Українська акторка Катерина Кузнєцова висловила свою підтримку співачці Насті Каменських у зв’язку з мовним скандалом. Настя викликала критику після висловлення думки, що є лише одна мова, якою розмовляє весь світ – це любов. Кузнєцова заявила, що любить Настю і не вважає її вислови у Чикаго поганими. Її позиція викликала диво серед аудиторії, оскільки більшість зірок утримувалися від коментарів або засуджували Настю.
Позначка: Українська мова
-
DOROFEEVA зізналася, чому боялася писати пісні українською
Українська співачка Надя Дорофєєва в розмові в програмі “Артилерія” поділилася, чому на початку своєї сольної кар’єри не створювала пісні українською мовою. Вона зізналася, що після вторгнення Росії у 2022 році вирішила перейти на українську мову як у спілкуванні, так і у творчості. Проте цей крок був важчим, ніж вона очікувала, оскільки боялася не відповідати рівню пісень гурту Океан Ельзи та Святослава Вакарчука, які вважала еталоном української музики. Проте з часом Надя подолала свої страхи і почала писати українські тексти щиро і легко. Вона зазначила, що іноді для натхнення перечитує тексти пісень Вакарчука. Тепер співачка вже не боїться писати українською мовою і вважає це своїм справжнім вираженням себе.
-
Ольга Сумська підтримала сестру після хейту за Радіодиктант
Українська акторка Ольга Сумська стала на захист своєї сестри, народної артистки Наталії Сумської, яку користувачі мережі розкритикували за занадто швидкий темп читання Радіодиктанту національної єдності 2025 року.
У коментарі Oboz.ua Ольга зізналася, що також не завжди встигала писати під диктовку сестри, проте для неї цей момент став ностальгійним спогадом про дитинство.
“Чи встигала? Зізнаюсь чесно – не завжди. Записувала скороченими словами, а потім уже намагалася дописати те, що не встигла. Бо відчула, що Наталія В’ячеславівна задає ритм! І він мені знайомий з дитинства. Одразу згадала, як колись писала диктанти під диктування сестри. Вона мала такий самий наполегливий темп, що не дає розслабитися” – розповіла акторка.
Ольга пригадала, що старша сестра завжди допомагала їй у навчанні, зокрема з математикою, адже Наталія навчалася у школі з математичним ухилом.
Вона також додала, що не встигла дописати диктант до кінця, проте для неї це не головне, адже найбільше вона насолодилася голосом і тембром сестри.
“Тембр у Наталії В’ячеславівни – неймовірний. До речі, ми з нею колись разом записували спільні радіовистави. Скажімо, є унікальна абсолютно постановка Кайдашева сім’я, де я граю Мотрю, Наталія – Кайдашиху” – поділилася акторка.
Ольга також пояснила, що швидкість читання Наталії – не через хвилювання, а через сценічну звичку передавати емоцію й динаміку.
“Це не про нерви – радше про особливий ритм, який Наталія задала інтуїтивно. Вона звикла до сценічного темпу, до живої енергії, де головне – передати емоцію, динаміку, а не дотриматися диктантної точності. Вона забула, що ми всі тут – учні, а вона – вчителька” – сказала Сумська.
Наостанок акторка прокоментувала хвилю критики, що здійнялася після ефіру:
“А щодо хвилі хейту, яка здійнялася після ефіру… Ну, що ж – це, на жаль, уже наша національна риса. Ми навіть фільм про це зняли – Десять блогерят. Та за все зараз хейтять, повірте”. -
Поплавський розповів, як у КНУКіМ святкували День мови
У Київському університеті культури провели святково-патріотичний захід Мова – код нації, присвячений Дню української писемності та мови. Про це на на своїй сторінці в Instagram розповів президент вишу Михайло Поплавський.
“Українська мова – генетичний код нації. Вона об’єднує українців по всьому світу. Наш талісман, душа і наше продовження, що лунатиме крізь століття вустами наших дітей і онуків. Без освіти немає культури. Без культури немає нації. Мрію, щоб в Україні було модно говорити українською, навчатися в українських університетах, слухати українські пісні та створювати національні проєкти”, – написав він.
За словами Поплавського, у заході взяли участь студенти, викладачі та творчі колективи вишу.
“Захід об’єднав студентів, зіркових викладачів і творчі колективиуніверситету, створивши атмосферу єдності, любові до рідного слова й гордості за українську культуру”, – повідомив президент КНУКіМ.
Під час заходу студенти декламували поезії Ліни Костенко, Лесі Українки, Василя Симоненка, Івана Франка та інших. Ансамбль народного танцю Київ факультету хореографічного мистецтва виконав хореографічні композиції Калинове диво та Колискова. Капела бандуристів Чураї під керівництвом Владислава Лисенка презентувала пісню Тільки в Києві. Український народний хор імені Станіслава Павлюченка разом із солісткою Національного хору України імені Григорія Верьовки, народною артисткою України Тетяною Пироговою, виконали пісню Народе мій.
“Зіркові викладачі факультету кіно і телебачення долучилися до святкування, даруючи гостям натхненні слова українських класиків. Телеведучий, журналіст і шоумен Григорій Решетнік прочитав вірш Ліни Костенко Крила, відомий актор театру і кіно Владислав Никитюк – Страшні слова, коли вони мовчать. Актор театру та кіно, майстер курсу факультету театру, кіно та естради В’ячеслав Довженко – рядки з поезії Володимира Забаштанського”, – розповів Поплавський.
А напередодні заходу, за його словами, понад 800 студентів і викладачів КНУКіМ долучилися до написання Радіодиктанту національної єдності. -
Радіодиктант національної єдності: коли відбудеться і як долучитися
Сьогодні, 27 жовтня, Україна проводить 26-й Радіодиктант національної єдності, присвячений Дню української писемності та мови. Це щорічний мовний флешмоб, що запрошує кожного – від тих, хто вільно володіє українською мовою, до тих, хто тільки її опановує, долучитися до участі. Цю подію традиційно організовує команда Українського радіо, повідомляє Суспільне Культура.
Зазначається, що авторкою цьогорічного тексту стала письменниця та перекладачка Євгенія Кузнєцова, а прочитає його народна артистка України Наталія Сумська. Текст диктанту отримав назву «Треба жити!».
Пряма трансляція Радіодиктанту буде доступною на радіохвилях Українського Радіо, Радіо Культура, телевізійному каналі Суспільне Культура, а також на YouTube-каналі Українського Радіо. Початок запланований на 11:00.
Текст диктанту для самоперевірки з’явиться на сайтах Українського Радіо та Суспільне Культура 29 жовтня об 11:00.
День української писемності та мови традиційно відзначається 27 жовтня (згідно з новим стилем) на честь пам’яті преподобного Нестора Літописця, який символізує важливість розвитку української мови як основи національної культури та ідентичності. Історично дата 27 жовтня пов’язана також із днем пам’яті святого мученика Нестора.
Ідея проведення радіодиктанту зародилася ще у 2000 році завдяки команді Українського Радіо. Метою акції стало об’єднання українців незалежно від місця проживання за допомогою радіотрансляції та доступу до диктанту через інтернет.
Нагадаємо, у 2024 році лише одна особа написала диктант без жодної помилки – це Христина Гоянюк зі Львова. Вона стала рекордсменкою з написання радіодиктантів. У липні цього року її будинок був зруйнований російськими окупантами.
Раніше повідомлялося, що у 2018 році учасники українського Радіодиктанту встановили рекорд – 311 осіб написали диктант без помилок.
-
Росіянин погрожував сім’ї українців у поїзді в Швейцарії: МЗС відреагувало
Речник Міністерства закордонних справ України засудив відео, де російськомовний чоловік погрожує україномовній сім’ї в поїзді в Швейцарії. Він наголосив, що така поведінка не може бути терпимою і вимагає покарання винних. Інцидент стався, коли чоловік почув, що українці говорять українською мовою. Він образив їх, загрожував фізичною розправою та закликав до війни. Відео інциденту було зафіксовано одним зі свідків, можливо, дружиною українця.
-
Іван Дорн зізнався, що досі не перейшов на українську
Український співак Іван Дорн у розмові з російським журналістом Юрієм Дудем відверто поділився своїми думками про українську мову. Дорн зізнався, що після російської агресії він почав більше вживати українську мову, але не повністю перейшов на неї. Він пояснив, що спочатку соромився говорити українською, але з часом це стало нормою для нього. Щодо майбутнього альбому, Дорн заявив, що він вийде російською мовою, оскільки його створення було відкладено через війну. Артист наголосив, що він завжди орієнтується на соціум та відчуття людей, і це відображається у його музиці.
-
Потап уперше прокоментував мовний скандал довкола Каменських
Український музикант і продюсер Потап вперше висловився щодо мовного скандалу навколо своєї дружини Насті Каменських. В інтерв’ю з блогером Іллею Ланцманом він зазначив, що українська мова залишається для них рідною, але вони не бачать проблеми в тому, щоб відповідати іншою мовою. Потап вважає, що тема мови стала політизованою і маніпулятивною, і наголосив на важливості єдності в суспільстві. Артист вважає, що їхню родину “атакують фейками” і часто піддають маніпуляціям через мовне питання.
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
За опитуванням КМІС, виявлено, що більшість українців підтримують “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови у державних та освітніх сферах без тиску на російськомовних громадян. За цією стратегією виступають 87% респондентів, вважаючи її прийнятною. Також, в опитуванні були розглянуті інші варіанти мовної політики, такі як радикальна українізація та прихована русифікація. Результати показали, що стратегічна українізація є консенсусним вибором між регіонами та мовними групами, тоді як інші варіанти викликали більшу дискусію та розбіжності в думках. Ключовим висновком дослідження є те, що українці підтримують збалансований підхід до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантному спілкуванню у суспільстві.
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
За результатами опитування КМІС, виявлено, що більшість українців вибрали “стратегічну українізацію” як найбільш прийнятний підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови у державних та освітніх сферах, не тиснучи при цьому на російськомовних громадян. Радикальну українізацію підтримують меншість, а приховану русифікацію – ще менше. Серед українськомовних та російськомовних груп думки розділені, але стратегічна українізація забезпечує консенсус між регіонами та мовними групами. Українці вважають, що важливо зміцнювати українську мову без виклику конфліктів і поділу суспільства.