Деталі атак Українські безпілотники неодноразово атакували об’єкти, пов’язані з нафтопроводом “Дружба”. Зокрема, були уражені станції перекачування нафти в Брянській та Тамбовській областях Росії.
Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто вже поговорив з заступником міністра енергетики РФ Павелом Сорокіним у звʼязку з останньою атакою на “Дружбу”. Глава угорського МЗС повідомив, що росіяни “проаналізували технічні наслідки атаки”, які виявились “набагато серйозніші”, ніж у попередніх випадках. Ремонтні роботи триватимуть щонайменше п’ять днів, додав Сійярто. Дипломатична напруга та звинувачення Атаки викликали різку реакцію з боку Угорщини та Словаччини, які залежать від постачання російської нафти через цей трубопровід.
Ба більше, 22 серпня Міністри закордонних справ Словаччини та Угорщини, Юрай Бланар і Петер Сійярто, звернулися до Єврокомісії зі скаргою у зв’язку з атаками на нафтопровід “Дружба”. Вони стверджують, що напади порушують енергетичну безпеку їхніх країн, і закликали Єврокомісію втрутитися в ситуацію.
У своєму листі до Високої представниці ЄС з питань закордонних справ Каї Каллас та єврокомісара з питань енергетики Дана Йоргенсена міністри зазначили, що за дев’ять днів інфраструктура нафтопроводу була пошкоджена втретє. Вони підкреслили, що безпека енергопостачання є питанням безпеки всього Європейського Союзу.
Словацьке МЗС заявило, що Єврокомісія має відстоювати інтереси своїх держав-членів, оскільки раніше вона обіцяла захищати критичну енергетичну інфраструктуру. Міністри повідомили, що внаслідок останньої атаки було завдано значної шкоди, а постачання нафти до словацьких НПЗ може бути припинено на п’ять діб.
Словаччина та Угорщина назвали дії України “абсолютно неприйнятними”, оскільки вони загрожують енергетичній безпеці обох країн.
Окрім цього Україна, Угорщина та Словаччина обмінялися різкими заявами. Бланар пригрозив Україні обмеженням постачань словацького дизелю. А Угорщина вже не вперше натякає на потенційне припинення експорту електроенергії.
Своєю чергою український президент Володимир Зеленський у День незалежності заявив: існування “Дружби” залежить від позиції Угорщини.
Сійярто висловив обурення у зв’язку з цими словами Зеленського. Мовляв, глава держави використав національне свято України, щоб погрожувати Угорщині. Своєю чергою міністр закордонних справ України Андрій Сибіга порадив Будапешту “диверсифікувати” джерела енергопостачання та стати незалежною від Росії, як це зробила решта Європи.
І українські удари можуть підштовхнути до цього обидві країни. ЄС схвалює удари Експерти підкреслюють, що “Дружба” – один з ключових для Росії способів обходу санкцій, який продовжує щороку генерувати мільярди доларів для війни. А залежність Угорщини та Словаччини від російської нафти, що транспортується через трубопровід “Дружба”, залишається критично високою. За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря, у 2024 році ці країни отримували через нього до 87% своєї нафти. Хоча існують технічні можливості для переходу на альтернативні маршрути, як-от трубопровід Adria, цьому заважає брак політичної волі та необхідних домовленостей.
Аналітики зазначають, що Угорщина та Словаччина, користуючись винятком із санкцій ЄС, навіть збільшили свій імпорт російської нафти на 2% у 2024 році порівняно з довоєнним періодом. “Система нафтопроводів “Дружба” дедалі більше нагадує не символ партнерства, а кайдани, якими Кремль утримує своїх “особливих друзів” у Європі”, – зауважує генеральна менеджерка у сфері безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко у блозі для ЄП. Але є цікавий факт: після першої зупинки постачання через “Дружбу” Єврокомісія заявила, що удари по російській енергетичній інфраструктурі не становлять загрози для безпеки енергопостачання ЄС. Ця заява, ймовірно, свідчить про те, що Євросоюз схвалює тактику України, яка таким чином підштовхує уряди Угорщини та Словаччини до пошуку альтернативних джерел.
Подібну думку висловлює і Лапенко. Вона пише, що навіть тимчасові перерви у постачанні через “Дружбу” показують вразливість від російських енергоресурсів, що дає ЄС додатковий аргумент для посилення тиску і примусу остаточно відмовитися від російської нафти, прийняти регламент про поступову відмову від російського газу та впровадити моніторинг енергетичної залежності.
Водночас це підкреслює необхідність для України продовжувати стратегічні кроки, аби послабити економіку агресора, зауважує експертка.
Звісно, для України є загрози, особливо в короткостроковій перспективі. На думку Лапенко, одним із ключових ризиків є те, що будь-який збій у транзиті може бути використаний як політичний інструмент. Угорська влада, на чолі з прем’єр-міністром Віктором Орбаном, може подати це як “напад України на угорських споживачів”, щоб мобілізувати населення перед парламентськими виборами у квітні 2026 року.
Також, як зазначає дипломат Олександр Хара, перекриття транзиту нафти може призвести до ще більшого блокування Будапештом рішень, пов’язаних з Україною, в Європейському Союзі. На його думку, не варто “бити горщики” з угорцями настільки, щоб вони блокували кожен консенсус європейців.
Втім у довгостроковій перспективі Україна може виграти. “Переривання поставок через “Дружбу”, навіть тимчасові, окрім очевидних збитків для країни-агресора, оголюють вразливість від російських енергоресурсів. Це дає Євросоюзу додатковий аргумент для посилення тиску на Будапешт з метою остаточно відмовитися від російської нафти, прийняти регламент про поступову відмову від російського газу та впровадити моніторинг енергетичної залежності”,- пише Лапенко. Експертка додає: історія з нафтопроводом “Дружба” вкотре доводить, що надмірна енергетична залежність є важелем впливу. Україна та більшість країн ЄС це давно усвідомили.
Зупинки постачання російської нафти трубопроводом – це шанс для Брюсселя посилити тиск на Угорщину та Словаччину, пише вона. Таким чином, ЄС може прискорити диверсифікацію енергетичних джерел цих країн, що призведе до їхньої остаточної відмови від російських ресурсів.
Валерія Шипуля
