У Київському університеті культури провели святково-патріотичний захід Мова – код нації, присвячений Дню української писемності та мови. Про це на на своїй сторінці в Instagram розповів президент вишу Михайло Поплавський.
“Українська мова – генетичний код нації. Вона об’єднує українців по всьому світу. Наш талісман, душа і наше продовження, що лунатиме крізь століття вустами наших дітей і онуків. Без освіти немає культури. Без культури немає нації. Мрію, щоб в Україні було модно говорити українською, навчатися в українських університетах, слухати українські пісні та створювати національні проєкти”, – написав він.
За словами Поплавського, у заході взяли участь студенти, викладачі та творчі колективи вишу.
“Захід об’єднав студентів, зіркових викладачів і творчі колективиуніверситету, створивши атмосферу єдності, любові до рідного слова й гордості за українську культуру”, – повідомив президент КНУКіМ.
Під час заходу студенти декламували поезії Ліни Костенко, Лесі Українки, Василя Симоненка, Івана Франка та інших. Ансамбль народного танцю Київ факультету хореографічного мистецтва виконав хореографічні композиції Калинове диво та Колискова. Капела бандуристів Чураї під керівництвом Владислава Лисенка презентувала пісню Тільки в Києві. Український народний хор імені Станіслава Павлюченка разом із солісткою Національного хору України імені Григорія Верьовки, народною артисткою України Тетяною Пироговою, виконали пісню Народе мій.
“Зіркові викладачі факультету кіно і телебачення долучилися до святкування, даруючи гостям натхненні слова українських класиків. Телеведучий, журналіст і шоумен Григорій Решетнік прочитав вірш Ліни Костенко Крила, відомий актор театру і кіно Владислав Никитюк – Страшні слова, коли вони мовчать. Актор театру та кіно, майстер курсу факультету театру, кіно та естради В’ячеслав Довженко – рядки з поезії Володимира Забаштанського”, – розповів Поплавський.
А напередодні заходу, за його словами, понад 800 студентів і викладачів КНУКіМ долучилися до написання Радіодиктанту національної єдності.
Позначка: Українська мова
-
Поплавський розповів, як у КНУКіМ святкували День мови
-
Радіодиктант національної єдності: коли відбудеться і як долучитися
Сьогодні, 27 жовтня, Україна проводить 26-й Радіодиктант національної єдності, присвячений Дню української писемності та мови. Це щорічний мовний флешмоб, що запрошує кожного – від тих, хто вільно володіє українською мовою, до тих, хто тільки її опановує, долучитися до участі. Цю подію традиційно організовує команда Українського радіо, повідомляє Суспільне Культура.
Зазначається, що авторкою цьогорічного тексту стала письменниця та перекладачка Євгенія Кузнєцова, а прочитає його народна артистка України Наталія Сумська. Текст диктанту отримав назву «Треба жити!».
Пряма трансляція Радіодиктанту буде доступною на радіохвилях Українського Радіо, Радіо Культура, телевізійному каналі Суспільне Культура, а також на YouTube-каналі Українського Радіо. Початок запланований на 11:00.
Текст диктанту для самоперевірки з’явиться на сайтах Українського Радіо та Суспільне Культура 29 жовтня об 11:00.
День української писемності та мови традиційно відзначається 27 жовтня (згідно з новим стилем) на честь пам’яті преподобного Нестора Літописця, який символізує важливість розвитку української мови як основи національної культури та ідентичності. Історично дата 27 жовтня пов’язана також із днем пам’яті святого мученика Нестора.
Ідея проведення радіодиктанту зародилася ще у 2000 році завдяки команді Українського Радіо. Метою акції стало об’єднання українців незалежно від місця проживання за допомогою радіотрансляції та доступу до диктанту через інтернет.
Нагадаємо, у 2024 році лише одна особа написала диктант без жодної помилки – це Христина Гоянюк зі Львова. Вона стала рекордсменкою з написання радіодиктантів. У липні цього року її будинок був зруйнований російськими окупантами.
Раніше повідомлялося, що у 2018 році учасники українського Радіодиктанту встановили рекорд – 311 осіб написали диктант без помилок.
-
Росіянин погрожував сім’ї українців у поїзді в Швейцарії: МЗС відреагувало
Речник Міністерства закордонних справ України засудив відео, де російськомовний чоловік погрожує україномовній сім’ї в поїзді в Швейцарії. Він наголосив, що така поведінка не може бути терпимою і вимагає покарання винних. Інцидент стався, коли чоловік почув, що українці говорять українською мовою. Він образив їх, загрожував фізичною розправою та закликав до війни. Відео інциденту було зафіксовано одним зі свідків, можливо, дружиною українця.
-
Іван Дорн зізнався, що досі не перейшов на українську
Український співак Іван Дорн у розмові з російським журналістом Юрієм Дудем відверто поділився своїми думками про українську мову. Дорн зізнався, що після російської агресії він почав більше вживати українську мову, але не повністю перейшов на неї. Він пояснив, що спочатку соромився говорити українською, але з часом це стало нормою для нього. Щодо майбутнього альбому, Дорн заявив, що він вийде російською мовою, оскільки його створення було відкладено через війну. Артист наголосив, що він завжди орієнтується на соціум та відчуття людей, і це відображається у його музиці.
-
Потап уперше прокоментував мовний скандал довкола Каменських
Український музикант і продюсер Потап вперше висловився щодо мовного скандалу навколо своєї дружини Насті Каменських. В інтерв’ю з блогером Іллею Ланцманом він зазначив, що українська мова залишається для них рідною, але вони не бачать проблеми в тому, щоб відповідати іншою мовою. Потап вважає, що тема мови стала політизованою і маніпулятивною, і наголосив на важливості єдності в суспільстві. Артист вважає, що їхню родину “атакують фейками” і часто піддають маніпуляціям через мовне питання.
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
За опитуванням КМІС, виявлено, що більшість українців підтримують “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови у державних та освітніх сферах без тиску на російськомовних громадян. За цією стратегією виступають 87% респондентів, вважаючи її прийнятною. Також, в опитуванні були розглянуті інші варіанти мовної політики, такі як радикальна українізація та прихована русифікація. Результати показали, що стратегічна українізація є консенсусним вибором між регіонами та мовними групами, тоді як інші варіанти викликали більшу дискусію та розбіжності в думках. Ключовим висновком дослідження є те, що українці підтримують збалансований підхід до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантному спілкуванню у суспільстві.
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
За результатами опитування КМІС, виявлено, що більшість українців вибрали “стратегічну українізацію” як найбільш прийнятний підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови у державних та освітніх сферах, не тиснучи при цьому на російськомовних громадян. Радикальну українізацію підтримують меншість, а приховану русифікацію – ще менше. Серед українськомовних та російськомовних груп думки розділені, але стратегічна українізація забезпечує консенсус між регіонами та мовними групами. Українці вважають, що важливо зміцнювати українську мову без виклику конфліктів і поділу суспільства.
-
Іван Люленов розповів, як швидко опанував українську мову
Український гуморист і співак Іван Люленов розповів, як вивчав українську мову. Він відповів на запитання шанувальників у Instagram про свій досвід навчання та час, що це зайняло. Люленов поділився, що навчитися українській мові йому вдалося досить швидко – менше, ніж за рік він почав вільно розмовляти. Він пояснив, що спілкування з друзями-українцями та постійна практика в українському середовищі допомогли йому у цьому процесі. Однак Люленов зауважив, що досягнення високого рівня володіння мовою – це довгий процес, і він намагається постійно вдосконалюватися, щоб писати красиво, цікаво і бути глибшою людиною.
-
Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року
У першому півріччі 2025 року мовний омбудсмен виявив 524 випадки порушення закону про державну мову. Пресслужба мовного омбудсмана повідомила, що до 15 липня було проведено 521 захід державного контролю, а ще 135 тривають. В результаті проведених заходів було виявлено 524 порушення, складено 388 протоколів про адміністративні правопорушення та винесено 136 попереджень суб’єктам підприємницької діяльності. Найбільше порушень було виявлено у сферах користувацьких інтерфейсів (36%), обслуговування споживачів (26%) та інформації для загального ознайомлення (22%). Найбільше порушень зафіксовано в Києві, Одеській, Харківській та Дніпропетровській областях.
-
Суд оштрафував директора комплексу через російські пісні Вєрки Сєрдючки
Бориспільський міськрайонний суд оштрафував директора розважального комплексу в Києві, в якому лунали пісні російською мовою у виконанні Вєрки Сердючки. Про це свідчить відповідна постанова від 11 липня.
13 червня на концерті Вєрка Сєрдючка виконала “близько двох пісень” російською мовою.
Виступ кваліфікували як порушення Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах та заборони відтворення музичної продукції походження держави-агресора”.
Протокол про адміністративне правопорушення склали на директора відпочинкового комплексу.
Його визнали винним у порушенні порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ч.1 ст. 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
У покарання призначили 425 гривень штрафу. Окремо він має сплатити 605 гривень судового збору.
Раніше Уповноважений із захисту державної мови звернувся до правоохоронців через ознаки порушення національного законодавства на концерті Verka Serduchka & Band, під час якого артисти виконували деякі пісні російською.