Життя у ритмі новин

Позначка: Санкції

  • Bloomberg: на танкерах у світовому океані накопичився мільярд барелів нафти

    Bloomberg: на танкерах у світовому океані накопичився мільярд барелів нафти

    У світовому океані накопичено близько мільярда барелів нафти, значна частина якої походить із країн, що перебувають під санкціями. Про це пише Bloomberg.

    За даними компаній Vortexa, Kpler і OilX, до 40% зростання обсягів нафти на танкерах з кінця серпня припадає на нафту з Росії, Ірану, Венесуели або з невизначеним походженням. Навіть мінімальна оцінка – близько 20% – перевищує їхню частку у світовому видобутку.

    Накопичення не означає, що ця нафта не буде продана, втім, воно створює ризики для доходів країн під санкціями й впливає на ринок, де очікується надлишок пропозиції. Частково зростання пояснюється збільшенням видобутку, проте, також свідчить про труднощі з розвантаженням.
    Зазначається, що накопичення загрожує доходам підсанкційних нафтодержав і може мати наслідки для світового ринку нафти, котрий, за прогнозами, прямує до надлишку пропозиції.
    Водночас танкерний флот перевантажений, зазначили вони: щоденні витрати на транспортування перевищили 100 тисяч доларів.
    Згідно з розрахунками Bloomberg, податкові надходження від продажу нафти в Росії минулого місяця скоротилися більш ніж на 24% у річному обчисленні. Виходячи з поправок до бюджету Росії на 2025 рік, уряд країни очікує, що надходження від продажу нафти і газу до бюджету цього року будуть найнижчими з часів пандемії 2020 року, зазначає агентство. Тоді як федеральна влада прогнозує зростання доходів від нафти і газу протягом наступних трьох років, очікуючи на відновлення цін на нафту марки Urals. Водночас до збільшення обсягів нафти в морі також долучилися Саудівська Аравія та США, а нещодавно стало відомо, що Індія та Китай почали скорочувати закупівлі російського палива, виключивши його з тендерів із грудня. Як відомо, 23 жовтня США запровадили санкції проти Ронєфті і Лукойлу – найбільших нафтових компаній Росії. Після цього російська нафтова галузь зіткнулась зі значними проблемами. Згодом стало відомо, що знижки на російську нафту різко зросли на тлі санкцій США проти двох найбільших нафтових російських компаній Роснєфті та Лукойла.

    Китай, Індія та Туреччина відмовляються від російської нафти

  • Зеленський ввів санкції проти Міндіча і Цукермана

    Зеленський ввів санкції проти Міндіча і Цукермана

    Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким запроваджено санкції проти бізнесменів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана. Про це свідчать дані на сайті глави держави у четвер, 13 листопада.
    Згідно з указами, обидва бізнесмени мають громадянство Ізраїлю. До них застосовано повний перелік обмежень, передбачених законом України Про санкції:

  • блокування активів;
  • заборона на виведення капіталів з України;
  • повне припинення торговельних операцій і транзиту ресурсів;
  • заборона участі в приватизації та оренді держмайна;
  • заборона користування радіочастотним спектром України;
  • обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг;
  • заборона придбання земельних ділянок;
  • заборона публічних закупівель та оборонних контрактів;
  • заборона збільшення частки в статутному капіталі українських компаній.

    • Санкції введено строком на три роки, але окремі обмеження будуть діяти безстроково.
    Міністерству закордонних справ доручено поінформувати компетентні органи ЄС, США та інших держав про застосування санкцій і порушити перед ними питання про запровадження аналогічних обмежувальних заходів.

  • Українські компанії фігурують у санкційному списку США

    Українські компанії фігурують у санкційному списку США

    Українські компанії опинилися під санкціями США через ймовірну причетність до іранського виробництва балістичних ракет та безпілотних літальних апаратів. Як уточнюється, іранський агент із закупівель Бахрам Табібі використовував дві підставні структури – зареєстровані в Україні компанії – для реалізації своїх цілей. Про це в середу, 12 листопада, інформує сайт Міністерства фінансів США.

    Представник відомства, Джон К. Герлі, зазначив, що Іран активно користується глобальними фінансовими системами для відмивання грошей і забезпечення своїх програм зі зброї, а також підтримки терористичних угрупувань.

    У мінфіні США наголосили, що мета обмежень – перекрити Ірану доступ до технологій, необхідних для створення зброї, яку Тегеран постачає Росії для війни проти України.

    До американського санкційного списку потрапили 32 фізичних та юридичних осіб із різних країн, включаючи Іран, ОАЕ, Туреччину, Китай, Індію, Німеччину та Україну. Від України під санкції потрапили компанії ГК Імператив Україна та Екофера.

    Як стало відомо, ці українські компанії були залучені до постачання аерокосмічних матеріалів, таких як індикатори положення та магнітометри, іранській державній компанії Iran Aircraft Manufacturing Industries Corporation (HESA). Остання займається виробництвом військових літаків і безпілотників Ababil для збройних сил Ірану.

    Повідомляється, що у схемі брала участь громадянка Ірану Батул Шафієї, яка здійснювала перекази коштів українським компаніям та організовувала постачання продукції компанії Екофера до Ірану.

    Ще один іранець, Саїд Пахлавані Неджад, виступав посередником між українськими фіктивними компаніями та HESA. Він сприяв продажу компонентів генераторів, двигунів, індикаторів орієнтації, сенсорів та іншого обладнання для потреб цієї іранської компанії.

    Відомо з відкритих джерел, що ТОВ ГК Імператив Україна зареєстроване в Харкові. Основний напрямок діяльності компанії – оптова торгівля товарами господарського призначення.

    Нагадаємо, 27 вересня Рада Безпеки ООН відновила ембарго на постачання зброї та інші санкції проти Ірану з ініціативи Великої Британії, Франції та Німеччини. Рішення прийнято на тлі звинувачень Тегерану у порушенні ядерної угоди 2015 року. Тегеран розкритикував відновлення санкцій ООН.

    Раніше повідомлялося, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко після переговорів із президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив про наміри розвивати співпрацю з цією країною, зокрема у військовій сфері.

  • Держави G7 вийшли із заявою щодо Росії й України

    Держави G7 вийшли із заявою щодо Росії й України

    Члени “Групи семи” погодилися посилювати економічний тиск на Росію, щоб змусити її припинити агресію проти України. Про це свідчить спільна заява за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ G7, оприлюднена урядом Канади, повідомляє Укрінформ у середу, 12 листопада.

    У документі зазначено, що учасники мають намір посилювати економічний тиск на країну-агресорку.

    “Ми посилюємо економічний тиск на Росію та вивчаємо можливість запровадження заходів проти держав й установ, які допомагають фінансувати її воєнні зусилля”, – зазначається в документі.

    G7 наголосила на необхідності якнайшвидшого припинення вогню. Учасники заявили, що теперішня лінія зіткнення повинна стати основою для подальших переговорів, і нагадали про свою прихильність принципу незмінності міжнародних кордонів силовими методами.

    Також у заяві засуджено військову підтримку Росії з боку Ірану та Північної Кореї, а також постачання зброї та товарів подвійного призначення з Китаю.

    “Ми підтверджуємо, що тривають розмови стосовно різноманітних фінансових механізмів, зокрема подальшого використання заморожених російських суверенних коштів у наших юрисдикціях, аби спільно підтримати Україну”, – запевнили глави МЗС “Групи семи“.

    Зазначено, що під час зустрічі особливий акцент зроблено на важливості зробити ціну війни для Путіна нестерпною, зазначив український міністр Андрій Сибіга, який бере участь у заході.

    Сибіга запевнив G7, що корупціонери в Україні понесуть покарання

  • Відставки та санкції. Наслідки операції НАБУ

    Відставки та санкції. Наслідки операції НАБУ

    Детективи НАБУ затримали п’ять осіб, а про підозру повідомлено семи фігурантам корупційної справи навколо Енергоатому. Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів Енергоатому у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів. Влада на другий день скандалу також відреагувала на корупційний скандал.
    Відставка міністрів
    Володимир Зеленський заявив, що міністр юстиції та міністр енергетики, які замішані в корупційному скандалі повинні піти у відставку.
    “Вважаю, що міністр юстиції та міністр енергетики не можуть залишатися на посадах. Це питання з окрема і довіри. Якщо є обвинувачення, на ніх треба відповідати. Рішення про відсторонення від посади — оперативне, швидке”, — йдеться в зверненні Зеленського, опублікованому в Telegram.
    Міністр юстиції — це Герман Галущенко, який раніше очолював Мінекоенерго і фігурує в розслідуванні НАБУ і САП про корупцію в Енергоатомі). Міністр енергетики — це Світлана Гринчук, яка раніше була заступницею Галущенка в Енергоатомі.
    Прем’єр Юлія Свириденко внесла на розгляд Верховної Ради подання про звільнення з посади міністра юстиції Галущенка і міністра енергетики Гринчук. Заяви Галущенка і Гринчук про відставку Рада розгляне на найближчому пленарному засіданні, яке заплановане на наступний тиждень.
    Санкції
    Також президент анонсував санкції РНБО проти двох фігурантів справи по Енергоатому. За інформацією ЗМІ, йдеться про запровадження санкцій щодо Тимура Міндича, який раніше був бізнес-партнером Зеленського і Олександра Цукермана.
    Кабмін уже вніс на розгляд Ради нацбезпеки і оборони пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо Міндича і Цукермана.
    Санкції — це поки єдине, що може загрожувати Міндичу і Цукерману. Адже 10 листопада, за кілька годин до того, як НАБУ почало обшуки в рамках операції Мідас, бізнес-партнер президента — випадково чи ні — виїхав з України. САП навіть почала власне розслідування через це. Паралельно в Держприкордонслужбі (ДПСУ) заявили, що Міндич виїхав законно, як батько трьох неповнолітніх дітей.
    Всі фігуранти
    Підозри отримали Тимур Міндич, екс-радник міністра енергетики Ігор Миронюк, виконавчий директор з безпеки Енергоатому Дмитро Басов, Олександр Цукерман, Ігор Фурсенко, Леся Устименко і Людмила Зоріна.
    П’ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Двоє – Міндич і Цукерман – виїхали з України.
    Фурсенко в НАБУ називають бухгалтером “бек-офісу”. Саме він на записах говорив, що нести коробку з грошима “таке собі задоволення”. Фурсенко зареєстрований як приватний підприємець з основним видом діяльності – консультування з питань інформатизації. Номер Фурсенка підписаний у інших абонентів як “Ігор співробітник Михайла Цукермана”.
    Леся Устименко вказана в контактах як “Леся Київ Фінансист Братів”.
    Вона – приватна підприємиця з основним видом діяльності “Дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки”.
    У 2023 році Устименко стала власницею паркомісця в будинку в центрі Києва, в якому, за даними ЗМІ і розташований “бек-офіс”, згаданий у розслідуванні НАБУ. Її чоловік – ймовірно, громадянин Росії. Як встановили журналісти, до 2015 року він регулярно їздив до Росії, звідки він родом. Тоді ж отримав український паспорт.
    Людмила Зоріна також ФОП, вид діяльності – консультування з питань комерційної діяльності та управління.
    Також НАБУ і САП повідомили колишньому віце-прем’єр-міністру України Олексію Чернишеву про підозру в незаконному збагаченні.
    “За даними слідства, екс-чиновник був серед осіб, які відвідували так звану “пральню” – місце, де здійснювалася легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом. Контролювала “пральню” керівник злочинної організації, викритої вчора НАБУ і САП”, – йдеться в повідомленні НАБУ.
    Там додали, що детективи задокументували передачу підозрюваному і його довіреній особі понад 1,2 млн доларів і майже 100 тис. євро готівкою.
    Йдеться про кваліфікацію за статтею 368-5 Кримінального кодексу України.
    В НАБУ нагадали, що екс-чиновник вже підозрюється у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

  • Останній великий американський банк пішов з Росії

    Останній великий американський банк пішов з Росії

    Один з найбільших західних банків на російському ринку американський Сitibank, що входив до топ-20 в РФ за розміром активів, тепер остаточно йде з Росії. Російську “дочку” Citi буде продано Ренесанс Капіталу – фінансовій групі, якою до 2024 року володів мільярдер Михайло Прохоров, раніше кандидат у президенти, який набрав 8% голосів на виборах 2012 року. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на розпорядження, яке дозволяє Citi продати російський банк, яке в середу підписав глава правлячого режиму РФ Володимир Путін.
    Citi, який працював у РФ з початку 1990-хприйняв рішення позбутися російського бізнесу ще до початку війни – в 2021 році, а після вторгнення в Україну став згортати операції. За період 2022-2025 рр. обсяг виданих банком кредитів скоротився на 98%, обсяг вкладів фізосіб та коштів на корпоративних рахунках зменшився у 90-150 разів.
    Торік банк припинив обслуговування всіх своїх дебетових карт та зупинив операції по Системі швидких платежів ЦП, перекази, отримання готівки на терміналах та покупки за QR-кодом.
    В листопаді 2024 року банк закрив останнє відділення, що працювало з роздрібними клієнтами в Москві.
    У жовтні 2025 року Сітібанк припинив обслуговування всіх ощадних та накопичувальних рахунків.

  • Канада оголосила додаткові санкції проти Росії

    Канада оголосила додаткові санкції проти Росії

    Канада оголосила про запровадження додаткових санкцій проти Росії. Міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд повідомила, що нові заходи посилюють економічні втрати на Росію за її необґрунтоване вторгнення в Україну. Про це інформує пресслужба МЗС країни.

    Санкції спрямовані на доходи Росії від енергетики та фінансових посередників, а також на зменшення її традиційних і гібридних військових можливостей.

    До списку санкцій увійшли 13 осіб і 11 компаній, зокрема ті, що брали участь у розробці та використанні російських дронів. Канада вперше включила до санкційних заходів також компанії, що постачають кіберінфраструктуру, яку Росія використовує у гібридних операціях проти України. Крім того, санкції охоплюють кілька російських компаній з галузі скрапленого газу та 100 суден “тіньового флоту” Росії.

    За словами Ананд, Канада “залишається непохитною у підтримці суверенітету та народу України, котрий відстоює свої права перед агресивними діями Путіна”. Міністерка наголосила, що Канада продовжуватиме посилювати тиск через санкції у координації з союзниками та партнерами, поки Росія не припинить своє необґрунтоване вторгнення.

    Нагадаємо, Україна спільно з партнерами в Євросоюзі вже готує двадцятий пакет санкцій і пропонує додати у список російські компанії та фізичних осіб, котрі ще заробляють на енергоресурсах.
    Канада обмежила ціну на російську нафту до $47,60

  • Зеленський оцінив падіння нафтових доходів Росії

    Зеленський оцінив падіння нафтових доходів Росії

    У цьому році вперше від початку війни фіксується помітне зниження видобутку та переробки російської нафти. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Телеграм за підсумками наради із керівником Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Олегом Іващенком у середу, 12 листопада.
    “Нафтогазові доходи російського бюджету скорочуються, і за підсумками цього року Росія втратить щонайменше 37 млрд дол. бюджетних нафтогазових доходів. І ще десятки мільярдів доларів втрачають російські нафтові компанії та загалом енергетичний сектор. Все це обмежує російську воєнну машину. Працюють ефективно і звичайні санкції проти Росії, і українські далекобійні санкції”, – написав глава держави.
    За його слами, визначені також напрямки подальшого санкційного тиску.
    “Дякую всім партнерам, які завдають і цілком справедливих юридичних ударів по суднах російського нафтового флоту, – танкерів росіяни використовують уже менше”, – наголосив Зеленський.
    Окремо він обговорив з керівником СЗР заходи з повернення додому українських дітей, які були викрадені росіянами, а також інші операції за кордоном.
    Раніше у середу стало відомо, що знижки на російську нафту різко зросли на тлі санкцій США проти Роснєфті та Лукойла. Дисконт на нафту Urals у портах Приморська та Новоросійська сягнув 19,4 долларів за барель – максимальний показник з початку року.
    Санкції в дії: Росія накопичила мільйони барелів нерозпроданої нафти

  • ЗМІ дізнались про рекордні знижки на нафту з Росії

    ЗМІ дізнались про рекордні знижки на нафту з Росії

    Знижки на російську нафту стрімко зросли після того, як США ввели санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії – Роснєфті та Лукойла. Це призвело до зміни цін на нафту марки Urals у портах Приморська та Новоросійська. Ціни на нафту знизилися з 13-14 доларів за барель на початку листопада до 19,4 долара за барель на 10 листопада. Такі знижки на нафту були останнім часом внаслідок санкцій та відмови деяких країн, таких як Китай, Індія та Туреччина, від російської нафти.

  • Лукойл може перейти під контроль держави – ЗМІ

    Лукойл може перейти під контроль держави – ЗМІ

    США відмовилися схвалити продаж зарубіжних підприємств компанії Лукойл нафтотрейдеру Gunvor, що може призвести до втрати активів як у міжнародному, так і в російському бізнесі. Лукойл може втратити НПЗ, АЗС та родовища в інших країнах, а в Росії йому загрожує зазіхання Роснефті під керівництвом Ігоря Сєчіна, давнього соратника Путіна. Після цього руху Лукойл може втратити значну частину свого бізнесу і стати залежним від Роснефті. Є інформація про можливість продажу деяких активів Лукойлу іноземними гравцями, але компанія готується до можливості втрати цих активів через втручання влади країн, де вони розташовані. Лукойл може втратити близько 25% обсягу нафтопереробки та 16-20% прибутку внаслідок цих подій.