Президент США Дональд Трамп збирається зустрітися з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном у Білому домі. Ця зустріч може дати можливість Трампу вплинути на Орбана і домогтися того, щоб Угорщина припинила блокувати євроінтеграцію України. Орбан відомий своєю протистоянням Україні в ЄС та підтримкою російських інтересів. Під час зустрічі у Вашингтоні Орбан може спробувати отримати послаблення санкцій США проти Росії, а Трамп у свою чергу може вимагати від нього припинити блокування рішень щодо України. Це може посилити позиції США та ЄС і сигналізувати про підтримку України на шляху до Європейського Союзу.
Позначка: ЄС
-
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції у Києві висловив обурення тим, що введення Європейського вуглецевого мита (CBAM) може сильно вразити економіку України, починаючи з 2026 року. Він зауважив, що це рішення Євросоюзу більше спрямоване на захист свого внутрішнього ринку, ніж на збереження екології. Водовіз підкреслив, що впровадження CBAM може призвести до скорочення ВВП України на 5% у 2026 році та навіть на 10% у 2030 році, а також до зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів. Він закликав уряд шукати спільні рішення з Євросоюзом, щоб відтермінувати введення CBAM для України через важливість ситуації в країні. Також він висловив необхідність створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.
-
«Домашнє завдання» виконано: Україна готується до переговорів з ЄС
У Єврокомісії у звіті про розширення ЄС підкреслили позитивний прогрес реформ в Україні. Україна продовжує рухатися у напрямку європейської інтеграції, демонструючи стійкість та відданість. Звіт не містить критики, але містить рекомендації щодо подальших кроків. Україна отримала загальну оцінку на рівні “певний прогрес”, що є краще, ніж минулого року. Єврокомісія також зазначила, що Україна може приєднатися до ЄС до 2030 року, разом з Молдовою, Албанією та Чорногорією. У порівнянні з іншими країнами-кандидатами, Україна показала середній прогрес, але все ж рухається у відповідному напрямку.
-
Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС
Україна отримала можливість брати участь у Європейському оборонному фонді після досягнення відповідної угоди. Це означає, що українські компанії та організації зможуть приєднатися до спільних досліджень та розробок у галузі оборони разом з ЄС. Угода передбачає мобілізацію бюджетних ресурсів для інновацій, інвестицій у промисловість та інфраструктуру, а також створення спільних проектів. Це допоможе збільшити інвестиції в оборонні технології та підвищити оборонну готовність ЄС. Раніше Європейська комісія відзначила прогрес України на шляху до європейської інтеграції, але також закликала до боротьби з корупцією та прискорення реформ у сфері верховенства права.
-
Європарламент закликав до санкцій проти Угорщини
Депутати Європарламенту планують вимагати введення санкцій проти Угорщини через порушення демократії та європейських цінностей у країні. Комітет Європарламенту з громадянських свобод ухвалив звіт, у якому вказується на кризу верховенства права та порушення цінностей в Угорщині. Резолюцію про введення санкцій планують обговорити на пленарному засіданні Європарламенту в листопаді. Євродепутати стверджують, що Угорщина перетворилася на “гібридний режим електоральної автократії”, а це становить загрозу для Євросоюзу та його цінностей.
-
Репараційний кредит для України: Бельгія назвала три умови
У виконанні плану Єврокомісії з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів виникли труднощі через позицію Бельгії. Бельгійські керівники висловили обурення та стурбованість щодо можливості повернення Росії грошей, які ЄС планували передати Україні. Прем’єр-міністр Барт Де Вевер вимагає більше гарантій для захисту своєї країни від фінансових та юридичних ризиків. Бельгія також вимагає розподілу ризику з іншими країнами ЄС у разі повернення грошей Росії. Крім того, Бельгія пропонує розглянути можливість надання гарантій кредиту за рахунок загального бюджету ЄС. Ці питання вимагають подальших обговорень між ЄК та країнами ЄС. Наявність репараційного кредиту від Європейського Союзу була б важливим сигналом для МВФ та інших інвесторів про стабільність економіки України. Але без узгоджених умов кредиту гроші на підтримку України доведеться виділити відомствам самостійно.
-
Зеленський відреагував на звіт Єврокомісії
Президент Володимир Зеленський вважає позитивним звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення Євросоюзу, який підтверджує, що Україна впевнено рухається до членства у ЄС. Про це він написав у Телеграм у вівторок, 4 листопада. Зеленський нагадав, що прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів громадян.
“Я вдячний кожному українцю, хто щоденно працює заради нашої незалежності, нашої держави, усім, хто підтримує ці зусилля, і, безумовно, всім нашим хоробрим воїнам, які б’ються заради України, за своїх побратимів і за саму можливість безпечної, об’єднаної та вільної Європи, у якій Україна є невід’ємною частиною”, – написав він.
За словами президента, тепер Україна очікує “рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи”.
“Єдність і сила – це два ключові елементи для того, щоб європейський проєкт був успішним і забезпечив безпеку, добробут і гарантований мир для всіх європейських народів, громад і родин. Ми продовжимо спільну роботу задля зміцнення Європи та наших спільних цінностей”, – резюмував Зеленський.
В Офісі президента нагадали, що сьогодні Єврокомісія презентувала звіт у межах Пакета розширення Євросоюзу 2025 року. Україна отримала найкраще за три роки відзначення своєї роботи: у кожному з 36 розділів – позитивний результат.
У звіті йдеться про те, що Україна послідовно просувається в імплементації законодавства відповідно до норм Євросоюзу. Єврокомісія підтвердила, що є готовність до відкриття першого, другого та шостого переговорних кластерів. Такі результати демонструють, що це питання – серед основних пріоритетів роботи президента України, Верховної Ради та уряду. -
ЄС має всі підстави відкрити переговорні кластери з Україною – єврокомісар
Процесу скринінгу законодавства України та Молдови на відповідність європейському свідчить, що є всі підстави для того, щоб Єврорада ухвалила відкриття переговорних кластерів до кінця листопада. Про це заявила європейський комісар з питань розширення Марта Кос у вівторок, 4 листопада в Брюсселі, представляючи на засідання Комітету Європейського парламенту з питань закордонних справ Пакет розширення.
“Процес скринінгу з Молдовою та Україною було завершено, і (Європейська) Комісія продовжить свою роботу, щоб (Європейська рада) мала змогу відкрити всі кластери до кінця листопада, і я дуже сподіваюся, що це станеться”, – зауважила чиновниця.
При цьому європейський комісар наголосила, що основний принцип у політиці розширення заснований на заслугах.
“Тому, коли ми кажемо, що якщо держави-члени виконують свої зобов’язання, і я дійсно можу довести, бо маю докази у цьому звіті, що вони виконують свої зобов’язання, то ЄС також повинен виконувати свої зобов’язання”, – переконана Кос.
Кос вважає реалістичним розширення Європейського союзу в найближчі роки.
“Розширення може бути успішним лиш тоді, коли воно зміцнить наш Союз. Для досягнення цієї мети нам потрібен більший прогрес у двох основних напрямках. Перший напрямок полягає в тому, що майбутні держави-члени повинні повністю підготуватися до відповідальності держав-членів, а другий – ми повинні підготувати наш союз до розширеного ЄС… З огляду на темпи успішного (прогресу щодо) розширення деяких країн-кандидатів… це – реалістична можливість у найближчі роки”, – пояснила вона.
Вона наголосила, що країни-кандидати мають амбітні цілі.
“Чорногорія хоче завершити переговори наприкінці 26-го. Албанія наприкінці 27-го. Молдова та Україна — у 2028 році. Для мене амбіції важливіші за роки чи дати, і Комісія підтримує ці амбіції. Цього року я можу сказати, що ці чотири кандидати підтвердили свої амбіції конкретними діями”, – констатувала Кос.
Вона також прокоментувала питання України. За її словами, “на тлі викликів, спричинених агресією Росії, Україна продемонструвала свою відданість шляху до ЄС, рухаючись вперед у ключових реформах”.
“Вже зроблені кроки закладають основу для відновлення та відкривають простір для більшої участі приватного сектору. Важливо підтримувати цей імпульс та запобігати будь-якому ризику регресу, зокрема, у боротьбі з корупцією”, – резюмувала Кос. -
Вступ України до ЄС: в Брюсселі узгодили звіт про розширення
Україна демонструє “виняткову відданість” вступу до ЄС, але мусить змінити негативні тенденції в боротьбі з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Про це мовиться в проєкті тексту Звіту про розширення ЄС в частині, що стосується України, опублікуваному Reuters.
Основні положення звіту ЄС
У звіті, який, як очікується, буде прийнято сьогодні, йдеться, що “попри дуже складні обставини, в яких опинилася країна через агресивну війну Росії, Україна протягом минулого року продовжувала демонструвати вражаючу відданість шляху вступу до ЄС”.
Європейські чиновники раніше висловлювали стурбованість щодо кроків, вжитих у липні для встановлення більшого контролю з боку генерального прокурора України над НАБУ та САП.
Протести змусили керівництво України швидко змінити курс, але цей епізод “привернув увагу прихильників України в Брюсселі та столицях ЄС”, ідеться в повідомленні Reuters.
“Недавні негативні тенденції, включаючи зростаючий тиск на спеціалізовані антикорупційні агентства та громадянське суспільство, мають бути рішуче змінені”, – йдеться в проєкті звіту Єврокомісії.
Хоч майже всі уряди ЄС публічно підтримують прагнення України до ЄС, сьогодні відсутні плани щодо приєднання країни до блоку найближчим часом, а багато дипломатів визнають, що вступ України зіткнеться зі значними перешкодами.
Українська влада дала зрозуміти ЄС, що має намір завершити переговори про вступ до кінця 2028 року. У відповідь Єврокомісія заявила, що це вимагатиме активізації зусиль з боку Києва, йдеться у матеріалі.
“Єврокомісія прагне підтримати цю амбітну мету, але вважає, що для її досягнення необхідне прискорення темпів реформ, зокрема щодо основоположних принципів, зокрема верховенства права”, – підкреслюється у проєкті звіту.
Єврокомісія також запропонує ліпше захищати демократичні стандарти в майбутніх раундах розширення.
Реакція в українському уряді
Водночас віце-прем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка назвав щорічний звіт про розширення, який Єврокомісія складає для всіх держав-кандидатів, “найкращим за три роки”. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
“Найкращий звіт про розширення за три роки – така оцінка зусиль України на шляху до вступу в ЄС буде оприлюднена сьогодні”, – написав він.
За його словами, Єврокомісія вперше визнала, що Україна демонструє рекордний прогрес у більшості сфер реформ.
Звіт має 36 оцінок по розділах і окремих дорожніх картах. По всіх без винятку Україна має прогрес і рухається швидше, ніж торік, наголосив Качка.
“Більша швидкість реформ (покращення прогресу) по 15 переговорних розділах. У 12 розділах цей прогрес на високому рівні (good progress). По жодному з розділів немає падіння загальної оцінки підготовки до вступу в ЄС. У 11 розділах ми маємо підвищення загальної оцінки, що є найкращою оцінкою динаміки з моменту кандидатства”, – розповів урядовець.
Він додав, що звіт не містить критики, а має рекомендації щодо подальших кроків, які збігаються зі скринінговими звітами та дорожніми картами. У судочинстві та антикорупції відзначається системна робота інституцій.
Він також відзначив той факт, що Єврокомісія підтверджує готовність до відкриття 1, 2 та 6 кластерів переговорів, а інші – “в непоганій динаміці для того, щоб бути готовими до відкриття до кінця року”.
Раніше вже анонсувалося, що Єврокомісія сьогодні представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС.
Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС -
ЄС погодив транш у 1,8 млрд євро для України
Рада Євросоюзу схвалила п’ятий платіж Україні на суму понад 1,8 млрд євро в рамках механізму Ukraine Facility. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у вівторок, 4 листопада.
Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для п’ятого траншу, а також один невиконаний крок з четвертого траншу. Фінансування спрямоване, головним чином, на зміцнення макрофінансової стабільності України та підтримку подальшої роботи її державного управління, – йдеться у повідомленні.
У Раді ЄС нагадали, що виплати в межаї Ukraine Facility тісно пов’язані з Планом України (Ukraine Plan), який окреслює стратегію нашої держави щодо відновлення, реконструкції та модернізації, а також графік впровадження реформ, необхідних для вступу до ЄС протягом наступних років.