У 2022 році третина випускників не зареєструвалася на проходження Національного мультипредметного тесту (НМТ), який є обов’язковим для вступу в українські виші. Це свідчить про те, що школярі роблять вибір на користь іноземних університетів. Такими є результати дослідницької програми RAI for Ukraine, передає NGL.media.
Зазначається, що у 2022 році 23,5 тисячі випускників українських шкіл складати НМТ за кордоном – це 10% від загальної кількості.
А 32% одинадцятикласників взагалі не реєструвались на проходження тестування, яке є обов’язковим для вступу в українські університети.
За словами співавторки дослідження Тетяни Захарченко, це свідчить про втрату абітурієнтів.
“Ми ж розуміємо, що ті випускники, які перебувають за кордоном, можуть скласти цей тест про всяк випадок. І це не означає, що вони всі думають над вступом в український університет. Тому до 32%, які взагалі не складали НМТ, можна сміливо додати ще частину тих, хто його склав, але не вступав в Україні.Тобто втрати насправді ще більші, просто ми оперуємо не всіма даними. Тому так, доволі великий відсоток випускників справді не розглядають вступ в українські університети з точки зору або безпеки, або закритих кордонів”, – зазначила вона.
Основною причиною виїзду за кордон залишається безпекове питання. Зокрема йдеться і про хвилювання батьків щодо можливого зниження мобілізаційного віку до 18 років.
Чимало випускників українських шкіл, які складають НМТ, обирають заклади вищої освіти у Польщі, Німеччині, Чехії та інших країнах.
Загалом у 2024 році до закладів вищої освіти України вступило 197 тисяч студентів, що єнайнижчим показникомза останні 9 років.
Позначка: Освіта
-
Українські школярі надають перевагу іноземним вишам – дослідження
-
В Україні кількість школярів сягула найнижчого рівня за 30 років
На початку 2024-2025 навчального року в українській системі освіти налічувалося 3,74 мільйона школярів усіх форм навчання. Це найнижчий показник за останні 30 років, і тенденція до зменшення кількості учнів, ймовірно, зберігатиметься. Такими є результати дослідницької програми RAI for Ukraine, пише NGL.media.
Зазначається, що наразі 9,3% школярів (приблизно 345 тисяч дітей) навчаються за кордоном та залишаються учнями української системи освіти. Це мінімальна оцінка, адже багато дітей після виїзду за кордон взагалі припиняють навчання в українській школі.
За результатами дослідження ЮНЕСКО, станом на 2024 рік за кордоном навчалися майже 665 тисяч українських школярів, але й ця цифра неповна, бо враховує не всі країни ЄС, куди емігрували українці. Лише 29% з цих школярів поєднують навчання в обох країнах, а ще 16% покладаються винятково на українську онлайн-освіту.
Міністерство освіти і науки України надало журналістам статистику про кількість учнів 8-12 класів у 2021-2025 роках. Аналіз показав, що щороку 2–4% учнів не переходять у наступний клас і залишають школу. Ймовірно, частина з них виїжджає з України.
Країну залишають як хлопці, так і дівчата. У старших класах щороку спостерігається невелика перевага дівчат (приблизно 1-2%), хоча серед випускників ця різниця може сягати 10%.
Наприкінці 2024 року Центр економічної стратегії провів дослідження, яке показало, що меншість українців, які перебувають за кордоном, планують повертатись в Україну. Перешкодами для повернення є війна та економічні обставини: невизначеність, втрата житла, низький рівень доходу та складнощі з пошуком роботи. -
Українські школи визнаватимуть результати навчання за кордоном
Кабінет Міністрів затвердив Порядок визнання результатів навчання на рівнях повної загальної середньої освіти, здобутих за кордоном. Про це повідомляє Міносвіти у середу, 25 червня.
На нормативному рівні врегульовано, як українські школи визнаватимуть результати навчання, отримані дітьми в іноземних загальноосвітніх закладах, а також у суботніх і недільних школах.
“Це критично важливо для дітей, які перебувають за кордоном, але хочуть отримати український документ про освіту або повернутися до навчання в Україні без втрати класу чи року”, – зазначили у повідомленні.
Що передбачає Порядок?
1. Уперше – офіційний реєстр українських освітніх осередків за кордоном
Такі заклади подають заявку на верифікацію через автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ). Комісія МОН і МЗС розглядає заявку та проводить верифікацію освітніх осередків. Такі осередки мають викладати предмети українознавчого компонента та можуть використовувати диджитальну платформу для дистанційного навчання. Після затвердження комісією – результати навчання в осередках за кордоном офіційно визнаватимуть в Україні. 2. Результати навчання, здобуті в закладах освіти за кордоном, визнають без оцінювання. Якщо дитина навчалася в закладі освіти за кордоном і має документ з оцінками, українська школа автоматично визнає ці результати. Результати навчання перезараховують відповідно до шкали, затвердженої МОН.
3. Результати неформальної (позашкільної) освіти можуть бути визнані у двох форматах:- через оцінювання на загальних засадах;
- за результатами перезарахування оцінок із предметів українознавчого компонента, якщо суб’єкт освітньої діяльності (центр, освітній осередок, громадська організація тощо) зареєстровано в АІКОМ.
Тобто, якщо дитина вивчала предмети українознавчого компонента в суботній чи недільній школі за кордоном або іншому освітньому осередку, школа в Україні може зарахувати результати навчання, якщо їх оцінено за українською шкалою.
Подати заявку до реєстру освітніх осередків можна буде з осені 2025 року на сайті МОН. Алгоритм подання та критерії визнання будуть оприлюднені додатково.
Можливості для дітей за кордоном, які навчаються в освітніх осередках- Дитина може навчатися за місцем проживання (у країні перебування) та паралельно зберігати зв’язок з українською освітою – без ризику втратити клас або рік та без подвійного навантаження.
- Результати навчання зараховують спрощено – після повернення до України не потрібно повторно проходити оцінювання з предметів, які дитина вивчала в школі за кордоном або в освітньому осередку.
- Учень зможе отримати українське свідоцтво про освіту, потрібне для продовження навчання або вступу до українського ЗВО.
- Батьки мають чітке розуміння освітніх можливостей за кордоном і можуть бути впевнені, що зусилля дітей не залишаться поза увагою української системи освіти.
-
РФ вчергове демонструє геноцидну політику щодо українців – МЗС
Міністерство закордонних справ України реагує на рішення російських окупантів заборонити вивчення української мови в школах на тимчасово окупованих територіях України. Вони вважають це ще одним актом геноцидної політики. Зазначають, що російська імперія систематично використовує мовне питання для виправдання своєї агресії та проводить політику русифікації, асиміляції та геноциду. Міністерство наголошує, що українська мова пережила всі попередні спроби її заборонити, і так буде й надалі. Також наголошується, що українська мова завжди залишатиметься частиною української ідентичності. Російське Міністерство освіти виключило українську мову з федеральної освітньої програми, але це не стане перешкодою для її збереження та розвитку.
-
Кількість випускників українських шкіл щорічно зменшується – МОН
Заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький заявив, що кількість випускників українських шкіл щорічно зменшується на 20-30 тисяч. Про це він сказав в інтервʼю Українському радіо.
“Тенденція демографічного зниження продовжується вже останніх 30 років. У 2002 році ми бачили падіння кількості випускників, що було пов’язано із Чорнобилем, і з тих часів у нас зменшується кількість випускників шкіл на 20-30 тисяч кожного року, на жаль. Це означає, що у нас народжується менше дітей. Зауважу, що якби всі наші території були контрольовані Україною, то ми мали б цьогоріч приблизно 510 тисяч випускників шкіл. Бачимо очевидну різницю: 360 тисяч (випускників шкіл у 2025 році – ред.) проти 510 тисяч”, – зазначив Винницький.
За його словами, у 2025 році на НМТ зареєструвалося 312 тис. осіб, ця кількість на рівні минулого року. Так само сталою є кількість випускників шкіл, які проходять НМТ за кордоном, минулого року вона склала близько 20 тис. осіб.
Заступник міністра пояснив, що велика кількість молоді не тільки виїжджає за кордон, а й повертається в Україну.
“Велика кількість 17-річних виїжджає за кордон, це правда. Але велика кількість і повертається в Україну, тобто можемо сказати, що є рух в інший бік. Бо коли дитина стає повнолітньою, вона вирішує сама, куди далі рухатися. Тож велика частина випускників пишуть НМТ за кордоном і вступають в українські виші”, – зазначив Винницький. -
Близько 100 тис. українських школярів перейшли на очну форму навчання – МОН
Протягом 2024-2025 навчального року щонайменше 100 тисяч українських школярів перейшли з дистанційної на очну форму навчання. Про це повідомила заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова під час брифінгу 2 травня, передає Укрінформ.
Як відомо, всього в Україні 3,7 мільйона школярів, з них: 2,2 мільйона навчаються очно; 759,1 тисячі – на змішаній формі, 391,3 тисячі -дистанційно; 363,9 тисячі – перебувають за кордоном і дистанційно навчаються в українських школах; 42,5 тисячі – живуть на тимчасово окупованих територіях і продовжують дистанційно навчатися в українських школах.
Зазначається, що кількість дітей, які навчаються дистанційно і перебувають на підконтрольній Україні території, протягом 2024-2025 навчального року скоротилась на 100-150 тисяч.
За словами Кузьмичової, розбіжність у 50 тисяч можна пояснити тим, що дистанційна форма навчання залежить від безпекової ситуації в кожному конкретному регіоні.
“Тому на різних етапах це могло бути 100 тисяч, але пікове значення, яке ми спостерігали протягом цього навчального року, – скорочення до 150 тисяч”, – зазначила вона.
Заступниця міністра освіти та науки додала, що цього далося досягнути завдяки будівництву підземних навчальних закладів. У 2024 році на це спрямували 7,5 мільярдів гривень, коштом яких збудували та відремонтували 15 шкіл-укриттів. -
Польща підтримала вивчення української як другої іноземної у школах
Польща підтримує можливість викладання української мови як другої іноземної у місцевих школах. Це стало відомо після зустрічі міністра освіти України з міністром національної освіти Польщі. Згідно з польським законодавством, школи можуть впроваджувати українську мову за умови наявності вчителя, ініціативи батьків та погодження з адміністрацією школи. Розроблення програм для викладання української мови вже триває, а також передбачено додаткову підтримку для українських учнів у польських школах. Польща також розгляне можливість включення української мови до списку для складання важливих екзаменів у школах.
-
Лісовий заперечив масовий виїзд школярів за кордон
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий визнав, що українські учні досить часто виїжджають за кордон після закінчення школи, але це не є масовим явищем. Однак він зазначив, що влада має певні плани для того, щоб запобігти цій тенденції. Основна причина виїзду учнів – це питання безпеки. Міністр погодився з ідеєю, що всі українські діти, які повертаються з-за кордону, повинні мати можливість продовжити навчання в українських школах. Він також зазначив, що в даний час багато шкіл в Україні мають вільні місця для нових учнів.
-
Шмигаль назвав пріоритети держави у сфері освіти
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на конференції “Освіта нової України” оголосив про три головні цілі держави у галузі освіти. Перша ціль – готувати дітей до викликів сучасного століття, що включає не лише передачу знань, але й розвиток критичного мислення та здатності навчатися протягом усього життя. Друга ціль – забезпечення конкурентоздатності на ринку праці, а третя – ставлення дитини в центр усіх змін, зокрема захисту та задоволення її потреб. Уряд також виділив значні кошти на ремонт шкіл, закупівлю шкільних автобусів, субвенції для шкіл та профтехучилищ. Також планується впровадження фінансування дуальної освіти та надання державних грантів для контрактників у вищих навчальних закладах.
-
Трамп урізав фінансування науки до найнижчого рівня за 35 років
Національний науковий фонд США (NSF), який фінансує дослідження в університетах, зменшує виділення грантів науковим проєктам у найповільнішими темпами з 1990 року. У 2025 році фінансування нових наукових проєктів скоротилося більш ніж на $1 млрд у порівнянні з попереднім десятиліттям. Це вплинуло на різні сфери, включаючи комп’ютерні науки, біологію, фізику, інженерію, кліматичні дослідження та STEM-освіту. Списано більше 1600 грантів на загальну суму близько $1,5 млрд. Основними причинами скорочень називають програми з клімату, чистої енергетики, соціальних наук та ініціативи з різноманіття та інклюзії. Критики стверджують, що ці дії загрожують науковому майбутньому США та можуть завдати шкоди економіці країни. Молоді вчені, аспіранти та викладачі-початківці серйозно постраждали від цих скорочень. Фінансування STEM-програм знизилося на 80%, а кількість стипендій для аспірантів скоротилася вдвічі. Наукові напрями, що не є пріоритетами адміністрації, отримали менше коштів, у той час як напрямки, які є пріоритетами, збільшили фінансування. Демократи в Конгресі вважають ці дії незаконними та політично мотивованими, тоді як республіканець Тед Круз висловив підтримку скороченням, звинувачуючи фонд в “одержимості політикою ідентичності”. Крім того, США припинили фінансування деяких проектів офісу ООН з прав людини, включаючи в Україні, у рамках перегляду витрат на іноземну допомогу. Також, Трамп запропонував збільшити оборонний бюджет до $1,01 трлн.