У листопаді більшість поляків – 59,4% – підтримали повернення обов’язкової військової служби, що є значним зростанням порівняно з попереднім місяцем. Згідно з опитуванням, 14,7% респондентів погоджуються з ідеєю повернення обов’язкової служби повністю, а 44,7% – частково. Група противників обов’язкового призову становить 30,9%. Позиція поляків залежить від їхніх політичних симпатій, прихильники правих партій більш схильні підтримати повернення військової служби. Опитування було проведено з 21 по 23 листопада 2025 року на представницькій вибірці 1000 повнолітніх поляків.
Позначка: Польща
-
Стратегія безпеки: Туск емоційно звернувся до США
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск наголосив у своєму повідомленні у соцмережі, що Європа є союзником, а не ворогом для США. Він закликав до того, щоб триматися цього принципу, оскільки у них є спільні вороги і тривала історія співробітництва. Зазначивши це, Туск відгукнувся на оновлену Стратегію національної безпеки США, яка вказує на необхідність повернення до стратегічної стабільності у відносинах з Росією, більшу відповідальність Європи за власну оборону та запобігання подальшому розширенню НАТО.
-
У Польщі підняли винищувачі через атаку РФ на Україну
У Польщі вранці 6 грудня підняли у повітря польські та союзницькі винищувачі для захисту повітряного простору країни у зв’язку з ракетним обстрілом Росією території України. Про це повідомило Оперативне командування ЗС Польщі.
“Через активність дальньої авіації Російської Федерації, яка завдає ударів по території України, військова авіація почала діяти в польському повітряному просторі. Відповідно до чинних процедур, оперативне командування збройних сил Польщі мобілізувало усі наявні сили та ресурси. У повітря піднято винищувачі, а наземні системи протиповітряної оборони та радіолокаційної розвідки привели у стан готовності”, – йдеться у повідомленні.
Оперативне командування ЗС Польщі зазначило, що вжиті заходи мають превентивний характер і спрямовані на убезпечення повітряного простору і захист громадян, особливо в районах, прилеглих до зони, що перебуває під загрозою. Підпорядковані сили і засоби залишаються в повній готовності до негайного реагування. -
Голова МЗС Польщі розкритикував Навроцького і Зеленського
Президенти України та Польщі ухиляються від зустрічі один з одним, попри тісні союзницькі відносини між країнами. Про це свідчить заява голови МЗС Польщі Радослава Сікорського в інтерв’ю польському виданню RMF.
ЗМІ нагадав, що в середині листопада президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що “вимагає симетрії” у відносинах з Україною та “чекає, що президент Володимир Зеленський висловить свою вдячність” полякам за підтримку і сам приїде до Варшави на зустріч із ним.
Навроцький також полюбляє піднімати тему Волинської трагедії, в якій звинувачує українців.
RMF нагадав, що Зеленський неодноразово публічно дякував Польщі за підтримку. Але з іншого боку президент України під час своїх закордонних відряджень регулярно перетинає територію Польщі, проте жодного разу не зустрічався з новим польським президентом.
Саме таку поведінку обох політиків розкритикував голова МЗС Польщі.
“Таке настирливе домагання вибачень, почестей у ситуації, коли вони (українці – ред.) борються за життя, викликає в мене огиду. Але з другого боку, в президента Зеленського корона з голови не впала б, якби, проїжджаючи через Польщу, він попросив про візит до Президентського палацу”, – заявив Сікорський.
Інтерв’юер звернув увагу, що за правилами дипломатії новообраний президент відвідує “старшого” колегу. Однак Сікорський на це відповів, що в умовах війни діють “свої правила”.
“Маю надію, це не привід демонструвати нашу неприязнь до країни, яка хоробро бореться і тримає війська Путіна подалі від наших кордонів” , – підсумував очільник МЗС Польщі. -
США запросять Польщу на саміт G20
Польща на запрошення США візьме участь у наступному саміті Великої двадцятки, що відбудуться в Маямі. Про це заявив держсекретар США Марко Рубіо, відзначивши перебування країни серед 20 найбільших економік світу, передає Notes from Poland.
У заяві під назвою “Америка вітає нову G20” Рубіо оголосив, що Польща буде запрошена до участі в наступному саміті у статусі гостя.
“Польща, країна, яка колись була в пастці за “залізною завісою”, а зараз входить до 20 найбільших економік світу, приєднається до нас, щоб зайняти своє законне місце в G20″, – написав Рубіо.
За його словами, успіх Польщі показує, як партнерство зі Сполученими Штатами та американськими компаніями може сприяти взаємному процвітанню та зростанню.
Повідомляється, що згідно з новими даними МВФ, Польща цього року приєднується до 20 найбільших економік світу. Її ВВП зріс до понад 1 трильйон доларів, а це означає, що країна обійшла Швейцарію та посіла 20-е місце.
При цьому Рубіо Рубіо розкритикував ПАР, зазначивши, що “контраст із Південною Африкою разючий”. За його словами, південноафриканська “економіка застоюється через обтяжливий регуляторний режим, зумовлений расовими образами” та “корупцією”. Тому США не запрошуватимуть Південну Африку до Маямі, так само як Вашингтон бойкотував нещодавній саміт G20 у Йоганнесбурзі. -
Польща запускає масштабну підготовку медиків до війни
У Польщі медичний персонал проходитиме навчання на випадок війни. Професор Ґжегож Ґелєрак, директор Військового медичного інституту, заявив на урядовому медичному саміті, що підготовка триватиме ще 4 роки. Про це інформує Польське радіо.
Перші результати буде видно вже в найближчі місяці.
“Ми підготували Національну систему підготовки медичного персоналу. До червня наступного року буде вже навчено перші 2 тисячі працівників. Спершу до реалізації цієї програми буде залучено п’ять центрів у Польщі – у Кракові, Любліні, Варшаві, Ґданську та Білостоці. До 2029 року ми плануємо підготувати весь персонал, який має пройти навчання”, – наголосив Ґелєрак
Головною темою медичного саміту було фінансування системи охорони здоров’я у зв’язку з дефіцитом у бюджеті Національного фонду здоров’я. -
Скандал з побиттям школярів-українців у Польщі: Україна відреагувала
Генконсул України в Гданську Олександр Плодистий відреагував на побиття українських учнів Слупського будівельного училища та на ксенофобські коментарі місцевого вчителя щодо українських дітей. За його словами, для України важливий справедливий та об’єктивний розгляд справи. Про це пише польський новинний портал Onet 4 грудня.
Видання нагадало, що про побиття українських учнів у Слупську, а також про їхнього вчителя, який робив ксенофобські зауваження стало відомо у вівторок, 3 грудня.
Справою зайнялася місцева поліція. За словами батька одного з потерпілих, правоохоронці барилися з тим, щоб прийняти заяву. Її прийняли тільки наступного дня.
“У зв’язку з інформацією, що з’явилася в ЗМІ, про нібито відмову поліцейських прийняти заяву, начальник наказав розпочати службове розслідування.
Держава має подумати, що зробити, щоб такі речі не повторювалися. Це неприйнятно. Не може бути такої поведінки щодо національності. Польська влада, польське суспільство мусять відреагувати”, – заявив виданню речник поліції у Слупську Якуб Баґінський.
Український консул зазначив, що “якщо записи будуть підтверджені, то мають бути зроблені висновки”.
Поліція в Слупську проводить розслідування бійки. Вчитель, який нібито висловлював ксенофобські погляди, тепер у відпустці. Стосовно нього почато розслідування управління освіти. Зауважимо, що в Слупському будівельному училищі тамтешній учитель ображав українських учнів, зокрема, називав їх “покидьками” та погрожував, що вони не складуть іспити. Його слова були зафіксовані на відео.
“Коли ви складатимете іспит наступного разу, ви точно провалите його. Я доведу вам, хто такий поляк”, – погрожував педагог.
Під час уроків цього вчителя один з польських учнів вмикав звуки бомб і ракет, глузуючи з українців. При цьому учень казав українцям: “Час ховатися”. Українцям також надсилали образливі повідомлення.
Антиукраїнські висловлювання вчителя підбурили до агресії й частину польських учнів. Зрештою двох українських підлітків жорстоко побили старшокласники, вигукуючи образи на національному ґрунті.
За повідомленнями, один із нападників спочатку плюнув на лице 16-річному українцю, сказавши: “На фронт, українська с*ко”, а потім накинувся на нього з кулаками.
Як відомо, 26 серпня по 10 листопада 49,7 тис. громадян України подали заявки на отримання захисного статусу в Польщі, пов’язаного з номером PESEL – це набагато більше, ніж у попередні місяці. -
Голова МЗС Польщі: Рада НАТО-Росія більш не існує
Заява очільника МЗС Польщі Радослава Сікорського свідчить про те, що Рада НАТО-Росія припинила своє існування. Замість цього починається формування європейської системи безпеки, спрямованої проти Росії. Рада НАТО-Росія була створена в минулому, коли вважалося, що спільно з Росією можна будувати європейську безпеку. Проте після вторгнення Росії в Україну такий підхід втратив свою актуальність. Тепер країни формують європейську безпеку, спрямовану проти Росії, що, за словами Сікорського, отримала своє інституційне відображення.
-
Баскетболістки України гратимуть на чемпіонаті світу 2026 року
Жіночна збірна України з баскетболу 3х3 підтвердила свою участь на Чемпіонаті світу-2026, який відбудеться в Польщі з 1 по 7 червня. Українські спортсмени вийшли на турнір завдяки високому місцю в рейтингу ФІБА національних федерацій. Це буде друга поспіль участь жіночої збірної на світовій першості. У минулому році українські баскетболістки виявилися на 18-му місці. На турнірі у Варшаві візьмуть участь 20 жіночих збірних з усього світу.
-
У Польщі заявили про значне зростання кількість молодих українців
З початку серпня до середини листопада понад 49 тисяч українців подали заявки на отримання захисного статусу в Польщі, пов’язаного з номером PESEL. Це стосується військових біженців з України з березня 2022 року. Щоб отримати цей статус, особа повинна залишатися в Польщі та не виїжджати за кордон більше, ніж на 30 днів. За останні місяці збільшилася кількість чоловіків, які подали заявки на легалізацію перебування в Польщі, а жінок, навпаки, зменшилася. Це пов’язано зі змінами у законодавстві України, які дозволили чоловікам віком від 18 до 22 років легально виїжджати з країни. За даними прикордонної служби, з кінця серпня до кінця листопада понад 121 тисяча молодих українців віком від 18 до 22 років в’їхали до Польщі, а близько 62 тисяч залишилися там або виїхали до інших країн Європейського Союзу.