На Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК) під Києвом відбулися перші поховання. У церемонії взяв участь президент Володимир Зеленський, повідомляє Інтерфакс-Україна у п’ятницю, 29 серпня.
Вказано, що сьогодні пройшло поховання пʼятьох невідомих солдат. Наступні невідомі солдати за попередньою інформацією будуть поховані у суботу, 30 серпня. Надалі такі церемоніали будуть відбуватися регулярно.
Із сьогоднішнього дня меморіальне кладовище відкрите для відвідування. А родини загиблих, імена яких встановлені, можуть звертатися в адміністрацію НВМК для організації поховання на відведених секторах, або колумбаріях.
На НВМК можна ховати загиблих військовослужбовців – учасників бойових дій (зокрема, Героїв України, повних кавалерів орденів), ветеранів війни (учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, воїнів-миротворців), а також видатних борців за незалежність України у XX столітті.
Наразі на НВМК завершено будівництво першого пускового комплексу першої черги. Зокрема, підготовлено 6 тис. місць (загалом буде передбачено до 120-130 тис. місць). Зведено два колумбарії, облаштовано стоянку, прокладено інженерні мережі, збудовано дорожню розв’язку та під’їзну дорогу.
Разом з тим будівництво першої черги ще триває: закладено фундамент для адміністративної будівлі та Будинку трауру, споруджується господарський блок, Центральна площа з Меморіальним садом, вхідна брама, зони відпочинку та благоустрій території.
Також на території меморіалу створюється Алея лип – як символічна дорога пам’яті. Уже висаджено 40 дерев, а загалом передбачено алею зі 100 лип.
Колумбарії, зведені на території кладовища, виконують функцію стін пам’яті, де спочиватимуть урни з прахом Захисників і Захисниць.
Окреме місце на території кладовища займає сектор поховань невідомих Захисників і Захисниць, для загиблих воїнів, чиї імена поки що не встановлені.
Наступні шість черг передбачають проведення архітектурних і скульптурних конкурсів для таких споруд, як: музейно-виставковий комплекс, каплиця, Центральний меморіал на честь Захисників і Захисниць та інших монументальних споруд.
Після обговорень і дискусій, було узгоджено стандарт уніфікації поховань. Зокрема, усі вони матимуть єдиний вигляд та розташування. Спочатку встановлюється тимчасова намогильна споруда, створена за мотивами козацьких хрестів XV-XVI століття, які дослідники фіксували на старовинних кладовищах. Через рік, після природного осідання ґрунту, на її місці з’являється постійний надгробок – у вигляді козацького хреста або прямокутної таблички, що обирається родиною загиблого.
З Києва до/з НВМК кожні декілька години курсуватиме безкоштовний автобус.
Дивіться фото: На Національному кладовищі почались поховання
Як відомо, у жовтні 2022 року Кабмін схвалив створення Міністерством у справах ветеранів держустанови Національне військове меморіальне кладовище.
Пізніше стало відомо, що НВМК буде розташоване поблизу селища Гатне, що межує з Києвом.
Позначка: Україна
-
На Національному кладовищі почались поховання
-
Курс долара знизився в обмінниках, євро – зростає
Курс гривні зміцнився відносно долара, але впав щодо євро в обмінних пунктах в останній робочий день літа. Про це свідчать дані моніторингу готівкого ринку у п’ятницю, 29 серпня.
Так, середній курс продажу впав на 5 копійок до 41,55 гривень, курс євро піднявся на 5 копійок до 48,50 гривень.
Загалом за серпень готівковий долар подешевшав на 40 копійок, а курс євро впав на 20 копійок.
На міжбанку американська валюта додала у ціні 2 копійки і зараз перебуває на рівні 41,28-41,31 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні до рівня 41,2602 гривень за 1 долар (-0,0620 грн). За місяць офіційний курс впав на 50 копійок.
Офіційний курс євро сьогодні становить 48,1341 гривень за 1 євро (0,2541 грн). -
Удар Росії по Києву: пошукові роботи завершено
У Києві завершено аварійно-пошукові роботи на місці влучання російських ракет у житловий будинок. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко у Телеграм у п’ятницю, 29 серпня.
За його словами аварійно-пошукові роботи тривали понад 30 годин поспіль. За цей час рятувальники вже розібрали основні масиви конструкцій зруйнованого будинку, щоб переконатися, що під завалами більше немає людей.
“На жаль, під час атаки на Київ 23 людини врятувати не вдалося, серед них – 4 дитини. Найменшій дівчинці було всього 2 роки. Деякі тіла досі не опізнані, 8 людей не виходять на зв’язок із рідними. Слідчі та експерти ретельно досліджують кожен із фактів”, – розповів міністр.
Працівники ДСНС визволили з-під завалів 17 людей, зокрема чотирьох дітей.
Усього кількість постраждалих перевищила 50 осіб. Усі отримують допомогу, зокрема у відновленні документів та фіксації пошкодженого майна – прийняті вже понад 1,1 тисячі заяв.
Зараз тривають аварійно-відновлювальні роботи, щоб жителі вцілілих квартир могли якнайшвидше забрати речі.
З учорашньої ночі на місцях ворожих ударів у Києві працювали тисячі співробітників системи МВС, які змінювали один одного кожні кілька годин. Були залучені авіація та сотні одиниць техніки, зокрема і роботи. -
Атака на корабель ВМС: зросла кількість загиблих
В результаті російського удару по українському військовому кораблю кількість загиблих зросла до двох осіб. Пошуково-рятувальні роботи досі тривають, повідомив речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук в ефірі телемарафону у п’ятницю, 29 серпня.
“На жаль, ми маємо вже другого загиблого. Тривають пошуково-рятувальні роботи. Звісно, ми обов’язково знайдемо всіх наших зниклих, їх кілька. Так само кілька військовослужбовців зазнали поранення, але більшість екіпажу переважно перебуває ще з учорашнього дня у безпеці”, – розповів він.
Плетенчук не підтвердив і не спростував інформацію російсьских ЗМІ про те, що внаслідок удару корабель затонув.
“Поки не можу підтвердити цю інформацію. Зараз тривають дії, пов’язані з порятунком життя, тому подробиць більше ніяких ми надати не можемо”, – додав речник.
Він нагадав, що у росіян були морські дрони ще до широкомасштабного вторгнення, а в останні роки вони їх вдосконалювали.
“Тому я не можу сказати, що це стало чимось новим. До цього не було успішних застосувань, щоб росіяни могли про них говорити”, – зазначив Плетенчук. -
Стало відомо про стан енергосистеми наприкінці літа
В Україні зросло споживання електроенергії в останній робочий день літа. Про це повідомило Укренерго у п’ятницю, 29 серпня.
“Споживання електроенергії демонструє тенденцію до зростання… Станом на 9:30, воно було на 1,7% вищим, ніж в цей же час попереднього дня – у четвер. Причина – зростання температури повітря у південних областях”, – йдеться у повідомленні.
Також вчора зріс добовий максимум споживання. Він був на 1,2% вищим, ніж максимум попереднього дня – у середу, 27 серпня.
“Необхідність у перенесенні активного споживання на період найбільш продуктивної роботи сонячних електростанцій – зберігається. Будь ласка, користуйтесь потужними електроприладами з 10:00 до 17:00”, – додали в Укренерго. -
Борги українців за комуналку склали понад 100 млрд гривень
Державна служба статистики України вперше з початку війни оприлюднила дані по заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг. Про це повідомляє Держстат.
Останні дані статистичного відомства станом на кінець 2021 року свідчили, що борги склали 81,3 млрд гривень.
Станом на другий квартал 2025 року борг досяг 106,6 млрд гривень. Це невелике зростання, враховуючи значене подорожчання послуг.
Найбільший борг був за постачання теплової енергії та гарячої води – 35,2 млрд гривень. За газ українці заборгували 32,3 млрд гривень, за електроенергію – 17,1 млрд гривень, за холодну воду – 10,2 млрд гривень, за правління багатоквартирним будинком – 8,8 млрд гривень, за вивіз сміття – 3,1 млрд гривень.
У другому кварталі 2025 року українцям нарахували за комуналку 64,3 млрд гривень. Вони сплатили 51,5 млрд гривень.
Як ми вже писали, за 2024 рік держборг України за рік зріс на 1,4 трлн гривень. При цьому зазначалось, що держборг України стає дешевшим та більш довгостроковим.
Державний борг України у червні зріс майже на $4 млрд -
ГУР уразило в Криму важливу російську РЛС
Українькі військові уразили російську радіолокаційну станцію (РЛС) зі складу зенітного ракетного комплексу С-400. Про це повідомило Головне управління розвідки Міноборони України (ГУР МО) у п’ятницю, 29 серпня.
Вказано, що російни зазнали дошкульного удару в ніч на четвер, 28 серпня.
“Спецпризначенці Департаменту активних дій ГУР МО України уразили на території тимчасово окупованого Криму ворожу дороговартісну ціль – російський радіолокаційний комплекс 91Н6Е зі складу ЗРК С-400 Тріумф. Черговий Тріумф загарбників на півострові “осліп” – схоже, це фіаско”, – заявили у ГУР і запевнили, що демілітаризація тимчасово окупованого Криму триватиме.
Напередодні стало відомо, що спецпідрозділ ГУР Примари завдав удару по російському ракетному кораблю проєкту Буян-М в Азовському морі. Було пошкоджено РЛС і борт сучасного російського судна.
Також у ніч на 28 серпня у тимчасово окупованому Севастополі пролунала серія вибухів. Місцеві жителі жалілися на масовану атаку дронів, яких на підльоті до Криму та Севастополя нібито нарахували “від 200 штук”. -
Затримано агенту РФ, що шпигувала за Силами оборони на Донеччині
Контррозвідка Служби безпеки України затримала чергову коригувальницю ворожого вогню по захисниках Донеччини. Зловмисницею виявилася жителька Святогірська, яка працювала на російські спецслужби. Про це повідомляє СБУ.
Ворог завербував жінку під час окупації прифронтового міста на початку повномасштабної війни.
“Після звільнення громади Силами оборони рашисти залишили агентку за місцем проживання та проінструктували про додаткові заходи конспірації… Згодом на месенджер жінки вийшов “зв’язковий” – бойовик спецпідрозділу БАРС-16 країни-агресора, який воює на східному фронті”,
“Зв’язковий” дав їй завдання збирати інформацію про пункти базування та напрямки переміщення українських військ на Лиманському напрямку.
“Найбільше ворога цікавили укріпрайони, вогневі позиції та маршрути руху підрозділів Третього армійського корпусу ЗСУ на Лиманському напрямку. Для збору розвідданих фігурантка обходила місцевість та випитувала потрібні їй відомості під час побутових розмов з місцевими жителями”, – мовиться в публікації.
Зловмисницю затримали в її оселі. Слідчі Служби безпеки повідомили їй про підозру за статтею Державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України).
Фігурантка перебуває під вартою без права внесення застави. Їй загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. -
В ЄС дискутують про буферну зону в Україні – ЗМІ
Європейські лідери розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони на території України між українськими та російськими військами, що може стати однією зі складових потенційної мирної угоди. Про це пише Politico, посилаючись на п’ятьох європейських дипломатів.
Видання повідомляє, що ця зона обговорюється як варіант для післявоєнного врегулювання конфлікту або перемир’я в Україні. Проте є значні розбіжності серед країн щодо її глибини, а також відсутність гарантій того, що українська влада погодиться на подібні територіальні поступки. Також зазначено, що Сполучені Штати наразі утримуються від участі в цій дискусії.
Сам факт розгляду ідеї створення зонування на українській території для забезпечення миру свідчить про скрутне становище НАТО, пишуть автори статті. Колишній посадовець Пентагону Джим Таунсенд висловив песимізм щодо ефективності такого підходу і зазначив, що Росія не сприймає європейські військові сили як серйозну загрозу.
Дипломати не порівнюють цей розмежувальний варіант із сильно охоронюваною корейською демаркаційною лінією, а швидше бачать аналогію з розділом Німеччини періоду холодної війни. За словами чиновників, чисельність миротворчих сил для патрулювання зони може варіюватися від 4 000 до 60 000, але жодна країна ще не взяла на себе зобов’язання щодо їхнього формування. Президент США Дональд Трамп уже заявив про небажання залучати американські сили для таких місій.
Окрім загальних обговорень демілітаризованої зони, йдеться про підготовку НАТО до іншого виклику – створення корпусу чисельністю до 300 000 військовослужбовців для захисту східного флангу Альянсу від потенційної атаки з боку Росії. Як зазначають джерела, будь-які миротворчі сили матимуть подвійні функції: патрулювання демілітаризованої зони та одночасне навчання українських військових.
Серед інших ключових аспектів нинішніх переговорів є обговорення правил використання сили, сценаріїв ескалації конфлікту та можливу роль третіх країн у разі негативної реакції Кремля на присутність сил НАТО. Франція та Велика Британія ймовірно сформують основу іноземного військового контингенту в зоні. При цьому Польща й Німеччина висловлюють заперечення через побоювання підвищення ризику нападу Росії на ці країни.
Європейські союзники ведуть переговори зі США щодо супутникової розвідки та авіаційної підтримки. Американські технологічні ресурси можуть стати критично важливими для моніторингу виконання умов Москвою. Водночас представники Пентагону повідомили європейським партнерам, що роль США в безпекових гарантіях Україні буде обмеженою.
Європейські уряди очікують на визначення позиції американського Міністерства оборони щодо масштабу їхньої участі, водночас дозволяючи НАТО зайняти ініціативу в цих переговорах.
Лідери ЄС оприлюднили заяву на підтримку України, Угорщина проігнорувала
-
У МЗС Туреччини повідомили про оновлені вимоги РФ
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив про зміну позиції Росії, яка тепер не прагне повного контролю над чотирма областями України. За його словами, РФ зосередилася на утриманні фронту в Запоріжжі та контролі, приблизно, 25-30% території Донецької області. Про це 28 серпня написало видання tgrthaber.com.
Як повідомляється, останні місяці, за словами Фідана, ознаменували важливі політичні зрушення з боку Росії щодо війни в Україні. Він нагадав про третій раунд переговорів у Стамбулі, де сторони вперше визначили конкретні позиції для обговорення. Ці позиції продовжили розглядатися на зустрічах, зокрема в Алясці. Саме тоді, за словами міністра, з’явилися сигнали про можливе завершення конфлікту.
Фідан зазначив, що погодження Москви закріпити умови через механізм безпеки є важливим кроком.
“Той факт, що Москва погодилася гарантувати ці умови механізмом безпеки, вражає. Це створює основу для майбутнього врегулювання, хоча водночас і ставить складні виклики перед обома країнами, особливо Україною”, – наголосив він, додавши, що стратегічна втрата територій під контролем України у Донеччині ускладнює оборону решти регіону, але міжнародні гарантії здатні стабілізувати ситуацію й сприяти діалогу.
Водночас міністр акцентував увагу на міжнародних домовленостях про гарантії безпеки України.
Нагадаємо, наприкінці серпня у Білому домі відбулася стратегічна зустріч за участю президента України та лідерів США, Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Фінляндії, а також керівництва Єврокомісії й НАТО. Обговорювалися питання гарантування безпеки для України.
Дональд Трамп підтвердив готовність США долучитися до таких гарантій, однак наголосив на необхідності більшої участі європейських партнерів, при цьому виключивши можливість відправки американських військових до України.
Також повідомлялося, що прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні запропонувала альтернативний формат колективної допомоги Україні. Її план не передбачає членства у НАТО, але має сприяти посиленню безпеки країни в умовах воєнної агресії.