Позначка: НПЗ

  • ISW оцінив ймовірність кризи в РФ через удари по НПЗ

    ISW оцінив ймовірність кризи в РФ через удари по НПЗ

    Інститут вивчення війни (ISW) оцінив наслідки ударів Збройних сил України по російських нафтопереробних заводах, зазначивши, що це може призвести до дефіциту бензину в Росії, стимулювати інфляцію та погіршити макроекономічну стабільність країни. Про це він пише у своєму звіті від 29 серпня.

    Так, 28 серпня український Генштаб повідомив про атаку дронів, здійснену силами Служби безпеки України та Силами спеціальних операцій на Куйбишевський нафтопереробний завод у Самарській області. Це стратегічне підприємство з річним обсягом переробки сім мільйонів тонн виробляє бензин, дизель, мазут і розчинники. Одночасно Головне розвідувальне управління України разом із Силами безпілотних систем атакували Афіпський нафтопереробний завод у Краснодарському краю, який забезпечує виробництво 6,25 млн тонн нафти щорічно і відіграє важливу роль у постачанні палива російському військовому сектору.

    Обидва підприємства мають ключове значення для російської військової інфраструктури, а їх ураження викликало значний вплив на економічну ситуацію. У відповідь російський уряд оголосив про продовження заборони на експорт бензину з метою стабілізації внутрішнього ринку. Подібні заходи застосовувалися з 2022 року, але останні атаки на заводи посилили дефіцит пального, спустошуючи ринок і сприяючи зростанню цін.

    Очікується, що криза з бензином та здорожчання товарів і послуг підвищать витрати як для пересічних громадян, так і для бізнес-середовища. Це створить додатковий тиск на економіку та розкрутить інфляційну спіраль, йдеться у звіті аналітиків.

    Раніше повідомлялося, що в серпні 2025 року удар дронів по російських НПЗ українськими військовими, разом із плановим техобслуговуванням об’єктів, призвів до рекордних втрат у галузі нафтопереробки країни.

  • Простій російських НПЗ сягнув історичного рекорду

    Простій російських НПЗ сягнув історичного рекорду

    Обсяг простою потужностей на російських нафтопереробних заводах у серпні встановив історичний рекорд – 6,4 млн тонн. Про це повідомляє Reuters з посиланням на оцінки джерел у галузі.
    З початку місяця, за даними агентства, середній простій первинних потужностей з переробки нафти досяг 23% або 206 тисяч тонн на добу.
    З них 157 тисяч тонн на добу, або 17% від загальних потужностей НПЗ у країні, зупинилися через атаки безпілотників, котрі пошкодили щонайменше десять заводів і вивели з ладу мінімум п’ять із них. Обсяг простою потужностей НПЗ зріс на 54% порівняно з червнем і виявився на 118% вище показника серпня минулого року.
    Водночас, зазначають джерела Reuters, обвального падіння виробництва пального в країні не буде. Нафтові компанії скоротили випуск у серпні лише на 5%, оскільки проблеми на пошкоджених заводах компенсували збільшенням завантаження діючих НПЗ.
    У понеділок, 25 серпня, керівників нафтових компаній викликали до уряду РФ на нараду з віцепрем’єром Олександром Новаком. Розглядалася можливість розконсервувати резерви бензину, накопичені у нафтовиків, щоб згладити дефіцит, що виник в окупованому Криму, а також Забайкаллі, Примор’ї та на Курилах.
    Топменеджери пообіцяли Новаку, що бензинова криза завершиться у вересні. Як інформують росЗМІ, нафтовики пояснили зникнення бензину зростанням туристичного потоку та ажіотажем, який влаштували самі росіяни.
    Оптові ціни на бензин, що встановили в серпні 11 історичні максимуми, останніми днями повільно знижуються. За тиждень тонна Аі-95 на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі подешевшала на 5% – до 78,4 тисячі рублів, а тонна Аі-92 – на 7,8%, до 67,1 тисячі рублів. Втім, котирування залишаються вище рівнів початку року на 43% і 29% відповідно.
    Також підрозділи Сил безпілотних систем та ГУР атакували Афіпський НПЗ у Краснодарському краї РФ.
    Бензин в РФ буде дефіцитом. Масштабні удари по НПЗ

  • Бензин в РФ буде дефіцитом. Масштабні удари по НПЗ

    Бензин в РФ буде дефіцитом. Масштабні удари по НПЗ

    Українські військові в ніч на 28 серпня завдали удару по Куйбишевському нафтопереробному заводу у Самарській області Росії та Афіпському НПЗ у Краснодарському краї, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
    Ця заява стала підтвердженням масованої атаки безпілотників, яка вразила два нафтопереробні заводи та інші об’єкти по всій Росії, про що раніше повідомляли місцеві ЗМІ. До 30 дронів “увібрав” Куйбишевський НПЗ Генеральний штаб повідомив, що Куйбишевський НПЗ, який розташований на відстані понад 1000 км від державного кордону України, має виробничу потужність 7 тонн нафти на рік, виробляючи бензини, дизельне пальне, мазути, розчинники, всього – понад 30 видів нафтопродуктів.
    Губернатор Самарської області В’ячеслав Федорищев підтвердив атаку на інфраструктуру регіону, заявивши, що удар було відбито, а пожежу оперативно загасили.
    Водночас, за деякими даними, по підприємству вдарили до 30 БПЛА. Відновлення цього об’єкту, якщо воно звісно можливе, буде довгим. Ліквідація важливої установки У Краснодарському краї мешканці повідомили про шість-вісім потужних вибухів на Афіпському нафтопереробному заводі. Пізніше влада Краснодарського краю підтвердила удар та інформацію про масштабну пожежу.
    Об’єкт розташований на південному заході Росії в регіоні, що межує з окупованим Росією Кримом, приблизно за 370 кілометрів від лінії фронту.
    Як повідомив Генеральний штаб України, цей нафтопереробний завод, основними продуктами переробки якого є бензини і дизельне пальне, задіяно у забезпеченні армії РФ. Річний об’єм переробки складає 6,25 млн тонн нафти на рік.
    За інформацією пабліка Кіберборошно, на території Афіпського НПЗ було уражено установку спільної переробки газу і газового конденсату. Установка була введена в експлуатацію в 1964 році. Має потужність близько 3,25 млн тонн на рік і була реконструйована в 2020 році.
    “Вона служить для підготовки попутного нафтового газу і газового конденсату, які надходять на завод, до подальшої переробки. У процесі виділяються такі фракції, як пропан‑бутан, стабільний легкий бензин, а залишки очищаються до стану, придатного для використання як паливо чи сировина для інших технологічних процесів”, – говориться в повідомленні пабліка. t.me/kiber_boroshno Якщо установка зупинена, то значна частина сировини не буде підготовлена до подальшої переробки. Які наслідки атаки Командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді підтвердив удари по російських нафтопереробних заводах. За його словами, внаслідок нічної атаки виробництво палива в Росії скоротилося ще на 4,7%, а загалом протягом двох тижнів серпня падіння вже становить 21%.
    Він зазначив, що Новокуйбишевський НПЗ у Самарській області мав річну потужність у 7 млн тонн нафти, або 2,5% від загального обсягу, а Афіпський НПЗ – 6,25 млн тонн на рік, що становить 2,2% від загального обсягу.
    “Бензин хробачий стає рідиною дефіцитною, а газ та нафта- швидкозгореними”, – написав Мадяр. Атака на інші об’єкти За даними українських військових, вночі вони також били по складам боєприпасів та кільком логістичним об’єктам у Росії та на окупованих РФ територіях України.
    Зокрема, губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров повідомив, що “масована атака безпілотників” вразила транспортні та логістичні об’єкти регіону. Він стверджує, що уламки дрона, спричинили пожежу в локомотивному депо в місті Петров Вал.
    Міністерство оборони РФ також заявило, що його війська збили 102 українські безпілотники в різних регіонах протягом ночі 28 серпня, зокрема 21 над Самарською областю та 18 над Краснодарським краєм.
    Зазначимо, що атаки були здійснені спільно Силами безпілотних систем, Силами спеціальних операцій, Службою безпеки України (СБУ), військовою розвідкою та іншими підрозділами.
    “Детальна інформація про наслідки ударів уточнюється”, – йдеться у заяві Генерального штабу .

  • В Росії уражено два НПЗ – Генштаб

    В Росії уражено два НПЗ – Генштаб

    У ніч на четвер укрїнські військові уразили важливі цілі у Росії і на тимчасово окупованій території України. Про це повідомив Генштаб ЗСУ 28 серпня.
    Так, підрозділи Сил безпілотних систем та Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони атакували Афіпський НПЗ у Краснодарському краї РФ. Зафіксовано масштабну пожежу на території об’єкту.
    “Цей нафтопереробний завод, основними продуктами переробки якого є бензини і дизельне пальне, задіяно у забезпеченні армії загарбників. Річний об’єм переробки складає 6,25 млн тонн нафти на рік”, – йдеться у повідомленні.
    Також підрозділи Сил безпілотних систем та Сил спеціальних операцій здійснили вогневе ураження Куйбишевського НПЗ у Самарській області РФ. Там зафіксовано вибухи та пожежу на території заводу.
    Це підприємство випускає бензини, дизельне пальне, мазути, розчинники, всього – понад 30 видів нафтопродуктів. Потужність переробки 7 млн тонн нафти на рік.
    Окрім того, було уражено склади боєприпасів та низку логістичних об’єктів, які задіяні у забезпеченні російської армії. Вони розташовані як безпосередньо у Росії, так і на тимчасово окупованих територіях України. Детальна інформація щодо наслідків ураження ще уточнюється.
    “Сили оборони продовжують вживати всіх заходів, щоб підірвати воєнно-економічний потенціал російських окупантів, забезпечення пально-мастильними матеріалами та боєприпасами загарбницької армії і змусити РФ припинити збройну агресію проти України”, – додали в Генштабі.
    Раніше у соцмережах оприлюднили відео і фото пожеж на Афіпському і Куйбишевському НПЗ. Місцева влада визнала факт атаки дронів. А російське міноборони заявило, що протягом ночі засоби ППО нібито перехопили і знищили 102 українських БпЛА.
    Також сьогодні вночі у тимчасово окупованому Севастополі пролунала серія вибухів. Місцеві жителі жалілися на масовану атаку дронів, яких на підльоті до Криму та Севастополя нібито нарахували “від 200 штук”.

  • Атака дронів на Росію: стали відомі наслідки

    Атака дронів на Росію: стали відомі наслідки

    Російський правлячий режим заявив про атаку безпілотників на кілька регіонів РФ. Місцеві жителі повідомляють про пожежі на двох нафтопереробних заводах і залізничному вузлі. Про це йдеться в поавідомленнях видання Astra в Telegram.
    Безпілотники знову атакували Новокуйбишевський НПЗ у місті Самара Самарської області РФ. Там виникла пожежа.
    Пізніше інформацію про атаку підтвердив губернатор Самарської області В’ячеслав Федорищев,
    “Регіон зазнав атаки БпЛА. Працює ППО та оперативні служби. В аеропорту Самари ввели тимчасові обмеження на прийом і випуск літаків. З метою безпеки громадян введені обмеження в роботі мобільного інтернету. Закликаю вас утриматися від поширення фото- і відеоматеріалів з безпілотниками в соціальних мережах… Зберігайте спокій”, – заявив Федорищев
    За даними місцевих жителів, після атаки БпЛА в Краснодарському краї горить Афіпський НПЗ. Astra зазначає, що в мережі публікують кадри нібито з місця пожежі, але підтвердити їх поки не вдалося.
    В оперштабі Краснодарського краю підтвердили атаку на цей НПЗ.
    “У Сіверському районі та Геленджику ліквідують наслідки атаки безпілотників… У с. Афіпському Сіверського району через падіння уламків загорілася одна з установок нафтопереробного заводу”, – йдеться в повідомленні.
    В оперативному штабі додали, що в Геленджику в районі с. Криниця після падіння уламків безпілотника сталося загоряння в лісовому масиві – виявлено три осередки загальною площею 200 кв.м. Повідомляється, що постраждалих в регіоні немає.
    У Волгоградській області безпілотники атакували залізничний вузол. Цю інформацію підтвердив губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров.
    “Силами ППО… відбивається масова атака БпЛА на територію та об’єкти транспортно-логістичної інфраструктури Волгоградської області. За попередньою інформацією, в результаті падіння уламків БпЛА сталося загоряння однієї з технічних будівель локомотивного депо в місті Петров Вал Камишинського району. Пожежу оперативно загасили. Постраждалих немає”, – заявив російський чиновник.
    Російське Міноборони заявило, що протягом ночі засоби ППО нібито перехопили і знищили 102 українських БпЛА. 22 дрони нібито знищили над акваторією Чорного моря, по 21 – над Ростовською і Самарською областями, 18 – над Краснодарським краєм, по 3 – над Воронезькою і Саратовською областями, 2 – над Волгоградською областю, 1 – над акваторією Азовського моря і 11 – над тимчасово окупованим Кримом.
    Міноборони РФ традиційно нічого не повідомило, ні про загальну кількість дронів, які атакували Росію, ні про наслідки атаки.

  • ЗСУ атакують дронами логістику і НПЗ у Росії – ЗМІ

    ЗСУ атакують дронами логістику і НПЗ у Росії – ЗМІ

    На світанку в четвер, 28 серпня, регіони Росії атакували українські безпілотники. Зокрема, на півдні Самари чутно гучні вибухи – попередньо, влучання фіксують у Новокуйбишевський НПЗ. Також атаці безпілотників піддався Афіпский НПЗ у Краснодарскому краї. Про це повідомили російські пабліки.

    За словами місцевих, перші звуки були о 3:23, після цього було ще десять гучних вибухів. Жителі додали, що БПЛА летіли низько, через що вікна тремтіли та спрацьовували сигналізації машин. Попередньо вони атакують один із місцевих заводів на околиці міст. Зараз там видно дим та заграву від пожежі.

    Раніше в місцевому аеропорту також було введено план “Килим”. Офіційної інформації наразі не було.

    У Волгоградській області під масованою атакою транспортно-логістична інфраструктура, повідомила місцева влада і Telegram-канали.

    Також попередньо атаковано Афіпский НПЗ у Краснодарскому краї та Новокуйбишевський НПЗ біля Самари.

    Раніше повідомлялося, що з середи на четвер, 28 серпня, у тимчасово окупованому Севастополі пролунала серія вибухів. Місцеві жителі жаліються на масовану атаку безпілотників, яких на підльоті до Криму та Севастополя нарахували “від 200 штук”.

  • “Дружби” не буди: як удари по нафтопроводу впливають на політику

    “Дружби” не буди: як удари по нафтопроводу впливають на політику

    Деталі атак Українські безпілотники неодноразово атакували об’єкти, пов’язані з нафтопроводом “Дружба”. Зокрема, були уражені станції перекачування нафти в Брянській та Тамбовській областях Росії.

  • 13 серпня 2025 року: Угорщина звинуватила Україну в атаці дроном на розподільну станцію нафтопроводу “Дружба” в Брянській області. За даними джерела hromadske в розвідці, на об’єкті спалахнула пожежа.
  • 18 серпня 2025 року: Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто знову заявив про атаку України на нафтопровід, що призвело до тимчасового припинення постачання нафти до Угорщини.
  • 22 серпня 2025 року: Сили безпілотних систем ЗСУ втретє атакували нафтопровід “Дружба” в районі станції “Унєча” у Брянській області. Внаслідок цього постачання нафти до Словаччини та Угорщини знову зупинилося.
  • Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто вже поговорив з заступником міністра енергетики РФ Павелом Сорокіним у звʼязку з останньою атакою на “Дружбу”. Глава угорського МЗС повідомив, що росіяни “проаналізували технічні наслідки атаки”, які виявились “набагато серйозніші”, ніж у попередніх випадках. Ремонтні роботи триватимуть щонайменше п’ять днів, додав Сійярто. Дипломатична напруга та звинувачення Атаки викликали різку реакцію з боку Угорщини та Словаччини, які залежать від постачання російської нафти через цей трубопровід.

  • Угорщина: Міністр закордонних справ Петер Сійярто звинуватив Україну в “нападі на енергетичну безпеку” та “порушенні суверенітету”. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан поскаржився на ситуацію президенту США Дональду Трампу, який, за даними угорських ЗМІ, висловив своє “обурення”.
  • Словаччина: МЗС Словаччини заявило, що удари по “Дружбі” суперечать інтересам Братислави і завдають шкоди самій Україні, оскільки Словаччина є важливим постачальником дизелю для українського ринку.
  • Ба більше, 22 серпня Міністри закордонних справ Словаччини та Угорщини, Юрай Бланар і Петер Сійярто, звернулися до Єврокомісії зі скаргою у зв’язку з атаками на нафтопровід “Дружба”. Вони стверджують, що напади порушують енергетичну безпеку їхніх країн, і закликали Єврокомісію втрутитися в ситуацію.
    У своєму листі до Високої представниці ЄС з питань закордонних справ Каї Каллас та єврокомісара з питань енергетики Дана Йоргенсена міністри зазначили, що за дев’ять днів інфраструктура нафтопроводу була пошкоджена втретє. Вони підкреслили, що безпека енергопостачання є питанням безпеки всього Європейського Союзу.
    Словацьке МЗС заявило, що Єврокомісія має відстоювати інтереси своїх держав-членів, оскільки раніше вона обіцяла захищати критичну енергетичну інфраструктуру. Міністри повідомили, що внаслідок останньої атаки було завдано значної шкоди, а постачання нафти до словацьких НПЗ може бути припинено на п’ять діб.
    Словаччина та Угорщина назвали дії України “абсолютно неприйнятними”, оскільки вони загрожують енергетичній безпеці обох країн.
    Окрім цього Україна, Угорщина та Словаччина обмінялися різкими заявами. Бланар пригрозив Україні обмеженням постачань словацького дизелю. А Угорщина вже не вперше натякає на потенційне припинення експорту електроенергії.
    Своєю чергою український президент Володимир Зеленський у День незалежності заявив: існування “Дружби” залежить від позиції Угорщини.
    Сійярто висловив обурення у зв’язку з цими словами Зеленського. Мовляв, глава держави використав національне свято України, щоб погрожувати Угорщині. Своєю чергою міністр закордонних справ України Андрій Сибіга порадив Будапешту “диверсифікувати” джерела енергопостачання та стати незалежною від Росії, як це зробила решта Європи.
    І українські удари можуть підштовхнути до цього обидві країни. ЄС схвалює удари Експерти підкреслюють, що “Дружба” – один з ключових для Росії способів обходу санкцій, який продовжує щороку генерувати мільярди доларів для війни. А залежність Угорщини та Словаччини від російської нафти, що транспортується через трубопровід “Дружба”, залишається критично високою. За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря, у 2024 році ці країни отримували через нього до 87% своєї нафти. Хоча існують технічні можливості для переходу на альтернативні маршрути, як-от трубопровід Adria, цьому заважає брак політичної волі та необхідних домовленостей.
    Аналітики зазначають, що Угорщина та Словаччина, користуючись винятком із санкцій ЄС, навіть збільшили свій імпорт російської нафти на 2% у 2024 році порівняно з довоєнним періодом. “Система нафтопроводів “Дружба” дедалі більше нагадує не символ партнерства, а кайдани, якими Кремль утримує своїх “особливих друзів” у Європі”, – зауважує генеральна менеджерка у сфері безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко у блозі для ЄП. Але є цікавий факт: після першої зупинки постачання через “Дружбу” Єврокомісія заявила, що удари по російській енергетичній інфраструктурі не становлять загрози для безпеки енергопостачання ЄС. Ця заява, ймовірно, свідчить про те, що Євросоюз схвалює тактику України, яка таким чином підштовхує уряди Угорщини та Словаччини до пошуку альтернативних джерел.
    Подібну думку висловлює і Лапенко. Вона пише, що навіть тимчасові перерви у постачанні через “Дружбу” показують вразливість від російських енергоресурсів, що дає ЄС додатковий аргумент для посилення тиску і примусу остаточно відмовитися від російської нафти, прийняти регламент про поступову відмову від російського газу та впровадити моніторинг енергетичної залежності.
    Водночас це підкреслює необхідність для України продовжувати стратегічні кроки, аби послабити економіку агресора, зауважує експертка.
    Звісно, для України є загрози, особливо в короткостроковій перспективі. На думку Лапенко, одним із ключових ризиків є те, що будь-який збій у транзиті може бути використаний як політичний інструмент. Угорська влада, на чолі з прем’єр-міністром Віктором Орбаном, може подати це як “напад України на угорських споживачів”, щоб мобілізувати населення перед парламентськими виборами у квітні 2026 року.
    Також, як зазначає дипломат Олександр Хара, перекриття транзиту нафти може призвести до ще більшого блокування Будапештом рішень, пов’язаних з Україною, в Європейському Союзі. На його думку, не варто “бити горщики” з угорцями настільки, щоб вони блокували кожен консенсус європейців.
    Втім у довгостроковій перспективі Україна може виграти. “Переривання поставок через “Дружбу”, навіть тимчасові, окрім очевидних збитків для країни-агресора, оголюють вразливість від російських енергоресурсів. Це дає Євросоюзу додатковий аргумент для посилення тиску на Будапешт з метою остаточно відмовитися від російської нафти, прийняти регламент про поступову відмову від російського газу та впровадити моніторинг енергетичної залежності”,- пише Лапенко. Експертка додає: історія з нафтопроводом “Дружба” вкотре доводить, що надмірна енергетична залежність є важелем впливу. Україна та більшість країн ЄС це давно усвідомили.
    Зупинки постачання російської нафти трубопроводом – це шанс для Брюсселя посилити тиск на Угорщину та Словаччину, пише вона. Таким чином, ЄС може прискорити диверсифікацію енергетичних джерел цих країн, що призведе до їхньої остаточної відмови від російських ресурсів.
    Валерія Шипуля

  • Пожежу на Новошахтинському НПЗ гасили п’ять днів

    Пожежу на Новошахтинському НПЗ гасили п’ять днів

    У Ростовській області заявили про ліквідацію пожежі на Новошахтинському нафтопереробному заводі, що спалахнула після атаки дронами та тривала п’ять днів. Про це повідомляє влада російського регіону.
    “Отримав доповідь: о 05:45 пожежа на Новошахтинському заводі нафтопродуктів ліквідована. Дякую всім, хто брав участь у гасінні вогню”, – написав у Телеграм губернатор регіону Юрій Слюсар.
    Масштабна пожежа на Новошахтинському НПЗ, яка почалася вночі 21 серпня після удару безпілотників, була повністю ліквідована лише через кілька днів.
    Завод, який вважають одним із ключових постачальників пального для південних регіонів Росії, зазнав серйозних пошкоджень. Генеральний штаб України підтвердив ураження підприємства 21 серпня.
    Окрім того, масштабну пожежу на НПЗ підтвердив Командувач Силами безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді (Мадяр) у тижневому звіті.
    За даними Слюсаря, до гасіння залучили понад 400 рятувальників і близько 150 одиниць техніки. Масштабна пожежа вимагала значних обсягів води, що спричинило перебої у водопостачанні прилеглих міст РФ.
    Зокрема мешканці Красного Суліна, де проживає понад 35 тисяч осіб, скаржилися у соцмережах на відсутність води упродовж кількох днів. Автопідвіз води здійснювався нерегулярно або взагалі був відсутній, пише російський ТГ-канал ASTRA.
    Раніше керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко публікував відео з палаючим російським НПЗ.
    Як відомо, ніч на 13 серпня ЗСУ атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ, а вже 21 серпня українські військові повторно атакували цю нафтоперекачувальну станцію.
    РФ втратила 17% потужностей НПЗ – ЗМІ

  • РФ втратила 17% потужностей НПЗ – ЗМІ

    РФ втратила 17% потужностей НПЗ – ЗМІ

    Росія втратила щонайменше 17% потужностей своїх нафтопереробних заводів через українські атаки, що складає 1,1 мільйона барелів на день. Про це у понеділок, 25 серпня, повідомила агенція Reuters з посиланням на власні підрахунки.
    За даними агентства, атаки на 10 НПЗ порушили переробку та експорт нафти, створили дефіцит бензину в деяких частинах Росії та стали відповіддю на просування Росії на передовій та її удари по газових та енергетичних об’єктах України.
    Аналітики стверджують, що цей крок Києва є спробою підвищити ставки в можливих мирних переговорах та спростувати ідею про те, що Україна вже програла війну після зустрічі президента США Дональда Трампа та Путіна на Алясці цього місяця.
    Удари по нафтопереробних заводах відбуваються на тлі піку сезонного попиту Росії на бензин з боку туристів та фермерів. Росія посилила заборону на експорт бензину в липні, щоб впоратися зі зростанням внутрішнього попиту ще до нападів.
    У деяких районах контрольованої Росією України, півдня Росії та навіть Далекого Сходу спостерігався дефіцит бензину, що змушувало автомобілістів переходити на дорожчий бензин через дефіцит звичайної марки А-95.

  • Росія зупинила продаж бензину на Курилах

    Росія зупинила продаж бензину на Курилах

    У Курильському районі, що входить до складу Сахалінської області Росії, повністю зупинили продаж бензину Аі-92. Про це у ніч на 25 серпня написав в Telegram очільник Курильського округу Костянтин Істомін.
    За його словами, наявний запас пального залишили виключно для спецтранспорту. Нову партію бензину очікують “після обіду”, після чого продаж мали відновити.
    Раніше, з 20 серпня, на Курилах діяв ліміт – не більше 10 літрів бензину на одну особу. Такі обмеження почалися 17 серпня у Приморському краї, тоді як заправки у Забайкальському краї РФ та тимчасово окупованому Криму запровадили продаж пального за талонами.
    Як зазначається, дефіцит пального в Росії виник через серію ударів безпілотників по російських НПЗ. Загалом було пошкоджено щонайменше сім великих заводів, п’ять з яких зупинили виробництво повністю або частково, зокрема Новокуйбишевський, Сизранський, Волгоградський, Саратовський та Рязанський НПЗ.
    Внаслідок дефіциту оптові ціни на бензин зросли до рекордних 72,6 тисяч рублів за тонну Аі-92 та 82,2 тисячі – за тонну Аі-95, що на 40-50% більше, ніж на початку року.
    Для покриття дефіциту уряд Росії з 1 серпня заборонив експорт бензину, втім, додаткових обсягів недостатньо, тож, за даними джерел Reuters, Росії може знадобитися імпорт пального з Білорусі.