Новий президент Польщі Кароль Навроцький прийняв присягу і офіційно вступив на посаду. Під час своєї виборчої кампанії Навроцький активно використовував антиукраїнські тези. Чи є підстави сподіватися, що жорстка антиукраїнська риторика залишиться в минулому?
Польський історик
Навроцький очолював Музей Другої світової війни в Гданську та польський Інститут національної пам’яті. На цих посадах Навроцький показав себе як популяризатор так званого патріотичного наративу історії Польщі, пише Gazeta Krakowska.
За його керівництва домінуючою темою польської історичної політики замість умовної «Катыні» і пов’язаного з нею міфу боротьби польського народу за демократичну Польщу стала умовна «Волинь» з її явним антиукраїнським ресентиментом.
«Катынь» була відважним викликом сильній радянській або пізніше російській владі. “Волинь — це спроба боляче вдарити більш слабкого сусіда, що воює з тим, хто ще недавно вважався головним ворогом Польщі”, — писав про це колишній керівник українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Про погляди Кароля Навроцького на історію переконливо свідчить і його заява про те, що принаймні протягом усього ХХ століття поляки як народ жодного разу не повелися негідно і їм не соромно перед своїми сусідами та іншими народами світу.
З цим твердженням, наприклад, могли б сперечатися чехи — враховуючи те, що у 1938 році, за гарячими слідами Мюнхенської змови, польські війська окупували район Заолззя площею приблизно 800 квадратних кілометрів. Ці території були повернені Чехословаччині лише після закінчення Другої світової війни.
Ставлення до України
Навроцький вважає виправданою і відповідною інтересам Польщі подальшу військову підтримку Києва з метою, щоб агресивна імперіалістична Росія була фізично якомога далі від польських кордонів.
Водночас — і це об’єднує Навроцького з усім мейнстрімом польської політики — він категорично виступає проти участі польських військових у будь-якому контингенті, який гіпотетично може бути відправлений в Україну в рамках мирного процесу.
З іншого боку, він заявляє, що Україна нібито недостатньо вдячна Польщі за надану і надавану підтримку, Київ ставиться до Варшави не по-партнерськи. Ще один ключовий тезис в українській політиці Навроцького — він виступає проти членства Києва в ЄС і НАТО до “остаточного вирішення волинського питання”.
“Я не бачу Україну ні в ЄС, ні в НАТО до моменту вирішення настільки важливих для поляків цивілізаційних питань. Не може бути частиною міжнародних союзів держава, яка не здатна розібратися з надзвичайно брутальними злочинами проти 120 тисяч своїх сусідів”, — заявив він у січні цього року.
Варшавські спостерігачі зауважують, що якщо передвиборча риторика Навроцького в цьому відношенні не зміниться і після того, як він займе президентський пост, то він стане першим в новітній історії Польщі президентом, який відступить від традиційної ролі адвоката і лобіста України в європейських структурах.
Розмова з Зеленським
31 липня Навроцький і президент України Володимир Зеленський провели першу телефонну розмову. Прес-секретар Навроцького Рафал Лешкевич повідомив, що розмова відбулася за ініціативою Зеленського, який привітав Навроцького з перемогою на президентських виборах.
“Кароль Навроцький підкреслив, що співпраця між двома країнами має базуватися на взаємній повазі та щирому партнерстві… Росія – це неоімперська, колоніальна держава під керівництвом військового злочинця Володимира Путіна. Тому Україна, яка бореться проти кремлівського режиму, може розраховувати на підтримку Польщі”, – йдеться в його заяві.
Однією з центральних тем розмови була історична політика.
“Кароль Навроцький підкреслив, що він є голосом народу, який вимагає зміни підходу України до важливих і досі невирішених історичних питань. Це має змінитися. Обраний президент сказав, що історичні питання будуть темами подальших розмов з президентом України”, – розповів спікер.
Зеленський, коментуючи бесіду, висловив надію, що Польща і надалі залишатиметься надійним партнером і союзником України.
Позначка: Польща
-
Не фанат України. Новий президент Польщі
-
Навроцький анонсував зміну Конституції Польщі
Новий президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про створення ради з питань реформування державного устрою при Президентському палаці. У складі ради будуть представники різних політичних сил, науковці та інші зацікавлені особи. Навроцький висловив впевненість, що нова конституція буде готова до затвердження у 2030 році. Президент також зазначив, що Палац має стати центром діалогу щодо змін у державному устрої. Він підкреслив важливість врахування сучасної соціальної та геополітичної ситуації в країні при розробці нового основного закону. Головні принципи, на яких має ґрунтуватися нова конституція – це чіткі правила взаємодії між політиками, гарантії суверенітету та безпеки держави.
-
Туск розкритикував першу промову Навроцького
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відзначив, що перший виступ нового президента Кароля Навроцького свідчить про його бажання мати більше повноважень, які, на його думку, належать уряду за польською Конституцією. Туск виразив сподівання, що конфліктні висловлювання президента не вплинуть на роботу уряду, але застеріг, що уряд буде дотримуватися конституції. Він також висловив готовність до співпраці з президентом у питаннях безпеки та армії, але підкреслив, що уряд має керувати, тоді як президент представляє країну. Під час виступу Навроцького також прозвучала критика уряду Туска, зокрема стосовно верховенства права, яке, на думку президента, потрібно відновити.
-
Зеленський звернувся до нового президента Польщі
Президент України Володимир Зеленський відправив привітання Каролю Навроцькому зі вступом на посаду президента Польщі. У своєму повідомленні у соцмережі, Зеленський побажав Навроцькому успіхів у роботі та втіленні прагнень польського народу. Він також висловив надію на спільний конструктивний діалог для захисту спільних інтересів України та Польщі. Зеленський подякував Польщі за її підтримку, особливо колишньому президенту Анджею Дуді за лідерство та підтримку в незлегкий час. Він підкреслив важливість спільної роботи для зміцнення відносин між країнами та захисту їх незалежності.
-
Новий президент Польщі Навроцький склав присягу
Кароль Навроцький став новим президентом Польщі, змінивши на посаді Анджея Дуду. Торжественна церемонія присяги відбулася у Сеймі Польщі, де перед будівлею зібралися його прихильники. Навроцький у своїй промові пообіцяв бути “голосом польського народу” і ухвалювати рішення, щоб подолати політичні розбіжності. Він підтримує ЄС, але наголосив, що Польща залишиться самостійною країною і не дозволить Європейському Союзу втручатися у свої внутрішні справи. Навроцький також заявив про свою програму, включаючи відмову від євро, блокування підвищення пенсійного віку та боротьбу з нелегальною міграцією.
-
Україна запросила у Польщі кредит для закупівлі озброєння – Сибіга
Україна попросила у Польщі кредит у розмірі 120 мільйонів євро для закупівлі озброєння. Глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що цей кредит дозволить купити оборонну продукцію в Польщі. Україна зацікавлена у закупівлі переносних зенітних ракетних комплексів Piorun і самохідних гаубиць Krab. Крім того, обговорюється можливість спільного виробництва зброї як на території України, так і на території Польщі.
-
У Польщі заарештували українця за пошкодження водогону
Прокуратура міста Сопот у Польщі розслідує справу щодо посягання на важливий об’єкт інфраструктури – водопровідну систему. Основним підозрюваним у цьому є громадянин України Ігор Г., якого затримали 21 липня. За даними слідства, чоловік намагався пошкодити обладнання місцевих водогонів шляхом знищення апаратури. Йому також інкримінують знищення електрощитків та викрадення паспорта. Частина провини була визнана затриманим, і суд заарештував його на три місяці. Відбулося це 15 липня, але загрози для якості води не виявлено. Справу також розглядає Агентство внутрішньої безпеки Польщі. Попередньо йшлося про можливу діяльність агентів російських спецслужб у Польщі.
-
У Львові українсько-польська експедиція розпочала ексгумаційні роботи
У Львові розпочали ексгумаційні роботи на колишньому цвинтарі на Збоїщах, де шукають останки солдатів Війська Польського, які загинули під час оборони міста у 1939 році. Це спільний проєкт українсько-польської експедиції з метою відновлення історії та перепоховання загиблих воїнів різних національностей. Цвинтар існував до 1960-х років і був ліквідований у 1987-му. Наразі проводяться роботи з виявлення та перепоховання останків воїнів, які планують завершити до 30 серпня.
-
Польща матиме найбільше танків у Європі
Польща уклала великий контракт із Південною Кореєю на закупівлю 180 нових танків K2. Це зробить загальну кількість польських танків понад 1100 одиниць, що більше, ніж у Великій Британії, Німеччині, Франції та Італії разом узятих. Угода коштуватиме понад 6 мільярдів доларів. Цей крок допоможе збільшити оборонні можливості Польщі через напружену ситуацію на кордоні з Україною та Білоруссю. Польща витрачає на оборону 4,7% свого ВВП, що є найвищим серед країн НАТО. Після виконання контракту кількість польських танків становитиме 1100 одиниць, що перевищить парк танків Німеччини, Італії, Великої Британії та Франції. Польща також планує зміцнити свою військову присутність на кордоні з Білоруссю в рамках проекту “Східний щит”. Угода також передбачає постачання додаткових машин, навчання військового персоналу та передачу технологій.
-
Польща продовжила прикордонний контроль з Німеччиною та Литвою
Польща продовжує перевірки на своїх кордонах з Німеччиною та Литвою щонайменше до початку жовтня через тиск нелегальної міграції з Білорусі та Росії. Польські прикордонники перевіряють паспорти та посвідчення особи усіх, хто перетинає кордон, зосереджуючи увагу на автобусах, легкових авто та мікроавтобусах з багатьма пасажирами. Прем’єр-міністр Польщі пояснив, що ці заходи призначені для обмеження нелегального потоку мігрантів, а міністр внутрішніх справ Польщі вважає, що стримування на кордонах змушує нелегальну міграцію шукати інші шляхи. Раніше у Польщі затримали українку за сприяння нелегальній міграції з Афганістану через білорусько-польський кордон.