Позначка: ЄС

  • ЄК відреагувала на корупційний скандал в Україні

    ЄК відреагувала на корупційний скандал в Україні

    Розкриття масштабної корупційної схеми в енергетиці України означає, що антикорупційні органи в нашій державі вже працюють. Про це сказав речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, повідомляє Європейська правда в четвер, 13 жовтня.
    “Це розслідування показує, що в Україні діють і функціонують антикорупційні органи”, – заявив він і додав, що “боротьба з корупцією є центральним елементом нашого пакета з питань розширення”.
    Мерсьє нагадав, що боротьба з корупцією є ключовою умовою для країни, яка прагне вступити до Євросоюзу.
    “Вона вимагає постійних зусиль, щоб забезпечити потужну спроможність боротися з корупцією та повагу до верховенства права”, – додав речник.
    За його словами, роль незалежних антикорупційних органів, які є наріжним каменем верховенства права в Україні як майбутній державі-члені ЄС, має бути захищеною.
    “Комісія продовжить моніторинг ситуації”, – запевнив Гійом Мерсьє.
    Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
    Пізніше стало відомо, що зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.
    Наразі підозри оголошено семи фігурантам, з них п’ятеро затримані і суд отбрав їм запобіжні заходи. Два міністри написали заяви про звільнення.
    Також президент Володимир Зеленський ввів санкції проти двох осіб.

  • Чорногорія посилила правила проживання для росіян

    Чорногорія посилила правила проживання для росіян

    Уряд Чорногорії посилив правила перебування та проживання іноземців, включно з громадянами Росії. Станом на початок 2025 року у країні перебувало близько 20 000 росіян.

    Відтепер мінімальна вартість нерухомості, на підставі якої іноземці можуть оформити дозвіл на проживання, становить 200 000 євро. Власники нерухомості, котрі вже оформили такі дозволи, мають протягом року привести свій статус у відповідність до нових вимог.

    Для отримання дозволу через бізнес власники та виконавчі директори компаній з часткою понад 51% зобов’язані мати не менше трьох працівників, двоє з яких повинні бути громадянами Чорногорії на повну ставку. На адаптацію бізнесу до нових правил відведено 180 днів.

    Влада також посилює контроль за перебуванням іноземців, проводить перевірки неактивних та фіктивних компаній і в разі потреби анулює дозволи на проживання.

    Посилення правил пов’язано з планами Чорногорії на вступ до Шенгенської зони та ЄС, а також із вимогами Брюсселя щодо перевірки заявок та синхронізації міграційного законодавства, включно з особами, що перебувають під санкціями.

    Паралельно Чорногорія підтримує санкції проти Росії та Білорусі, бере участь у резолюціях ООН, місії НАТО з підготовки українських військових та готує десятирічний договір про безпеку з Україною.

    Нагадаємо, громадяни Росії будуть змушені звертатися за новою візою щоразу, коли планують подорожувати до ЄС, що дозволить ретельніше і частіше перевіряти заявників.
    Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

  • Україна отримала від Євросоюзу майже 6 млрд євро

    Україна отримала від Євросоюзу майже 6 млрд євро

    Євросоюз надав Україні транш у розмірі 5,9 млрд євро. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм в четвер, 13 листопада.
    За її словами, з цієї суми – 4,1 млрд євро у межах механізму ERA Loans. Це завершальний транш у рамках програми на 18 млрд євро, профінансованої з прибутків від заморожених російських активів.
    “Це – приклад того, як Росія починає платити за свої злочини. І водночас – сигнал європейської солідарності та рішучості підтримувати нашу здатність вистояти”, – написала очільниця уряду.
    Окрім того, 1,8 млрд євро надано у межах ініціативи Ukraine Facility. Свириденко підкреслила, що це підтвердження того, що Україна впевнено рухається шляхом реформ і європейської інтеграції.
    “Обидва рішення – результат стратегічного партнерства та довіри між Україною та Європейським Союзом… Це допомагає нам зберегти макрофінансову стабільність навіть в умовах викликів війни – найбільшої у Європі з часів Другої світової. Ці кошти про врятовані життя, відновлену інфраструктуру, зміцнену економіку. Це означає, що більше внутрішніх ресурсів ми можемо спрямовувати на головне – оборону”, – зазначила Свириденко.
    Вона подякувала президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарам Валдісу Домбровскісу та Марті Кос за лідерство й непохитну підтримку України.

  • Посли ЄС погодили новий механізм призупинення безвізу

    Посли ЄС погодили новий механізм призупинення безвізу

    Посли ЄС погодили спрощений механізм призупинення лібералізації візового режиму з третіми країнами. Першою державою, де можуть застосувати нову норму, стане Грузія. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк на платформі X у середу, 12 листопада.

    Механізм набуде чинності вже у грудні.

    “Посли Євросоюзу щойно дали зелене світло, щоб спростити призупинення лібералізації візового режиму”, – написав Йозвяк.

    🇪🇺 ambassadors have just given green light to make it easier to suspend EU visa liberalization. 17 Nov: ministers to rubber stamp the deal 26 Nov: signing ceremony in 🇪🇺 parliament Dec: enters into force could be used against sections of 🇬🇪passport holders soon — Rikard Jozwiak (@RikardJozwiak) November 12, 2025 Так, 17 листопада міністри зовнішніх справ країн Євросоюзу мають схвалити угоду, водночас на 26 листопада запланована церемонія підписання відповідного документу у Європарламенті.
    Погоджений механізм може бути використаний проти певних груп власників паспортів Грузії вже незабаром.
    Раніше посол ЄС у Грузії Павел Герчинський заявив, що звіт Єврокомісії щодо розширення має “протверезити” владу Грузії.
    Євросоюз заборонив багаторазові візи для росіян

  • Ідея Спецтрибуналу щодо України під загрозою – ЗМІ

    Ідея Спецтрибуналу щодо України під загрозою – ЗМІ

    Рада Європи запропонувала створити міжнародний трибунал для України, але плани можуть зіткнутися з проблемами через недостаток коштів. Європейські донори вважають, що підтримка від США може бути обмежена за уряду Трампа, що ускладнює збір необхідних коштів. Фінансування є основною перепоною для проєкту, який планувалося реалізувати в Нідерландах. Європейські країни усвідомлюють складнощі у визначенні пріоритетів для фінансування, оскільки багато відповідальності за допомогу Україні лежить на їхніх плечах. Запропонований бюджет трибуналу складає близько 75 мільйонів євро щорічно, а Євросоюз планує виділяти приблизно 10 мільйонів євро щорічно. Водночас, президент України Володимир Зеленський підписав санкції проти Росії, які стосуються російських посадовців та видавництв, що виправдовують агресію.

  • Бельгія все ще проти “репараційного кредиту” Україні

    Бельгія все ще проти “репараційного кредиту” Україні

    Єврокомісія та Бельгія не змогли узгодити умови щодо “репараційного кредиту” для України, який мав би бути фінансовою допомогою від ЄС. Ці переговори також спотикаються на опозиції ще двох країн ЄС. Поки немає єдиного плану “Б” у ЄС для надання допомоги Україні. Недавно відбулася технічна зустріч між представниками ЄС та Бельгії, де обговорювалася ідея використання заморожених російських активів для фінансування відновлення України протягом двох наступних років, проте узгодження поки не досягнуто.

  • Норвегія може пришвидшити передачу Україні заморожених в ЄС активів РФ

    Норвегія може пришвидшити передачу Україні заморожених в ЄС активів РФ

    У Норвегії обговорюють ідею надання “репараційної позики” для України, що дозволить використати заморожені у Бельгії російські активи на суму понад 100 млрд євро. Ця позика могла б стати заставою зі Суверенного фонду добробуту Норвегії. Пропозиція ця виникла у зв’язку з потребою України у фінансуванні та опозицією з боку Бельгії, де знаходяться російські активи. Норвегія має значні фінансові можливості для надання такої позики через свій великий Суверенний фонд. Це може стати важливим кроком у створенні міжнародного механізму репарацій для компенсування збитків, завданих війною, яку розпочала Росія. Але поки що проєкт стикається з опозицією з боку Бельгії, що гальмує його реалізацію.

  • Фіцо зробив заяву щодо використання активів Росії на користь України

    Фіцо зробив заяву щодо використання активів Росії на користь України

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає пропозицію Європейського Союзу щодо використання активів Росії для покриття військових витрат України. Він вважає, що витрати 140 млрд євро на військові цілі не повернуться і не підтримує такий підхід. Фіцо також заявив, що поки він є прем’єр-міністром, він не буде брати участь у будь-яких діях, спрямованих на конфіскацію заморожених активів РФ.

  • Євросоюз заборонив багаторазові візи для росіян

    Євросоюз заборонив багаторазові візи для росіян

    Євросоюз прийняв рішення посилювати візові правила для громадян Росії, скасовуючи можливість отримання багаторазових віз. Тепер росіяни повинні будуть подавати окрему заявку на візу кожного разу, коли планують поїздку до країн ЄС. Це рішення прийнято у зв’язку з безпековими загрозами, спричиненими діями Росії, зокрема в Україні. Євросоюз посилює перевірки та контроль для захисту своїх громадян, але залишає можливість винятків для журналістів та правозахисників. Рішення було ухвалено після консультацій з державами-членами ЄС та враховується в межах Шенгенської зони.

  • ЄС активізує переговори з Бельгією щодо €140 млрд для України – ЗМІ

    ЄС активізує переговори з Бельгією щодо €140 млрд для України – ЗМІ

    У п’ятницю Єврокомісія намагатиметься вирішити побоювання Бельгії стосовно ризиків перепрофілювання російських активів. Єврокомісія проводить переговори з урядом Бельгії, щоб забезпечити Україні кредит на репарації в розмірі 140 мільярдів євро, оскільки Україні невистачає грошей. Бельгійський прем’єр-міністр турбується про бюджетні проблеми у своїй країні, що може ускладнити отримання кредиту для України. Єврокомісія намагається розвіяти ці страхи та переконати Бельгію, що всі ризики пов’язані з кредитом будуть усунені. Кредит має надати Україні фінансове покриття на три роки. У разі невдачі уряди ЄС можуть взяти на себе боргові зобов’язання для підтримки України від російської агресії. Бельгія вимагає додаткові гарантії від інших країн ЄС та юридичну основу для використання російських активів. Європарламент також може вплинути на цей процес, що може уповільнити виділення кредиту для України.