Позначка: Сонце

  • Вчені відкрили новий спосіб перетворення сонячного світла на паливо

    Вчені відкрили новий спосіб перетворення сонячного світла на паливо

    Дослідники з Університету Базеля у Швейцарії створили унікальну молекулу, натхненну процесом фотосинтезу в рослинах. Як повідомляє ScienceDaily, це відкриття є ключовим кроком на шляху до штучного фотосинтезу та виробництва вуглецево-нейтрального палива.
    У природі фотосинтез дозволяє рослинам перетворювати енергію сонячного світла на багаті енергією молекули цукру з вуглекислого газу. Тварини та люди споживають ці сполуки, виділяючи назад СО2 та замикаючи природний цикл. Науковці прагнуть відтворити цей механізм, щоб створювати так зване “сонячне паливо” – водень, метанол чи синтетичний бензин, які під час спалювання виділятимуть лише ту кількість вуглекислого газу, що була використана для їх виробництва. Таким чином, паливо буде вуглецево нейтральним.
    Команда професора Олівера Венгера описала у журналі Nature Chemistry молекулу, яка здатна одночасно накопичувати два позитивні та два негативні заряди. Це ключова умова для того, щоб перетворювати світло на хімічну енергію, адже саме заряди запускають реакції -наприклад, розщеплення води на водень і кисень.
    Структура молекули побудована із п’яти частин, розташованих послідовно. Два сегменти з одного боку віддають електрони та набувають позитивного заряду. Два інші на протилежному кінці приймають електрони й стають негативно зарядженими. Центральний компонент поглинає світло й ініціює процес перенесення електронів.
    Щоб накопичити чотири заряди, дослідники застосували двоступеневий підхід. Перший спалах світла запускає формування одного позитивного та одного негативного заряду, які розходяться до протилежних кінців молекули. Другий спалах повторює реакцію, у результаті чого молекула вже містить чотири заряди.
    Новий метод дозволяє працювати з набагато слабшим світлом, наближеним за інтенсивністю до природного сонячного випромінювання. Раніше подібні експерименти вимагали потужних лазерів, що робило їх далекими від практичного застосування. Крім того, заряди в молекулі залишаються стабільними достатньо довго, аби їх можна було використати для подальших хімічних реакцій.
    Однак, нова молекула ще не створила функціонуючу систему штучного фотосинтезу. Але, як стверджують дослідники, вони вже створили ключову частину такої системи.

  • Вчені довели, що теплові хвилі пришвидшують старіння

    Вчені довели, що теплові хвилі пришвидшують старіння

    Тривалий вплив теплових хвиль пришвидшує процеси старіння організму так само, як куріння, алкоголь чи неправильне харчування. До такого висновку дійшли науковці, результати яких опубліковані у журналі Nature Climate Change, пише The Guardian.
    Протягом 15 років учені спостерігали за понад 25 тисячами людей на Тайвані, щоб з’ясувати, як спека впливає на біологічний вік – показник, що відображає не лише роки життя, а й стан здоров’я. Для цього враховували рівень холестерину, тиск, роботу легенів, печінки та нирок, а також маркери запалення.
    Результати виявилися тривожними: кожні чотири додаткові дні спеки за два роки “додавали” людині дев’ять днів біологічного віку. Особливо вразливими виявилися люди, які працюють просто неба – у них старіння прискорювалося ще більше, до 33 днів.
    “Якщо вплив спеки накопичується десятиліттями, наслідки для здоров’я будуть набагато серйознішими, ніж ми вже бачимо”, – наголосив керівник дослідження доктор Цуй Го з Гонконзького університету.
    Науковці підсумували: повторюваний вплив теплових хвиль становить довгострокову небезпеку для всього населення, оскільки поступово прискорює старіння організму та підвищує ризик передчасної смерті.

  • На Сонці утворився “вогняний каньйон” завдовжки з відстань до Місяця

    На Сонці утворився “вогняний каньйон” завдовжки з відстань до Місяця

    На Сонці у понеділок відбувся потужний вибух, який призвів до викиду гарячої плазми у космос. Це спричинило утворення вражаючого “вогняного каньйону” на поверхні зорі завдовжки понад 400 тисяч кілометрів. Вибух зафіксувала NASA, і це було результатом вибуху філамента на Сонці. Структури, що виникають під час таких вибухів, можуть виглядати як темні нитки, але під час виверження перетворюються на яскраві дуги. Хоча викид корональної маси відбувся, він рухається в протилежному напрямку від Землі, тому серйозних геомагнітних бурь на нашій планеті не передбачається. Такі “вогняні каньйони” виникають через раптові порушення магнітного поля Сонця після вибуху.

  • Уран виявився теплішим, ніж вважали раніше

    Уран виявився теплішим, ніж вважали раніше

    Астрономи виявили, що планета Уран має своє внутрішнє джерело тепла, яке випромінює більше тепла, ніж отримує від Сонця – на 12,5%. Це відкриття відкриває нові можливості для розуміння Урана та інших газових гігантів у Сонячній системі. Дослідження проводилися протягом десятиліть та вимагали аналізу даних з різних апаратів та комп’ютерне моделювання. Вчені вважають, що це тепло може бути пов’язане з унікальною структурою або історією розвитку Урана. Також виявлено, що тепловий баланс планети змінюється відповідно до сезонів, які тривають близько 20 років кожен. Науковці вважають, що ці відкриття можуть допомогти у плануванні майбутніх космічних місій, зокрема на Уран.

  • На Сонці стався найпотужніший спалах, що викликав радіоперебої

    На Сонці стався найпотужніший спалах, що викликав радіоперебої

    Сьогодні сонячна пляма в області 4114 викинула дуже сильний сонячний спалах класу Х1.9, який викликав радіоперебої по всьому Тихому океану, зокрема на Гаваях. Цей спалах не призвів до викиду корональної маси, але спричинив потужне електромагнітне випромінювання. Внаслідок цього відбулося відключення короткохвильового радіозв’язку над Тихим океаном. Радіоаматори на Гаваях помітили раптову втрату сигналу на певних частотах. Цей спалах є одним з найсильніших у поточному сонячному циклі і свідчить про високу активність області 4114. Є ймовірність подальших спалахів, які можуть викликати геомагнітні бурі та полярні сяйва, якщо вони призведуть до викиду корональної маси до Землі.

  • На орбіті вперше змоделювали затемнення Сонця

    На орбіті вперше змоделювали затемнення Сонця

    Вперше вченим вдалося створити штучне сонячне затемнення на орбіті Землі.
    Це стало можливим завдяки двом супутникам місії Proba-3 від Європейського космічного агентства, які з точністю до міліметра відтворили ефект природного затемнення в умовах космосу.
    Експеримент відбувся у березні 2025 року: два апарати пролетіли на відстані 150 метрів один від одного, при цьому один супутник закрив Сонце для іншого, утворивши крихітну тінь – лише 8 см у діаметрі – яка дозволила зробити унікальні знімки сонячної корони, невидимої в звичайних умовах.
    “Спостереження за короною має вирішальне значення для виявлення сонячного вітру – безперервного потоку речовини в космічний простір. Воно також необхідне для розуміння викидів корональної маси – вибухів частинок, які Сонце викидає майже щодня, особливо в періоди високої активності” – пояснюють науковці.
    На відміну від природних затемнень, які трапляються раз на рік і тривають кілька хвилин, супутники можуть створювати штучне затемнення кожні 19,6 години і утримувати його до 6 годин поспіль. Це відкриває нові горизонти для досліджень активності Сонця.
    “Отримати перші дані було неймовірно захопливо. Разом з іншими вимірюваннями це сприятиме розгадці давніх питань про нашу рідну зорю”, – поділився враженнями Джо Зендер, науковець місії.
    Керівник проєкту Дамієн Галано додає, що хоч місія ще на етапі введення в експлуатацію, точна синхронізація вже дозволила здобути безцінні наукові дані. У майбутньому штучні затемнення можуть стати ключовим інструментом у розумінні природи нашої зірки та захисті земної цивілізації від її непередбачуваних вибухів.

  • Астрономи вперше в історії отримали фото південного полюса Сонця

    Астрономи вперше в історії отримали фото південного полюса Сонця

    Вперше в історії науковцям вдалося отримати чіткі знімки південного полюса Сонця. Це стало можливим завдяки космічному апарату Solar Orbiter, повідомляє Європейське космічне агентство (ESA) з посиланням на The New York Times.
    Протягом десятиліть полюси Сонця залишалися загадкою – жоден апарат раніше не міг зазирнути під потрібним кутом. Це вдалося зробити лише після серії гравітаційних маневрів Solar Orbiter поблизу Венери. Завдяки ним зонд зміг вийти за межі площини орбіти планет і побачити зорю з нового ракурсу.
    У березні 2025 року апарат пролетів на відстані близько 51,5 мільйона кілометрів над південним полюсом Сонця, під кутом 17 градусів. І зробив історичні кадри – на них видно плямисту магнітну активність, спричинену складною взаємодією сонячних магнітних полів.
    “Коли Сонце перебуває в мінімумі, є північний і південний полюси – кожен зі своєю магнітною полярністю. Зараз магнітне поле є своєрідним “безладом”, – пояснює керівниця місії Анік Де Гроф.
    Ці знімки важливі не лише з наукової цікавості. Вони допоможуть краще розуміти 11-річні цикли сонячної активності – і, можливо, прогнозувати космічну погоду, яка впливає на супутники, комунікації та навіть електромережі на Землі.
    Крім того, вчені прагнуть з’ясувати, чому заряджені частинки з полюсів Сонця рухаються швидше, ніж ті, що надходять з екватора. Це одна з ключових загадок, над якою Solar Orbiter працює просто зараз.

  • Вперше отримано фото південного полюса Сонця

    Вперше отримано фото південного полюса Сонця

    Вперше в історії науковцям вдалося отримати чіткі знімки південного полюса Сонця. Це стало можливим завдяки космічному апарату Solar Orbiter, повідомляє Європейське космічне агентство (ESA) з посиланням на The New York Times.
    Протягом десятиліть полюси Сонця залишалися загадкою – жоден апарат раніше не міг зазирнути під потрібним кутом. Це вдалося зробити лише після серії гравітаційних маневрів Solar Orbiter поблизу Венери. Завдяки ним зонд зміг вийти за межі площини орбіти планет і побачити зорю з нового ракурсу.
    У березні 2025 року апарат пролетів на відстані близько 51,5 мільйона кілометрів над південним полюсом Сонця, під кутом 17 градусів. І зробив історичні кадри – на них видно плямисту магнітну активність, спричинену складною взаємодією сонячних магнітних полів.
    “Коли Сонце перебуває в мінімумі, є північний і південний полюси – кожен зі своєю магнітною полярністю. Зараз магнітне поле є своєрідним “безладом”, – пояснює керівниця місії Анік Де Гроф.
    Ці знімки важливі не лише з наукової цікавості. Вони допоможуть краще розуміти 11-річні цикли сонячної активності – і, можливо, прогнозувати космічну погоду, яка впливає на супутники, комунікації та навіть електромережі на Землі.
    Крім того, вчені прагнуть з’ясувати, чому заряджені частинки з полюсів Сонця рухаються швидше, ніж ті, що надходять з екватора. Це одна з ключових загадок, над якою Solar Orbiter працює просто зараз.

  • На Сонці стався найбільший з початку року викид плазми у бік Землі

    На Сонці стався найбільший з початку року викид плазми у бік Землі

    За даними вчених з Інституту космічних досліджень та Інституту сонячно-земної фізики, на Сонці стався сильний сонячний спалах рівня M8.2, що призвів до найбільшого викиду пазми цього року. Цей викид спрямований у бік Землі і може досягти нашої планети уже завтра ввечері. Вчені зауважують, що цей викид може викликати серію магнітних бур з піковими значеннями до G4, що є підвищеним рівнем активності. Ця подія є наслідком сильного сонячного спалаху, який стався в активній області №4100 на Сонці.

  • Вчені з’ясували, як Земля відчуває спалахи на Сонці

    Вчені з’ясували, як Земля відчуває спалахи на Сонці

    Потужні сонячні спалахи не лише викликають яскраві північні сяйва та порушують роботу радіо- і GPS-систем, але й впливають на земну атмосферу значно глибше, ніж вважалося раніше. Про це йдеться у статті, опублікованій в журналі JGR Space Physics, пише Space.com.
    Команда вчених з Королівського університету в Белфасті вперше довела, що під час таких космічних явищ атмосфера Землі відповідає пульсаціями, які синхронізуються з коливаннями Сонця.
    Вчені вивчали сонячний спалах класу X5.4, що стався в березні 2012 року через надзвичайно активний кластер сонячних плям. Дані від космічної обсерваторії NASA та супутника GOES-15 показали, що спалах генерував ритмічні імпульси енергії кожні 90 секунд. Водночас аналіз GPS-сигналів з наземних станцій підтвердив, що іоносфера Землі реагувала на ці коливання підвищенням концентрації електронів, яке настало з 30-секундною затримкою.
    Це відкриття підтверджує, що верхні шари атмосфери нашої планети мають “інерційність” – здатність відповідати на космічні зміни не миттєво, а із певною затримкою. Науковці зазначають, що це важливий крок у розумінні того, як Сонце впливає на Землю, і може допомогти краще передбачати наслідки сонячних бур для сучасних технологій.