Позначка: Румунія

  • Румунія збільшить число військових на кордоні з Україною через дрони

    Румунія збільшить число військових на кордоні з Україною через дрони

    З Румунії збільшать кількість військовослужбовців у прикордонних районах з Україною через загрозу дронів. Міністр оборони Раду Міруце повідомив про це, зауваживши, що російські дрони вторгаються в повітряний простір Румунії. Військовий відомства країни перекинув туди більше військ і сучасну техніку для протидії цій загрозі. Це робиться з метою запобігання падіння дронів у населених пунктах. Є інформація про те, що російський дрон впав у румунському повіті Вранча, але влада не може точно визначити час падіння. Армія отримує повідомлення про повітряну тривогу, іноді навіть підіймає винищувачі F-16 для реагування на ці ситуації.

  • У Румунії відповіли на заяви Молдови про можливе об’єднання країн

    У Румунії відповіли на заяви Молдови про можливе об’єднання країн

    У Румунії заявили, що готові обговорити з Молдовою об’єднання двох країн, якщо Кишинів розглядатиме такий варіант. Про це заявив радник президента Румунії зі зв’язків з румунами в діаспорі, депутат Європарламенту Євген Томак, коментуючи в інтерв’ю Calea Europeana відповідну заяву президентки Молдови Маї Санду.
    “На мій погляд, будь-який добросовісний румун, незалежно від того, на якому боці Пруту він проживає, розглядає питання об’єднання двох держав як природний процес”, – сказав євродепутат.
    За його словами, Бухарест в будь-який момент готовий сісти за стіл переговорів і серйозно обговорити сценарій об’єднання, але тільки в разі якщо Республіка Молдова вважатиме це прийнятним.
    “Це їхнє право вирішувати своє майбутнє”, – додав Томак.
    На запитання, чи готова Румунія до сценарію возз’єднання, зокрема з погляду необхідної підтримки з боку партнерів по Європейському Союзу, союзників по НАТО та стратегічного партнера США, радник президента стверджує, що “всі наші партнери знають, що і в Румунії, і в Республіці Молдова живе один і той самий народ”.
    Він нагадав, що у 2018 році Румунія одноголосно ухвалила декларацію, у якій висловила готовність у будь-який час обговорити з Молдовою тему об’єднання двох держав. Це офіційна позиція румунської держави, яка відтоді не змінювалася.
    “З іншого боку, ми повинні враховувати реалії часу, в якому ми живемо, а саме те, що в Республіці Молдова відбувся масштабний процес дерадянізації, але він не досяг зрілості, яка б дозволила політичній еліті розглядати проблему об’єднання з іншого кута зору, ніж той, що застосовується зараз у Кишиневі”, – наголошує політик.
    Він додав, що Румунія цілком підтримує євроінтеграцію Молдови. А ще 50% молдован мають румунський паспорт.

  • Санду заявила про готовність проголосувати за об’єднання Молдови та Румунії

    Санду заявила про готовність проголосувати за об’єднання Молдови та Румунії

    Президент Молдови Мая Санду проголосувала б за об’єднання її країни та Румунії, якби відбувся відповідний референдум. Про це глава держави заявила в подкасті британських журналістів.
    За її словами, з огляду на велику кількість людей, які підтримували рух національного відродження у 1980-х роках, на той час, ймовірно, можна було б провести референдум за об’єднання з Румунією.
    “Наприкінці 1980-х років відбувалися національні відроджувальні рухи і, звичайно, проходили дискусії про возз’єднання з Румунією, оскільки Молдова раніше була частиною Румунії. Але на той час ми не могли знати, скільки людей проголосували б, оскільки референдум не проводився”, – зазначила вона.
    Водночас на запитання, чи підтримує вона об’єднання з Румунією, Санду відповіла ствердно.
    “Якби ми провели референдум, я б проголосувала за об’єднання з Румунією”, – сказала вона.
    Свій вибір голова країни пояснила геополітичною ситуацією навколо Молдови та загалом у світі.
    “Такій країні, як Молдова, стає все складніше виживати, існувати як демократія, як суверенна країна. Але як президент Молдови я розумію, що немає більшості, яка б підтримувала об’єднання з Румунією, але є більшість, яка підтримує вступ до ЄС, і ми працюємо над досягненням цієї мети. Це набагато реалістичніша мета, яка допомагає нам захистити наш суверенітет”, – пояснила вона свою думку.

    Мая Санду проголосувала б за об'єднання її країни та Румунії, якби відбувся відповідний референдум pic.twitter.com/RubaQX1yYp— Максим (@lipcansmaks1) January 12, 2026 Як ми вже писали, в Молдові провели нові обшуки у справі про підготування масових заворушень під час парламентських виборів.
    ЄС відкрив технічні перемови щодо трьох кластерів з Молдовою

  • Румунія виділить 50 млн євро в рамках PURL

    Румунія виділить 50 млн євро в рамках PURL

    Румунія вирішила приєднатися до механізму, який забезпечує закупівлю зброї у США для України. Про це повідомила глава румунського МЗС Оана Цою.
    За її словами, Румунія вирішила підтримати ініціативу PURL, зробивши внесок у 50 мільйонів євро. Цей внесок у PURL здійснюється відповідно до бюджетного ліміту на 2025 рік, додала вона.
    “Внесок Румунії в PURL сприятиме досягненню тривалого миру в Україні шляхом зміцнення її потенціалу. Участь Румунії в механізмі PURL під егідою США безпосередньо сприяє зміцненню регіональної безпеки і повністю відповідає зобов’язанням Румунії в рамках НАТО та стратегічного партнерства зі США”, – зазначила Цою.

  • Росіяни здобувають паспорти ЄС, привласнюючи особи загиблих українців – ЗМІ

    Росіяни здобувають паспорти ЄС, привласнюючи особи загиблих українців – ЗМІ

    Росіяни уникають санкцій та здобувають “європейське громадянство” за підробленими румунськими документами. Про це мовиться в публікації французької газети Le Monde.
    З моменту повномасштабного вторгнення в Україну сотні громадян Росії шахрайським шляхом здобули громадянство Румунії, щоб обійти санкції або жити в Євросоюзі.
    На тлі скорочення населення Румунії, яке триває з 1989 року, та виїзду громадян в інші країни ЄС, невеликий муніципалітет Варфу Кимпулуй подвоїв чисельність населення протягом десятиліття. Він зріс з 3420 мешканців у 2011 році до понад 7000 у 2021 році.
    “У цьому місті на півночі країни, поблизу України, майже 10 000 осіб було зареєстровано для голосування у 2024 році, але деякі виборчі дільниці зафіксували лише 2% явки на муніципальних виборах, що відбулися в червні того ж року”, – йдеться у статті.
    Це викликало підозри у центральної влади. У листопаді 2024 року десятки рейдів викрили шахрайство: жодного буму економіки чи бебі-буму не було, але майже 10 000 громадян Молдови, України та Росії шахрайським шляхом добули собі румунські документи, встановивши фіктивні адреси у Вирфу Кампулуй, іноді без попередньої згоди власників нерухомості.
    Фальшиві документи, які нібито виготовлялися роками в обмін на хабарі, як повідомляється, були видані посадовцями двох відділів РАЦС за співучасті місцевих жителів.
    За оцінками влади, понад 18 700 вихідців з колишнього СРСР мають у Румунії фіктивні адреси, а деякі з них уже дістали собі румунські паспорти.
    “За інформацією журналістських розслідувань і судових джерел, у деяких випадках росіяни навіть привласнювали особи загиблих на фронті українських військових”, – пише видання.
    ЗМІ підкреслив, що з 1991 року діє процедура “відновлення” громадянства для тих, хто може довести, що його предки народилися чи проживали на територіях колишнього Королівства Румунія в період 1918−1940 років. До таких територій належать сучасна Молдова та окремі регіони України, зокрема частина Одеської та Чернівецької областей.
    У Румунії там сформувалися організовані групи, які використовують прогалини в адміністративній системі для оформлення фальшивих документів. Вони діють відкрито й активно просувають свої послуги: у соцмережах масово з’являється реклама для російськомовної аудиторії з пропозиціями “європейського громадянства”.
    Генеральна прокуратура Румунії повідомила про викриття злочинної групи, створеної у 2022 році, що складалась з семи громадян України і співпрацювала з місцевими адвокатами та чиновниками.

  • НАТО відкриє новий логістичний хаб для України

    НАТО відкриє новий логістичний хаб для України

    У Румунії в січні 2026 року мають намір відкрити другий логістичний хаб для України, котрий працюватиме спільно з хабом у Жешуві. Про це повідомляє DefenseRomania з посиланням на заступника командувача місії НАТО NSATU генерала Майка Келлера.
    Новий хаб у Румунії створюють не лише для того, аби сформувати резервний маршрут, але й щоб суттєво підвищити логістичну стійкість усього східного флангу Альянсу, уточнив генерал. Це має зменшити стратегічні ризики та забезпечити стабільніші постачання, зокрема для південних і східних напрямків фронту.
    Протягом 2025 року місія вже забезпечила доставку майже 220 тисяч тонн військової допомоги Україні.
    Постачання здійснюють у межах механізму PURL (Prioritised Ukraine Requirements List), за яким європейські держави фінансують закупівлю озброєнь у США, а американська сторона забезпечує швидку доставку.
    Новий центр перебуватиме під прямим командуванням НАТО і спеціалізуватиметься на передачі артилерії, засобів ППО та РЕБ.

  • У Румунії виявили проказу вперше за 40 років

    У Румунії виявили проказу вперше за 40 років

    У Румунії зафіксували два випадки прокази, які стали першими в країні Євросоюзу за більш ніж 40 років. Про це напередодні повідомило Reuters з посиланням на Міністерство охорони здоров’я Румунії.
    Вказано, що у місті Клуж виявили проказу у двох масажисток 21 та 25 років – громадянок Індонезії, які працювали у спа-центрі. Наразі жінки проходять лікування. Ще двоє людей проходять тестування на хворобу.
    Міністр охорони здоров’я Александру Рогобете заявив, що клієнтам спа-центру не слід хвилюватия, оскільки для передачі захворювання необхідний тривалий контакт.
    Він розповів, що одна із жинок нещодавно повернулась з Азії, де провела місяць зі своєю матір’ю, яка зараз перебуває в лікарні з тим захворюванням.
    Влада закрила спа-центр до завершення розслідування. Останній підтверджений випадок прокази в Румунії був виявлений 44 роки тому. Проказа (лепра, хвороба Гансена) – антропонозна інфекційна хвороба з контактною передачею і хронічним перебігом, яку спричинюють мікобактерії лепри. Перебігає з переважним ураженням шкіри, периферійної нервової системи, іноді переднього відрізку ока, верхніх дихальних шляхів вище гортані, яєчок, а також кисті та стопи. Належить до групи забутих тропічних хвороб. Зустрічається на всіх континентах, найпоширеніша у країнах Африки, Азії, Центральної та Південної Америки. Є найбільш частою причиною каліцтв кисті та третьою за частотою інфекційною причиною сліпоти.

  • На кордоні з Румунією запустили цифрову систему в’їзду/виїзду EES

    На кордоні з Румунією запустили цифрову систему в’їзду/виїзду EES

    На кордоні між Україною та Румунією в трьох контрольно-пропускних пунктах запрацювала нова цифрова система в’їзду/виїзду EES. Ця система дозволяє автоматизувати реєстрацію громадян третіх країн, які подорожують до Шенгенської зони. Уже вносять установчі та біометричні дані на пунктах Дяківці – Раковці, Красноїльськ – Вікову де Сус та Дякове – Халмеу, а КПП Порубне – Сірет приєднається до системи 9 січня 2026 року. Ця система допоможе зберігати цифровий запис про подорожі громадян третіх країн і спростить процедуру перетину кордону.

  • Знищення морського дрона у Румунії: СБУ заперечила втрату Sea Baby

    Знищення морського дрона у Румунії: СБУ заперечила втрату Sea Baby

    Служба безпеки України повідомила, що не втратила жодного морського безпілотника під час виконання бойових завдань у Чорному морі. Вони прокоментували знищення морського дрона у Румунії, вказавши, що їхні апарати не порушували кордон Румунії. Служба також спростувала інформацію про перебування їхніх дронів поблизу румунського узбережжя. Вони наголосили, що їхні операції спрямовані лише на ураження законних цілей РФ.

  • Румунські військові знищили в Чорному морі український морський дрон

    Румунські військові знищили в Чорному морі український морський дрон

    Військові водолази Військово-Морських Сил Румунії виконали операцію зі знищення небезпечного об’єкта в Чорному морі, який загрожував судноплавству. Цим об’єктом виявився український морський безпілотний апарат Sea Baby. Водолази отримали дозвіл на знешкодження та провели контрольований підрив дрона близько 13:00. Міністерство оборони Румунії наголосило, що їхні ВМС постійно контролюють акваторію Чорного моря, забезпечуючи безпеку судноплавства. Дрейфуючі морські міни залишаються серйозною загрозою для морської безпеки, і за останні роки у Чорному морі було знешкоджено близько 150 таких мін, з яких сім – завдяки ВМС Румунії.