Президент США Дональд Трамп висловив готовність відвідати Україну та звернутися до парламенту для досягнення мирної угоди. Цю заяву він зробив під час зустрічі з українським президентом Володимиром Зеленським. Трамп висловив невпевненість у необхідності такого кроку, але підкреслив готовність зробити його, якщо це допоможе зберегти життя. Зеленський в свою чергу запевнив Трампа, що він буде радий його прийняти в Україні. Обидва лідери оцінили прогрес у переговорах як значний. Також було зазначено, що російський президент Путін серйозно налаштований на припинення війни в Україні. Зустріч президентів України та США в Мар-а-Лаго була визнана продуктивною, а співпраця між країнами останніми тижнями зазнала значного прогресу.
Позначка: Парламент
-
Алжир вимагає у Франції репарації “за злочини колоніалізму”
Парламент Алжиру підтримав радикальний законопроєкт, що офіційно визнає 130-річну окупацію з боку Франції актом агресії, воєнним злочином та злочином проти людяності. Ухвалений нижньою палатою закон класифікує 27 видів злочинів, скоєних французами в період з 1830 по 1962 роки. Про це повідомляє Bloomberg.
Документ зобов’язує Париж виплатити компенсації та офіційно попросити вибачення за скоєні злочини. Зокрема, масові вбивства цивільного населення, тортури та використання нетрадиційної зброї.
Окремий пункт вимагає від Парижа провести дезактивацію територій у пустелі Сахара, де у 1960-х роках проводилися французькі ядерні випробування та передати карти заражених районів і виплатити відшкодування постраждалим.
Нове законодавство вводить суворе покарання за схвалення або виправдання колоніального минулого в медіа, книгах чи публічних заявах. Порушникам загрожує до 10 років позбавлення волі та штраф – близько 7720 доларів США.
Для остаточного набуття чинності документ мають схвалити верхня палата парламенту та президент Абдельмаджид Теббун.
“Законопроєкт не спрямований проти жодного народу, не прагне помсти, не розпалює ненависть. Скоріше, він ґрунтується на встановленому принципі, що злочини проти людяності не можуть бути стерті з плином часу, виправдані силою чи замовчані”, – пояснив голова парламенту Ібрагім Бугалі. Рішення парламенту з’явилося на тлі найглибшого за десятиліття розриву відносин між країнами.
Напруженість загострилася після того, як президент Франції Еммануель Макрон підтримав претензії Марокко на Західну Сахару, що Алжир розцінив як зраду.
Попри політичний конфлікт, Франція залишається залежною від поставок алжирського газу, а компанія TotalEnergies продовжує роботу над спільними нафтовими проєктами. -
У турецькому парламенті депутати влаштували бійку
В Туреччині у парламенті перед голосуванням за прийняття проєкту бюджету на 2026 рік сталася бійка між депутатами правлячої та опозиційної партії. Про це 22 грудня повідомив телеканал TV100, демонструючи відео із зали засідань парламенту.
За даними видання Hürriyet, бійка сталася між депутатом від АКР Мустафою Варанком (колишній міністр – ред.) та заступником голови групи CHP Мустафою Еміром перед голосуванням за бюджет на 2026 рік та переросла в бійку за участю інших депутатів.
Якою стала причина сварки та бійки, наразі невідомо. У зв’язку із сутичкою спікер парламенту оголосив перерву.
У результаті бюджет було проголосовано. -
У Таїланді розпустили парламент на тлі сутичок з Камбоджею
Прем’єр-міністр Таїланду Анутін Чарнвіракун оголосив про розпуск парламенту через загострення ситуації в країні та конфлікти на кордоні з Камбоджею. Він заявив, що розпуск парламенту є способом повернути владу народу. Прем’єра критикували за реагування уряду на повені та за конфлікти на кордоні. Рішення про розпуск прийнято після втрати підтримки від найбільшої парламентської сили. У зверненні до короля прем’єр наголосив на необхідності стабільності для управління країною. Конфлікт з Камбоджею триває вже понад століття, і останні сутички почалися через порушення припинення вогню.
-
Спроба імпічменту Трампа “об’єднала” республіканців і частину демократів
Деякі демократи вирішили проголосувати разом з республіканцями у Палаті представників під час спроби провести імпічмент президента США Дональда Трампа. Їх рішення викликало розлючення у деяких частинах демократичної партії, які вважають, що використання імпічменту як політичного інструменту не є доцільним. Але вони також не хочуть бути сприйнятими як ті, хто підтримує Трампа, і тому ризикують розгнівити свою партійну базу. Голосування за імпічмент було ініційоване демократом Елом Гріном з Техасу, який стверджує, що Трамп зловживає своєю владою. Лідер республіканців у Палаті представників Стів Скеліз запропонував відкласти голосування, що в результаті призвело до відхилення ініціативи Гріна про імпічмент. Голосування показало значне розбіження в думках демократів щодо імпічменту, порівняно з попередніми голосуваннями. Також були внесені статті про імпічмент проти інших членів уряду Трампа.
-
Парламент Австрії засудив порушення Росією прав людини на ТОТ
Усі парламентські фракції одностайно засудили порушення прав людини Росією на окупованих територіях України та жорстоке поводження з українськими військовополоненими. Глава МЗС Андрій Сибіга відзначив, що це важливий міжнародний сигнал на користь справедливості та відповідальності, і підкреслив, що ці питання мають бути у центрі уваги всіх демократичних країн світу.
-
Парламент Швейцарії послабив обмеження на експорт зброї
Швейцарський парламент 4 грудня проголосував за послаблення обмежень на експорт зброї, що має на меті підтримати вітчизняну збройову промисловість без шкоди для традиційного нейтралітету країни. Про це повідомляє Reuters у четвер.
Парламентарі підтримали зміни до закону про військові матеріали 31 голосом проти 12. У майбутньому швейцарським компаніям дозволять експортувати зброю до 25 західних країн, водночас правила, що вимагають згоди на реекспорт швейцарської зброї, будуть пом’якшені. Рішення прийняли після того, як представники промисловості та політики висловили занепокоєння щодо збитків, завданих швейцарському сектору озброєнь, який втрачав замовлення за кордоном через обмеження.
“Вітчизняна збройова промисловість може існувати лише за умови, що вона також може експортувати свою продукцію, водночас в країни, які мають схоий до нашої країни режим експортного контролю. Оскільки наш закон про військове майно має, ймовірно, найсуворіші експортні правила в Європі, наші сусідні країни більше не купують у нас”, – зазначила депутатка Бріджит Габерлі-Коллер.
Зміни до закону ще можуть бути винесені на референдум.
Нині Швейцарія не дозволяє експорт зброї, якщо країна призначення залучена у внутрішній або міжнародний конфлікт, або серйозно порушує права людини. Прямий експорт зброї до України залишиться забороненим згідно зі змінами до законодавства. Раніше президентка Швейцарії Віола Амгерд підтримала перегляд заборони на реекспорт швейцарської зброї для передачі Україні. Швейцарія втратила чверть експорту зброї через блокування постачань Україні -
Молдови денонсувала угоду з Росією про культурні центри
Парламент Молдови 27 листопада схвалив у другому читанні денонсацію угоди з Росією про створення та функціонування культурних центрів, внаслідок чого у Кишиневі закриють “Русский дом”. Про це повідомляє NewsMaker
Рішення ухвалили голосами 57 депутатів.
Проєкт денонсації розробили на запит Міністерства закордонних справ після того, як у лютому 2025 року російські безпілотники порушили повітряний простір нашої країни.
У парламенті нагадали, що у 2009 році Росія відкрила у Кишиневі культурний центр. Тоді як Молдова так і не відкрила аналогічний центр у РФ, і це вже порушує баланс та мету договору.
Прихильники денонсації також заявили, що російський культурний центр підпорядковується посольству РФ і його фінансує Росспівробітництво, яке перебуває під міжнародними санкціями.
Крім того, автори проєкту денонсації наголошують, що у нинішній геополітичній ситуації “угоду з РФ можна використовувати для просування спотворених наративів, а це загрожує інформаційній безпеці Молдови”. Молдова та Росія підписали цей договір у 1998 році. Його метою була популяризація історії, культури, інформування громадськості про розвиток політичних, економічних, наукових та освітніх процесів держав. Проте за умов нинішньої геополітичної ситуації та високого ризику дезінформації міністерство культури запропонувало денонсувати угоду.
На засіданні 13 листопада парламент Молдови схвалив денонсацію угоди у першому читанні. За проголосували 60 депутатів із партій PAS та “Демократія вдома”. Проти виступили комуністи, соціалісти, блок “Альтернатива” та “Наша партія”. -
План миру: 20 європарламентів видали спільну заяву
Очільники комітетів із закордонних справ 20 країн Європи оприлюднили спільне звернення, у якому вони підкреслюють, що жоден мирний план, який виправдовує російську агресію, не може бути прийнятим для Європи. Вони наголосили, що завершення війни між Росією та Україною визначить безпеку Європи на тривалий час, оскільки це стосується інтересів усіх країн регіону. Підписанти заяви вимагають справедливого та сталого миру, що ґрунтується на міжнародному праві та повазі до територіальної цілісності та суверенітету України. Вони підкреслили, що будь-які дії агресора лише підштовхують Росію до нових провокацій. Парламентарі також зазначили, що питання, що стосуються України, повинні вирішуватися з урахуванням думки самої України, а питання європейської безпеки – з урахуванням позиції країн Європи. Вони наголосили, що незалежність та право вибору союзників для України – це недоторканні принципи, які Європа не буде порушувати. У документі також вказано, що гарантії безпеки для України повинні бути закріплені юридично та підтримані військовим компонентом. Парламентарі вважають неприпустимими будь-які обмеження щодо армії чи зовнішньої політики України. Вони закликали Росію повністю вивести свої війська з окупованих територій та співпрацювати з міжнародними органами для розслідування воєнних злочинів.
-
Рада звільнила міністра енергетики Гринчук
Верховна Рада України прийняла рішення про звільнення міністра енергетики Світлани Гринчук. За цю постанову проголосували 315 народних депутатів під час пленарного засідання парламенту. Голосування розподілилося між різними фракціями, найбільше голосів отримала фракція “Слуга народу”. Після голосування спікер Верховної Ради підписав постанову про звільнення Гринчук. Виконання обов’язків міністра енергетики тимчасово покладено на заступника глави Міненерго Миколу Колісника. Це рішення прийнято в контексті корупційного скандалу у сфері енергетики, про який повідомили НАБУ і САП. Раніше того ж дня Верховна Рада також звільнила міністра юстиції Германа Галущенка.