У Норвегії обговорюють ідею надання “репараційної позики” для України, що дозволить використати заморожені у Бельгії російські активи на суму понад 100 млрд євро. Ця позика могла б стати заставою зі Суверенного фонду добробуту Норвегії. Пропозиція ця виникла у зв’язку з потребою України у фінансуванні та опозицією з боку Бельгії, де знаходяться російські активи. Норвегія має значні фінансові можливості для надання такої позики через свій великий Суверенний фонд. Це може стати важливим кроком у створенні міжнародного механізму репарацій для компенсування збитків, завданих війною, яку розпочала Росія. Але поки що проєкт стикається з опозицією з боку Бельгії, що гальмує його реалізацію.
Позначка: Репарації
-
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що питання передачі заморожених російських активів Україні має бути вирішене на саміті Європейської Ради у грудні. Деякі країни, наприклад, Бельгія, висловлюють побоювання щодо відповідальності за таке рішення. Польща пропонує створити загальноєвропейський механізм спільної відповідальності. Туск підкреслив, що Україні потрібна фінансова підтримка для захисту себе. Він вважає, що використання заморожених коштів РФ для відбудови України є справедливим. Наразі деякі країни, зокрема Угорщина, чинять опір ініціативам, пов’язаним із Україною. Питання про передачу заморожених активів має бути вирішене на саміті Європейської Ради у грудні, адже відкладення рішення недоцільне.
-
Москва відмовилася виконати рішення ЄСПЛ щодо виплат Грузії
Росія відмовляється виконувати рішення Європейського суду з прав людини про виплату Грузії компенсації у зв’язку з війною 2008 року. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що вони не планують виконувати це рішення. ЄСПЛ вирішив, що Росія порушила права людини під час війни, але Москва не збирається виплачувати компенсацію в розмірі 253 млн євро, яку суд визначив на користь Грузії. Міністерство закордонних справ Росії повідомило про вихід країни з Ради Європи, і заявило, що рішення ЄСПЛ, прийняті після виходу з Ради Європи, не будуть виконуватися на території Росії.
-
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ
Лідери країн Європейського союзу поки що не дійшли згоди щодо пропозиції надати Україні “кредит” у розмірі 140 млрд євро, забезпечений замороженими російськими активами. Бельгія на неформальному саміті ЄС у Копенгагені відмовилася підтримати цю ініціативу, а Франція і Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками. Пропозиція полягала в тому, щоб використовувати доходи від заморожених російських активів для надання Україні “кредитів” на певний термін. Деякі країни висловили побоювання стосовно цього плану через можливі юридичні ризики. Європейська комісія обіцяла продовжити роботу над пропозицією, враховуючи занепокоєння країн-членів.
-
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
Лідери Європейського Союзу планують узгодити новий механізм допомоги Україні – кредит у розмірі 140 мільярдів євро, який буде покритий замороженими резервами Центробанку Росії. Цей кредит вже назвали “репараційним”. Деякі країни ЄС, зокрема Німеччина та Франція, виступали проти цієї ідеї через юридичні й фінансові ризики, а також побоювання ескалації конфлікту з Росією. Однак останнім часом ситуація змінилася, і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтримав ідею надання кредиту Україні за рахунок коштів РФ. Цей план передбачає, що кредит буде погашено лише після того, як Росія компенсує збитки, завдані Україні під час війни. Остаточне рішення щодо цього плану має бути ухвалено лідерами ЄС 1 жовтня. У разі успішної реалізації це може стати критично важливим для України.
-
Мерц підтримав “репараційний кредит” Україні
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив ідею використання заморожених активів Росії для надання “репараційного кредиту” у 140 мільярдів євро для України. Ці кошти мали б використовуватися лише на придбання військового обладнання, а позика мала б повертатися лише після компенсації Україні збитків, завданих під час війни. Мерц також пропонує гарантувати кредит європейськими країнами та забезпечити його коштами з бюджету Євросоюзу на 2028 рік. Він закликав ЄС знайти спосіб використання активів РФ для підвищення вартості агресії для Росії.
-
Мерц відмовив Навроцькому щодо вимоги репарацій – ЗМІ
Під час зустрічі канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відмовив президенту Польщі Каролу Навроцькому у виплаті репарацій за Другу світову війну. Навроцький вимагав виплати компенсацій за збитки, завдані Польщі під час війни, але Мерц повторив, що це питання вже вирішене. Тим не менш, Мерц висловив підтримку Польщі перед загрозою з боку Росії і підкреслив важливість спільної безпеки в регіоні Балтійського моря та на сходному фланзі НАТО.
-
Борис Джонсон закликав Захід надати Укріїні ресурси для боротьби
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон виступив під час Саміту Свободи в Лондоні, де закликав Захід уживати жорсткіші санкції проти Росії за удари по цивільних об’єктах в Україні. Він висловив переконання, що Росія вже програла війну стратегічно. Джонсон закликав союзників не шукати компромісів із Кремлем, а використовувати силу, оскільки Путін розуміє лише мову сили. Він також пропонує розморозити і передати Україні близько 300 мільярдів доларів російських активів як репарації, зазначивши, що це є абсолютно легально.
-
В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів
Росія не одержить назад свої заморожені активи, поки не компенсує завдані Україні збитки. Про це заявила верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас перед початком неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у форматі Гімніх у Копенгагені, повідомляє Укрінформ.
Нині понад 205 млрд євро російських активів заморожено в рамках санкцій ЄС, накладених на Москву за її вторгнення.
“Нам треба глибоко зануритися в тему заморожених активів. Є за і проти. Є певні чутливі моменти, але слід аргументовано обговорити можливі ризики. Звичайно, має бути стратегія виходу із кризи, але ми навіть не можемо уявити, що у випадку припинення вогню ці активи повернуть Росії без того, щоб вона виплатила репарації”, – сказала Каллас.
Україна та деякі країни ЄС, зокрема Польща та країни Балтії, закликали ЄС конфіскувати активи та використати їх для підтримки Києва.
Франція, Німеччина та Бельгія, що володіє більшістю активів, відкинули такі заклики.
Країни додали, що ЄС призначив майбутні прибутки від активів для повернення підтримки Україні, та поставили під сумнів наявність правових підстав для їх конфіскації.