Стан готовності системи до зими Опалювальний сезон 2025-2026 років в Україні орієнтовно розпочнеться в середині жовтня, залежно від погодних умов у регіонах.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба 22 серпня повідомив, що підготовка України до зими відбувається за планом. За його словами, загальна готовність країни по ключових секторах становить уже понад 70%.
Основні показники готовності:
Кулеба підкреслив, що це вже четвертий опалювальний сезон в умовах повномасштабного вторгнення. З початку війни пошкоджено або зруйновано близько тисячі об’єктів критичної інфраструктури, проте більше половини з них уже відновлено. За його словами, Україна готується до всіх можливих сценаріїв, щоб забезпечити стале проходження опалювального сезону.
Тарифи не зміняться. Уряд запевняє, що до кінця війни діятиме мораторій на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та газ для населення. Це означає, що платіжки за опалення залишатимуться на нинішньому рівні.
У Києві вартість опалення для населення з 2019 року залишається незмінною. Як і раніше, тариф на тепло становить – 1654,41 грн/Гкал.
Але газу в сховищах поки що недостатньо. Заповненість – 80% В Україні накопичено значні запаси палива: майже 11 млрд кубометрів газу в підземних сховищах, 2,4 млн тонн вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ, а також запаси рідкого палива, дров і пелет.Але до початку опалювального сезону 2025-2026 років плнують накопичити щонайменше 13,2 млрд кубометрів газу. Та чи можливо це?
Влада заспокоює: мовляв, до опалювального сезону встигнуть заповнити ПСГ. Заступник міністра енергетики Микола Колісник в ефірі телемарафону повідомив, що Міненерго разом з енергетичними компаніями вже значно диверсифікували маршрути постачання газу, що гарантує його надходження через різні напрямки.
На початок серпня обсяги газу в підземних сховищах перевищують планові показники, а темпи закачування в півтора раза вищі, ніж торік. За словами Колісника, Україна досягне цільових показників заповнення сховищ.
Міністерство енергетики також уклало домовленості про фінансування закупівлі імпортного газу, що має забезпечити необхідні запаси. Європейський банк реконструкції та розвитку виділив на це 500 млн євро, а уряд Норвегії – майже 100 млн доларів. Завдяки цій допомозі Україна не лише покриє власні потреби в газі, а й зможе транспортувати його для країн Східної Європи.
Міністерка енергетики Світлана Гринчук під час виступу на презентації Програми дій уряду теж наголосила, що закачування газу іде згідно з планом, іноді – навіть із випередженням планових показників. “Думаю, і по газу, і по вугіллю у нас буде достатньо запасів для проходження опалювального сезону”,- додала Гринчук. Але експерти не такі оптимістичні. Виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України”, експерт з питань енергоефективності Святослав Павлюк в етері Еспресо заявив: цього року Україна заходить в опалювальний сезон з надзвичайно малими запасами газу, такого ще не було. “І це несе дуже великий ризик”,- заявив він. Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко теж вважає, що наступна зима для України може виявитися складною через можливий дефіцит газу. І хоча уряд обіцяє досягти позначки в 13,2 млрд кубометрів, Омельченко сумнівається, що це вдасться, прогнозуючи наявність лише 12,5 млрд кубометрів до початку холодів.
Є і інші проблеми. Борги та обстріли Поприоптимістичні офіційні заяви, міжгалузева асоціація “Укртеплокомуненерго” попереджає про високий ризик зриву опалювального сезону через критичний фінансовий стан підприємств. Асоціація заявляє, що держава заборгувала підприємствам 62 млрд гривень за компенсацію різниці в тарифах, що призвело до блокування рахунків теплокомуненерго та унеможливлює проведення ремонтних робіт.
Причому ростуть борги і в населення. За даними Держстату, у 2 кварталі 2025 року борги українців за комуналку перевищили 100 млрд. гривень. І найбільший борг був за постачання теплової енергії та гарячої води – 35,2 млрд гривень.
Також не варто забувати про постійні обстріли. Володимир Омельченко не виключає, що через удари росіян деякі українські регіони залишаться без тепла. Передусім йдеться про населені пункти, наближені до фронту, де об’єкти енергетики постійно страждають від обстрілів. “Також складна ситуація в Кривому Розі, тому що рашисти дуже сильно обстрілювали це місто і регіон загалом. Харківський регіон теж достатньо проблемний, Одеський”,– повідомив директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова. В столиці теж не обійдеться без проблем. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко застерігає, що цієї зими близько 180 тисяч мешканців Києва можуть залишитися без опалення. Основна причина – серйозні пошкодження інфраструктури, які унеможливлюють повне газове обстеження понад тисячі постраждалих будинків.
За словами Попенка, фізично неможливо провести необхідні перевірки до початку опалювального сезону. Як наслідок, значна частина будинків просто не буде підключена до опалення. У зв’язку з цим експерт наголошує, що держава має компенсувати людям витрати на електроенергію, оскільки обігрівачі стануть для багатьох єдиним способом зігрітися.
А голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея додав, що в деяких будинках газопостачання відсутнє вже майже два роки, оскільки газові служби відмовляються підключати їх, доки не будуть перевірені всі квартири.
Причому росіяни не припиняють обстріли, а лиш нарощують. Як повідомило Міністерство енергетики, у ніч з 26 на 27 серпня ворог здійснив чергову масовану терористичну атаку з використанням безпілотних літальних апаратів: цілеспрямованих руйнівних ударів зазнали об’єкти енергетичної та газотранспортної систем у шести областях України: Сумській, Полтавській, Донецькій, Чернігівській, Харківській та Запорізькій.
Президент України Володимир Зеленський 25 серпня під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере заявив, що Росія намагається зірвати підготовку до зими, завдаючи ударів по українській енергетичній інфраструктурі. “При чому це стосується не тільки генерації електрики та тепла, але й видобутку нашого природного газу”,– сказав він. Саме тому до зими варто готуватися вже зараз. Павлюк зазначає, що певні базові речі треба вирішувати на базовому рівні будинків. Це зокрема питання енергоефективності, формування альтернативних запасів для опалення. “Треба мати свої власні варіанти, яким чином я, моя сім’я, мій будинок проходитимуть цей опалювальний сезон”,- нагадує експерт. Валерія Шипуля
