Для ефективної реалізації реформи старшої профільної школи в закладі освіти має бути не менше 600 учнів. Про це заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий в інтерв’ю проєкту Newsмейкер на телеканалі Інтер.
“Демографія на сьогодні і існуюча мережа не дозволяють якісно реалізувати підхід старшої профільної школи. Тому що оце профільне навчання, можливість формування груп за профілями, можливість розбудови індивідуального треку, індивідуальних освітніх траєкторій для дітей, потребує великої кількості вчителів і великої кількості учнів… Якщо ми говоримо в контексті імплементації реформи старшої профільної школи, то це 600 дітей в закладі освіти. Це та нижня межа, яка дозволить дійсно реалізувати ідеологію вибору”, – зазначив він.
За словами міністра, в ході цієї реформи з найбільшим викликом зіштовхнуться самі малозаселені регіони. Цю проблему можна буде вирішити кількома рішеннями, зокрема, пансіони продовж тижня навчання з поверненням на вихідні додому.
“Ці пансіони треба розбудувати і багато областей уже займається цією роботою. Вони бачать велику школу або колишній заклад професійної освіти і частину, одне крило, виділяють під реконструкцію, перебудову його під можливість для проживання дітей”, – розповів Лісовий.
Ще одним рішенням є довезення дітей, але бажано, щоб на доїзд діти не витрачали більше 30 хв.
Як відомо, з 1 вересня 2025 року стартувала пілотування реформи старшої профільної школи: апробація нових підходів до навчання, розробка курсів, тестування навчальних матеріалів. На 2024/2025 навчальний рік підібрано 30 ліцеїв-амбасадорів, які допомагають готуватися до пілотування. Після чого з 1 вересня 2027 року 10 класи розпочнуть навчання в профільній школі. Очікується, що навесні-влітку 2030 року відбудуться перші випуски з 12 класу, після чого у 2030-2033 роках відбудеться трансформація мережі закладів освіти залежно від демографічної ситуації та перших результатів реформ.
Позначка: Освіта
-
В МОН пояснили нюанси реалізації реформи старшої профільної школи
-
Ілона Гвоздьова здобуває другу вищу освіту
Українська танцівниця та хореографиня Ілона Гвоздьова оголосила, що розпочала навчання на другій вищій освіті за спеціальністю арт-терапія.
На відміну від танців, ця галузь пов’язана з психологією та творчим самовираженням, що, за словами артистки, допоможе їй ще глибше працювати з людьми.
Гвоздьова зізналася, що процес вступу став для неї водночас і викликом, і натхненням:
“Руки тряслися, мову віднімало, серце вискакувало, але настільки було приємно дивитися на себе, що я йду на другу вищу освіту. Я чітко розумію для чого та де саме буду це використовувати”-поділилася зірка.
За словами хореографині, її мотивує творчий потенціал, а також жіноче ком’юніті, яке підтримує та надихає. Вона підкреслює: важливо навчатися одне в одного, допомагати ставати більш впевненими, відкритими та гармонійними.
Попри досвід у сфері психології, Ілона прагне підняти свій рівень і здобути нові професійні вершини. Артистка пообіцяла ділитися з прихильниками своїм шляхом у навчанні та досягненнями в майбутньому. instagram.com/ilonagvozdeva -
Рада підтримала законопроєкт про професійну освіту
Верховна Рада 21 серпня ухвалила законопроєкт про професійну освіту (№13107-д), котрий передбачає збільшення фінансової автономії профтехів і зменшення кількості типів закладів з 18 до двох. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко, привітавши рішення нардепів.
Документ підтримали 285 депутатів.
Свириденко назвала це важливим кроком на шляху європейської інтеграції та виконання Плану України, що відкриває доступ до близько 390 млн євро підтримки від ЄС.
Вона наголосила, що закон дає професійним коледжам фінансову й управлінську автономію, оновлює зміст освіти у співпраці з бізнесом та запроваджує незалежне оцінювання знань у кваліфікаційних центрах.
“Це дозволить готувати спеціалістів, яких потребує сучасний ринок праці. Уряд щороку інвестуватиме в модернізацію інфраструктури. Це нові майстерні, лабораторії, утеплення гуртожитків та реконструкцію закладів”, – додала прем’єрка.
За словами голови комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, ще це +500 млн євро у бюджет країни, “бо проголосований законопроєкт – євроінтеграційний та є маркером програми Ukraine Facility”. Сергій Бабак/Телеграм “Заклад із сучасними, зрозумілими навчальними програмами. З новим управлінським підходом. З можливістю швидко опанувати нову професію – для дорослих та ветеранів війни”, – зазначив він. -
Розвідка Британії: РФ готує дітей до війни дронів
Російський правлячий режим впроваджує в систему освіти навчання дітей та молоді управлінню дронами. Відповідні курси проходять в більш як 500 школах і 30 коледжах. Про це повідомляє Міністерство оборони Великої Британії у Twitter (X).
Понад 2,5 тисячі вчителів підготовлено для викладання в цій сфері. Ці заходи пов’язані з планом міністра освіти Валерія Фалькова, який ще в травні 2024 року заявив про намір підготувати до 2030 року один мільйон фахівців з БПЛА.
Російський диктатор Володимир Путін у червні заявив, що в Росії триває створення окремого роду військ безпілотних систем у складі збройних сил. За оцінкою британської розвідки, такі кроки демонструють подальшу мілітаризацію російського суспільства через освіту.
Зростання підготовки у сфері БПЛА безпосередньо пов’язане з війною проти України. Росія бере до уваги досвід застосування дронів у бойових діях і має намір значно збільшити їх використання.
У розвідці підкреслюють: Москва практично напевно прагне розширити як масштаби, так і можливості свого дронового арсеналу в довгостроковій перспективі. Це посилює загрозу як для України, так і для безпеки всього регіону. -
Названо найпопулярніші спеціальності для вступу до магістратури
У 2025 році найпопулярнішими спеціальностями для вступу до магістратури стали педагогіка, управління та адміністрування і інформаційні технології. Голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак повідомив, що ці спеціальності обійшли за популярністю інформаційні технології. Найбільше вступників зареєструвалися на іспити з педагогіки, управління та адміністрування, а також інформаційних технологій. За останні роки спостерігається зміна пріоритетів у вступників, де педагогіка вперше очолила рейтинг.
-
Відомо, скільки дітей в Україні розпочнуть навчальний рік у вересні
У вересні понад 3 мільйони дітей розпочнуть навчання в класах або онлайн. Глава уряду Юлія Свириденко повідомила, що важливо забезпечити укриття в закладах освіти для якісного навчання. Тому триває будівництво нових підземних шкіл-укриттів і оновлення існуючих. Також планують забезпечити учнів новими шкільними автобусами. Особливу увагу приділяють школам у прифронтових регіонах. Уряд також працює над оновленням навчальних програм та підвищенням кваліфікації вчителів, щоб вони відповідали потребам сучасного ринку праці. Також було зазначено, що понад 2,4 тисячі учнів склали національний тест на найвищий бал, і уряд працює над тим, щоб кожен учень міг реалізувати свій потенціал в Україні.
-
Стало відомо, як вступники склали НМТ-2025
Національний мультипредметний тест показав, що певна частина вступників не змогла скласти обов’язкові предмети, такі як українська мова, історія України та математика. Зокрема, виявилося, що з української мови не впоралися 0,39% вступників, з історії України – 0,16%, а з математики – 11,73%. Що стосується природничих дисциплін, то фізику не здали 10,37% учасників тесту, а хімію – 6,05%. Голова комітету Верховної Ради з освіти Сергій Бабак зауважив, що хоча математика є лідером за кількістю тих, хто набрав 200 балів, але одночасно і за кількістю тих, хто не здав предмет взагалі. Географію обрали другою за популярністю після англійської мови, проте лише 0,07% вступників не пройшли цей тест. Біологію вибрали більше учасників, ніж хімію, що може свідчити про дефіцит лабораторій та обладнання для вивчення хімії в школах.
-
Литва виділить 21 млн євро на відновлення освіти в Україні
Литва надасть Україні 21 млн євро, які будуть спрямовані на відновлення інфраструктури, покращення навчальних результатів та модернізацію освітніх послуг для дітей та молоді. Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України.
На Конференції з питань відновлення України в Римі 10 липня міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс та перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець підписали Меморандум про взаєморозуміння. Угода спрямована на відбудову та модернізацію освітньої системи України, що зазнала руйнувань через війну.
Литва виділить 21 млн євро. Ці кошти будуть інвестовані у відновлення освітньої інфраструктури, підвищення результатів навчання та оновлення освітніх послуг для української молоді. Основна увага приділятиметься створенню безпечних, інклюзивних та інноваційних навчальних просторів.В основі угоди – інвестиція в розмірі 17 млн євро, яку буде спрямовано на будівництво сучасної багатофункціональної школи-хабу в Житомирі за проєктом Школа майбутнього для України, розробленим італійськими й українськими архітекторами. Будівництво школи стане першим освітнім проєктом в Україні, створеним за принципами Нового європейського Баугаузу (NEB).
Меморандум також передбачає виділення 3 млн євро на встановлення сонячних енергетичних систем для шкіл і дитячих садків. Системи встановлять для 14 закладів освіти в Київській, Одеській, Дніпропетровській, Житомирській, Чернігівській, Харківській та Чернівецькій областях.
Додатковий один мільйон євро від Литви й Тайваню спрямують на підтримку програми Catch-up та STEAM в Одеській області, розробленої CPVA та українським партнером savED.
Програму спрямовано на подолання освітніх втрат, спричинених тривалим дистанційним навчанням. Проєкт передбачає додаткові уроки для учнів, які відстають від навчальної програми, та STEAM-заняття для учнів із вищими показниками.
-
Омбудсмен: Україна готує реорганізацію освіти та закриття частини шкіл
Українську систему освіти чекає масштабна реорганізація та ліквідація закладів середньої освіти через демографічну ситуацію, реформу старшої школи та зміни правил дистанційного навчання. Про це заявила освітній омбудсмен Надія Лещик у програмі Є розмова.
Перша причина змін – демографічна ситуація. Народжується замало дітей, чимало дітей виїхали за кордон. Не набирається та кількість перших класів, яка набиралась раніше до війни. Тому “класи об’єднуються, а школи доводиться закривати”, пояснила вона.
Друга причина – реформа старшої школи Профільна, яка передбачає створення ліцеїв. Частині шкіл понижать ступінь.
Третя причина – вимоги МОН щодо кількості дітей у “дистанційному” класі. Раніше була вимога щодо 20 дітей у дистанційному класі, то тепер ці умови змінились: 10 учнів для селищ та сіл, і 15 – для міст. Через ці вимоги буде закрито багато шкіл, особливо у прикордонних територіях, де невелика кількість учнів.
За словами Лещик, батьки подають чимало звернень проти закриття шкіл. Освітній омбудсмен радить громадам підходити до прийняття подібних рішень виважено.
“Необхідно дивитись, скільки дітей у громаді та скільки “першачків” буде через три, через п’ять років. Далі – громада повинна прорахувати і забезпечити дотримання прав батьків і дітей. Тобто, якщо ви закриваєте школу, де будуть навчатись учні? Яким чином їх довозитимуть до іншої школи?”, – пояснила вона свою думку. -
В Міносвіти заперечили інформацію щодо “провального НМТ” і неявку учасників
Інформація в соцмережах про провальний національний мультипредметний тест (НМТ) і неявку учасників на тестування – не відповідає дійсності. Про це заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі національного телемарафону.
“Дуже багато було інформації в соціальних мережах про ніби то провальне НМТ, що ніби то там не було явки – це все не відповідає дійсності. Насправді, ми бачимо, що цьогорічні результати кращі, ніж минулого року”, – зазначив він.
За словами Винницького, якщо у минулому році математику на НМТ не склало 14% учасників, то у 2025-му році це приблизно 11,5%.
“Це все одно великий відсоток, але ми маємо розуміти, що стабільність і покращення результатів – це те, що цього року характеризує нашу вступну кампанію”, – наголосив заступник міністра.
Як повідомлялося, за результатами 13 із 17 основних сесій національного мультипредметного тесту (НМТ) найчастіше учасники набирали 200 балів з математики.