Польські прокурори звинуватили шістьох осіб у вчиненні злочинів, включаючи диверсії, які були замовлені іноземними розвідувальними службами. Вони заявили, що Польща стала мішенню російських та білоруських спецслужб через свою роль як центру допомоги Україні. Обвинувачення також стосуються підпалу складського майданчика у Марки та спроби підпалу складу в Гданську, які, за версією слідства, були замовлені іноземною розвідкою. Також групі висунуто звинувачення у торгівлі зброєю, наркотиками та іншими злочинами.
Позначка: Польща
-
Гравець молодіжної збірної України продовжить кар’єру в Польщі
Український вінгер Максим Хлань продовжить подальшу кар’єру в Польщі – 22-річний футболіст приєднався до Гурніка із Забже. Про трансфер повідомила пресслужба клубу. Хлань перейшов до середняка Екстракляси на правах вільного агента. Контракт розрахований до 2027 року з опцією продовження ще на один сезон. Як відомо, минулого сезону українець виступав за гданську Лехію, де відзначився 5 голами та 4 результативними передачами.
-
Посол України відреагував на інцидент з прапором УПА на концерті у Варшаві
Український посол у Польщі Василь Боднар висловив занепокоєння щодо подій, які відбулися під час концерту білоруського репера Макса Коржа у Варшаві. Він зазначив, що ті, хто порушують закон у Польщі, повинні нести відповідальність за це згідно з місцевим законодавством. Посол висловив незадоволення тим, що українці взяли участь у концерті, де виступав російськомовний артист, адже зараз Росія веде війну проти України. Боднар також наголосив, що українці, як гості в Польщі, повинні дотримуватися місцевих законів і не порушувати традиції. Посол вважає, що такі події є частиною ворожого наративу Росії, яка негативно впливає на відносини між Україною і Польщею. На концерті було заарештовано 109 осіб за різні правопорушення, більшість з яких були українцями. Глава польського уряду також звинуватив Росію у спробах розсварити два народи та заявив, що події на концерті – це сценарій Кремля.
-
“Ідіоти і агенти”. Туск висилає півсотні українців
Українці викликали скандал у Польщі на концерті білоруського співака Макса Коржа через прапор. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив своє незадоволення щодо цієї ситуації.
-
У Польщі авто зіткнулося з потягом, загинув поліцейський
У польському Великопольському воєводстві сталася аварія на залізничному переїзді, де автомобіль зіткнувся з потягом. Унаслідок цього загинув 29-річний поліцейський, який повертався з нічної зміни. Водій авто виїхав на переїзд, порушивши правила, і не встиг виїхати перед потягом. Пожежники намагалися його врятувати, але це було невдалим. На щастя, пасажири потяга не постраждали. Автобусне сполучення було організовано для пасажирів, а рух потягів тимчасово призупинено.
-
США погодили консультації з Європою перед зустріччю на Алясці – Туск
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив свою думку щодо планованої зустрічі між президентами США та Росії, Дональдом Трампом і Володимиром Путіним на Алясці. Туск підкреслив, що вирішувати питання кордонів держав насильно не можна, і всі рішення повинні прийматися за участю України. Він також нагадав про важливість миру в Україні та підтримку її територіальної цілісності, яка є ключовою для безпеки Польщі. Туск закликав до того, щоб Росія розуміла, що Захід не прийме умов окупації українських земель і що будь-які умови миру мають узгоджуватися з Україною. Крім того, він зазначив, що американська сторона проведе консультації з європейськими партнерами перед зустріччю на Алясці, і що він у постійному контакті з європейськими лідерами та президентом України.
-
Українку у Польщі звинуватили у плануванні диверсії
У Польщі звинуватили українку у відправці посилки з вибуховими матеріалами. Жінку звинувачують у плануванні диверсійних дій разом з іншими українцями та росіянами. Посилка зі вибухівкою була виявлена на складі кур’єрської компанії. Експерти підтвердили, що в разі вибуху можливі серйозні наслідки для інфраструктури. Жінці загрожує до восьми років ув’язнення. Також розслідуються дії інших підозрюваних у цій справі. Раніше у Польщі також затримали українку за сприяння нелегальним мігрантам з Афганістану.
-
Волинська трагедія: що змінить для України та Польщі ексгумація жертв
Новообраний президент висловив побажання щодо розбрату між Україною та Польщею, звернувшись до посла України в Польщі та президента України. Він підкреслив важливість гідного поховання жертв трагедії на Волині та зазначив, що ексгумація є ключовим кроком до примирення між країнами. Обидві країни вирішили відновити спільні пошуково-ексгумаційні роботи, що є кроком до зниження політичної напруги. Україна підтримує ці зусилля, бажаючи вирішити проблему із повагою до пам’яті жертв та без політизації.
-
Зеленський і Туск обговорили умови надійного миру
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск провели переговори, під час яких обговорили спільну роботу заради миру в Україні. Зеленський підкреслив важливість співпраці для зміцнення безпеки та незалежності України та Польщі. Вони також обговорили нормативні зміни в Польщі, які вплинули на українських студентів, та переговори про членство України у Євросоюзі. Зеленський попросив Туска допомогти українській молоді в умовах війни та підтримав відкриття переговорного кластера для України та Молдови одночасно.
-
Не фанат України. Новий президент Польщі
Новий президент Польщі Кароль Навроцький прийняв присягу і офіційно вступив на посаду. Під час своєї виборчої кампанії Навроцький активно використовував антиукраїнські тези. Чи є підстави сподіватися, що жорстка антиукраїнська риторика залишиться в минулому?
Польський історик
Навроцький очолював Музей Другої світової війни в Гданську та польський Інститут національної пам’яті. На цих посадах Навроцький показав себе як популяризатор так званого патріотичного наративу історії Польщі, пише Gazeta Krakowska.
За його керівництва домінуючою темою польської історичної політики замість умовної «Катыні» і пов’язаного з нею міфу боротьби польського народу за демократичну Польщу стала умовна «Волинь» з її явним антиукраїнським ресентиментом.
«Катынь» була відважним викликом сильній радянській або пізніше російській владі. “Волинь — це спроба боляче вдарити більш слабкого сусіда, що воює з тим, хто ще недавно вважався головним ворогом Польщі”, — писав про це колишній керівник українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Про погляди Кароля Навроцького на історію переконливо свідчить і його заява про те, що принаймні протягом усього ХХ століття поляки як народ жодного разу не повелися негідно і їм не соромно перед своїми сусідами та іншими народами світу.
З цим твердженням, наприклад, могли б сперечатися чехи — враховуючи те, що у 1938 році, за гарячими слідами Мюнхенської змови, польські війська окупували район Заолззя площею приблизно 800 квадратних кілометрів. Ці території були повернені Чехословаччині лише після закінчення Другої світової війни.
Ставлення до України
Навроцький вважає виправданою і відповідною інтересам Польщі подальшу військову підтримку Києва з метою, щоб агресивна імперіалістична Росія була фізично якомога далі від польських кордонів.
Водночас — і це об’єднує Навроцького з усім мейнстрімом польської політики — він категорично виступає проти участі польських військових у будь-якому контингенті, який гіпотетично може бути відправлений в Україну в рамках мирного процесу.
З іншого боку, він заявляє, що Україна нібито недостатньо вдячна Польщі за надану і надавану підтримку, Київ ставиться до Варшави не по-партнерськи. Ще один ключовий тезис в українській політиці Навроцького — він виступає проти членства Києва в ЄС і НАТО до “остаточного вирішення волинського питання”.
“Я не бачу Україну ні в ЄС, ні в НАТО до моменту вирішення настільки важливих для поляків цивілізаційних питань. Не може бути частиною міжнародних союзів держава, яка не здатна розібратися з надзвичайно брутальними злочинами проти 120 тисяч своїх сусідів”, — заявив він у січні цього року.
Варшавські спостерігачі зауважують, що якщо передвиборча риторика Навроцького в цьому відношенні не зміниться і після того, як він займе президентський пост, то він стане першим в новітній історії Польщі президентом, який відступить від традиційної ролі адвоката і лобіста України в європейських структурах.
Розмова з Зеленським
31 липня Навроцький і президент України Володимир Зеленський провели першу телефонну розмову. Прес-секретар Навроцького Рафал Лешкевич повідомив, що розмова відбулася за ініціативою Зеленського, який привітав Навроцького з перемогою на президентських виборах.
“Кароль Навроцький підкреслив, що співпраця між двома країнами має базуватися на взаємній повазі та щирому партнерстві… Росія – це неоімперська, колоніальна держава під керівництвом військового злочинця Володимира Путіна. Тому Україна, яка бореться проти кремлівського режиму, може розраховувати на підтримку Польщі”, – йдеться в його заяві.
Однією з центральних тем розмови була історична політика.
“Кароль Навроцький підкреслив, що він є голосом народу, який вимагає зміни підходу України до важливих і досі невирішених історичних питань. Це має змінитися. Обраний президент сказав, що історичні питання будуть темами подальших розмов з президентом України”, – розповів спікер.
Зеленський, коментуючи бесіду, висловив надію, що Польща і надалі залишатиметься надійним партнером і союзником України.