Позначка: Війна

  • Алієв наказав готувати Азербайджан до війни

    Алієв наказав готувати Азербайджан до війни

    Президент Азербайджану Ільхам Алієв після підписання мирної угоди з Вірменією заявив, що влада відстежує джерела нових загроз та нарощує військову міць задля безпеки. Заява пролунала на тлі загострення відносин Баку з Москвою та погроз російських пропагандистів розпочати так звану “СВО” на Південному Кавказі. Про це інформує Adalet.
    “Ми маємо бути готові до війни в будь-який момент, оскільки хід процесів у світі такий, що неможливо передбачити, що буде завтра. Гарантія нашої безпеки – це ми самі, держава, народ і наші Збройні сили. Тому той, хто вирішить завдати удару по Азербайджану, пошкодує про це”, – попередив Алієв.
    Він зазначив, що республіка вже посилила армію на Каспійському морі та на інших напрямках, а також збільшила чисельність сил спеціального призначення. Крім того, Азербайджан отримує “найсучасніші безпілотники, нові артилерійські системи” та очікує на постачання нових бойових літаків, тоді як наявні “повністю модернізовані”, нагадав Алієв.
    “Ми нікому не радимо думати про ворожі дії проти нас… У нас є достатньо сильні союзники, і нашу позицію в міжнародних організаціях завжди визнають справедливою… На відміну від деяких інших країн, ми не захопили жодної чужої території, не проводили етнічних чисток, не зруйнували жодного міста чи села”, – акцентував президент. Він додав, що Азербайджан не прагне війни й виступає за мир, втім, має зберігати пильність.
    Раніше влада Росії через пропагандистів пригрозила Азербайджану так званою “спеціальною військовою операцією”, яка може розпочатися після завершення війни проти України. Російський ведучий Володимир Соловйов звернув увагу на ймовірність появи баз НАТО в районі Каспійського моря, натякаючи на співпрацю кавказької республіки з Туреччиною, яка входить до Північноатлантичного альянсу.
    Російська держпропаганда різко підвищила градус войовничої риторики на адресу Азербайджану на тлі повідомлень про те, що республіка може зняти мораторій на постачання зброї Україні.
    Раніше президент Азербайджану Ільхам Алієв засудив попередні російські атаки на азербайджанські об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні.
    Сигнал Азербайджану. Атака Росії на Одещину

  • Генсек НАТО прибув у Київ і зустрівся з Зеленським

    Генсек НАТО прибув у Київ і зустрівся з Зеленським

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте прибув з візитом у столицю України і зустрівся з президентом Володимиром Зеленським. Про це український лідер повідомив у Телеграм в п’ятницю, 22 серпня.
    Під час нашої зустрічі ми говорили передусім про те, які наші наступні спільні кроки можуть дати Україні та всій Європі більше безпеки й наблизити реальне завершення війни, – написав він.
    За словами Зеленського, зараз найголовніше – це дипломатія, гарантії безпеки та зброя для ЗСУ.
    “Уже працює програма PURL, яка дозволяє купувати американську зброю за кошти партнерів. І вже є 1,5 млрд доларів від європейських країн. Це вагомо. Дякую кожному партнеру. Працюємо, щоб було більше. Дуже цінуємо підтримку генерального секретаря НАТО. Дякую за готовність допомагати”, – додав президент.
    Дивіться фото: Генсек НАТО прибув у Київ і зустрівся з Зеленським

    Today, NATO Secretary General Mark Rutte is in Ukraine. During our meeting, we discussed, first and foremost, what next joint steps of ours can provide Ukraine and all of Europe with greater security and bring the real end of the war closer. Most importantly, this includes our… pic.twitter.com/Ve5NrdyQqB — Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) August 22, 2025

  • Затримано залізничника, який шпигував за військовими ешелонами

    Затримано залізничника, який шпигував за військовими ешелонами

    На Харківщині затримано російського агента, який на замовлення ФСБ шпигував за ешелонами Сил оборони. Ним виявився 48-річний інженер-монтажник місцевої філії Укрзалізниці. Про це 22 серпня повідомляє СБУ.
    Зазначається, що фігурант збирав розвіддані, коли ремонтував колії на прикордонні східного регіону. Під час відновлювальних робіт залізничник приховано відстежував рухомий склад ЗСУ.
    Найбільше ворога цікавила кількість, маршрути руху та види озброєнь, що рухалися в напрямку передової.
    Крім того, під час робочих поїздок агент фіксував на гугл-картах розташування оборонних ліній та інших локацій українських військ.
    Зібрану інформацію він месенджером передавав куратору, особу якого вже встановлено Службою безпеки. Окупанти планували використати розвіддані для підготовки нових бомбових та дронових ударів по прикордонню Харківщини.
    Співробітники СБУ задокументували злочини фігуранта і затримали на початковому етапі його розвідактивності.
    За даними слідства, залізничник потрапив у поле зору російської спецслужби, коли публікував свої антиукраїнські коментарі у Телеграм-каналах.
    Під час обшуків за місцем проживання затриманого вилучено смартфон із анонімним чатом, який він використовував для контактів з ФСБ.
    Фігуранту повідомили про підозру – державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.
    Зловмисник перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • На Донеччині посадовець “нарахував” підлеглим 2 млн грн “бойових”

    На Донеччині посадовець “нарахував” підлеглим 2 млн грн “бойових”

    На Донеччині повідомлено про підозру начальнику одного з відділів тилового забезпечення військової частини, який організував незаконне нарахування додаткових виплат підлеглим, що фактично не брали участі у бойових діях. Про це 22 серпня повідомляє ДБР.
    За даними слідства, офіцер пообіцяв двом військовослужбовцям не відправляти їх на фронт, натомість залишив їх при частині для виконання особистих доручень, не пов’язаних зі службою. До того ж він забезпечив їм щомісячне нарахування бойових доплат.
    Зазначається, що з січня по жовтень 2023 року підлеглі, які до повномасштабного вторгнення служили артистом та музикантом оркестру частини, отримували по 100 тисяч гривень щомісяця за, нібито, активну участь у бойових діях. Загальна сума збитків державі сягнула 2 млн грн.
    Посадовцю повідомлено про підозру у перевищенні влади чи службових повноважень військовою службовою особою в умовах воєнного стану, йому загрожує до 12 років позбавлення волі.
    ДБР вживає заходів для відшкодування завданих збитків.
    Крім того, відносно цього ж посадовця триває розслідування за фактом примушування підлеглих працювати на його родину, зокрема продавати шаурму, якою займається дружина.
    Прокуратура викрила незаконні “бойові” виплати на понад 25 млн
    Раніше повідомили про підозру командиру батальйону військової частини з Донецької області, який організував незаконну виплату підлеглим “бойових” надбавок на майже 1 млн гривень. Бізнес на виплаті “бойових”: викрили військових посадовців

  • Євросоюз виключив участь Росії в гарантіях Україні

    Євросоюз виключив участь Росії в гарантіях Україні

    Країна-агрессор Росія не має права голосу на прийняття рішення про безпекові гарантії для України. Про це сказав верховна представниця Євросоюзу із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас в інтерв’ю естонському суспільному мовнику ERR, оприлюдненому в п’ятницю, 22 серпня.
    Так, на прохання прокоментувати заяву росіян про те, що вони не погодяться на розгортання європейських сил в Україні в медах гарантій безпеки, Каллас відповіла: «Це не їхня справа».
    “Коли я чую позицію, що європейські гарантії безпеки для України мають бути обговорені з Росією, цим ми надамо Росії ще більший вплив, ніж вона має зараз. Абсолютно не їм це вирішувати, але це знову ж таки показує, що вони жодним чином не серйозно ставляться до мети досягнення миру”, – заявила Каллас.
    Вона нагадала, що зараз Європа та США докладають усіх зусиль, щоб президент України Володимир Зеленський міг сісти за стіл перемовин із російським правителем Володимиром Путіним, але зауважила, що главі Кремля не можна довіряти.
    “Як ми знаємо, Путін грає в ігри, і йому насправді не можна довіряти. Зараз дуже чітко видно, що Росія насправді не бажає сідати за цей стіл переговорів чи вести будь-які предметні обговорення”, – сказала головний дипломат ЄС.
    За її словами, нещодавня заява міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що мирний договір буде підписаний лише за участі легітимного представника України, є ще одним яскравим прикладом цього.
    “У відповідь можна сказати, що Путін також не пройшов через вибори; принаймні в Росії протягом останніх 25 років не було справжніх виборів. Він не є легітимним лідером, і було б неправильно з його боку вести переговори щодо мирної угоди від імені Росії”, – вважає вона.
    Каллас нагадала, що ЄС і США мають інструменти, щоб тиснути на Росію для припинення війни.
    Для цього існують санкції. Якщо ми застосуємо їх так, щоб не було можливості їх обійти, і насправді великі держави – американці, європейці – застосують їх разом, тоді можна буде тиснути на Росію до такої міри, що вона також захоче миру. Зараз вони ще не на цьому етапі, – сказала дипломатка.
    Вона додала, що “Росія досі не дотримувалася жодного договору чи зобов’язання, і з цієї причини ми повинні зробити все, щоб у них не було засобів для ведення цієї війни”.

  • Кім Чен Ин відзначив учасників війни РФ проти України

    Кім Чен Ин відзначив учасників війни РФ проти України

    Північна Корея вперше провела церемонію нагородження військовослужбовців, які брали участь у війні Росії проти України. Глава КНДР Кім Чен Ин назвав їх “великими героями та патріотами”. Про це інформує Yonhap.
    Церемонія відбулася для нагородження командирів та солдатів загону північнокорейської армії, які повернулися з фронту Курської області. Кім Чен Ин наголосив, що вони нібито “забезпечили велику перемогу та захистили честь КНДР”. Командири та військовослужбовці отримали медалі “Герой КНДР”.
    На церемонії лідер країни також поклав медалі біля портретів ліквідованих північнокорейців. На стіні було видно загалом 101 портрет загиблих на війні, втім, не уточнюється, чи це всі загиблі під час бойових дії.
    Північна Корея відправила тисячі військових та озброєння на підтримку Росії з жовтня минулого року. Російські ЗМІ повідомляли про плани надіслати 5 000 військових будівельників та 1 000 саперів до Курська для “відновлювальних робіт”.

  • У мережі показали запуск ракети Фламінго

    У мережі показали запуск ракети Фламінго

    Україна продовжує випробовувати крилату ракету Фламінго. Відео одного з пусків оприлюднив журналіст Андрій Цаплієнко в Телеграм у п’ятницю, 22 серпня.
    “Видовищний момент пуску української далекобійної ракети FP-5 Фламінго. Нагадаємо, що вона здатна пролетіти 3000 км та може нести бойове навантаження масою більше 1000 кг”, – написав він.
    На кадрах видно запуск Фламінго з різних ракурсів. Також помітно, як під час польоту від крилатої ракети відпадає її частина. Ймовірно, після того, як було відпрацьоване пальне.

  • ВМС уразили пункт базування дронів в Севастополі

    ВМС уразили пункт базування дронів в Севастополі

    Українські військові уразили пункт базування безпілотників у тимчасово окупованому Севастополі. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в п’ятницю, 22 серпня.
    Силами та засобами ВМС ЗС України було знищено пункт базування БпЛА Форпост (Mohajer-6) на аеродромі Херсонес у м. Севастополі, на території тимчасово окупованого Криму, – йдеться у повідомленні.
    За даними військових, було уражено до трьох БпЛА Mohajer-6 та два БпЛА Форпост, що використовувались росіянами для контролю за надводною обстановкою в акваторії Чорного моря. Фото: Генштаб ЗСУ Російський дрон Форпост армії РФ – це модифікований безпілотник IAI Searcher Mk II, ліцензію на виробництво якого придбала Росія у Ізраїлю. Він використовується для повітряної розвідки та вказання цілей завдяки оптичній станції з теле- та тепловізійними каналами.
    Дрон Qods Mohajer-6 – іранський безпілотник для розвідки, спостереження, захоплення цілей і рекогностування. Він здатний нести корисне навантаження мультиспектрального спостереження та/або до чотирьох високоточних боєприпасів.
    Напередодні в соцмережах повідомили, що у Севастополі було влучання по військовій частині ГРУ окупантів. У свою чергу окупаційний губернатор Михайло Развожаєв заявив про про нібито військові навчання з екстреними службами.
    А раніше Сили спецоперацій знищили потужний радар ТРЛК-10 Скала-М у Криму. Це суттєво послабить застосування противником авіації.

  • Три чверті українців вірять у перемогу над РФ – опитування

    Три чверті українців вірять у перемогу над РФ – опитування

    Абсолютна більшість респондентів (73%) продовжує вірити в перемогу України у війні проти Росії. Не вірять у перемогу 17% опитаних. Про це свідчать дані опитування фонду Демократичні ініціативи та Центру Разумкова.
    Як повідомляється, значний зсув у вірі в перемогу України відбувся у 2024 році, коли частка тих, хто вірить у перемогу України, знизилася на 11 відсоткових пунктів.
    За останній рік зниження віри в перемогу України тривало, склавши 4 відсоткових пункти, що лише трохи перевищує теоретичну похибку вибірки.
    Для більшості респондентів трьома головними ознаками перемоги України у війні стане повернення усіх українських полонених, депортованих та викрадених (37%), збереження української державності (31%) і припинення ракетних обстрілів України (30%).
    Про звільнення українських територій у кордонах станом на 1991 рік повідомило 27% опитаних.
    Найменш значущими ознаками перемоги України у війні серед запропонованих для респондентів були провал російського наступу та стабілізація фронту (12%), конфіскація та передача Україні арештованих російських активів та коштів (12%) і залишення міжнародних санкцій проти Росії (11%).
    Опитування проведено фондом “Демократичні ініціативи” спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 12 по 18 серпня 2025 року. Методом face-to-face було опитано 2002 респонденти.

  • Як війна вплинула на проект держбюджету-2026

    Як війна вплинула на проект держбюджету-2026

    Проєкт державного бюджету України на 2026 р. буде сформовано на основі альтернативного макросценарію, що передбачає продовження війни весь подальший рік. Своєю чергою Верховна Рада ухвалила законопроєкт, яким внесено зміни до державного бюджету на 40 млрд грн. До бюджету-2026 закладуть продовження війни “Наш базовий макроекономічний сценарій передбачає завершення війни у 2025 р. Альтернативний сценарій – продовження війни у 2026 р. На сьогоднішній момент ми маємо бути прагматичними. І тому на весь 26-ий рік ми плануємо продовження бойових дій”, – повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко. Відповідно, бюджет передбачає потребу у зовнішньому фінансуванні, яка становить 45 млрд дол., наголосив міністр. Ці кошти мають піти не лише на покриття дефіциту, а й на погашення боргів.
    Він зауважив, що наразі ця потреба повністю не покрита, однак уже ведуться перемовини з ключовими партнерами – країнами G7 та ЄС. “Я думаю, що разом із нашими ключовими стейкхолдерами ми вийдемо на прийнятний варіант, яким чином ці потреби закривати”, – запевнив міністр. Щодо фіскальної політики, Марченко наголосив, що першочерговим завданням є забезпечення збереження частки доходів бюджету у ВВП.
    За його словами, ключове завдання – зберегти частку доходів у ВВП. Ми очікуємо, що цього можна досягти завдяки заходам з детінізації економіки та перезавантаженню фіскальних органів. Саме на цьому робимо акцент у переговорах з командою МВФ, – додав міністр. Якими є зміни до бюджету 2025? Також відомо, що Верховна Рада в другому читанні та в цілому ухвалила законопроєкт № 13439-3, яким внесено зміни до державного бюджету на 40 млрд грн. За закон проголосували 229 депутатів “229 голосів “за” – це впевнена підтримка рішень, які одночасно зміцнюють безпеку країни та адресно допомагають громадянам”, – вважає Роксолана Підласа, голова Комітету з питань бюджету. За її словами зміни стосуються переважно невійськових витрат.
    Серед основних статей документа, які пропонується збільшити видатки: 25,5 млрд грн – поповнення резервного фонду держбюджету, з них 8 млрд грн можуть бути спрямувати “Укрзалізниці”; 4,3 млрд грн для Мінцифри (1,4 млрд грн підуть на закупівлю спеціальної техніки, дронів та обладнання, а ще 2,8 млрд – на гранти на розвиток виробництва у сфері defense tech); 4,6 млрд грн – харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів на прифронтових територіях; 3,2 млрд грн – закупівля лікарських засобів для лікування коштом держави пацієнтів з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією тощо; 1,5 млрд грн – субвенція місцевим бюджетам для розбудови мережі військових ліцеїв, які забезпечують патріотичне виховання дітей; 1,2 млрд грн – підтримка ветеранів війни і їхніх родин (виплата грошової допомоги та компенсації за страховими полісами.
    Підласа наголосила, що окремо нардепи передбачили рішення для підтримки ВПО. Зокрема, 1 млрд грн перерозподілили на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання таких людей.
    Також Рада передбачила можливість використання органами місцевого самоврядування вільних залишків коштів на рахунках для купівлі житла або надання кредитів на житло для ВПО. “Ці витрати збалансували шляхом скорочення інших невійськових видатків на 36,7 млрд грн, а також переспрямування частини податку на прибуток банків з бюджету Києва до загального фонду державного бюджету, а саме 8 млрд грн”, – пояснила Підласа. Гроші на оборону До кінця липня 45% спеціального фонду йшло на спецтехніку для Держспецзв’язку, ще 45% – на розвиток оборонної промисловості через Мінстратегпром, а 10% – на потреби військових частин. З серпня пропорція змінилася – 15% отримує Міноборони на техніку, 45% залишилось Мінстратегпрому, 30% – Держспецзв’язку, 10% – військовим, причому всі витрати узгоджуються з комітетом ВР з нацбезпеки, а Мінфін може коригувати розподіл залежно від реальних надходжень.
    Також відомо, що 2 млрд грн виділяється на розмінування земельсільгосппризначення. 706 млн грн залишків 2024 р. підуть на ремонт доріг у Харківській, Полтавській та Сумській областях (з акцентом на оборонні потреби). Відзначимо, що до воєнного стану спецфонд фінансував освіту, медицину, культуру. Тепер же таких витрат не передбачено. Незадоволені змінами Вже лунає критика щодо змін до Бюджету-2025.
    Бюджет Києва втратить свою частку від податку на прибуток у другому півріччі 2025 р., що становить приблизно 8 млрд грн.
    Усі ці кошти централізовано підуть до держбюджету – перш за все на фінансування оборонних програм та покриття зростаючих потреб сектору безпеки. Таким чином, уряд фактично перерозподіляє ресурс від Києва на користь центральних потреб оборони, аргументуючи це воєнними викликами. Це рішення може стати болючим для столиці, адже зменшуються її можливості фінансувати інфраструктурні й соціальні проєкти.
    На це вже відреагував мер Києва Віталій Кличко, він описав негативні наслідки для столиці та закликав президента не підписувати документ.
    За його словми, ці життєво важливі кошти були закладені в бюджеті столиці, зокрема, на виплати вчителям і медикам; на ремонти шкіл, садочків і лікарень; на забезпечення найнижчої в країні ціни на проїзд у комунальному транспорті, а також на підтримку Збройних Сил, реабілітацію військовослужбовців, виплати ветеранам і членам їх родин.
    Водночас уряд вважає, що в умовах війни пріоритет – це оборона, армія та критична інфраструктура.
    Своєю чергою Ярослав Железняк, нардеп від фракції “Голос”, коментуючи законопроєкт №13439-3, сказав, що документ не відповідає своїй назві. “Для розуміння, із законопроєкту з назвою “щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань” він перетворився на збільшення зарплат, кешбеку та невійськових видатків. Відверто, там є речі розумні, а є просто абсолютно неприйнятні позиції”, – зазначив Железняк. За його словами, з анонсованого скорочення видатків через обʼєднання міністерств та аудит видатків – “нуль скорочень”. Єдине, що вдалося, це збити велику частину правок про збільшення зарплат і непрофільних видатків, – додав Железняк.
    Також лунає критика щодо зростання дефіциту бюджету. Якщо на початку року планувалося, що доходи цьогорічного бюджету складуть 2,327 трлн грн, то тепер уряд підняв планку до 2,483 трлн. Видатки ж, відповідно, збільшуються ще більше – з 3,929 трлн до 4,338 трлн. Це означає, що дефіцит бюджету лише зросте. Іншими словами, майже кожна друга гривня, яку держава витрачатиме у 2025 р, буде позиченою.
    Зростає і граничний рівень державного боргу – з 8,21 трлн до 8,40 трлн грн. Причому уряд перевищує цей ліміт, коли йдеться про міжнародні кредити від ЄС чи партнерів, сподіваючись, що в майбутньому вони можуть бути погашені не з кишені платників податків, а коштом заморожених російських активів.
    Вікторія Хаджирадєва