У Швеції з 1 червня почнуть діяти нові правила щодо продажу алкоголю. Тепер дрібні виробники зможуть продавати свою продукцію напряму клієнтам, а не через державну мережу магазинів. Це перше послаблення державної монополії на продаж алкоголю, яка існувала понад століття. Зміни вступають в силу з метою підтримки малого бізнесу у галузі алкогольних напоїв, але при цьому державні магазини Systembolaget залишають свою основну роль. За новими правилами, виробники зможуть продавати алкоголь після екскурсії на їхньому виробництві лише в певні години дня. Покупцям також нагадають про ризики вживання алкоголю. Планується провести аналіз ситуації через шість років і, за необхідності, переглянути законодавство.
Позначка: Торгівля
-
США підвищать мита на імпортну сталь
Президент США Дональд Трамп оголосив про подвоєння мит на імпортну сталь до 50%. Він заявив про це на заході у Піттсбурзі, штат Пенсільванія. Трамп розглядав варіант підвищення мита навіть до 40%, але представники галузі попросили підняти до 50%. Президент пояснив, що це рішення призначене для захисту виробників сталі в США від дешевого імпорту. Поки не відомо, коли саме нове мито набуде чинності. Американський імпорт сталі становить приблизно 1% світових обсягів. Основними постачальниками сталі для США є Канада, Бразилія, Мексика та Південна Корея. Федеральний апеляційний суд США тимчасово дозволив адміністрації Трампа стягувати мита.
-
Трамп звинуватив Китай у порушенні тарифної угоди
Президент США Дональд Трамп звинуватив Китай у порушенні торговельної угоди, укладеної на початку травня за підсумками двосторонніх переговорів. Про це він написав у власній соцмережі Truth Social у пʼятницю, 30 травня.
За словами Трампа, угода була укладена, щоб “врятувати Китай від поганої ситуації” і там, “м’яко кажучи, почалися “громадянські заворушення”.
“Я уклав швидку угоду з Китаєм, щоб врятувати їх від того, що, на мою думку, могло бути дуже поганою ситуацією, і я не хотів, щоб це сталося. Завдяки цій угоді все швидко стабілізувалося, і Китай повернувся до звичайної роботи. Всі були щасливі”, – написав він.
Але, як стверджує Дональд Трамп, “Китай, що, мабуть, не є для декого несподіванкою, повністю порушив угоду з нами”.
При цьому президент США не уточнив, як саме Китай порушив угоду, а також як саме американська сторона буде реагувати.
Як відомо, згідно з домовленістю, США мали тимчасово знизити тарифи на товари Китаю зі 145% до 30%, а Китай – знизити мита на американський імпорт зі 125% до 10%. Також країни домовилися створити “механізм для продовження обговорень щодо економічних і торговельних відносин”. -
Суд у США визнав мита Трампа незаконними
Суд у США вирішив, що президент Дональд Трамп перевищив свої повноваження, коли вводив мита, і визнав їх незаконними. Суд зазначив, що згідно з Конституцією США тільки Конгрес може регулювати торгівлю з іншими країнами. Трамп використовував федеральний закон про надзвичайне економічне становище для введення мит, але суд вирішив, що це було неправомірно. Рішення суду було ухвалене у двох судових процесах, ініційованих малими компаніями і 13 штатами. Адміністрація Трампа подала апеляцію. Також Трамп анонсував мита на товари з ЄС, але потім вирішив відкласти їх до липня для торговельних переговорів.
-
В ЄК розповіли, що чекає Україну після закінчення “торговельного безвізу”
З 6 червня 2025 року припиниться дія автономних торговельних заходів, які давали українським експортерам певні пільги у торгівлі з Європейським союзом. Це означає, що перехідні заходи, які були введені для заміщення цих пільг, набудуть чинності. Ці заходи дадуть можливість українським експортерам користуватися тарифними квотами у межах зони вільної торгівлі України з ЄС. Також Європейська комісія працює над угодою між Україною та ЄС, яка міститиме умови для українських експортерів у ЄС. Українська продукція, яка раніше підлягала ліцензуванню для експорту до ЄС, тимчасово звільнена від цього обмеження. Квоти на експорт товарів розподілятимуться за принципом першості.
-
На Донеччині правоохоронець перепродавав трофейну зброю
У Донецькій області було розкрито схему нелегального продажу трофейної зброї, організовану правоохоронцем та його спільником. Правоохоронець з Покровська разом із знайомим почав торгувати вогнепальною зброєю, в основному радянського зразка, через інтернет. Його спільник відповідав за “доставку” товару. Під час обшуку у їхніх помешканнях та автотранспорті було знайдено автомат, пістолет, гранати та набої різних калібрів без відповідних дозволів. Обом чоловікам було пред’явлено підозру у незаконному обігу зброї, і їх тримають під вартою. За ці злочини їм може загрожувати до семи років ув’язнення.
-
ЄС відновить квоти для агропродукції України
Європейський Союз вирішив введення тимчасових квот на імпорт сільськогосподарських товарів з України. Це рішення прийнято у зв’язку зі складною ситуацією, спричиненою вторгненням Росії. Квоти будуть діяти до кінця 2025 року, що обмежить експорт з України. Це є тимчасовим заходом, поки триває процес перегляду угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною. Це рішення не сприйняли всі країни-члени ЄС, але ніхто не проголосував проти нього.
-
“Торгівельний безвіз” з ЄС завершується, і ось головні небезпеки
Ключова дата – 5 червня Європейський Союз запровадив механізм автономних торговельних заходів (АТЗ) (“митний” або “Торгівельний безвіз”) для України у червні 2022 року. Ці заходи стали ключовим інструментом підтримки української економіки після початку повномасштабного вторгнення Росії. Вони передбачали тимчасове скасування митних зборів та квот на імпорт українських товарів до ЄС, що значно сприяло зростанню українського експорту.
Дія цих АТЗ триває до 5 червня 2025 року, і подальші умови торговельних відносин між Україною та ЄС обговорювали для останнього. Для України ці пільги допомагали підтримувати економіку, але низка країн, зокрема Польща, Угорщина та Франція, виступали проти їх продовження. Вони заявляли, що український імпорт тисне на ціни та шкодить місцевим фермерам.
Ще в квітні один з європейських посадовців, обізнаний з перебігом перемовин щодо торгівлі, на умовах анонімності повідомив виданню “Європейська правда”, що ЄС не запровадить нових торговельних преференцій для України відразу після завершення дії чинного механізму лібералізації після 5 червня 2025 року. Тобто умови торгівлі повернуться до довоєнних.
Джерело в коментарі ЄП повідомило, що для України закінчаться як торговельні преференції, так і обмежувальні заходи, що нині встановлені проти ряду товарних найменувань, таких як м’ясо курки, яйця, мед і так далі. Посадовець додав, що обговорюється ідея залишити торговельні преференції для деяких найменувань українського експорту в ЄС, таких, як сталь. “Далі Євросоюз продовжить дискусії щодо внесення змін до статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, щоб розробити максимально вигідні для обох сторін умови торгівлі, та підтримати економіку України, яка потерпає від війни”,- сказав європейський посадовець. Вже 21 травня стало відомо, що з 5 червня Польща скасовує АТМ.А 22 травня європейська комісія ухвалила перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які наберуть чинності після завершення “торгівельного безвізу”. Про це під час спілкування зі ЗМІ повідомив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, пише “Європейська правда”. “Тепер ми не шукаємо щорічного продовження цих заходів, ми шукаємо довгострокове рішення. Саме тому – зосереджуємося на ПВЗВТ, поглибленій та всеохоплюючій угоді про вільну торгівлю, яка існує між Європейським Союзом та Україною з 2016 року. Зараз тривають переговори щодо її перегляду, модернізації та актуалізації. Це наш довгостроковий фокус”, – розповів Балаж Уйварі. “Руйнівні наслідки” Українські чиновники та фермерські асоціації попереджають, що припинення дії нинішніх правил торгівлі з ЄС може призвести до скорочення експорту на 3,3 млрд євро і падіння ВВП на 2,5%. А видання Financial Times пише про “справді руйнівні” наслідки, особливо на тлі невизначеності щодо військової підтримки з боку США.
Загалом, пише Центр економічної стратегії, варто очікувати, що повернення до умов Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) найбільш відчутно вдарить по українських виробниках агропродукції з вищою доданою вартістю, зокрема, виробниках цукру, птиці, яєць, та продуктів переробки рослинництва.
Як зауважила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко вінтерв’ю Latifundist, українському АПК хотілося вірити, що Україна й надалі матимеме необмежений доступ до ринку ЄС. Хоча, зауважує вона, потрібно було ще рік тому починати готуватися до найгіршого сценарію. -
Стефанішина: ЄС не закриває ринок для українських товарів
Про жодне припинення торгівлі України та ЄС не йдеться. Про це увечері в четвер, 22 травня, заявила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у Facebook.
За словами Стефанішиної, Україна та ЄС розпочали діалог щодо довгострокового рішення у сфері торгівлі.
“Про жодне припинення вільної торгівлі не йдеться: ринок ЄС залишається відкритим для українських товарів. Ми домовилися швидко й конструктивно працювати над досягненням довгострокового рішення”, – написала Стефанішина.
Вона наголосила, що рішення Європейської Комісії ухвалити перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які наберуть чинності з 6 червня 2025 року після того, як завершиться термін дії автономних торгівельних заходів для України, є проміжним.
“Це дозволить уникнути найгіршого сценарію та досягти стійкого рішення в межах угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС”, – зазначила Стефанішина.
Як відомо, у травні 2022 року Рада ЄС вперше ухвалила рішення скасувати на рік всі мита і квоти на експорт з України для підтримки у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії. Цей режим було продовжено у 2023 роціта у 2024 році. Але він закінчиться 5 червня 2025 року.
Україна та ЄС торгуватимуть по-іншому -
Україна продовжила антидемпінгове мито на металопрокат із РФ та Китаю
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила низку рішень на захист українських виробників від недобросовісного імпорту. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України в четвер, 22 травня.
Комісія продовжила ще на п’ять років дію захисних (антидемпінгових) мит на імпорт до України. Так, мова йде про цемент з Молдови, Росії, Білорусі (імпорт з держави-агресора заборонений постановою уряду від 9 квітня 2022 року) та металопрокат з антикорозійним покриттям з РФ та Китаю.
Крім того, за зверненнями українських підприємств, було вирішено розпочати антидемпінгове розслідування щодо імпорту кабельно-провідникової продукції з Азербайджану, Узбекистану та Туреччини. Це робиться для того, аби з’ясувати, чи не продається така продукція на українському ринку за заниженими цінами, що шкодить вітчизняному виробнику.
До того ж Комісія вирішила переглянути вже чинні захисні заходи, термін дії яких спливає, наприклад, на імпорт із Китаю сталевих безшовних труб та виробів з чорних металів без електроізоляції (крім нержавіючої сталі та продукції для авіації).
Нагадаємо, у першому кварталі 2025 року українська металургія демонструє позитивну динаміку. Зокрема у березні виплавка чавуну склала 563 200 тонн – на 4,6% більше, ніж за той самий місяць 2024 року, і на 3,5% більше проти лютого 2025 року. Санкции “сократили” на четверть экспорт стали из РФ