Вперше в історії науковцям вдалося отримати чіткі знімки південного полюса Сонця. Це стало можливим завдяки космічному апарату Solar Orbiter, повідомляє Європейське космічне агентство (ESA) з посиланням на The New York Times.
Протягом десятиліть полюси Сонця залишалися загадкою – жоден апарат раніше не міг зазирнути під потрібним кутом. Це вдалося зробити лише після серії гравітаційних маневрів Solar Orbiter поблизу Венери. Завдяки ним зонд зміг вийти за межі площини орбіти планет і побачити зорю з нового ракурсу.
У березні 2025 року апарат пролетів на відстані близько 51,5 мільйона кілометрів над південним полюсом Сонця, під кутом 17 градусів. І зробив історичні кадри – на них видно плямисту магнітну активність, спричинену складною взаємодією сонячних магнітних полів.
“Коли Сонце перебуває в мінімумі, є північний і південний полюси – кожен зі своєю магнітною полярністю. Зараз магнітне поле є своєрідним “безладом”, – пояснює керівниця місії Анік Де Гроф.
Ці знімки важливі не лише з наукової цікавості. Вони допоможуть краще розуміти 11-річні цикли сонячної активності – і, можливо, прогнозувати космічну погоду, яка впливає на супутники, комунікації та навіть електромережі на Землі.
Крім того, вчені прагнуть з’ясувати, чому заряджені частинки з полюсів Сонця рухаються швидше, ніж ті, що надходять з екватора. Це одна з ключових загадок, над якою Solar Orbiter працює просто зараз.
Позначка: Сонце
-
Астрономи вперше в історії отримали фото південного полюса Сонця
-
Вперше отримано фото південного полюса Сонця
Вперше в історії науковцям вдалося отримати чіткі знімки південного полюса Сонця. Це стало можливим завдяки космічному апарату Solar Orbiter, повідомляє Європейське космічне агентство (ESA) з посиланням на The New York Times.
Протягом десятиліть полюси Сонця залишалися загадкою – жоден апарат раніше не міг зазирнути під потрібним кутом. Це вдалося зробити лише після серії гравітаційних маневрів Solar Orbiter поблизу Венери. Завдяки ним зонд зміг вийти за межі площини орбіти планет і побачити зорю з нового ракурсу.
У березні 2025 року апарат пролетів на відстані близько 51,5 мільйона кілометрів над південним полюсом Сонця, під кутом 17 градусів. І зробив історичні кадри – на них видно плямисту магнітну активність, спричинену складною взаємодією сонячних магнітних полів.
“Коли Сонце перебуває в мінімумі, є північний і південний полюси – кожен зі своєю магнітною полярністю. Зараз магнітне поле є своєрідним “безладом”, – пояснює керівниця місії Анік Де Гроф.
Ці знімки важливі не лише з наукової цікавості. Вони допоможуть краще розуміти 11-річні цикли сонячної активності – і, можливо, прогнозувати космічну погоду, яка впливає на супутники, комунікації та навіть електромережі на Землі.
Крім того, вчені прагнуть з’ясувати, чому заряджені частинки з полюсів Сонця рухаються швидше, ніж ті, що надходять з екватора. Це одна з ключових загадок, над якою Solar Orbiter працює просто зараз. -
На Сонці стався найбільший з початку року викид плазми у бік Землі
За даними вчених з Інституту космічних досліджень та Інституту сонячно-земної фізики, на Сонці стався сильний сонячний спалах рівня M8.2, що призвів до найбільшого викиду пазми цього року. Цей викид спрямований у бік Землі і може досягти нашої планети уже завтра ввечері. Вчені зауважують, що цей викид може викликати серію магнітних бур з піковими значеннями до G4, що є підвищеним рівнем активності. Ця подія є наслідком сильного сонячного спалаху, який стався в активній області №4100 на Сонці.
-
Вчені з’ясували, як Земля відчуває спалахи на Сонці
Потужні сонячні спалахи не лише викликають яскраві північні сяйва та порушують роботу радіо- і GPS-систем, але й впливають на земну атмосферу значно глибше, ніж вважалося раніше. Про це йдеться у статті, опублікованій в журналі JGR Space Physics, пише Space.com.
Команда вчених з Королівського університету в Белфасті вперше довела, що під час таких космічних явищ атмосфера Землі відповідає пульсаціями, які синхронізуються з коливаннями Сонця.
Вчені вивчали сонячний спалах класу X5.4, що стався в березні 2012 року через надзвичайно активний кластер сонячних плям. Дані від космічної обсерваторії NASA та супутника GOES-15 показали, що спалах генерував ритмічні імпульси енергії кожні 90 секунд. Водночас аналіз GPS-сигналів з наземних станцій підтвердив, що іоносфера Землі реагувала на ці коливання підвищенням концентрації електронів, яке настало з 30-секундною затримкою.
Це відкриття підтверджує, що верхні шари атмосфери нашої планети мають “інерційність” – здатність відповідати на космічні зміни не миттєво, а із певною затримкою. Науковці зазначають, що це важливий крок у розумінні того, як Сонце впливає на Землю, і може допомогти краще передбачати наслідки сонячних бур для сучасних технологій. -
Найпотужніший телескоп у світі показав Сонце з небаченою чіткістю
На вулкані Халеакала на Гаваях встановили найбільший сонячний телескоп у світі Daniel K. Inouye Solar Telescope (DKIST), що дозволило науковцям отримати дуже чітке зображення сонячної плями на поверхні Сонця. Сонячна пляма має розмір, приблизно, як Швейцарія і показує найдрібніші магнітні структури. Сонячні плями є зонами з магнітними полями, які можуть впливати на космічну погоду та роботу супутників і GPS на Землі. Телескоп DKIST допомагає в дослідженні фізики Сонця та прогнозуванні сонячної активності за допомогою сучасного інструменту VTF.