: створення міжнародного компенсаційного механізму і спрямування коштів держави-агресора на відшкодування збитків нашому народу і державі”, – зазначила вона.
За словами Мудрої, у 2022 році українська команда розробила концепцію механізму, яку підтримали 94 держави в ООН. У 2023 році було створено, а в 2024 році запущено перший елемент – Міжнародний реєстр збитків для України Register of Damage for Ukraine – RD4U, який уже приймає заяви через Дію за першими 11 категоріями (втрата близьких, поранення, катування, сексуальне насильство, позбавлення свободи, зруйноване чи пошкоджене житло, вимушене переміщення). Загалом категорій понад 40 – і вони будуть відкриті найближчим часом.
Як повідомила Ірина Мудра, наступного тижня у Гаазі відбудеться фінальний, сьомий раунд переговорів щодо наступного елементу – Міжнародної компенсаційної комісії для України.
“Паралельно ми з першого дня замороження понад 300 млрд доларів російських державних активів працюємо над тим, щоб вони були спрямовані на компенсації. Бо Росія вже завдала Україні понад 1 трильйон доларів збитків за 11 років агресії”, – зазначила заступниця керівника Офісу президента.
Вона нагадала, що у 2024 році Україна здобула важливий проміжний результат – $50 млрд із прибутків заморожених активів.
“Сьогодні мова йде про наступний крок: перемістити активи у спеціальний фонд, щоб вони приносили значно більші прибутки. Ми презентували цю модель партнерам, і минулої суботи її вперше офіційно почали обговорювати в ЄС”, – зазначила Мудра.
Заступниця керівника Офісу президента закликала партнерів підтримайте цей механізм як перший етап примусу Росії виконати свої зобов’язання за міжнародним правом.
Раніше ЗМІ писали, що Європейська комісія розробляє механізм, що дозволить переказати майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відновлення України після війни.
В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів -
У ЄС обговорюють збільшення компенсації Україні від заморожених активів РФ
В Європейському Союзі почали офіційно обговорювати схему збільшення прибутків від заморожених російських активів задля компенсації збитків Україні. Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра на своїй Facebook-сторінці.
“Це не фінальне рішення, але вже факт, що сьогодні в центрі уваги – питання, яке Україна піднімала ще з перших днів повномасштабного вторгнення: створення міжнародного компенсаційного механізму і спрямування коштів держави-агресора на відшкодування збитків нашому народу і державі”, – зазначила вона.
За словами Мудрої, у 2022 році українська команда розробила концепцію механізму, яку підтримали 94 держави в ООН. У 2023 році було створено, а в 2024 році запущено перший елемент – Міжнародний реєстр збитків для України Register of Damage for Ukraine – RD4U, який уже приймає заяви через Дію за першими 11 категоріями (втрата близьких, поранення, катування, сексуальне насильство, позбавлення свободи, зруйноване чи пошкоджене житло, вимушене переміщення). Загалом категорій понад 40 – і вони будуть відкриті найближчим часом.
Як повідомила Ірина Мудра, наступного тижня у Гаазі відбудеться фінальний, сьомий раунд переговорів щодо наступного елементу – Міжнародної компенсаційної комісії для України.
“Паралельно ми з першого дня замороження понад 300 млрд доларів російських державних активів працюємо над тим, щоб вони були спрямовані на компенсації. Бо Росія вже завдала Україні понад 1 трильйон доларів збитків за 11 років агресії”, – зазначила заступниця керівника Офісу президента.
Вона нагадала, що у 2024 році Україна здобула важливий проміжний результат – $50 млрд із прибутків заморожених активів.
“Сьогодні мова йде про наступний крок: перемістити активи у спеціальний фонд, щоб вони приносили значно більші прибутки. Ми презентували цю модель партнерам, і минулої суботи її вперше офіційно почали обговорювати в ЄС”, – зазначила Мудра.
Заступниця керівника Офісу президента закликала партнерів підтримайте цей механізм як перший етап примусу Росії виконати свої зобов’язання за міжнародним правом.
Раніше ЗМІ писали, що Європейська комісія розробляє механізм, що дозволить переказати майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відновлення України після війни.
В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів -
Більшість населення ЄС підтримує розширення – опитування
ГромадяниЄС підтримують подальше розширення ЄС, опитування громадської думки в країнах-кандидатах вказують на загальну підтримку вступу до ЄС. Про це свідчать результати нещодавно опублікованого спеціального опитування Eurobarometer.
Зазначається, що 56% громадян ЄС підтримують подальше розширення ЄС. Підтримка особливо висока серед молоді: близько двох третин респондентів віком від 15 до 39 років вважають, що (потенційні) кандидати повинні приєднатися до ЄС, щойно вони виконають необхідні умови.
Більшість (56%) також вважає, що їхня власна країна виграє від майбутнього розширення ЄС. Найбільш визнаними перевагами називають сильніший глобальний вплив, більший ринок для підприємств ЄС, більше можливостей працевлаштування та більша солідарність і безпека.
Разом з тим, респонденти висловлюють занепокоєння щодо міграції, корупції та злочинності, а також фінансових витрат на розширення. Вони підкреслюють важливість забезпечення того, щоб країни-кандидати дотримувалися верховенства права, боролися з корупцією та захищали основні права, що є важливими елементами надійного та заснованого на заслугах процесу вступу.
67% громадян зазначають, що вони недостатньо поінформовані про розширення. Єврокомісія у цьому зв’язку прагне підвищити обізнаність громадськості, надаючи чітку та доступну інформацію та взаємодіючи з громадянами по всьому ЄС.
Результати показують, що громадяни ЄС, і особливо молодь, підтримують розширення. Євробарометр надсилає ще один чіткий сигнал: люди хочуть надійного процесу, заснованого на цінностях, який керується реальними реформами. Разом з державами-членами ми будемо безпосередньо взаємодіяти з громадянами, вирішувати їхні проблеми та показувати, як розширення забезпечує мир, процвітання та більш об’єднану Європу, – зазначила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
Опитування показують загальну підтримку вступу до ЄС на Західних Балканах, за винятком Сербії. Підтримка вступу до ЄС є помітно високою в Албанії (91%) та Північній Македонії (69%), причому громадяни очікують таких переваг, як покращення якості життя та відкриті кордони. Натомість, Сербія демонструє найнижчу підтримку вступу до ЄС у регіоні – 33%. У Східному сусідстві країни-кандидати Грузія та Україна лідирують із відповідно 74% та 68% підтримки членства в ЄС. Загалом, ентузіазм щодо вступу до ЄС залишається сильним, водночас на нього впливають конкретні економічні та геополітичні проблеми кожної країни.
На Західних Балканах позитивний імідж ЄС найвищий в Албанії (82%), де громадяни цінують підтримку ЄС економічного розвитку та зусиль боротьби з корупцією. Тим часом імідж ЄС у Сербії (38%) спричинений низьким рівнем довіри. У країнах-кандидатах країн Східного сусідства імідж ЄС також неідеальний: Молдова (55%), Україна (49%) та Грузія (43%).
Загалом, імідж ЄС, як правило, більш позитивний на Західних Балканах, ніж у державах на схід від ЄС, за винятком Сербії, визнає Єврокомісія. Низький рівень обізнаності про Європейський Союз та політику розширення є спільною проблемою для всіх країн-кандидатів та потенційних кандидатів, при цьому значна частина громадян відчуває себе недостатньо поінформованою. Лише 48% у Молдові та 39% у Чорногорії вважають себе «добре» або «дуже добре» поінформованими, тоді як в Україні ці показники впали до 23%, та до 20% – у Сербії. Це вказує на необхідність активніших, більш адаптованих до місцевих умов комунікаційних зусиль ЄС.
У Туреччині 50,7% громадян повідомляють про позитивне ставлення до ЄС, проте лише 40,6% вважають себе добре поінформованими про ЄС та його політику. Підтримка членства в ЄС становить 49,9%. За словами респондентів, основними перешкодами для вступу Туреччини залишаються відсутність політичної волі, недоліки у верховенстві права та поширена корупція.
Опитування проводилося з лютого по березень 2025 року серед понад 26300 громадян у 27 державах-членах ЄС. Опитування сприйняття були проведені в Албанії, Боснії та Герцеговині, Косово, Грузії, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії та Україні. Вибірка з 1000 осіб була відібрана за допомогою двоетапного стратифікованого методу вибірки; а особисті інтерв’ю (метод CAPI) були проведені з травня по червень 2025 року.