Meta Platforms і TikTok в середу, 10 вересня, виграли судовий процес стосовно способу розрахунку регуляторними органами ЄС наглядового збору, накладеного на них відповідно до технологічних правил. Про це повідомляє Reuters.
Meta і TikTok, які належить ByteDance, подали позов проти Європейської комісії після того, як на них було накладено наглядний збір у розмірі 0,05% від їхнього річного чистого доходу в усьому світі для покриття витрат виконавчої влади ЄС на моніторинг дотримання ними Закону про цифрові послуги.
Компанії заявили, що методологія була недосконалою, що призвело до непропорційних зборів.
Суд загальної юрисдикції в Люксембурзі підтримав Meta і TikTok, надавши регуляторним органам Європейського Союзу 12 місяців на виправлення своєї методології за допомогою іншого правового акту.
“Ця методологія… мала бути прийнята не в контексті виконання рішень, а в делегованому акті, відповідно до правил, встановлених у DSA”, – дійшли висновку судді.
Регуляторні органи не мусять повертати компаніям сплачені ними збори за 2023 рік, поки вони розробляють нову правову основу для методології, що використовується для визначення розміру збору.
Єврокомісія заявила, що суд підтвердив: її методологія розрахунку зборів є обґрунтованою, і не бачить проблем ні з принципом стягнення зборів, ні з їхнім розміром.
Закон про цифрові послуги (DSA), який набрав чинності в листопаді 2022 року, вимагає від дуже великих онлайн-платформ вживати більш активних заходів для боротьби з незаконним і шкідливим контентом на своїх сайтах, інакше їм загрожують штрафи в розмірі до 6% від їхнього річного глобального обороту.
Як відомо, торік Єврокомісія 14 листопада оштрафувала компанію Meta Platforms на 797,72 млн євро за зловживання на користь Facebook Marketplace.
TikTok загрожує рекордний штраф у ЄС – ЗМІ
Позначка: Суд
-
Meta і TikTok виграли судовий процес проти ЄС
-
Депутатку Дніпропетровської облради судитимуть за фіктиву військову службу
Досудове розслідування щодо депутатки Дніпропетровської обласної ради, яка незаконно мобілізувалася до війська заради політичного іміджу та отримала понад 200 тис. грн з держбюджету, завершено. Обвинувальний акт направлено до суду. Її звинувачують у шахрайстві та ухиленні від військової служби. Також відповідатиме офіцер Збройних Сил, який допомагав у цій афері. Суд визнав провину начальника навчального центру, де депутатка фіктивно служила, і призначив йому покарання з випробуванням на 3 роки. За ці злочини фігурантам загрожує до 10 років ув’язнення, а також їм заявлено цивільний позов на відшкодування незаконно отриманих коштів.
-
Лондонська поліція розслідує графіті Бенксі на будівлі Королівського суду
У Лондоні поліція розпочала розслідування щодо нового графіті, яке з’явилося на стіні Королівського суду. На фресці зображено суддю, який б’є молотком протестувальника. Це може бути пов’язане з масовими затриманнями під час демонстрації на підтримку забороненої групи Palestine Action. Графіті вважають пошкодженням культурної спадщини, оскільки будівля суду належить до пам’яток архітектури І категорії. Малюнок вже зафарбували, але поліція посилила патрулювання території. Художнику Бенксі загрожує покарання до 10 років ув’язнення за пошкодження пам’ятки, якщо збитки перевищують 5000 фунтів.
-
“Воєнкора” з Сімферополя засудили до 12 років за зраду
Прокурори довели вину чоловіка з Криму, відомого під псевдонімом LeX, за державну зраду та пропаганду на користь окупантів. Його засудили на 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Він заборонений займатися медійною діяльністю та брати участь у громадських об’єднаннях протягом 15 років. “Воєнкор” організував проєкт, спрямований на прославляння окупаційної влади та підрив проукраїнських настроїв. Він поширював антиукраїнські наративи через російські медіа. Чоловіка затримали, вирок винесено заочно, він буде відбувати покарання з моменту затримання.
-
Суд зобов’язав Трампа розблокувати $11млрд на іноземну допомогу
Апеляційний суд США залишив у силі рішення суду нижчої інстанції, яке забороняло президенту Дональду Трампу одностороннє скорочення витрат на іноземну допомогу. Про це у суботу, 6 вересня, пише Reuters.
Таким чином, уряд зобов’язаний у “стислі терміни” спрямувати приблизно 11 мільярдів доларів на проєкти, вже затверджені Конгресом США.
Рішення ухвалене за кілька днів після того, як суд першої інстанції постановив, що ці кошти мають бути витрачені до завершення дії дозволу Конгресу у вересні.
Наприкінці серпня адміністрація Трампа подала термінову апеляцію до Верховного суду, домагаючись зупинення 12 млрд доларів іноземної допомоги.
При цьому, 13 серпня Федеральний апеляційний суд США скасував судову заборону, що зобов’язувала Держдепартамент продовжувати виплати іноземної допомоги. Таке рішення є перемогою президента Трампа. -
Хабар від забудовника: посадовцю Міноборони призначили заставу у 2,7 млн
Вищий антикорупційний суд призначив заставу посадовцю Міноборони, котрого підозрюють у отриманні неправомірної вигоди від забудовника. Про це повідомляє пресслужба САП.
У САП не називають імені посадовця, втім, ЗМІ повідомляють, що мова про керівника Центрального територіального управління капітального будівництва Міноборони Віталія Гайдука.
Суд частково задовольнив клопотання та застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді 2 725 200 грн застави.
Також на особу покладено відповідні процесуальні обов’язки.
За даними слідства, посадовець запропонував забезпечити перемогу в конкурсі на зведення будинку для військових у Святошинському районі Києва.
Для реалізації плану залучив інших осіб, тоді як “послуги” оцінив у 1,3 млн дол.
Гроші мали передаватися трьома траншами через банківські комірки:
100 тис. дол. – після початку конкурсу;
400 тис. дол. – за підписання договору на будівництво;
800 тис. дол. – після завершення першої черги будівництва.
Після оголошення про початок конкурсу забудовник запропонував зменшити суму до 1 млн дол. та надав перший транш.
У червні 2025 року співучасників злочину викрили одразу після одержання частини коштів.
Раніше Служба безпеки викрила чиновників Міноборони і менеджерів Львівського арсеналу, які вкрали майже 1,5 млрд гривень на закупівлі 100 тисяч мінометних пострілів для ЗСУ.
Зловживання у сфері оборони: НАБУ відзвітувало про кількість справ -
Генералу СБУ Вітюку призначили заставу у 9 млн
Вищий антикорупційний суд 4 вересня обрав для підозрюваного в незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації бригадному генералу СБУ Іллі Вітюку у вигляді застави у 9 мільйонів гривень
Суддя Вищого антикорупційного суду Маркіян Галабала частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення. Прокурор просив погоди заставу у 42 млн грн. Натомість сторона захисту апелювала, що родина не має таких коштів, натомість утримує трьох дітей.
Рішення суду – застава у сумі 9 мільйонів 84 тисячі гривень.
На Вітюка також покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема здати свої паспорти для виїзду за кордон на зберігання, утриматися від спілкування з низкою осіб тощо. -
Суд виніс вирок військовому Нацгвардії за вбивство двох жінок і поліціянтів
Військовослужбовця Нацгвардії Індустріальний районний суд Дніпра визнав винним у вбивстві чотирьох людей у місті Лиман Донецької області та призначив йому покарання – довічне позбавлення волі. Про це повідомляє Державне бюро розслідування (ДБР).
Наприкінці січня 2024 року жителька Лимана повідомила поліцію про конфлікт із військовим, який проник на її подвір’я, стукав у вікна та намагався потрапити до будинку. На виклик прибула слідчо-оперативна група.
Згодом правоохоронці перестали виходити на зв’язок, і на місце направили інший наряд. Поліцейські виявили застреленими двох своїх колег та пошкоджений службовий автомобіль. На подвір’ї також лежали тіла двох жінок – пенсіонерки та її дочки. Вбивцю затримали по гарячих слідах.
Слідчі ДБР зібрали вичерпну доказову базу та провели понад 20 судових експертиз. Вони з’ясували, що між військовим та місцевою жителькою періодично виникали конфлікти. Коли приїхала слідчо-оперативна група, фігурант розстріляв поліцейських, заволодів їхньою табельною зброєю, а потім убив жінку та її матів, які стали свідками злочину.
Суд визнав військовослужбовця винним у:- незаконному проникненні до житла (ч. 1 ст. 162 ККУ),
- хуліганстві (ч. 4 ст. 296 ККУ)
- умисному вбивстві правоохоронців під час виконання службових обов’язків (ст. 348 ККУ)
- умисному вбивстві двох осіб (п. 1 ч. 2 ст. 115)
- убивстві з метою приховати інший злочин (п.п. 1, 9, 13 ч. 2 ст. 115 ККУ)
- заволодінні та незаконному зберіганні вогнепальної зброї (ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263 ККУ).
-
Суд РФ призначив 20 років українському полоненому
Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив полоненого українця Сергія Яцкова до 20 років ув’язнення в колонії суворого режиму. Про це повідомляє Кримськотатарський ресурсний центр з посиланням на російські ЗМІ.
Згідно вироку, перші три роки засуджений має провести у тюрмі за нібито “участь у батальйоні імені Номана Челебіджихана”, визнаному Росією у 2022 році “терористичною організацією”.
Зазначається, що Яцков народився у 1980 році у Волинській області. Батальйон, у якому він служить, переважно складається з кримських татар. -
Підрив Північних потоків: суд відклав рішення щодо екстрадиції
Апеляційний суд Болоньї відклав до 9 вересня рішення щодо екстрадиції до Німеччини українця Сергія Кузнєцова, якого підозрюють у підриві газопроводів Північний потік-1 і Північний потік-2. Про це у середу, 3 вересня, повідомило BolognaToday.
Зазначається, що після понад п’ятигодинних слухань суд погодився з аргументами захисту та вирішив перевірити умови утримання під вартою у німецьких в’язницях. Навіть генеральна прокуратура, яка спершу підтримувала екстрадицію, закликала до додаткових перевірок, що й призвело до відтермінування рішення.
Адвокат Нікола Канестріні наполягав, що дії, вчинені під час війни за дорученням держави, не підлягають переслідуванню згідно з принципом функціонального імунітету. Він також нагадав, що аналогічне розслідування у Данії було закрите, що може вплинути на справу Кузнєцова за правилами Шенгенської угоди.
Крім того, захист посилався на так званий “принцип прапора”, який забороняє судити іноземних військових за дії, скоєні під час служби.
Адвокат Канестріні наголосив, що екстрадиція може призвести до порушення основних прав Кузнєцова: неналежних умов тримання у в’язницях, відсутності справедливого судового процесу та можливості утримання в перенаселених камерах. Італійське агентство з попередження тортур уже повідомляло про проблеми у пенітенціарній системі Німеччини – зокрема, про випадки, коли в’язнів змушували спати на підлозі або застосовували металеві кайдани.
Сам Кузнєцов, якого описують як фізично міцного й тренованого чоловіка, категорично заперечує свою причетність до підриву газопроводів. Наразі він перебуває під вартою в Італії й очікує остаточного рішення суду в Болоньї.