Україна попереджає про обхід санкцій через Білорусь та використання криптовалютних каналів. Країна просить своїх партнерів розробити нову стратегію протидії, оскільки наразі існуючий санкційний режим ЄС має слабкі місця. Українські посадовці зазначили, що важливо зробити контроль над ситуацією більш ефективним, оскільки деякі країни ЄС не виконують санкції належним чином. Київ акцентує увагу на санкціях проти Білорусі, яка стала платформою для обходу санкцій у військовій сфері. Україна недавно ввела нові санкції проти Росії, спрямовані проти осіб та компаній, що підтримують російську воєнну машину та обходять санкції.
Позначка: ЄС
-
Україна та ЄС схвалили оновлені умови торгівлі
Україна та Європейський Союз ухвалили рішення про зниження тарифів та збільшення квот на експорт сільськогосподарської продукції до ЄС. Це означає, що українські виробники матимуть більше можливостей для продажу своїх товарів на європейському ринку. Рішення набере чинності через 15 днів і буде діяти безстроково. Це сприятиме розвитку торгівлі між Україною та ЄС. Перегляд угоди знову відбудеться у 2028 році.
-
Єврокомісія оштрафувала Gucci, Chloе та Loewe на €157 млн
Європейська комісія оштрафувала компанії Gucci, Chloe і Loewe на 157 мільйонів євро за участь у фіксації цін на свої товари, що порушує правила конкуренції в ЄС. Ці бренди обмежували можливість роздрібних продавців встановлювати свої ціни на товари в магазинах та онлайн. Вони вимагали, щоб роздрібні продавці не знижували ціни і дотримувалися рекомендацій компаній. Це призвело до збільшення цін та обмеження вибору для споживачів. Віцепрезидентка ЄК Тереза Рібера підкреслила, що така поведінка не буде терпіти в Європі, і справедлива конкуренція має бути дотримана у всіх галузях, включаючи модну індустрію.
-
Каллас розповіла, які справи з 19 пакетом санкцій проти РФ
У Євросоюзі розглядають можливість введення 19-го пакету санкцій проти Росії. Глава європейської дипломатії Кая Каллас повідомила про це під час пресконференції разом з президентом України Володимиром Зеленським у Києві 13 жовтня. Вона зазначила, що дебати з цього питання тривають у зв’язку з труднощами, пов’язаними з великою кількістю країн-членів ЄС. Каллас виразила надію на досягнення результату до європейського саміту, який відбудеться наступного тижня, проте наголосила, що робота буде продовжуватися навіть у разі невдачі на саміті. Її позитивний настрій полягає в переконанні, що урешті-решт вдалося буде досягти результату і прийняти рішення. Сам саміт Європейської Ради запланований на 23-24 жовтня у Брюсселі.
-
ЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні – ЗМІ
Європейський Союз планує використати близько 200 млрд євро заморожених російських активів для сталого фінансування України, включаючи репараційний кредит на 140 млн євро. Це стало актуальним, оскільки Європа тепер несе основне навантаження з фінансування військових та економічних потреб України, після того як США припинили оплату постачань зброї. Президент України Володимир Зеленський вказав, що деякі союзники затягують з фінансуванням програми закупівель озброєнь. Україна сподівається на закупівлі на мільярд доларів щомісяця, щоб реалізувати свій потенціал. План передбачає, що Україна може отримати нові кредити на 140 млрд євро під заставу російських активів, які будуть повернуті лише у випадку, якщо Росія погодиться виплатити компенсацію за завдану шкоду війною. ЄС також сперечається про мету цих кредитів та розглядає можливість надання гарантій для зниження юридичних ризиків. Країни G7 заморозили приблизно 300 млрд доларів російських активів і обговорюватимуть це питання разом із новими санкціями проти Росії. Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини погодилися використати заморожені російські активи для підтримки України та підкреслили важливість співпраці зі США.
-
Тепер час грає на користь України – Каллас
Європейський Союз продовжує збільшувати тиск на Росію, щоб виснажити її військову економіку та підтримати Україну. Головний представник ЄС з закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас заявила, що кожен євро, який ЄС відбирає у Росії, утримує її від фінансування війни. Вона підтримала Україну та повідомила про надання додаткової фінансової допомоги та створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів Росії. Каллас також зазначила, що ЄС має намір ужити нові заходи проти Росії, спрямовані на її енергетичні, фінансові та торговельні доходи, щоб ще більше підірвати військову економіку країни.
-
ЄС надасть Україні додаткові 100 млн євро на зимову допомогу
Європейський Союз вже виділив 800 мільйонів євро на зимову підтримку України і планує надати ще 100 мільйонів євро. Цю інформацію оголосила високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас під час прес-конференції в Києві разом з українським колегою Андрієм Сибігою. Також було оголошено про виділення 10 мільйонів євро на створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів Росії та ще 6 мільйонів євро на підтримку дітей, які були депортовані Росією, та жертв сексуального насильства. Каллас підкреслила, що російські лідери несуть відповідальність за війну і злочини, і ніхто не повинен залишитися без покарання за скоєні злочини.
-
Каллас прибула з візитом до Києва
Кая Каллас, що є верховним представником ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки, прибула до Києва. Вона заявила у соцмережі, що українці надихають світ своєю мужністю і потребують повної підтримки. Каллас зазначила, що перебуває в Києві для обговорення фінансової та військової підтримки, безпеки енергетичного сектору України та притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрів Каллас на столичному вокзалі після її прибуття потягом.
-
ЄС впровадив нову систему в’їзду
На зовнішніх кордонах країн Європейського Союзу та Шенгенської зони з 12 жовтня почали впроваджувати нову цифрову систему в’їзду та виїзду (Entry/Exit System, EES). Про це нформує пресслужба ДПСУ.
“Планується поетапний запуск функціонування системи вже з 12 жовтня 2025 року у пунктах пропуску, зокрема і на кордоні з країнами-членами ЄС – Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією”, – зазначили у повідомленні.
Діяльність системи EES стосуватиметься усіх громадян третіх країн (включаючи Україну), котрі перетинають зовнішні кордони Шенгенської зони для короткострокового перебування (до 90 днів протягом 180-денного періоду).
Система EES є автоматизованою централізованою базою даних, призначеною для електронного відстеження перетину кордону без проставлення штампів у паспортах.
Під час першого в’їзду до Шенгенської зони, після запуску EES, особа проходитиме розширену реєстрацію, яка включатиме збір біометричних даних: зображення обличчя та чотири відбитки пальців. При наступних перетинах кордону процес буде спрощено та прискорено, оскільки біометричні дані звірятимуться з уже наявною цифровою інформацією. Система автоматично фіксуватиме дату, час і місце в’їзду/виїзду.
Очікується, що прикордонні відомства країн-учасниць будуть поступово вводити систему в експлуатацію протягом шестимісячного перехідного періоду.
Як зазначається, провадження EES має на меті прискорення прикордонного контролю, підвищення рівня безпеки, точний облік термінів перебування громадян у країнах ЄС, протидію незаконній міграції тощо. EES – це передова технологічна система, яка буде цифровим чином реєструвати в’їзд і виїзд громадян країн, що не входять до ЄС, які подорожують до 29 європейських країн, включаючи країни, що входять до Шенгенської угоди, з метою короткострокового перебування. -
Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ
Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.
У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.
Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.
8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.
Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.
Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.