Російський правитель Володимир Путін не планує зустрічатися з президентом України Влодимиром Путіним, бо той начебто відкинув “мирні пропозиції”, які обговорювались на саміті на Алясці. Про це сказав глава МЗС РФ Сергій Лавров в ефірі NBC News у п’ятницю, 22 серпня.
“Зустріч не запланована… Путін готовий зустрітися з Зеленським, коли порядок денний буде готовий для саміту. Але поки цей порядок денний зовсім не готовий”, – поскаржився російський посадовець.
Лавров заявив, що Зеленський нібито відкинув “мирні пропозиції” Росії, які обговорювалися між Путіним і президентом США Дональдом Трампом на Алясці. Серед них він вказав на відмову Києва від членства в НАТО та обговорення територіальних питань.
Також Лавров стверджує, що президент України нібито “навіть відмовився скасовувати закон, який забороняє російську мову”.
“Як ми можемо зустрічатися з людиною, яка вдає лідера?”, – додав глава МЗС РФ.
У свою чергу Володимир Зеленський сьогодні заявив, що Україна не висуває додаткових умов для початку діалогу з Путіним та очікує на узгодження конкретної дати й місця зустрічі.
“Я не хочу, щоб ми ставили будь-які умови, які потім хтось буде використовувати як перепони до закінчення війни. Тому я сказав, ми готові”, – заявив він на спільній пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте в Києві.
Зеленський додав, що Україна готова підтримати двосторонню, а потім і тристоронню зустрічі за участі лідерів України, США і РФ.
“Давайте говорити про дату і говорити про місце. Це все, що є на цей час у мене”, – резюмував президент.
Позначка: Війна
-
Москва не планує зустріч Зеленського і Путіна
-
В Угорщині назвали строки відновлення нафтопроводу Дружба
Ремонт на пошкодженій ділянці нафтопроводу Дружба займе щонайменше п’ять днів. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у соцмережі Х, поговоривши з першим заступником міністра енергетики РФ Павлом Сорокіним.
“Цей удар ще серйозніший, ніж попередні, оскільки Україна використовувала не тільки безпілотники, а й ракети. Мій російський колега запевнив мене, що вони відновлять маршрут постачання, якнайшвидше, але ремонт але ремонт триватиме щонайменше п’ять днів”, – пожалівся угорський чиновник.
Він також висловив надію, що Єврокомісія “нарешті скористається цим часом”, щоб виконати свою обіцянку та “дати відсіч” спробам України нібито “заблокувати постачання нафти” Угорщині.
У понеділок ЗМІ повідомили про нічний удар ЗСУ по одній із підстанцій нафтопроводу Дружба, що забезпечує прокачування нафти для Угорщини та Словаччини. Сійярто заявив, що відповідальність за призупинення постачань з Росії “лежить на Києві”. Він поскаржився, що нафтопровід зазнав атаки втретє за короткий проміжок часу.
Сійярто та голова МЗС Словаччини Юрай Бланар направили листа на адресу Європейської комісії із закликом гарантувати безпеку постачань.
Як відомо, ніч на 13 серпня ЗСУ вже атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Тоді Мадяр заявляв, що перекачка нафти із Росії в Європу через нафтопровід Дружба зупинилася на невизначений термін.
Однак згодом пошкоджену діляну полагодили й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”.
Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. -
Росії загрожує довічна втрата великих НПЗ після атак дронів – ЗМІ
Удари українських дронів по російських нафтозаводах, які відновилися в серпні і були завдані по щонайменше семи великих НПЗ Росії, можуть призвести до непоправної шкоди нафтопереробці РФ. Про це заявив старший науковий співробітник Carnegie Endowment for International Peace Сергій Вакуленко, повідомляє Financial Times.
З початку місяця через атаки БПЛА в Росії повністю стали Сизранський, Новокуйбишевський, Саратовський і Волгоградський НПЗ. Половину потужностей зупинив Рязанський завод “Роснефти”, що постачає паливом Москву та область. Атакам безпілотників зазнали також Слов’янський, Афіпський та Новошахтинський НПЗ.
Торік нальоти українських дронів уже відкинули нафтопереробку в Росії до 12-річного мінімуму – 267 млн. тонн. Але тоді удари хоч і численні, та все ж були розрізнені й торкалися, як правило, одного заводу за раз. Тепер же кампанія спрямована на всі заводи у ключових регіонах споживання та переробки.
Під удари БПЛА потрапили заводи, що входять до топ найбільших у країні – Волгоградський (Лукойл, 14,8 млн. тонн на рік) та Рязанський (Роснефть, 13,8 млн. тонн на рік). В результаті трохи більше ніж за два тижні дрони вибили не менше 10% потужностей з нафтопереробки.
Щоб покрити дефіцит, уряд запровадив повну заборону вивезення бензину з Росії. Це має додати близько 150 тисяч тонн палива на АЗС.
Нестача бензину виникла в Криму, де влада повернулася до радянської практики продажу палива за талонами. Зник бензин із заправок у Забайкаллі, на Курилах та в Примор’ї, де водії, щоб заправитися, змушені стояти у багатогодинних чергах. Біржові ціни на бензин підскочили з початку року на 40-50% і весь серпень переписують історичні рекорди: вартість Аі-92 досягала 72,6 тисяч рублів за тонну, а Аі-95 – 82,2 тисяч.
Ситуація посилюється тим, що ніхто не знає, скільки бензину в Росії виробляється реальності, бо ще торік уряд РФ засекретив статистику з НПЗ.
Проблеми на заводах пов’язані ще й із санкціями, які заважають їхньому нормальному ремонту. Майже всі великі російські НПЗ будувалися та модернізувалися за участю європейських та американських компаній. Проте західне обладнання для НПЗ одразу потрапило під санкції — у рамках першого пакету за вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Перейти на вітчизняні заводи так і не змогли, попри державну політику імпортозаміщення.
Як ми вже писали, на тім тижні продаж бензину по талонах запровадили у Забайкальському краї, а також в окупованій АР Крим.
Росія змушена терміново купувати пальне в Білорусі – розвідка -
Трамп: Не хочу бути на зустрічі Зеленський-Путін
Президент США Дональд Трамп хоче побачити зустріч між президентом України Володимиром Зеленським та російским правителем Володимиром Путіним, але не хотів би бути особисто присутнім на ній. Про це він сказав у коментарі журналістам в п’ятницю, 22 серпня.
“Подивимося, чи будуть Путін і Зеленський співпрацювати. Вони – як олія та оцет. Вони не дуже добре ладнають з очевидних причин. Але побачимо, чи доведеться мені там бути. Я волів би не бути там”, – заявив американський лідер.
Трамп вчергове пошкодував про те, що на війні щотижня гине до 7 тисяч росіян і українців.
“Я б хотів, щоб вони (Путін і Зеленський – ред.) зустрілися самі та подивилися, що у них вийде. Але тим часом вони продовжують воювати та продовжують вбивати людей, що дуже нерозумно… Я зупинив сім воєн. Я хотів би зробити це. Я думав, що ця (війна – ред.) буде середньою за рівнем складності. А вона виявилась найважчою”, – додав Трамп. -
Опендатабот: Кожен п’ятий банк в Україні – збитковий
Українські банки за перше півріччя 2025 року заробили 100,06 млрд грн до сплати податків. Це практично той самий результат, що й торік, повідомляє Опендатабот.
Податкові витрати склали 21,99 млрд грн – або 22% прибутку, а ісля сплати податків залишилось 78,07 млрд грн, мовиться в аналітиці.
Утім, не всі фінустанови вийшли в плюс за результатами першого півріччя: 13 банків повідомили про збитки: сьогодні кожен п’ятий банк в країні є збитковим.
Навіть ті, хто у плюсі, не завжди показують зростання: понад третина прибуткових банків покращили показники, йдеться в дослідженні.
Лідер за динамікою – Метабанк, який виріс у 118 разів. Стабільний приріст у Приватбанку: +14%.
Топ-10 найбільших банків залишився незмінним. Разом вони згенерували 68,05 млрд грн — 87% прибутку всього сектору.
Практично половина прибутку всіх українських банків припадає на Приват: 34,88 млрд грн прибутку та 11,09 млрд грн податків. Серед держбанків “у мінусі” тільки Перший інвестиційний (-29,43 млн грн).
У іноземних банків навпаки прибуток просів майже на чверть — до 16,57 млрд грн. Лідером залишається Райффайзен: +10% приросту, 4,74 млрд грн прибутку та 1,66 млрд грн податку.
Банки з приватним капіталом теж у мінусі на чверть, їх прибуток склав 10,06 млрд грн. ПУМБ залишається першим із 3,57 млрд грн — це −7% до минулого року. Разом з Універсал банком (Монобанк) вони отримали 59% прибутку групи.
Понад чверть приватних банків країни закрили перше півріччя 2025 року зі збитками.
Як ми вже писали, банки України за 2024 рік отримали 103,7 млрд гривень прибутку після оподаткування. Це на 24,9% більше, ніж уточнені дані за 2023 рік (83,0 млрд гривень).
Названо найприбутковіші банки України -
Генштаб заявив про успіхи на одному з напрямків
Від початку поточної доби на фронті відбулося 60 бойових зіткнень української армії з російськими загарбниками. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні в п’ятницю, 22 серпня.
Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках наші воїни відбили чотири атаки росіян, ще один бій триває.
“Українські підрозділи проводять активні дії щодо зриву планів окупантів, мають успіхи в деяких локаціях”, – йдеться у повідомленні.
На Куп’янському напрямку ворог п’ять разів намагався просунутися у районах Кіндрашівки, Мирного, Степової Новоселівка та Загризового. Сили оборони відбили три атаки, ще два боєзіткнення триває.
На Лиманському напрямку зупинено шість наступальних дій росіян у районах населених пунктів Греківка, Зелена Долина, Колодязі, Торське та у бік Серебрянки. Ще три боєзіткнення тривають.
На Сіверському напрямку наші воїни відбили одну атаку у районах Виїмки та Переїзного. Ще один бій зараз триває.
На Краматорському напрямку відбито наступ противника поблизу Білої Гори.
На Торецькому напрямку загарбники п’ять разів йшли вперед в районах Щербинівки, Торецька, Полтавки та у бік Степанівки.
На Покровському напрямку противник 22 рази намагався просунутися поблизу населених пунктів Никанорівка, Новоекономічне, Миролюбівка, Родинське, Білицьке, Сухий Яр, Чунишине, Звірове, Удачне, Молодецьке, Муравка та Дачне.
На Новопавлівському напрямку агресори вісім разів атакували у районі населених пунктів Зелений Гай, Товсте, Шевченко, Ольгівське, Запорізьке та Темирівка. Три боєзіткнення ще тривають.
На Придніпровському напрямку зазнали невдачі чотири спроби противника просунутись вперед. -
В Україні обмежили доступ до відомостей про оборонні підприємства
Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №11533, що передбачає обмеження доступу в реєстрах до відомостей про оборонні підприємства. Про це свідчить картка проєкту закону на сайті Верховної Ради.
Законопроєкт Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів підтримали 231 голосами народних депутатів на засіданні парламенту 21 серпня.
Документ встановлює можливість для оборонних підприємств не вказувати види діяльності, пов’язані із забезпеченням обороноздатності держави, та фактичне місцезнаходження.
Підприємствам дозволяється на період дії воєнного стану та протягом року після його скасування не вказувати точні адреси об’єктів нерухомості та кадастрові номери земельних ділянок в їхній власності.
У вказаний період в Державному земельному кадастрі не вказується інформація щодо власників земельних ділянок. Витяг з такою інформацією з кадастру надається лише за заявою особи, яка є власником (користувачем) даної земельної ділянки або нотаріусом.
Водночас протягом двох місяців з дня набрання чинності закону Мінюст має забезпечити оприлюднення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як відкритих даних.
Як ми вже писали, війська РФ вночі атакували ракетами Закарпатську область. Під удар потрапив завод американської компанії з виробництва побутових приладів у Мукачево.
Дрони РФ атакували Балаклію: горить підприємство -
Зеленський відповів на “гарантії” з боку Росії
Україна потребує гарантій безпеки для того, щоб чітко знати, що Росію не нападе знову. Про це сказав президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте у Києві в п’ятницю, 22 серпня.
“Гарантії безпеки Україні потрібні для того, щоб чітко ми з вами, наші діти, онуки знали, що Росія на нас не нападе. Це гарантії безпеки проти агресора. Бо агресор – Росія. Коли Росія підіймає питання щодо гарантії безпеки, я, чесно кажучи, поки що не знаю, хто їм загрожує. Вони на нас напали… І я не зовсім розумію, які гарантії потрібні агресору”, – заявив він.
Зеленський підкреслив, що європейські партнери хочуть, щоб війна не повторювалася, а “єдиний тригер в цьому – це Росія”.
Тим часом, за його словами, Росія не хоче закінчувати війну, а висуває ультиматуми і затягує час.
“Я вважаю так: тиждень тому, чи два тижні тому, неважливо – Росія була там, де вона і знаходиться, і знаходилась. Вона не хоче, і не хотіла, і не хоче зараз закінчувати війну. Вона хоче висувати ультиматуми, завдяки ультиматумам відтермінувати можливість закінчення цієї війни”, – сказав він.
За думку президета, росіяни роблять все, щоб президент США Дональд Трамп не накладав на них санкції, і щоб Америка не тиснула на них тим тиском, який у неї є.
Раніше цього тижня глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що у Москві начебто “підтримують” надання гарантій безпеки Україні. А державами-гарантами можуть виступити постійні члени Ради Безпеки ООН, серед яких Росія і Китай. За його словами, обговорення будь-яких гарантій безпеки без участі Росії – це “шлях у нікуди”.
Тим часом ЄС виключив участь Росії в гарантіях Україні. Про це сказала верховна представниця Євросоюзу із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас. -
У НАТО розповіли про два рівні безпеки для України
Безпекові гарантії для України будуть складатися з двох рівнів. Про це повідомив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві п’ятницю, 22 серпня.
“Україна, Сполучені Штати та Європа працюють разом, спільно. І ми говоримо про безпекові гарантії. Ми думаємо, що буде два рівні. На першому рівні буде, власне, встановлення якоїсь мирної угоди або припинення вогню, або поєднання того й іншого. Тож, перший рівень буде для того, щоби Збройні сили України були максимально посиленими, щоб вони могли витримати будь-які труднощі”, – розповів він.
За словами Рютте, другий рівень безпекових гарантії – це те, що нададуть США і Європа. Над цим зараз ведеться робота.
“Як ми всі знаємо, Будапештський меморандум і Мінські переговори не привели до справжніх гарантій. І, вірно, нові наші гарантії не мають бути такими. Ми працюємо разом – Україна, Європа і Сполучені Штати, щоб гарантії були такого рівня, щоби Владімір Владімірович, сидячи в Москві, ніколи навіть не подумав нападати на Україну знову”, – зазначив генсек НАТО. -
У Польщі будують табір для навчання українських військових
Польща разом з Норвегією в межах місії НАТО завершує будівництво великого військового навчального табору, де проходитимуть підготовку українські та польські війська. Перший курс стартує вже 1 вересня цього року, повідомив віце-прем’єр-міністр та міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
За його словами, на нині полігоні триває спорудження масштабного навчального центру для українських та польських військових.
“Ми хочемо допомогти Україні, і робимо це на польській території. Співпраця з Норвегією вже приносить конкретні результати”, – запевнив польський урядовець.
Він додав, що будівництво стартувало 14 липня й ведеться прискореними темпами: завершити його планують до 1 вересня. Тоді ж таки почнеться перший навчальний курс для українських військових.
Косіняк-Камиш підкреслив, що навчання українців у Польщі триває вже багато місяців, але новий табір стане першим спеціально збудованим для цих цілей інфраструктурним об’єктом, створеним спільно з норвезькими союзниками.
Раніше Косіняк-Камиш оприлюднив нові результати розслідування вибуху військового дрона на Люблінщині, заявивши, що це російська провокація.
Нідерланди перекидають у Польщу ЗРК Patriot