Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий повідомив, що в результаті вторгнення Росії в Україні було пошкоджено або зруйновано 4358 закладів освіти, що становить 17,1% від загальної кількості. Це означає, що кожен шостий заклад освіти постраждав від російської агресії. Уряд виділив понад 11 млрд гривень на відновлення освітньої інфраструктури. Також Україна отримує підтримку від міжнародних партнерів, зокрема від ЄС, Бельгії, Швеції, Литви, Ірландії, World Bank Ukraine та UNICEF Ukraine. Дякуючи цій підтримці, країна може відновити освітню систему та забезпечити безпечні умови навчання.
Позначка: Освіта
-
В університеті культури відзначили 30-річчя PR-проєкту Співаючий ректор
У Київському університеті культури відсвяткували 30-річчя PR-проєкту “Співаючий ректор як технологія”. Про це повідомив президент університету Михайло Поплавський в Instagram. Він підкреслив важливість цього проєкту для розвитку університету, який допоміг впровадити численні національні проєкти та встановити світовий рекорд української пісні. Поплавський також оголосив про відновлення національних проєктів – музичної премії “Українська пісня року” та телевізійного дитячого проєкту “Крок до зірок”. За три десятиліття роботи команди університету було реалізовано численні важливі проекти, що сприяли розвитку культурно-мистецької освіти в Україні.
-
Атестація учнів 4-х класів: відомо, як відбуватиметься оцінювання знань
Державна підсумкова атестація для учнів 4-х класів шкіл проходитиме у мовно-літературній і математичній освітніх галузях і нагадуватиме комплексну контрольну роботу. Про це повідомив Український центр оцінювання якості освіти.
“Якщо говорити про ДПА-4, то її масове впровадження можливе вже з 2027 року, однак рішення про це має бути прийняте після врахування багатьох чинників, передусім війни”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у межах ДПА проводитимуть оцінювання навчальних досягнень учнів 4-х класів у мовно-літературній і математичній освітніх галузях, де мовно-літературна галузь охоплюватиме шкільні предмети Українська мова та Читання.“Завдання з мовно-літературної освітньої галузі передбачатимуть роботу, зосереджену навколо цікавих текстів. Тут учні й учениці матимуть змогу показати, як добре вони розуміють прочитаний текст і чи можуть створити власне невелике повідомлення – структуроване й грамотне. Крім цього, учнівству пропонуватимуть завдання на слухання й говоріння. Ці завдання стосуватимуться різноманітних життєвих ситуацій”, – розповіли у Центрі оцінювання.
Щодо завдань з математики, то учням пропонуватимуть показати свої математичні вміння, розмірковуючи над типовими буденними ситуаціями, наприклад, придбання речей чи продуктів, приготування страв, вимірювання певних об’єктів, прогнозування результатів.
Усі четвертокласники будуть проходити ДПА у своїй школі, у своєму класі, разом зі своїм учителем. Діти проходитимуть оцінювання не на комп’ютерах, а у звичному для себе режимі.
В Центрі оцінювання відзначили, що для учнів 4-х класів оцінювання мало відрізнятиметься від тієї ДПА, що проводилася до 2020 року в усіх школах України, і по суті це буде комплексна контрольна робота з цікавими завданнями.
“Відмінність для вчителів полягатиме в тому, що замість потреби розробляти завдання для ДПА, аналізувати результати, потрібно буде використати матеріали й інструкції, розроблені УЦОЯО, а після проведення оцінювання увести результати учнівства в спеціальні форми”, – йдеться в повідомленні.
Усі учні, батьки та вчителі отримають зворотний зв’язок після аналізу зібраних даних. Результати оцінювання не визначають подальше навчання дитини. Вони використовують лише для того, щоб дитина, її батьки й учителі дізналися: які теми вже добре засвоєні та над якими варто ще попрацювати, щоб упевненіше навчатися в 5-му класі. Раніше стало відомо, що випускники початкової школи – учні четвертих класів українських шкіл – складатимуть державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
-
В РПЦ заявили, що причиною всіх бід Росії є освіта
У Російській православній церкві висловили думку, що освіта веде до біди в Росії. Протоієрей церкви вважає, що навчання призводить до безбожності, зокрема згадавши Чарльза Дарвіна та інших вчених. Він стверджує, що більшість академіків, як в Росії, так і за її межами, є безбожниками. Наведені відомості були опубліковані у відео на ТГ-каналах.
-
Відбувся п’ятий Саміт перших леді та джентльменів
У Києві відбувся п’ятий Саміт перших леді та джентльменів, про що повідомив президент України Володимир Зеленський. Цього року саміт тривав два дні і зібрав найбільшу кількість учасників за всю історію, представників із 20 країн світу. На захід прибули перші леді та джентльмени, міністри освіти та їхні заступники, видатні вчителі, науковці, дослідники та лауреати Нобелівської премії. Тема цьогорічного саміту була присвячена освіті як ключовому фактору у формуванні майбутнього світу. Зеленський зазначив, що саміт отримав підтримку від перших леді та джентльменів з кількох країн Європи, що є важливим символом глобального діалогу та пошуку відповідей на сучасні виклики, навіть в умовах конфлікту.
-
В Україні може з’явитися “нульовий курс” для тих, хто не склав НМТ
Міністерство освіти і науки України ініціює запровадження “нульового курсу” для абітурієнтів, які не здали національний мультипредметний тест. Про це повідомив очільник МОН Оксен Лісовий під час “години запитань до уряду” у Верховній Раді в п’ятницю, 5 вересня, передає Інтерфакс-Україна.
“Інструмент, який ми пропонуємо, який ми обговорюємо і уже розробили відповідний проєкт постанови, – це так званий “нульовий курс”. Це вступ без НМТ на “нульовий курс”, який дозволить забрати дітей, які не здали з різних причин: через освітні втрати, через те, що навчались за кордоном, з якихось інших причин, на “нульовий курс” і провчити їх рік”, – сказав міністр. Лісовий зазначив, що забрати дітей можна не тільки під час вступної кампанії, але й організувати іншу вступну кампанію, наприклад, “зимовий вступ”, “весняний вступ”. “Забирати всіх, але потім, після навчання на “нульовому курсі”, вивести дітей на НМТ, щоб не порушувати справедливий розподіл державних ресурсів”, – пояснив очільник МОН.
Серед іншого міністр заявив, що не підтримує ідею відкладення НМТ на прифронтових територіях. Водночас Лісовий виступив за збільшення регіонального коефіцієнту для прифронтових закладів вищої освіти.
-
В Україні закрили понад 450 шкіл – МОН
В Україні 457 закладів середньої освіти припинили існування чи понизили ступінь через малокомплектність. Про це 1 вересня повідомляє Міністерство освіти і науки.
Як зазначила заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова в ефірі національного телемарафону, коментуючи питання про можливе закриття шкіл, в яких навчається менше 45 дітей, Міністерство освіти і науки не ініціює закриття закладів освіти.
“Коли ми говоримо про 45 учнів – мова йде про фінансування з державного бюджету. Рішення про припинення фінансування закладів, які мають менше 45 дітей, з державного бюджету було прийнято півтора роки тому… Всі інші рішення приймаються на стороні засновника, і засновники вправі прийняти цілу палітру рішень, як вони і зробили”, – заявила вона.
За словами чиновниці, на весну 2024 року в Україні було 525 закладів освіти по всій Україні, які мали менше, ніж 45 дітей, і станом на сьогодні 457 із них пішли різними шляхами: ліквідація закладу з організацією підвезення до іншої школи; пониження ступеня до “девятирічки” чи початкової школи.
Кузьмичова додала, що у 57 закладах засновники (місцеві органи влади) вирішили фінансувати школу за власний кошт, попри те, що вона малочисельна. -
У ВУЗи України зараховано 178,7 тис. першокурсників
В українські виші зараховано 178,7 тис. першокурсників, з них 64,9 тис. навчатимуться за держзамовленням. Про повідомило Міністерство освіти і науки.
“1 вересня в українських закладах вищої освіти розпочався новий академічний рік. Цьогоріч до університетів, академій та інститутів зараховано 178 720 першокурсників (без урахування вступу до військових та інших спеціалізованих закладів, дані щодо яких не розголошуються). З них 64 873 навчатимуться за державним замовленням, а ще до 30 тисяч студентів можуть отримати гранти. Отже, понад половина здобувачів вищої освіти має фінансову підтримку від держави”, – йдеться в повідомленні.
Станом на 1 вересня, на 1-4 курсах бакалаврату та всіх курсах медичного, ветеринарного та фармацевтичного спрямування (медичні магістри) в Україні загалом навчається понад 750 тис. студентів.
У МОН назвали десять найпопулярніших спеціальностей за кількістю зарахованих на бюджет: середня освіта – 5 909, медицина – 3 762, комп’ютерні науки – 2 979, будівництво та цивільна інженерія – 2 580, агрономія – 2 283, інженерія програмного забезпечення – 2 161, електрична інженерія – 2 083, філологія – 2 052, терапія та реабілітація – 1 836 і автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка – 1 675. -
В МОН пояснили нюанси реалізації реформи старшої профільної школи
Для ефективної реалізації реформи старшої профільної школи в закладі освіти має бути не менше 600 учнів. Про це заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий в інтерв’ю проєкту Newsмейкер на телеканалі Інтер.
“Демографія на сьогодні і існуюча мережа не дозволяють якісно реалізувати підхід старшої профільної школи. Тому що оце профільне навчання, можливість формування груп за профілями, можливість розбудови індивідуального треку, індивідуальних освітніх траєкторій для дітей, потребує великої кількості вчителів і великої кількості учнів… Якщо ми говоримо в контексті імплементації реформи старшої профільної школи, то це 600 дітей в закладі освіти. Це та нижня межа, яка дозволить дійсно реалізувати ідеологію вибору”, – зазначив він.
За словами міністра, в ході цієї реформи з найбільшим викликом зіштовхнуться самі малозаселені регіони. Цю проблему можна буде вирішити кількома рішеннями, зокрема, пансіони продовж тижня навчання з поверненням на вихідні додому.
“Ці пансіони треба розбудувати і багато областей уже займається цією роботою. Вони бачать велику школу або колишній заклад професійної освіти і частину, одне крило, виділяють під реконструкцію, перебудову його під можливість для проживання дітей”, – розповів Лісовий.
Ще одним рішенням є довезення дітей, але бажано, щоб на доїзд діти не витрачали більше 30 хв.
Як відомо, з 1 вересня 2025 року стартувала пілотування реформи старшої профільної школи: апробація нових підходів до навчання, розробка курсів, тестування навчальних матеріалів. На 2024/2025 навчальний рік підібрано 30 ліцеїв-амбасадорів, які допомагають готуватися до пілотування. Після чого з 1 вересня 2027 року 10 класи розпочнуть навчання в профільній школі. Очікується, що навесні-влітку 2030 року відбудуться перші випуски з 12 класу, після чого у 2030-2033 роках відбудеться трансформація мережі закладів освіти залежно від демографічної ситуації та перших результатів реформ. -
Ілона Гвоздьова здобуває другу вищу освіту
Українська танцівниця та хореографиня Ілона Гвоздьова оголосила, що розпочала навчання на другій вищій освіті за спеціальністю арт-терапія.
На відміну від танців, ця галузь пов’язана з психологією та творчим самовираженням, що, за словами артистки, допоможе їй ще глибше працювати з людьми.
Гвоздьова зізналася, що процес вступу став для неї водночас і викликом, і натхненням:
“Руки тряслися, мову віднімало, серце вискакувало, але настільки було приємно дивитися на себе, що я йду на другу вищу освіту. Я чітко розумію для чого та де саме буду це використовувати”-поділилася зірка.
За словами хореографині, її мотивує творчий потенціал, а також жіноче ком’юніті, яке підтримує та надихає. Вона підкреслює: важливо навчатися одне в одного, допомагати ставати більш впевненими, відкритими та гармонійними.
Попри досвід у сфері психології, Ілона прагне підняти свій рівень і здобути нові професійні вершини. Артистка пообіцяла ділитися з прихильниками своїм шляхом у навчанні та досягненнями в майбутньому. instagram.com/ilonagvozdeva