Життя у ритмі новин

Позначка: Парламент

  • Парламент Швейцарії послабив обмеження на експорт зброї

    Парламент Швейцарії послабив обмеження на експорт зброї

    Швейцарський парламент 4 грудня проголосував за послаблення обмежень на експорт зброї, що має на меті підтримати вітчизняну збройову промисловість без шкоди для традиційного нейтралітету країни. Про це повідомляє Reuters у четвер.

    Парламентарі підтримали зміни до закону про військові матеріали 31 голосом проти 12. У майбутньому швейцарським компаніям дозволять експортувати зброю до 25 західних країн, водночас правила, що вимагають згоди на реекспорт швейцарської зброї, будуть пом’якшені. Рішення прийняли після того, як представники промисловості та політики висловили занепокоєння щодо збитків, завданих швейцарському сектору озброєнь, який втрачав замовлення за кордоном через обмеження.
    “Вітчизняна збройова промисловість може існувати лише за умови, що вона також може експортувати свою продукцію, водночас в країни, які мають схоий до нашої країни режим експортного контролю. Оскільки наш закон про військове майно має, ймовірно, найсуворіші експортні правила в Європі, наші сусідні країни більше не купують у нас”, – зазначила депутатка Бріджит Габерлі-Коллер.
    Зміни до закону ще можуть бути винесені на референдум.
    Нині Швейцарія не дозволяє експорт зброї, якщо країна призначення залучена у внутрішній або міжнародний конфлікт, або серйозно порушує права людини. Прямий експорт зброї до України залишиться забороненим згідно зі змінами до законодавства. Раніше президентка Швейцарії Віола Амгерд підтримала перегляд заборони на реекспорт швейцарської зброї для передачі Україні. Швейцарія втратила чверть експорту зброї через блокування постачань Україні

  • Молдови денонсувала угоду з Росією про культурні центри

    Молдови денонсувала угоду з Росією про культурні центри

    Парламент Молдови 27 листопада схвалив у другому читанні денонсацію угоди з Росією про створення та функціонування культурних центрів, внаслідок чого у Кишиневі закриють “Русский дом”. Про це повідомляє NewsMaker
    Рішення ухвалили голосами 57 депутатів.
    Проєкт денонсації розробили на запит Міністерства закордонних справ після того, як у лютому 2025 року російські безпілотники порушили повітряний простір нашої країни.
    У парламенті нагадали, що у 2009 році Росія відкрила у Кишиневі культурний центр. Тоді як Молдова так і не відкрила аналогічний центр у РФ, і це вже порушує баланс та мету договору.
    Прихильники денонсації також заявили, що російський культурний центр підпорядковується посольству РФ і його фінансує Росспівробітництво, яке перебуває під міжнародними санкціями.
    Крім того, автори проєкту денонсації наголошують, що у нинішній геополітичній ситуації “угоду з РФ можна використовувати для просування спотворених наративів, а це загрожує інформаційній безпеці Молдови”. Молдова та Росія підписали цей договір у 1998 році. Його метою була популяризація історії, культури, інформування громадськості про розвиток політичних, економічних, наукових та освітніх процесів держав. Проте за умов нинішньої геополітичної ситуації та високого ризику дезінформації міністерство культури запропонувало денонсувати угоду.
    На засіданні 13 листопада парламент Молдови схвалив денонсацію угоди у першому читанні. За проголосували 60 депутатів із партій PAS та “Демократія вдома”. Проти виступили комуністи, соціалісти, блок “Альтернатива” та “Наша партія”.

  • План миру: 20 європарламентів видали спільну заяву

    План миру: 20 європарламентів видали спільну заяву

    Очільники комітетів із закордонних справ 20 країн Європи оприлюднили спільне звернення, у якому вони підкреслюють, що жоден мирний план, який виправдовує російську агресію, не може бути прийнятим для Європи. Вони наголосили, що завершення війни між Росією та Україною визначить безпеку Європи на тривалий час, оскільки це стосується інтересів усіх країн регіону. Підписанти заяви вимагають справедливого та сталого миру, що ґрунтується на міжнародному праві та повазі до територіальної цілісності та суверенітету України. Вони підкреслили, що будь-які дії агресора лише підштовхують Росію до нових провокацій. Парламентарі також зазначили, що питання, що стосуються України, повинні вирішуватися з урахуванням думки самої України, а питання європейської безпеки – з урахуванням позиції країн Європи. Вони наголосили, що незалежність та право вибору союзників для України – це недоторканні принципи, які Європа не буде порушувати. У документі також вказано, що гарантії безпеки для України повинні бути закріплені юридично та підтримані військовим компонентом. Парламентарі вважають неприпустимими будь-які обмеження щодо армії чи зовнішньої політики України. Вони закликали Росію повністю вивести свої війська з окупованих територій та співпрацювати з міжнародними органами для розслідування воєнних злочинів.

  • Рада звільнила міністра енергетики Гринчук

    Рада звільнила міністра енергетики Гринчук

    Верховна Рада України прийняла рішення про звільнення міністра енергетики Світлани Гринчук. За цю постанову проголосували 315 народних депутатів під час пленарного засідання парламенту. Голосування розподілилося між різними фракціями, найбільше голосів отримала фракція “Слуга народу”. Після голосування спікер Верховної Ради підписав постанову про звільнення Гринчук. Виконання обов’язків міністра енергетики тимчасово покладено на заступника глави Міненерго Миколу Колісника. Це рішення прийнято в контексті корупційного скандалу у сфері енергетики, про який повідомили НАБУ і САП. Раніше того ж дня Верховна Рада також звільнила міністра юстиції Германа Галущенка.

  • Парламент звільнив міністра юстиції Галущенка

    Парламент звільнив міністра юстиції Галущенка

    У середу, 19 листопада, Верховна Рада прийняла постанову №14217 про звільнення міністра юстиції Германа Галущенка. За це рішення проголосували 323 народних депутати. Голоси розподілилися між фракціями таким чином: Слуга народу – 200 голосів, Європейська солідарність – 21, Батьківщина – 17, Платформа за життя та мир – 16, Голос – 14, Відновлення України – 11, Партія За майбутнє – 11. Тимчасово обов’язки міністра юстиції покладено на заступника глави Мін’юсту з питань європейської інтеграції Людмилу Сугак.

  • Гренландія обмежила права іноземців на володіння нерухомістю

    Гренландія обмежила права іноземців на володіння нерухомістю

    Парламент Гренландії схвалив нові правила володіння нерухомістю іноземцями на тлі зростання інтересу до нерухомості в країні з боку США. Про це напередодні повідомило видання The Local.
    Вказано, що вся земля в Гренландії належить державі і не може бути придбана, але фізичні особи можуть отримати право на користування конкретною ділянкою. Однак нерухомість можна купувати і продавати.
    Нові правила ускладнюють іноземним громадянам отримання дозволу на використання земельної ділянки та придбання нерухомості.
    Законопроєкт був поданий після того, як влада помітила “певний інтерес” з боку іноземців до придбання нерухомості в Гренландії.
    Зокрема, місцеві ЗМІ писали, що агенти з нерухомості в Гренландії помітили “сплеск інтересу” з боку американців, які бажають придбати землю в цій країні.
    Це сталося після неодноразових заяв президента США Дональда Трампа протягом цього року про те, що він хоче взяти під контроль Гренландію.
    У січні гренландські політики внесли внесли законопроєкт, який ускладнює іноземним громадянам придбання землі та нерухомості.
    Згідно з новим законом, лише гренландські, фарерські або данські компанії чи фізичні особи можуть отримати дозвіл на використання землі або придбання нерухомості в Гренландії.
    Особи, які не мають данського громадянства (яке також надається жителям Гренландії), повинні проживати в Гренландії та сплачувати податки протягом щонайменше двох років.
    Покупці, які не відповідають критеріям, але мають надію на придбання нерухомості, можуть звернутися до уряду за спеціальним дозволом.
    Закон набере чинності з січня 2026 року. За його порушення перебачені штрафи.
    Раніше ЗМІ повідомили, що США знайшли альтернативу анексії Гренландії. Тепер Вашингтон розглядає варіант угоди про вільну асоціацію, однак, для цього острів мав би здобути незалежність від Данії.
    Спецслужби США отримали наказ шпигувати за Гренландією – ЗМІ

  • Парламент Болгарії подолав вето президента на купівлю НПЗ Лукойл

    Парламент Болгарії подолав вето президента на купівлю НПЗ Лукойл

    Парламент Болгарії у четвер подолав вето президента Румена Радева на закон, котрий дозволяє уряду взяти під контроль нафтопереробний завод Лукойл та продати його у разі потреби, щоб захистити актив від наближення санкцій США. Про це повідомляє Reuters.

    Рішення ухвалили на тлі санкцій, запроваджених минулого місяця Міністерством фінансів США (OFAC) та Великою Британією щодо двох найбільших російських нафтових компаній – Лукойл та Роснафти, що посилює тиск на главу РФ Володимира Путіна та загрожує операціям компаній у Європі.

    Минулого тижня парламент схвалив зміни, котрі дають уповноваженому урядом комерційному менеджеру повноваження контролювати роботу нафтопереробного заводу Лукойл у Болгарії після 21 листопада, коли санкції США набудуть чинності, та при необхідності продати компанію.

    Президент Болгарії Румен Радев наклав вето на закон у середу, застерігаючи, що він не містить механізмів захисту від майбутніх фінансових претензій до держави. Однак парламент відхилив його заперечення 128 голосами проти 59. Як ми вже писали, російська нафтова компанія Лукойл, що тепер потрапила під санкції США, продасть свої закордонні активи міжнародному сировинному трейдеру Gunvor.
    Зауважимо, що 22 жовтня США ввели санкції проти російських нафтових компаній Роснєфть і Лукойл. Санкції забороняють транзакції з підсанкційними компаніями та усіма їхніми дочірніми структурами.
    Лукойл оголосив про продаж іноземних активів

  • Прем’єр внесла в Раду подання на звільнення Галущенка та Гринчук

    Прем’єр внесла в Раду подання на звільнення Галущенка та Гринчук

    Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко внесла на розгляд Верховної Ради подання про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлани Гринчук. Про це вона повідомила на своєму каналі в Telegram.
    “Міністри подали свої заяви у визначений законом спосіб”, – написала чиновниця.
    Зауважимо, що перед цим президент України Володимир Зеленський попросив у Свириденко заяви щодо відставки міністра енергетика Світлани Гринчук і міністра юстиції Германа Галущенко.
    Верховна Рада розглядатиме питання звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлана Гринчук 18 листопада.
    Юлія Свириденко також повідомила, що Кабінет міністрів України вніс на розгляд Ради національної безпеки та оборони (РНБО) пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо бізнесмена Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.
    “На позачерговому засіданні Кабінет міністрів України на підставах, визначених законом України Про санкції, внесли на розгляд Ради національної безпеки та оборони України пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо Тимура Міндіча та Олександра Цукермана”, – написала голова українського уряду.
    Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах. Зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.
    Додамо, що бізнесмен Тимур Міндіч мав вплив на таких викопосадовців, як міністр юстиції Герман Галущенко, який раніше обіймав посаду міністра енергетики, а також на секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Рустема Умєрова, який раніше був міністром оборони. Про це сказав прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
    Згодом, 12 листопада, під час позачергового засідання Кабінету міністрів було ухвалено рішення відсторонити Германа Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції.
    Міністр енергетики Гринчук подала у відставку

  • У Чехії спікер парламенту зняв з будівлі прапор України. Тепер їх там три

    У Чехії спікер парламенту зняв з будівлі прапор України. Тепер їх там три

    У Чехії новообраний голова Палати представників Томіо Окамура прибрав український прапор з будівлі, який там висів з 2022 року. Це викликало реакцію кількох фракцій нижньої палати парламенту. Деякі політичні партії, такі як ODS, STAN та Piráti, самостійно вивісили синьо-жовті прапори зі своїх вікон як протест. Вони вважають, що дія голови Палати представників є неприйнятною, оскільки це зневажає цінності солідарності та підтримки України, яка стоїть проти агресії Росії. Учасники акції повернули український прапор на будівлю Палати депутатів, висловивши підтримку Україні та її народу.

  • Парламент Чехії очолить проросійський політик

    Парламент Чехії очолить проросійський політик

    Лідер правої популістської партії Чехії “Свобода і пряма демократія” Томіо Окамура обраний головою палати депутатів. Він переміг свого опонента з Народної партії. Після цього уряд Петра Фіали повинен піти у відставку. Окамура висловлює проросійські погляди та виступає проти українців у Чехії, вимагаючи перегляду їхніх дозволів на проживання та висловлюючи супротив українським символам на державних будівлях.