Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко пояснив виникнення дефіциту картоплі в країні “внутрішньополітичними причинами”. Він заявив, що коли деяких діячів перевірили Комітетом держконтролю, виявилося, що це була політична справа. Лукашенко вважає, що картопля з’явилася тільки після того, як він втрутився. За даними білоруських ЗМІ, в країні були проблеми з якістю та доступністю картоплі, оскільки виробники вважали невигідним відвантажувати її за низькою ціною, яку диктує держава. Тому вони продавали її дорожче на ринках або відправляли на експорт. Лукашенко пояснив це тим, що виробники орієнтувалися на російський ринок, де ціни в кілька разів вищі.
Позначка: Торгівля
-
В Україні затримано торговців трофейною зброєю
Спільна операція Служби безпеки, Державного бюро розслідувань та Національної поліції призвела до затримання шести осіб, які планували нелегальну торгівлю зброєю у чотирьох регіонах України. Під час обшуків у зловмисників були вилучені російські автомати, снайперські гвинтівки, гранатомети та вибухівка. Злочинці займалися вивезенням зброї з зон бойових дій та шукали клієнтів серед кримінальних колах. Підозрювані перебувають під вартою без права внесення застави і можуть отримати до 7 років ув’язнення за незаконне поводження зі зброєю.
-
У Лондоні стартував новий раунд торговельних переговорів між США та КНР
У Лондоні 9 червня США та Китай розпочали новий раунд торговельних переговорів. Сполучені Штати представляли глава міністерства фінансів Скотт Бессент, міністр торгівлі Говард Лутнік та торговий представник Джеймісон Грір, а Китай – віцепрем’єр Хе Ліфен. Представник Білого дому заявив, що метою переговорів є продовження угоди, укладеної в Женеві. Переговори відбулися після телефонної розмови між Трампом і президентом Китаю Сі Цзіньпіном. Основні теми обговорення – поставки рідкісноземельних елементів, які важливі для багатьох товарів, та питання доступу до передових технологій. Китай також висунув вимоги щодо імміграційних обмежень для студентів та полегшення доступу китайських технологій на американський ринок.
-
Boeing відновив постачання літаків до Китаю – ЗМІ
У понеділок літак Boeing 737 MAX приземлився в Китаї, що може свідчити про відновлення постачання літаків американським виробником для китайських замовників після тимчасового пом’якшення торговельної напруги між США та Китаєм. Літак, який належить авіакомпанії Xiamen Airlines, прибув до центру добудови Boeing в Чжоушані поблизу Шанхаю після вильоту з Сіетла та зупинок для дозаправки на Гаваях і Гуамі. В квітні Boeing припинив постачання до Китаю через митні обмеження, але пізніше оголосив про відновлення постачання у червні після тимчасового пом’якшення тарифів. Китай є важливим ринком для Boeing, який планує постачити китайським авіакомпаніям 50 літаків до кінця року.
-
Квоти замість “торговельного безвізу”
Європейська Комісія встановила квоти на українську агропродукцію до кінця року. Це рішення призначене для підтримки українських фермерів під час російської агресії. Квоти обмежують обсяги експорту українських продуктів до ЄС, таких як пшениця, кукурудза, ячмінь, м’ясо птиці, яловичина, яйця, молоко та інші продукти. Угода про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі містить формулу, за якою квоти розподіляються пропорційно до періоду з червня по грудень. В Україні сподіваються на швидке укладення нової угоди з ЄС для встановлення квот на імпорт агропродукції. Уряд також планує збільшити переробку сільськогосподарської продукції, щоб компенсувати можливі збитки від обмежень експорту.
-
Найбільше за останні п’ять років: експорт до США з Китаю обвалився
Експорт товарів з Китаю до США стрімко зменшився на 34,5%, що є найбільшим падінням з лютого 2020 року. Імпорт товарів зі США також скоротився на більше ніж 18%, зменшивши позитивний торговий баланс Китаю зі США на 41,55% до 18 мільярдів доларів. Хоча загальний експорт Китаю зрос на 4,8%, але імпорт зменшився на 3,4% у травні порівняно з минулим роком через слабкий внутрішній попит. Китай компенсував це збільшенням поставок до Південно-Східної Азії, Європейського Союзу і Африки. Торговий профіцит Китаю збільшився на 25% до 103,2 мільярдів доларів у травні. Однак зростання експорту значно сповільнилося через зменшення поставок до США та введення заборонних митних тарифів. США тимчасово знизили тарифи на товари з Китаю, але президент Трамп звинуватив Китай у порушенні угоди.
-
Канада продовжила безмитний режим для товарів з України
Міністр фінансів та національних доходів Канади Франсуа-Філіп Шампань оголосив про те, що безмитний режим для українських товарів в Канаді буде діяти до 9 червня 2026 року. Це рішення прийнято з метою підтримки української економіки. За час дії безмитного режиму, Канада імпортувала з України товарів на суму понад 35 млн канадських доларів, що призвело до заощадження 8,5 млн канадських доларів для імпортерів. Продовження цього режиму очікується призведе до додаткових заощаджень у розмірі близько 1,2 млн канадських доларів. Канада підтримує Україну у боротьбі за свій суверенітет, територіальну цілісність та демократію, і продовжує надавати підтримку у вигляді безмитного ввезення українських товарів.
-
ЄС оприлюднив квоти на агропродукцію з України
Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті Європейського Союзу.
Україна зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн.Обмеження стосуватимуться і м`яса птиці, яких дозволено поставити 52,511 тис. тонн, які в свою чергу розділені таким чином: 4/7 кількості за період 6 червня по 30 вересня та 3/7 від кількості за період з 1 жовтня по 31 грудня. Аналогічний сценарій поставок продукції передбачено для яловичини, експорт якої обмежено 7 тис. тонн, та яєць, обсяг поставки яких має становити 3500 тонн.
Молока і вершків дозволено поставити на ринок ЄС до 31 грудня 2025 року 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.
Квоти розділені на дві частини: з 6 червня до 30 вересня (4/7 обсягу) та з 1 жовтня до 31 грудня (3/7 обсягу), що дозволяє більш рівномірно розподілити постачання протягом року. Такий крок ЄС спрямований на збереження рівноваги між підтримкою українського експорту та стабільністю європейського ринку агропродукції.
-
НБУ порахував втрати валютної виручки після завершення “торгового безвізу”
Україна втратить в червні-грудні 2025 року близько 800 млн доларів після відновлення 6 червня квот для української агропродукції, яка потраплятиме в країни ЄС. Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, передає Європейська правда в четвер, 5 червня.
За його словами, це відчутно вплине на валютну виручку України. Але вплив не буде критичним. Зокрема, через те, що частина агропродукції раніше почала імпортуватися до ЄС поза межами “економічного безвізу”, зокрема, кукурудза, яйця, цукор, птиця, і витримує конкуренцію на ринках ЄС.
Крім того, позитивно впливає на експорт агротоварів робота морського коридору.
“Валютний ринок точно не є критичним і точно може компенсуватися відповідними заходами монетарної та валютно-курсової політики Національного банку для уникнення негативних ефектів на нашу спроможність забезпечити і стійкість валютного ринку і забезпечити переведення інфляції до 5%-ї цілі”, – заявив Ніколайчук.
Нагадаємо, 6 червня Україна втратить режим “торгового безвізу” з Європейським Союзом, який дозволяв безмитний експорт до європейських країн. Замість повного доступу до ринку українські експортери зможуть скористатися лише 7/12 річних квот, що діяли до війни. Це означає суттєве зменшення обсягів експорту окремих товарів, відповідно і валютної виручки. Квоти на імпорт агропродукції з України до ЄС після закінчення “торговельного безвізу” поширюватимуться на 30 товарів.
ЄС скасує “торговельний безвіз” для України. Як будемо торгувати
-
ЄС продовжив торговельний безвіз для української сталі та заліза
Євросоюз 5 червня продовжив дію пільгового режиму для імпорту української сталі та заліза ще на три роки – після 6 червня 2025 року. Про це повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко у четвер, 5 червня.
Відтак, українські виробники зможуть і надалі постачати продукцію до країн ЄС без квот, мит і інших обмежень.
Свириденко назвала рішення вчасним. Міністерка пояснила, що за роки повномасштабної війни українська металургія – одна з гаузей, які зазнали найбільших втрат.
“Частина заводів знищена. Інша – працює на межі. Але вони тримаються та потребують доступу до ринків, щоб зберегти робочі місця, дати валютну виручку країні й працювати для відбудови”, – додала Свириденко.
Вона нагадала, що українська продукція потрібна європейському ринку. Так, у 2024 році українські експортери поставили до ЄС продукції із заліза і сталі на загальну суму понад 1,8 млрд доларів (понад 3,4 млн тонн). Тоді як за перший квартал 2025 року – ще 422 млн доларів (майже 800 тис. тонн).
Очільниця економічного відомства подякувала партнерам у Європейському Союзі за це рішення.