Позначка: Санкції

  • США продовжили термін Лукойлу для продажу активів – ЗМІ

    США продовжили термін Лукойлу для продажу активів – ЗМІ

    Міністерство фінансів США продовжило термін, після якого наберуть чинності санкцій проти російського Лукойлу, аби компанія могла провести операції з продажу міжнародних активів. Про це напередодні повідомило агентство Bloomberg.
    Стверджуєтья, що американський Мінфін видав ліцензію на певні операції, пов’язані з роздрібними автозаправними станціями компанії та контрактами на продаж міжнародних активів компанії до 13 грудня.
    Крім того, окреме звільнення від санкцій для угод, що стосуються підрозділів Лукойлу в Болгарії, було продовжене до 29 квітня.
    Водночас, як розповіли джерела видання, інтерес до покупки іноземних активів Лукойлу зріс останніми днями, і потенційні покупці з США, Європи та Перської затоки звернулися до Мінфіну за дозволом на співпрацю з компанією. Один із розглянутих варіантів передбачає, що головний покупець придбає більшу частину міжнародних активів, а також кілька дрібніших угод.
    Як найбільш міжнародно диверсифікована нафтова компанія Росії, Лукойл має частки в нафтопереробних заводах в Європі, а також значні активи в нафтових родовищах від Іраку до Казахстану. Її бренд також поширюється на заправні станції від США до Бельгії та Румунії.

  • ЄС почав роботу над 20-м пакетом санкцій проти РФ

    ЄС почав роботу над 20-м пакетом санкцій проти РФ

    Глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що Європейський Союз розпочав роботу над новим 20-м пакетом санкцій щодо Росії. Про ц вона сказала після зустрічі у Берліні з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом та іншими колегами, передає DW.
    “Війни програють ті, у кого першими закінчуються гроші або солдати”, – сказала Каллас, додавши, що саме тому ЄС повинен “продовжувати тиснути на Росію санкціями”.
    Каллас також високо оцінила останні санкції, запроваджені США щодо російських нафтових компаній.
    “Санкції працюють ефективніше, коли їх доповнює підтримка міжнародних партнерів”, – наголосила вона.
    При цьому Каллас не надала жодних подробиць щодо майбутнього 20-го пакета санкцій. За даними євродипломатів, об’єктами санкцій можуть стати російські енергетичні компанії та судна, що належать до так званого російського тіньового флоту.

  • Євросоюз придумав заміну російському газу

    Євросоюз придумав заміну російському газу

    Єврокомісія підтримала нову угоду Греції з американською компанією ExxonMobil щодо розвідки газових родовищ в Іонічному морі, заявивши, що співпраця з надійними партнерами, такими як США, допоможе Європі нарешті відмовитися від російського газу. Про це повідомляє Euractiv.

    Це примітна заява на тлі того, що блок заявляє про швидкий рух до “зеленого” майбутнього, водночас продовжуючи поглиблювати залежність від викопного палива, видобутого якнайдалі від Москви.

    Минулого тижня Греція підписала з ExxonMobil угоду про розвідку на шельфі, котра охоплює блоки на північному заході Іонічного моря. Інша американська компанія, Chevron, веде буріння у більш політично чутливих водах на південь від Крита. Для Афін, які тривалий час розглядали ідею освоєння морського дна, але не наважувалися на остаточні кроки, ці угоди означають рішучий поворот.

    Високопоставлене джерело в Єврокомісії повідомило Euractiv, що головним пріоритетом ЄС залишається припинення імпорту російського газу – не лише шляхом диверсифікації постачань, а й через співпрацю з “надійними енергетичними партнерами”.

    У межах стратегії REPowerEU блок має намір повністю відмовитися від російського газу до кінця 2027 року.

    Нагадаємо, посли країн ЄС погодили продовження реалізації плану блоку, котрий передбачає повну відмову від імпорту російської нафти та газу до 2028 року.

    Тим часом США готові оперативно замінити весь російський газ, а також нафту, які надходять у Європу, своїми власними енергоресурсам.
    Газ в ЄC здешевшав до тримісячного мінімуму

  • Центробанк РФ спрогнозував падіння економіки

    Центробанк РФ спрогнозував падіння економіки

    Після трьох кварталів уповільнення зростання, економіка Росії наприкінці 2025 року може перейти до падіння. В чому причини, чого очікувати далі та, як це може вплинути на здатність РФ воювати? Курс на падіння ЦБ РФ знизив прогноз – і в четвертому кварталі очікує річну динаміку ВВП від мінус 0,5% до плюс 0,5%. У липні російський регулятор не допускав спаду і прогнозував у жовтні-грудні зростання від 0% до 1%.
    Спад за підсумками кварталу в річному вираженні стане для Росії першим із січня-березня 2023 р.: тоді економіка впала на 1,6%, після чого працювала лише в плюс.
    Зростання ВВП у третьому кварталі поточного року виявилося набагато нижчим, ніж очікував ЦБ РФ: ще в серпні він прогнозував 1,6% у річному вираженні. “Напруженість на ринку праці, стійкі показники інфляції вище 4%, а також модельні розрахунки говорять про те, що перегрів може бути більшим, ніж прогнозувалося, і закінчитися пізніше, ніж очікувалося раніше”, – зазначили у ЦБ РФ. Глибокі системні проблеми Прогноз ЦБ РФ свідчить про глибокі системні проблеми, а не просто про тимчасові труднощі. Хоча російська влада часто говорить про “перегріту” економіку і необхідність її охолодження для досягнення “збалансованого зростання”, такий термін насправді є евфемізмом, щоб уникнути слова “стагнація’ або визнання довготривалого руйнівного ефекту повномасштабної війни та міжнародних санкцій. “Ми росли два роки досить високими темпами через те, що були задіяні вільні ресурси. Нам треба розуміти, що багато з цих ресурсів дійсно вичерпані”, – визнала насамкінець Ельвіра Набіулліна, голова ЦБ РФ. Вона пояснила, що під “вичерпаним ресурсами” маються на увазі: робоча сила (рівень безробіття впав до історичного мінімуму), виробничі потужності (завантаження заводів перевищило 80%) та ліквідні активи Фонду національного добробуту, які активно використовувалися для фінансування бюджетного дефіциту.
    Також, пояснюючи необхідність підтримання високої ключової ставки для стримування інфляції, Набіулліна попереджала про ризик перегріву, який може перерости у стагфляцію, тобто поєднання стагнації зі стійко високою інфляцією.
    Зокрема вона казала, що коли економіка досягає меж своїх виробничих можливостей, але при цьому попит продовжує зростати, виникає стагфляція. Причини погіршення стану економіки РФ Ключова причина криється у фінансуванні війни в Україні та боротьбі з його наслідками. Значні державні витрати на ВПК та соціальні виплати учасникам бойових дій та їхнім сім’ям виливаються на ринок у вигляді “живих грошей”, які негайно підживлюють попит, зокрема на імпортні товари, спричиняючи інфляційний тиск та девальвацію рубля. Для стримування цієї інфляції ЦБ РФ змушений тримати надзвичайно високі ключові ставки, що, своєю чергою, є прямою причиною уповільнення.
    Високі ставки обмежують доступ компаній до кредитів та роблять фінансування їхньої діяльності значно дорожчим. Це призводить до того, що бізнес, особливо малий та середній, змушений витрачати свої запаси, оскільки у них виникають труднощі з фінансуванням поточної діяльності та інвестиціями. Як наслідок, ділова активність знижується, а в деяких секторах, як-от промисловість та автомобільна галузь, фіксується значне падіння.
    Ще одним критичним фактором є дефіцит робочої сили. Через мобілізацію, людські втрати та масову еміграцію з країни економіка зіткнулася з гострим браком працівників. Щоб залучити робочі руки, компанії змушені підвищувати зарплати, що знову ж таки призводить до збільшення грошової маси та інфляції.
    Крім того, навантаження на економіку посилюється через рекордний бюджетний дефіцит, який свідчить про виснаження фінансових резервів держави і змушує владу готувати громадян до подальшого погіршення рівня життя. Наразі російський бюджет продовжує втрачати доходи від сировинної ренти через падіння цін на нафту, міцний рубль і посилення санкцій. У жовтні він отримав 888,6 млрд руб. податків від нафтогазових компаній – на 27% менше, ніж у тому ж місяці роком раніше.
    Таким чином, прогнозоване падіння є кульмінацією цього замкнутого кола проблем, спричинених пріоритетом військових витрат над стійкістю економіки. Міжнародні прогнози Прогнози щодо економіки Росії від ключових світових фінансових інституцій, як-от МВФ та Світовий банк значно гірші за російські.
    Так МВФ прогнозує, що високе зростання ВВП Росії, яке спостерігалося у 2024 р. (близько 4,3%) і було спричинене вливанням державних коштів у військовий комплекс, різко сповільниться, що підтверджує його нестійкий характер. Цей військовий бум призвів до перегріву економіки, зростання інфляції та дефіциту ресурсів. Як наслідок, МВФ прогнозує, що у 2025 р. зростання реального ВВП впаде до критично низького рівня – лише 0,6%. Це скорочення є прямим наслідком жорсткої монетарної політики ЦБ РФ, який змушений утримувати високі процентні ставки, щоб стримати інфляцію, яка, за оцінками Фонду, сягне 9% у цьому році. На довгострокову перспективу МВФ не очікує відновлення: зростання у 2026 р. прогнозується на рівні лише 1%, і навіть до 2030 р. економіка РФ навряд чи перевищить показник 1,1%. Таким чином, прогноз МВФ вказує на те, що після закінчення військового циклу країну очікує тривала структурна стагнація.
    Своєю чергою Світовий банк підтверджує очікування значного уповільнення економіки Росії, хоча його показники трохи вищі, ніж у МВФ. Згідно з останнім доповіддю Світового банку “Глобальні економічні перспективи”, організація прогнозує зростання ВВП Росії у 2025 р. на рівні 1,4%, а у 2026 р. – на 1,2%. Хоча ці цифри й відображають зростання, вони різко контрастують із високими показниками 2024 р. і свідчать про вступ економіки в етап стриманої експансії або застою. “Дефіцит робочої сили, ускладнюваний негативними демографічними тенденціями, а також обмеженість доступу до ринків і технологій, як очікується, продовжать обмежувати довгостроковий потенціал зростання економіки РФ”, – пояснюють у Світовому банку. Економічні експерти з відомих світових видань ще більш песимістичні. “Прогнози повного краху стають дедалі реальнішими… жорсткіші санкції можуть остаточно зруйнувати російську економічну модель”,- пишевидання The Economist. Як стан економіки РФ впливає її здатність воювати Здоровий стан економіки забезпечує необхідні фінансові ресурси для безперебійного виробництва зброї та утримання армії, не викликаючи при цьому краху внутрішньої фінансової системи. Однак, коли економіка стикається з вичерпанням ключових ресурсів, як-от робоча сила та виробничі потужності, а також страждає від високої інфляції та бюджетного дефіциту, вона втрачає здатність нескінченно розширювати військове виробництво. Економічна стагнація, посилена технологічною ізоляцією, змушує країну використовувати старі запаси і обмежує її можливість вести сучасну війну, перетворюючи довгостроковий конфлікт на змагання на виснаження, яке країні зі слабкою економікою виграти складно. “Коли йде війна на виснаження, то російське суспільство також опиняється в цій ситуації. Кажуть, що в Росії завжди будуть гроші на війну. Так, гроші вони знаходитимуть… Але фінансування війни в країні… це не тільки фінансування зброї, солдатів, це фінансування певного рівня життя населення. Путін хоче бути гарантом такої стабільності. Це означає, що в нього має бути достатньо грошей і на гармати, і на масло. І ось з цього боку в Росії дуже підгоряє.”, – резюмує Володимир Власюк, голова промислового комітету Торгово-промислової палати України. Вікторія Хаджирадєва

  • Строки доставки російської нафти в Китай зросли через санкції – ЗМІ

    Строки доставки російської нафти в Китай зросли через санкції – ЗМІ

    Влада Росії вже давно зробила пріоритетом розвиток Північного морського шляху (ПМШ) з метою скоротити час доставки вантажів між Азією та Європою. Втім, для самої Росії, яка возить в Китай нафту з Арктики і портів Балтійського моря, весь виграш у часі цього року звівся нінащо – через санкції, під які потрапили судна, що її експортують. Строки доставки в російських нафтових танкерів зросли майже на три тижні порівняно з 2024 роком та перевищили сім тижнів, повідомляє Bloomberg за результатами аналізу даних про пересування суден.
    Всі танкери, що ходять ПМШ з Мурманська і балтійських портів Приморськ і Усть-Луга, перебувають під санкціями США. Адміністрація Джо Байдена перед своїм відходом 10 січня 2025 року внесла до списку санкцій близько 180 суден, які працювали в тому числі на арктичних маршрутах, тому термін доставки нафти до Китаю з Мурманська зріс з 27 днів минулого року до 48 у цьому, а з Балтики – з 31 до 50 днів.
    Тим часом термін доставки навколо Європи через Суецький канал майже не змінився: з Балтики танкери йдуть у середньому 53 дні замість 51. Більшість судів на західному маршруті не підпадають під американські санкції.
    Везти ним нафту з Мурманська тепер навіть швидше, ніж ПМШ: це займає 42 дні. Щоправда, це все одно набагато довше, ніж через Арктику торік.
    Після того, як Вашингтон у жовтні запровадив санкції проти Роснефти та Лукойлу, під обмежувальні заходи підпадає близько 70-80% російського нафтового експорту, а також сотні суден, включених до чорних списків США, Євросоюзу та Великобританії.
    З 18 нафтових танкерів, які пройшли ПМШ цього року, 11 потім перевантажили нафту на інші судна біля тихоокеанського узбережжя Росії, вимкнувши транспондери з метою утруднити їх відстеження.
    Також танкерам, імовірно, потрібно більше часу на пошук покупця, але в результаті вони привозять її в китайські порти.

  • Зеленський назвав два способи змусити Росію закінчити війну

    Зеленський назвав два способи змусити Росію закінчити війну

    Український лідер Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Фінляндії Александром Стуббом. Про це глава держави повідомив у Telegram у п’ятницю, 14 листопада.

    “Знову жахлива атака Росії проти України, наших людей, звичайних житлових будинків. Алекс висловив співчуття всьому українському народові й засудив цей підлий удар росіян. Подякував йому за ці слова підтримки”, – написав Зеленський.

    Сторони обговорили подальшу підтримку України в усіх можливих напрямах і спільні з партнерами кроки для тиску на Росію. “Тільки тиском – санкціями та силою – росіян можна змусити закінчити цю війну, яка нікому, крім них, ніколи не була потрібна. Будемо робити все можливе для цього”, – наголосив президент.

  • США зробили для Угорщини ще один виняток з антиросійських санкцій

    США зробили для Угорщини ще один виняток з антиросійських санкцій

    Вашингтон вилучив із санкційного списку проєкт будівництва нових енергоблоків атомної електростанції Пакш-2 в Угорщині, яку будує російська державна корпорація Росатом. Про це заявив держсекретар США Марко Рубіо під час спілкування із журналістами.
    Рубіо зазначив, що цей виняток зроблено для забезпечення енергетичної безпеки Угорщини.
    “Є питання з атомною електростанцією (в Угорщині – ред.), яка вже будується і її потрібно завершити. Оскільки це стосується російської компанії, яка займалася проєктуванням і будівництвом, ми хочемо, щоб вони змогли завершити будівництво, адже прагнемо, щоб угорці були енергонезалежними”, – сказав дипломат.
    Рубіо також пояснив ухвалене Вашингтоном рішення зробити виняток з санкцій для постачання протягом одного року російських нафти та газу до Угорщини.
    “Це дуже мала частина того, що продає Росія. Це майже все, що вони (Угорщина – ред.) купують, і втрата доступу до цих енергетичних ресурсів була б для них глибоко дестабілізаційною”, – сказав він. У грудні 2014 року Росія та Угорщина підписали угоду про будівництво п’ятого і шостого блоків запущеної ще в 1980-ті роки АЕС Пакш у межах проєкту Пакш-2. У будівництві другої черги АЕС бере участь Росатом, а розрахунки між Москвою та Будапештом проводяться через підсанкційний російський Газпромбанк. Також через цю фінустанову відбуваються платежі за енергоресурси. Раніше Угорщина домоглася від Євросоюзу повного виведення проєкту Пакш-2 з-під європейських санкцій, що запроваджуються проти РФ.
    Як відомо, скасування санкцій США на експорт російських енергоносіїв до Угорщини та ядерна енергетика були однією з ключових цілей візиту очільника угорського уряду Віктора Орбана на початку листопада 2025 року до Вашингтона, де він зустрічався з американським президентом Дональдом Трампом.
    Після зустрічі з главою Білого дому Орбан заявив, що Угорщина домоглася повного звільнення від санкцій для постачання енергоносіїв через газопровід Турецький потік і нафтопровід Дружба. Пізніше у Вашингтоні уточнили, що йдеться лише про річний виняток.
    Рубіо про нові санкції проти РФ: США майже вичерпали можливості

  • Доходи Росії від продажу нафти падають другий місяць поспіль

    Доходи Росії від продажу нафти падають другий місяць поспіль

    Російські доходи від експорту нафти знову впали через удари України по нафтопереробних заводах та західні санкції. Про це повідомляє Reuters у четвер, 13 листопада.

    У звіті Міжнародного енергетичного агентства зазначається, що доходи РФ у жовтні впали до 13,1 млрд доларів – це на 2,3 млрд менше, ніж було у жовтні 2024 року.

    Водночас експорт російської сирої нафти та нафтопродуктів у жовтні впав на 150 тисяч барелів на день. Зараз він становить 7,4 млн барелів на день на відміну від вересня, коли обсяги експорту тільки зростали.

    При цьому росіяни намагаються адаптуватися під нові санкції. Зокрема, активовано три компанії – МорЕкспорт, РусЕкспорт на ННК. Вони працювали на нафтовому ринку з травня цього року та експортували близько мільйона барелів.

    Відзначається також вплив ударів України по НПЗ. Через це експорт нафти та нафтопродуктів Росією впав на 110 тисяч барелів на день. Зараз експорт нафти з РФ становить 2,3 млн барелів на день, що стало найнижчим рівнем з 2017 року.

    При цьому згідно росіяни зберегли видобуток нафти у жовтні на рівні 9,28 млн барелів на добру. Це на 20 тисяч нижче за цільовий показник, визначений групою ОПЕК+. Загальна потужність нафтодобувальної промисловості РФ оцінена в 9,4 млн барелів на добу.

    Нагадаємо, у світовому океані накопичено близько мільярда барелів нафти, значна частина якої походить із країн, що перебувають під санкціями. Напередодні президент України Володимир Зеленський оцінив падіння нафтових доходів Росії.

  • FT: Путін дозволив американському Citibank піти з Росії

    FT: Путін дозволив американському Citibank піти з Росії

    Кремль дозволив американському Citibank покинути Росію, щоб надіслати сигнал США про готовність відновити відносини після скасування запланованого саміту Володимира Путіна та Дональда Трампа у Будапешті. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на колишнього російського високопосадовця.
    “Момент складний. Очевидно, є очікування, що нинішня адміністрація США, яка дуже орієнтована на бізнес, може бути [сприйнятлива] до цього жесту”, – пояснив співрозмовник видання.
    Він нагадав, що всі великі західні компанії, котрі ведуть бізнес у Росії, є “своєрідними заручниками”. Для виходу з російського ринку вони повинні отримати дозвіл уряду на продаж свого бізнесу. Водночас угоду часто неможливо узгодити, навіть якщо компанія знайшла відповідного покупця, котрий задовольняє всі вимоги.
    Американський Citibank, один із найбільших західних банків на російському ринку, що входив у топ-20 країни за розміром активів, ухвалив рішення позбутися бізнесу в Росії ще до початку повномасштабної війни – у 2021 році. Однак після повномасштабного вторгнення банк постав перед неможливістю реалізувати рішення.
    Втім, банк активно скорочував діяльність у країні: обсяг виданих кредитів зменшено на 98%, припинено обслуговування всіх ощадних та накопичувальних рахунків, а також дебетових карт. У листопаді 2024 року Citibank закрив останнє працююче відділення для роздрібних клієнтів.
    Угоду щодо продажу залишкового бізнесу не вдавалося погодити, але минулими тижнями прогрес раптово “прискорився”, розповів FT один із учасників угоди.
    У середу, 12 листопада, Путін підписав розпорядження, що дозволяє Citibank продати російські активи “Ренесанс Капіталу” – фінансовій групі, якою до 2024 року володів мільярдер Михайло Прохоров, колишній кандидат у президенти, котрий набрав 8% голосів на виборах 2012 року. Сума угоди в документі не розкривалася.

  • FT: Путін дозволив Citibank піти з РФ у спробі врятувати відносини зі США

    FT: Путін дозволив Citibank піти з РФ у спробі врятувати відносини зі США

    Кремль дозволив американському Citibank покинути Росію, щоб надіслати сигнал США про готовність відновити відносини після скасування запланованого саміту Володимира Путіна та Дональда Трампа у Будапешті. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на колишнього російського високопосадовця.
    “Момент складний. Очевидно, є очікування, що нинішня адміністрація США, яка дуже орієнтована на бізнес, може бути [сприйнятлива] до цього жесту”, – пояснив співрозмовник видання.
    Він нагадав, що всі великі західні компанії, котрі ведуть бізнес у Росії, є “своєрідними заручниками”. Для виходу з російського ринку вони повинні отримати дозвіл уряду на продаж свого бізнесу. Водночас угоду часто неможливо узгодити, навіть якщо компанія знайшла відповідного покупця, котрий задовольняє всі вимоги.
    Американський Citibank, один із найбільших західних банків на російському ринку, що входив у топ-20 країни за розміром активів, ухвалив рішення позбутися бізнесу в Росії ще до початку повномасштабної війни – у 2021 році. Однак після повномасштабного вторгнення банк постав перед неможливістю реалізувати рішення.
    Втім, банк активно скорочував діяльність у країні: обсяг виданих кредитів зменшено на 98%, припинено обслуговування всіх ощадних та накопичувальних рахунків, а також дебетових карт. У листопаді 2024 року Citibank закрив останнє працююче відділення для роздрібних клієнтів.
    Угоду щодо продажу залишкового бізнесу не вдавалося погодити, але минулими тижнями прогрес раптово “прискорився”, розповів FT один із учасників угоди.
    У середу, 12 листопада, Путін підписав розпорядження, що дозволяє Citibank продати російські активи “Ренесанс Капіталу” – фінансовій групі, якою до 2024 року володів мільярдер Михайло Прохоров, колишній кандидат у президенти, котрий набрав 8% голосів на виборах 2012 року. Сума угоди в документі не розкривалася.