Життя у ритмі новин

Позначка: Репарації

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ

    ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ

    Лідери країн Європейського союзу поки що не дійшли згоди щодо пропозиції надати Україні “кредит” у розмірі 140 млрд євро, забезпечений замороженими російськими активами. Бельгія на неформальному саміті ЄС у Копенгагені відмовилася підтримати цю ініціативу, а Франція і Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками. Пропозиція полягала в тому, щоб використовувати доходи від заморожених російських активів для надання Україні “кредитів” на певний термін. Деякі країни висловили побоювання стосовно цього плану через можливі юридичні ризики. Європейська комісія обіцяла продовжити роботу над пропозицією, враховуючи занепокоєння країн-членів.

  • ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

    Лідери Європейського Союзу планують узгодити новий механізм допомоги Україні – кредит у розмірі 140 мільярдів євро, який буде покритий замороженими резервами Центробанку Росії. Цей кредит вже назвали “репараційним”. Деякі країни ЄС, зокрема Німеччина та Франція, виступали проти цієї ідеї через юридичні й фінансові ризики, а також побоювання ескалації конфлікту з Росією. Однак останнім часом ситуація змінилася, і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтримав ідею надання кредиту Україні за рахунок коштів РФ. Цей план передбачає, що кредит буде погашено лише після того, як Росія компенсує збитки, завдані Україні під час війни. Остаточне рішення щодо цього плану має бути ухвалено лідерами ЄС 1 жовтня. У разі успішної реалізації це може стати критично важливим для України.

  • Мерц підтримав “репараційний кредит” Україні

    Мерц підтримав “репараційний кредит” Україні

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив ідею використання заморожених активів Росії для надання “репараційного кредиту” у 140 мільярдів євро для України. Ці кошти мали б використовуватися лише на придбання військового обладнання, а позика мала б повертатися лише після компенсації Україні збитків, завданих під час війни. Мерц також пропонує гарантувати кредит європейськими країнами та забезпечити його коштами з бюджету Євросоюзу на 2028 рік. Він закликав ЄС знайти спосіб використання активів РФ для підвищення вартості агресії для Росії.

  • Мерц відмовив Навроцькому щодо вимоги репарацій – ЗМІ

    Мерц відмовив Навроцькому щодо вимоги репарацій – ЗМІ

    Під час зустрічі канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відмовив президенту Польщі Каролу Навроцькому у виплаті репарацій за Другу світову війну. Навроцький вимагав виплати компенсацій за збитки, завдані Польщі під час війни, але Мерц повторив, що це питання вже вирішене. Тим не менш, Мерц висловив підтримку Польщі перед загрозою з боку Росії і підкреслив важливість спільної безпеки в регіоні Балтійського моря та на сходному фланзі НАТО.

  • Борис Джонсон закликав Захід надати Укріїні ресурси для боротьби

    Борис Джонсон закликав Захід надати Укріїні ресурси для боротьби

    Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон виступив під час Саміту Свободи в Лондоні, де закликав Захід уживати жорсткіші санкції проти Росії за удари по цивільних об’єктах в Україні. Він висловив переконання, що Росія вже програла війну стратегічно. Джонсон закликав союзників не шукати компромісів із Кремлем, а використовувати силу, оскільки Путін розуміє лише мову сили. Він також пропонує розморозити і передати Україні близько 300 мільярдів доларів російських активів як репарації, зазначивши, що це є абсолютно легально.

  • В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів

    В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів

    Росія не одержить назад свої заморожені активи, поки не компенсує завдані Україні збитки. Про це заявила верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас перед початком неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у форматі Гімніх у Копенгагені, повідомляє Укрінформ.
    Нині понад 205 млрд євро російських активів заморожено в рамках санкцій ЄС, накладених на Москву за її вторгнення.
    “Нам треба глибоко зануритися в тему заморожених активів. Є за і проти. Є певні чутливі моменти, але слід аргументовано обговорити можливі ризики. Звичайно, має бути стратегія виходу із кризи, але ми навіть не можемо уявити, що у випадку припинення вогню ці активи повернуть Росії без того, щоб вона виплатила репарації”, – сказала Каллас.
    Україна та деякі країни ЄС, зокрема Польща та країни Балтії, закликали ЄС конфіскувати активи та використати їх для підтримки Києва.
    Франція, Німеччина та Бельгія, що володіє більшістю активів, відкинули такі заклики.
    Країни додали, що ЄС призначив майбутні прибутки від активів для повернення підтримки Україні, та поставили під сумнів наявність правових підстав для їх конфіскації.

  • Німеччина відмовилася виплачувати компенсації колишнім колоніям

    Німеччина відмовилася виплачувати компенсації колишнім колоніям

    Влада Німеччини визнає “несправедливість, скоєну під час німецького колоніального панування”, втім, не має наміру виплачувати компенсації колишнім колоніям. Про це мовиться у відповіді німецького уряду на парламентський запит опозиційної партії Союз 90/Зелені, інформує Tagesspiegel.
    В уряді нагадали, що “концепція компенсацій у міжнародному праві виникає лише у разі порушення міжнародного зобов’язання”. Тоді як жодних зобов’язань Берлін тоді не мав, акцентується у відповіді. Водночас влада наголосила, що підтримує контакти з багатьма країнами щодо повернення культурних цінностей з колоніальної епохи.
    Опозиція розкритикувала таку позицію уряду, закликавши до “співчуття, а не формальної юридичної відмови»”
    Наприкінці XIX століття Німецька імперія мала колонії в Азії, Океанії та Африці. Її правління там характеризувалося експлуатацією природних ресурсів і людей, насильницькою асиміляцією та геноцидом місцевого населення. За результатами Першої світової війни колонії Німеччини були розподілені між державами-переможцями.

  • Суд зобов’язав РФ виплатити 500 млн гривень збитків п’яти банкам України

    Суд зобов’язав РФ виплатити 500 млн гривень збитків п’яти банкам України

    Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) виграв другий позов до Росії за збитками внаслідок російської агресії для банків, що виводяться з ринку. Про це ФГВФО повідомляє на своєму сайті.
    Господарський суд Києва 17 липня повністю задовольнив позовні вимоги Фонду до країни-агресора на загальну суму 498,5 млн грн. Мова груповий позов, у якому об’єднано п’ять банків: Грін Банк, Ерде Банк, Укргазпромбанк, Банк Таврика та Фортуна-Банк.
    У ФГВФО нагадали, що активи цих банків знаходилися на територіях Донецької та Луганської областей, окупованих Росією у 2014 році. Внаслідок окупації банки втратили змогу розпоряджатися цим майном.
    Загалом збитки банків від дій РФ із 2014 року до початку повномасштабного вторгнення Фонд попередньо оцінює у 84 млрд грн. За цими збитками будуть подані позови.
    Судові рішення в перспективі дозволять порушити питання про стягнення збитків з Росії на міжнародній арені.
    Суди нині розглядають іще два позови Фонду проти РФ: один на 651 млн грн у справі Промекономбанку та груповий позов на понад 920 млн грн за збитками чотирьох інших банків.
    Як ми вже писали, кияни, чиї домівки визнані непридатними для проживання внаслідок ударів Росії, можуть щомісяця отримати 20 тисяч гривень на оренду житла.
    Будуй краще ніж було: в Україні почалося комплексне відновлення

  • Мерц сказав, як РФ може розморозити активи

    Мерц сказав, як РФ може розморозити активи

    Умовою розблокування російських активів за кордоном, заморожених через агресію проти України, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав виплату репарацій у розмірі 500 мільярдів євро. Про це він у четвер, 10 липня, заявив на конференції з відновлення України у Римі.

    Мерц наголосив на необхідності компенсації Україні матеріальних збитків, завданих війною. Він заявив, що матеріальні втрати, яких зазнала Україна через повномасштабну агресію Росії, складають близько 500 мільярдів євро. Ця сума повинна бути виплачена Москвою у вигляді репарацій. Поки ця сума не буде компенсована, доступ до заморожених активів для російської сторони залишатиметься закритим.

    Наразі активи російського центрального банку на суму понад 300 мільярдів євро заблоковані в Європі та інших західних країнах. У той же час механізми використання цих коштів для відновлення України все ще є предметом дискусій. Зокрема, було запропоновано направлення доходів від управління активами на підтримку України, але юридична можливість їх повної конфіскації залишається складним питанням.

    Мерц акцентував увагу на чіткій позиції Німеччини – без виплати репарацій Росія не повинна отримувати доступ до своїх активів. Це питання, ймовірно, стане важливим елементом обговорень серед країн “Великої сімки” та Євросоюзу в майбутньому.

    Раніше стало відомо, що відбудова та модернізація України коштуватиме $1 трлн на період у 14 років. Український уряд запропонував створити два фонди і шляхи їх наповнення.

    Також повідомлялося, що на конференції канцлер Німеччини наголосив на непохитній підтримці Німеччиною України та звернувся до світових лідерів, зокрема США і Росії.