У США суд ухвалив рішення в антимонопольній справі проти Google. Суддя округу Колумбія Аміт Мехта постановив, що компанія не зобов’язана продавати браузер Chrome і операційну систему Android. Натомість Google має поділитися частиною даних із конкурентами для посилення конкуренції на ринку пошуку. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що акції материнської компанії Alphabet зросли на 7,2% після публікації рішення. Інвестори позитивно сприйняли новину, оскільки Google також зможе продовжити робити багатомільярдні виплати Apple, які критикують антимонопольні органи. Папери Apple подорожчали на 3%.
Суд вважає, що конкуренцію Google посилюють компанії, які працюють зі штучним інтелектом.
“Тут суд просять зазирнути в кришталеву кулю і подивитися в майбутнє. Це не зовсім сильна сторона судді”, – заявив суддя.
За його словами, зростання популярності ChatGPT та інших рішень показує, що ШІ-компанії здатні конкурувати з Google краще, ніж традиційні розробники пошукових систем. Суддянаголосив, що в умовах появи нових технологій немає необхідності вимагати продажу Chrome або Android.
Як повідомляється, передача даних конкурентам стане для Google викликом, але збереження ключових продуктів знизило побоювання інвесторів.
На думку еспертів, це рішення відкриває нові можливості для розвитку чат-ботів і ШІ-пошуковиків. Користувачі поступово звикатимуть до нових сервісів, тому ризик для Google не є негайним.
Суд також дозволив Google продовжити виплати Apple та іншим виробникам пристроїв за використання пошукової системи за замовчуванням. За даними аналітиків Morgan Stanley, сума таких платежів Apple сягає 20 мільярдів доларів на рік.
У суді вважають, що в умовах зростання ШІ-рішень заборона на ці виплати не є необхідною. При цьому Google втратила право укладати ексклюзивні контракти, які заважали встановленню додатків конкурентів.
Позначка: Суд
-
Google вдалося уникнути продажу Chrome і Android за рішенням суду
-
Суд у Франції видав новий ордер на арешт Асада
Французький суд видав міжнародні ордери на арешт колишнього президента Сирії Башара Асада, який втік до РФ, та шести високопоставлених представників його колишнього оточення. Про це повідомляє France24.
Йдеться про розслідування бомбардування сирійського міста Хомс у лютому 2012 року, в результаті якого загинули 56-річна американська журналістка Марі Колвін (The Sunday Times) та 28-річний французький фотограф Ремі Ошлік.
Як зазначає агентство AFP, французька влада кваліфікує цей епізод як злочин проти людяності та військовий злочин. Крім Башара Асада, ордери були видані стосовно його брата Махера Асада, який очолював 4-ту бронетанкову дивізію, колишнього начальника розвідки Алі Мамлюка та екс-глави генерального штабу армії Алі Аюба. -
Російському судді оголосили заочну підозру за вироки оборонцям Маріуполя
Судді Південного окружного військового суду РФ Костянтину Простову, який призначав по 18 років колонії полоненим оборонцям Маріуполя, оголосили заочну підозру. Його дії кваліфікували як воєнні злочини. Про це інформує СБУ у вівторок, 2 вересня.
У серпні та листопаді 2024 року він незаконно призначив тюремний строк ще двом полоненим воїнам Національної гвардії України.
Згідно із сфабрикованим рішенням військовополонені отримали 18 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
Обидва українських захисники входили до 12-ї бригади спецпризначення Нацгвардії, у складі якої обороняли Маріуполь з перших днів повномасштабної війни.
“Це вже другий задокументований факт, коли Простов влаштовує показове “судилище” за надуманими обвинуваченнями проти полонених захисників України”, – наголосили у повідомленні.
У червні фігурант отримав першу заочну підозру за воєнні злочини. Тоді він призначив аналогічні “терміни” ще двом воїнам-Нацгвардійцям.
Наразі Простов знову порушив норми міжнародного права, відповідно до яких потерпілі є комбатантами збройного конфлікту.
У СБУ нагадали, що у разі потрапляння у полон такі особи набувають статусу військовополонених і не підлягають тюремному ув’язненню за участь у бойових діях.
Простову оголосили нову підозру у воєнних злочинах за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України.
Оскільки російський воєнний злочинець перебуває на території РФ, нині тривають комплексні заходи, щоб притягнути його до відповідальності.
Раніше Служба безпеки та Офіс генерального прокурора зібрали доказову базу на Дмитра Патрушева – заступника голови уряду Росії, який організував масове викрадення зерна з тимчасово окупованих регіонів України.
СБУ оголосила Кадирову нову підозру -
В Україні судитимуть експрокурора за незаконне отримання інвалідності
Завершено досудове розслідування стосовно колишнього керівника Хмельницької окружної прокуратури, який у шахрайський спосіб незаконно оформив собі пенсію по інвалідності. Про це повідомляє ДБР.
За даними слідства, у 2020 році посадовець за сприяння службових осіб медико-соціальної експертної комісії незаконно отримав довічно ІІ групу інвалідності.
При цьому, як зазначають в ДБР, прокурор достеменно знав про відсутність у нього функціональних порушень, які відповідають критеріям встановлення відповідної групи.Надалі він звернувся до територіального підрозділу Пенсійного фонду України та оформив пенсію. Загальна сума отриманих ним виплат становить понад 1 млн грн.
Обвинувальний акт скеровано до суду. Колишній прокурор обвинувачується у шахрайстві в особливо великих розмірах. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна.
Дії лікаря МСЕК, який сприяв у незаконному встановленні групи інвалідності, кваліфіковано як складання та видача завідомо неправдивого офіційного документа, вчинені групою осіб. -
Звірства росіян в Бучі: повідомлено підозру черговому військовому РФ
Підозру повідомлено черговому військовослужбовцю ЗС РФ, обвинувальні акти стосовно ще чотирьох – передано до суду. Росіянам інкримінують убивства та жорстоке поводження з цивільними під час окупації Бучі. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора на своєму Telegram-каналі.
“Обвинувачені – військовослужбовці зс рф, які воювали у різних підрозділах 234-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії повітряно-десантних військ ЗС РФ. Їх дії інкриміновано за ч. 1, 2 ст. 438 КК України (воєнні злочини – ред.)”, – сказано в повідомленні.
Слідство зазначає: в березні 2022 навідник парашутно-десантного взводу здійснюючи патрулювання на одній з вулиць Бучі побачив двох місцевих жителів, які через відсутність електроенергії та газопостачання вимушено палили багаття для приготування їжі. Почувши постріли вони побігли до автомобіля щоб врятуватися. Підозрюваний без будь-якого попередження відкрив по них вогонь – обидва чоловіки загинули.
Другий військовослужбовець, заступник командира взводу, разом з іншими службовцями ЗС РФ, перебував у приміщенні однієї зі шкіл Бучі звідки вели вогонь із мінометних та самохідних артилерійських установок. У підвалі цієї школи також переховувались місцеві жителі. Вийшовши у двір він побачив трьох цивільних, які розігрівали на вогнищі їжу. Без жодних пояснень, використовуючи нецензурну лайку, наказав їм тікати та одночасно почав стріляти по них з травматичного пістолету.
Потерпілі побігли в напрямку підвалу, а підозрюваний здійснив постріл у чоловіка, влучивши у тулуб. Військовий, біжучи за потерпілими, також вистрілив у цивільну жінку, що якраз спускалась сходами – потерпіла вмерла.
“Слідством встановлено факти систематичних катувань та психологічного терору з боку російських військових”, – мовиться в публікації.
Ще один заступник командира взводу 2-ї батальйонно-тактичної групи, намагаючись залякати місцевого жителя, який почув шум розбитого скла й намагався зупинити мародерство, застосував зброю. Він змусив чоловіка повзти по землі, приставив автомат до його голови та стріляв поруч з вухом.
Також встановлено факти “допитів” із застосуванням пострілів поруч із головами потерпілих, імітуючи їхню страту.
Як ми вже писали, журналісти Радіо Свобода оприлюднили раніше невідоме відео з камер спостереження, на якому зафіксовано розстріл російськими окупантами жителя міста Буча в Київській області в березні 2022 року.
На Луганщині вбили росіян, що звірствували у Бучі -
Суд арештував підозрюваного у вбивстві Парубія
Суд арештував без права застави підозрюваного у вбивстві народного депутата Андрія Парубія. Про це повідомив Офіс генпрокурора у вівторок, 2 вересня.
“Галицький районний суд міста Львова задовольнив клопотання прокурорів Львівської обласної прокуратури. Підозрюваному у справі про вбивство народного депутата України Андрія Парубія обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без права внесення застави”, – йдеться в повідомленні.
Дії 52-річного львів’янина кваліфіковано за двома статтями про умисне вбивство і незаконне поводження зі зброєю (ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України).
За даними ЗМІ, підозрюваним у вбивстві є Михайло Сцельников. -
Військовий посадовець постане перед судом за вимагання грошей у підлеглих
Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) завершили досудове розслідування стосовно заступника командира батальйону з психологічної підтримки однієї з військових частин Закарпаття, що організував схему систематичних поборів з підлеглих. Обвинувальний акт надіслано до суду. Про це на своєму сайті повідомляє ДБР.
“Протягом тривалого часу посадовець вимагав від військовослужбовців гроші за вирішення різних службових питань – від оформлення відпусток до приховування дисциплінарних порушень. Зокрема, за винагороду фігурант обіцяв не повідомляти про самовільне залишення місця служби, сприяти переведенню до інших підрозділів та уникненню відрядження в район бойових дій. Розмір хабарів залежав від обставин та можливостей військовослужбовців – від 30 тис. гривень до 3 тис. доларів США”, – сказано в повідомленні
Заступник командира Під час реалізації однієї з “угод” запропонував солдату, який повернувся після самовільного залишення частини, за 1 тисячу доларів США допомогти з переведенням на тилову посаду. Зрештою, правоохоронці затримали фігуранта під час одержання другої частини хабаря – 500 доларів США.
Посадовця судитимуть за статтею Прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення (ч. 2 ст. 369-2 ККУ).
Тепер йому загрожує покарання – до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. -
Апеляційний суд США визнав незаконними взаємні мита Трампа
Найвищий апеляційний суд США визнав незаконними більшість запроваджених президентом Дональдом Трампом підвищених митних тарифів. Про це у ніч проти суботи, 30 серпня, повідомляє BBC.
Зазначається, що сім суддів, проти чотирьох, визнали, що так звані “взаємні” тарифи Трампа, а також ті спеціальні мита, які він використав у торговельній війні з Канадою, Мексикою та Китаєм, є перевищенням президентських повноважень. Судді вважають, що право застосовувати митні механізми боротьби з торговельним дизбалансом належить виключно Конгресу.
Позов проти Трампа і його тарифів подали водночас декілька невеликих підприємств, а також ціла коаліція зі штатів. Суд з питань міжнарожної торгівлі у травні вирішив, що президент не може підіймати тарифи, Білий дім це оскаржив.
Рішення у справі про апеляцію набуває чинності 14 жовтня, що дає адміністрації у Вашингтоні досить часу для звернення до Верховного суду, де більшість мають консервативні судді, які симпатизують Трампу. -
У Сумах жінка отримала чотири роки за спробу продажу власного немовляти
У Сумах засудили 35-річнуматір, яка намагалась продати власну дитину за 30 тисяч доларів. Про це повідомили у Сумській обласній прокуратурі.
Її визнали винною в закінченому замаху на торгівлю малолітньою дитиною та засудили до чотирьох років позбавлення волі.
“У суді доведено, що на початку 2025 року жінка, перебуваючи на пізньому терміні вагітності, почала шукати охочих придбати її майбутню дитину за 30 тисяч доларів”, – зазначили у повідомленні.
Вже після народження дівчинки 1 травня цього року вона домовилась передати немовля мешканцю Білопільської громади, запропонувавши оформити фіктивне батьківство. Спершу вона отримала завдаток у сумі 1 тис. доларів, а вже під час передачі основної частини коштів її затримали в процесуальному порядку.
У суді обвинувачена провину свою визнала, просила суворо не карати. На вирок суду вона чекала за гратами. -
До суду скерували 44 справи щодо катувань з боку правоохоронців – ДБР
Державне бюро розслідувань у 2025 році відкрило 350 проваджень щодо катувань і неналежного поводження правоохоронців та вже скерувало до суду 44 справи стосовно 75 осіб. Про це повідомив директор ДБР Олексій Сухачов у коментарі Інтерфакс-Україна.
“До суду вже направлено 44 обвинувальних актів стосовно 75 осіб – працівників правоохоронних органів та Державної кримінально-виконавчої служби”, – зазначив Сухвчов.
Бюро спільно з Радою Європи запровадило навчальні програми для слідчих та готує власних тренерів, а з Міністерством юстиції працює над системою превентивних заходів.
Наприкінці 2024 року у структурі Головного слідчого управління ДБР створили спеціалізований підрозділ із протидії катуванням, а ще 157 слідчих у регіонах працюють за відповідною спеціалізацією. Також, за словами Сухачова, у системі документообігу Бюро запроваджено підсистему моніторингу скарг про катування, що дозволяє відстежувати рух кожної заяви.
Окрім того, Бюро передало до Офісу генерального прокурора пропозиції щодо створення Дорожньої карти єдиних стандартів затримання.
“Вона має передбачати обов’язкову відеофіксацію, електронний протокол затримання, заборону неофіційного спілкування із затриманими, а також аналіз виконання вимог закону щодо повного й своєчасного документування таких випадків”, – уточнив Сухачов.
Раніше стало відомо, що у Полтавському СІЗО катували засуджених. Фігуранти намагалися знищити відеозаписи з камер спостереження, однак працівникам ДБР вдалося вилучити носій із зафіксованими доказами злочину.
Також повідомлялося, що експрацівники колонії на Запоріжжі отримали підозру за катування ув’язнених.
У Харкові затримали керівництво виправної колонії