Можливий майбутній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, лідер популістської партії ANO, у понеділок, 3 листопада, підписав коаліційну угоду з ультраправою SPD та партією Автомобілісти за себе. Про це повідомляє місцеве медіа Radio Prague International.
Після чотирьох тижнів переговорів ANO, Свобода і пряма демократія (SPD) і Автомобілісти підписали коаліційну угоду.
Угода містить основні програмні цілі майбутнього уряду, визначає кількість міністрів і розподіляє міністерства між окремими партіями.
Наступним кроком буде подання пропозиції щодо кадрових призначень в уряді.
В середу, 5 листопада, має бути обране керівництво Палати депутатів.
Головою парламенту, ймовірно, стане лідер SPD Томіо Окамура, якого спільно висунули SPD, ANO та Автомобілісти.
Окамура під час передвиборчої кампанії виголосив кілька антиукраїнських заяв, зокрема щодо обмеження прав українських біженців у Чехії.
Згодом стало відомо, що новий склад Палати представників, обраний на виборах 3-4 жовтня, зібрався на перше засідання. Про це повідомляє видання IDNES.
Установче засідання нового парламенту відбулося у найпізнішу можливу дату, дозволену законом – 30 днів після виборів. Дату засідання визначав президент країни Петр Павел.
На початку засідання три депутати, обрані від партії-переможниці ANO, – губернатор і два мери – відмовилися від своїх мандатів, їх замінять інші з партійного списку.
На засіданні будуть обрані спікер та віцеспікери, а також створені комітети.
Як відомо, головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан в інтерв’ю Politico заявив, що Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс.
Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо.
Позначка: Парламент
-
Популісти та антиукраїнська партія: в Чехія сформувався новий парламент
-
В Нідерландах почались дострокові парламентські вибори
Голосування на дострокових парламентських виборах почалося в Нідерландах у середу, 29 жовтня. Виборчі дільниці у Нідерландах будуть відкриті з 7:30 до 21:00 за місцевим часом. Деякі спеціальні дільниці можуть відкриватися раніше, однак закриття після 21:00 не допускається. Про це повідомляє місцеве медіа NU.nl.
Дострокові вибори в країні спровокувало рішення лідера ультраправої Партії свободи (PVV) Герта Вілдерса вийти з чотирипартійної коаліції через недостатні заходи з протидії міграції.
В останньому опитуванні перед виборами ультраправа PVV, яка була лідером симпатій виборців, втратила позиції.
Аналіз Ipsos I&O показав, що на перше місце у виборах можуть претендувати три нідерландські політсили: PVV, альянс лівих і Зелених GL– PvdA, а також прогресивна партія D66. Їм усім прогнозують по 23 місця у 150-місній нижній палаті парламенту Нідерландів.
Християнські демократи, згідно з прогнозом, матимуть 19 місць – на одне менше, ніж у попередньому опитуванні, правоцентристська VVD екс-премʼєра Марка Рютте – 17 місць, а ультраправа JA21 – 11 місць.
Оскільки жодна партія не має шансів на здобуття абсолютної більшості в 76 місць, ймовірно, будуть розглядатися різні нові коаліції. -
В Аргентині партія Мілея перемогла на проміжних виборах
Правий альянс Свобода настає, до якого входить Лібертаріанська партія президента Аргентини Хав’єра Мілея, здобув важливу перемогу на проміжних виборах до парламенту Аргентини в неділю, 26 жовтня. Альянс здобув 40,7% голосів за результатами опрацювання 97% бюлетенів. Про це повідомив голова апарату уряду Гільєрмо Франкоc на своїй сторінці Facebook.
Партія Мілея здобула перемогу в столиці Буенос-Айресі, а також у провінціях Кордова та Санта-Фе.
Буенос-Айрес довгий час вважався твердинею основних суперників ультралібералів – лівоцентристської коаліції Сила Батьківщини колишнього президента Крістіни Фернандес де Кіршнер. За підсумками проміжних виборів, коаліція дістала 31,6% голосів.
“Сьогодні ми досягли поворотного моменту. Сьогодні розпочинається будівництво великої Аргентини”, – заявив глава держави своїм прихильникам на передвиборному заході в Буенос-Айресі.
Він пообіцяв продовжити курс крутої економії з “найбільш реформаторським Конгресом в історії Аргентини”.
На проміжних парламентських виборах розподілялися половина з 257 місць у Палаті депутатів та третина з 72 місць у Сенаті Аргентини. Партія Мілея досі перебувала у меншості в обох палатах.
Президент США Дональд Трамп вже поздоровив Хав’єра Мілея з перемогою його партії на виборах. Голова Білого дому також наголосив на заслугах американської адміністрації у наданні йому підтримки.
“Це була велика перемога в Аргентині, і я хочу поздоровити переможця. І він впевнений переможець. Ми надали йому багато допомоги. Я висловив йому підтримку. Але було несподівано побачити таку перемогу. Люди думали, що буде складно перемогти, а він не просто переміг, а здобув велику перемогу”, – наголосив Трамп.
Як ми вже повідомляли напередодні, Хав’єр Мілей постав перед вирішальним моментом свого президентства, коли виборці оцінюють його дворічну адміністрацію на тлі політичної та економічної кризи та звинувачень у втручанні його союзника Дональда Трампа у справи країни.
В передмісті Буенос-Айреса натовп закидав Мілея камінням -
Хорватія повертає обов’язкову військову службу
Парламент Хорватії ухвалив рішення про повернення обов’язкової військової служби на тлі зростання напруженості в Європі через російсько-українську війну. Про це повідомляє AP, у п’ятницю, 24 жовтня.
Законодавці підтримали зміни до законодавства 84 голосами, тоді як 11 проголосували “проти” та 30 – утрималися. Служба триватиме два місяці й передбачатиме “базову військову підготовку”.
Рішення означає повернення до призову, який було призупинено у 2008 році, коли Хорватія перейшла на контрактну армію.
У Міністерстві оборони пояснили, що мета програми – навчити молодь базових навичок і знань, необхідних у кризових ситуаціях, щоб вони могли сприяти національній безпеці.
До кінця року влада розпочне медичні огляди юнаків, народжених у 2007 році. Призовники отримуватимуть зарплату, а ті, хто відмовиться від військової служби, зможуть обрати цивільну альтернативну.
Повернення призову відбувається на тлі зміцнення обороноздатності країни, тоді як у Європі зростають побоювання, що російсько-українська війна може поширитися далі. -
Рада продовжила пільги для електромобілів ще на рік
Українські народні депутати прийняли рішення продовжити пільги на електромобілі на ще один рік, до 1 січня 2027 року. Це означає, що власники електромобілів продовжать мати звільнення від сплати мита, податку на додану вартість і збору до Пенсійного фонду при реєстрації авто. Єдиною додатковою витратою залишається акциз у розмірі 1 євро за кіловат-годину ємності батареї. Ці пільги діють з 2018 року і були неодноразово продовжені. На пленарному засіданні парламенту за це рішення проголосували 248 народних депутатів.
-
Рада схвалила додаткові 325 млрд на оборону
Верховна Рада прийняла рішення щодо збільшення видатків на оборону вже вдруге цього року. Цього разу видатки зростуть на 324,7 мільярда гривень. Зміни до бюджету підтримали 293 депутати. Гроші будуть спрямовані на Збройні Сили, виробництво зброї, Національну гвардію, закупівлю дронів та інші сфери оборони. Також відомо, що Україна отримає 295 мільярдів гривень від Євросоюзу за програмою G7 ERA. Раніше цього року видатки на оборону вже збільшили на 412 мільярдів гривень. Також було названо суму, яку Україна витратила на оборону за перші дев’ять місяців поточного року.
-
Рада призначила Бережну міністром культури
На пленарному засіданні Верховна Рада призначила Тетяну Бережну віцепрем’єр-міністром з гуманітарної політики і міністром культури України. Кандидатуру Бережної підтримали 266 народних депутатів. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко відзначила досвід Бережної у роботі в уряді і міжнародних проєктах, а також в культурній дипломатії. Бережна виступила з пріоритетами своєї роботи, які включають залучення ресурсів до культури, збереження національної культурної спадщини і підтримку автономності культурних інститутів. До цього вона працювала в адвокатському об’єднанні і в Міністерстві економіки.
-
В Україні продовжили воєнний стан і мобілізацію
Верховна Рада вже в 17-ий раз продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Рішення було ухвалено під час засідання у вівторок. Законопроєкт про продовження воєнного стану підтримали 317 нардепів, а законопроєкт щодо мобілізації – 315 голосів. Таким чином, обидва режими будуть діяти ще 90 днів, з 5 листопада 2025 року до 3 лютого 2026 року. Воєнний стан та мобілізацію в Україні вперше ввели 24 лютого 2022 року після вторгнення Росії, а з того часу їх продовжували кожні 90 днів. Останній раз строк дії режимів було продовжено 15 липня 2025 року.
-
Жінка вперше очолила уряд Японії
У японському парламенті проголосували за обрання лідера Ліберально-демократичної партії Санае Такаїчі на посаду першої жінки-прем’єр-міністра країни. Вона отримала 237 голосів, перемігши свого головного суперника з опозиційної партії. Такаїчі об’єднала Ліберально-демократичну партію та Партію інновацій у коаліційний альянс, що допомогло їй стати прем’єр-міністром. Вона має підготуватися до візиту президента США Дональда Трампа до Японії та вирішення геополітичних питань та торговельних відносин зі Сполученими Штатами.
-
Зеленський пропонує Раді продовжити воєнний стан
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти про продовження терміну дії воєнного стану і мобілізації в країні. Згідно з цими законопроєктами, запропоновано продовжити воєнний стан на 90 днів з 5 листопада 2025 року, а також протягом цього ж терміну провести загальну мобілізацію. Ці укази набудуть чинності після затвердження відповідним законом. Це вже 17-те голосування за продовження воєнного стану в Україні з початку вторгнення Росії в 2022 році. Відтоді Верховна Рада 16 разів продовжувала термін воєнного стану і мобілізації під час війни.