Ціни на нафту, ймовірно, знижуватимуться цього року, оскільки хвиля пропозиції створює профіцит на ринку. При цьому геополітичні ризики, пов’язані з Росією, Венесуелою та Іраном, продовжуватимуть провокувати волатильність. Про це повідомляє Reuters із посиланням на прогноз Goldman Sachs.
Зазначається, що Інвестбанк зберіг свої прогнози середньої ціни на 2026 рік на рівні $56 за барель для Brent та $52 для WTI. Goldman очікує, що ціни на Brent/WTI досягнуть дна на рівні $54/50 в останньому кварталі зі зростанням запасів у країнах ОЕСР.
Зростання світових запасів нафти і наш прогноз профіциту в 2,3 млн барелів на добу в 2026 році припускають, що для ребалансування ринку, ймовірно, будуть потрібні нижчі ціни на нафту в 2026 році. Це необхідно для уповільнення зростання пропозиції поза ОПЕК та підтримки впевненого зростання попиту, якщо не відбудеться великих перебоїв у постачанні або скорочення видобутку ОПЕК, -заявили в Goldman Sachs.
Ф’ючерси на нафту Brent торгувалися близько $63,50 за барель на 09:30 мск, тоді як американська WTI трималася на рівні $59,77. Торік обидва зразки показали найгіршу річну динаміку з 2020 року, знизившись майже на 20%.
За очікуванням аналітиків, ціни почнуть поступово відновлюватися у 2027 році, а ринок повернеться до дефіциту в міру уповільнення пропозиції з країн, що не входять до ОПЕК, та продовження впевненого зростання попиту.
Позначка: Нафта
-
Аналітики прогнозують зниження цін на нафту через зростання пропозиції
-
Куба жорстко відповіла Трампу на погрози щодо Венесуели
Президент США Дональд Трамп заявив, що протягом багатьох років Куба отримувала значні поставки нафти й фінансову допомогу від Каракасу в обмін на “послуги безпеки”, які кубинська влада забезпечувала для венесуельського керівництва. Він підкреслив, що така співпраця завершилася. Про це пише The Guardian.
“Куба довгі роки жила за рахунок нафти та грошей з Венесуели. Натомість вона забезпечувала безпеку двом венесуельським диктаторам. Але цьому настав кінець”, – наголосив Трамп.
Через свою платформу Truth Social, Трамп додав, що переважна більшість кубинських фахівців, які брали участь у цьому процесі, загинули внаслідок американської атаки минулого тижня, і тепер Венесуела більше не потребує зовнішньої підтримки.
Президент акцентував увагу на тому, що США, як найпотужніша армія світу, забезпечуватимуть захист Венесуели. За його словами, Куба відтепер не матиме ні нафти, ні фінансових потоків з боку Венесуели. Крім того, він закликав кубинське керівництво до швидких переговорів із Вашингтоном.
“Я наполегливо раджу їм укласти угоду, поки не пізно”, – додав він.
Президент Куби Мігель Діас-Канель рішуче відповів на заклики президента США Дональда Трампа щодо укладення угоди між країнами.
Про це свідчить допис Мігеля Діас-Канеля в соціальній мережі Х.
Лідер Куби заявив, що його країна категорично відкидає будь-який зовнішній тиск, наголошуючи на її незалежності та суверенітеті. За словами президента, жодна держава не має права диктувати Кубі, які рішення приймати.
“Куба – незалежна і суверенна країна. Ніхто не буде диктувати нам, що робити”, – наголосив президент.
Він повторив тезу про те, що Куба є вільною державою, підкресливши, що ті, хто перетворює все навколо, включно з людськими життями, на бізнес, не можуть повчати інші країни чи давати моральні уроки Гавані.
Міністерство закордонних справ Куби також прокоментувало ситуацію, наголосивши, що держава має повне право самостійно встановлювати торговельні зв’язки без втручання ззовні. Вони зазначили, що Куба, як і будь-яка інша країна, може імпортувати паливо з ринків, готових до співпраці.
Глава МЗС Куби Бруно Родрігес додатково зазначив, що Гавана ніколи не отримувала фінансових чи матеріальних вигод за надання послуг у сфері безпеки будь-якій країні. Він підкреслив, що на відміну від США, Куба не використовує практику найманства, шантажу чи військового тиску у своїй міжнародній політиці.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп підтвердив “багато смертей” кубинців під час операції проти Венесуели.
Трамп натякнув на наступну ціль США після Венесуели
-
У РФ рекордно обвалився видобуток нафти – ЗМІ
Видобуток нафти в Росії у грудні 2025 року впав до мінімуму за останні півтора року. Причиною стали санкції США та атаки українських безпілотників по об’єктах російської нафтопереробної інфраструктури. Про це у п’ятницю, 9 січня, повідомило видання Bloomberg із посиланням на власні джерела.
Зазначається, що в грудні Росія видобувала в середньому 9,326 мільйона барелів сирої нафти на добу. Це на 100 тисяч барелів менше за листопадові показники та майже на 250 тисяч нижче за ліміт, встановлений для РФ домовленостями в межах ОПЕК+.
Скорочення видобутку сировини зумовлене санкціями США проти найбільших російських компаній – Роснефть і Лукойл, а також атаками українських безпілотників по нафтопереробній інфраструктурі країни. Через ці обмеження надлишок сировини накопичується в танкерах у морі, оскільки деякі покупці побоюються приймати вантажі, додає видання.
На кінець грудня понад 185 мільйонів барелів сирої нафти опинилися заблокованими в морі на танкерах через запровадження обмежень. Основні покупці російської сировини, зокрема Індія, наразі намагаються знайти спосіб обійти американські санкції.
За даними джерел Bloomberg, протягом грудня обсяги нафтопереробки в РФ залишалися нижчими за традиційні сезонні показники. Це пов’язано з тим, що низка заводів була змушена частково або повністю зупинити роботу через атаки українських дронів, що обмежило внутрішнє використання сировини.
Зокрема, минулого року Україна вперше з початку повномасштабної війни завдала ударів по нафтових родовищах у Каспійському морі та по танкерах, що перевозили російську нафту в обхід міжнародних санкцій.
“Атаки на танкери змусили деякі судна, що перевозили підсанкційні барелі, обирати обхідні маршрути та змусили принаймні одного власника танкера ставитися до співпраці з Росією значно обережніше”, – додає видання. -
ЗМІ: Віцепрезидентка і опозиціонерка Венесуели борються за підтримку Трампа
Віцепрезидентка Венесуели Делсі Родрігес та головна лідерка опозиції Марія Коріна Мачадо ведуть напружене суперництво за прихильність президента Дональда Трампа і владу у Венесуелі. Про це йдеться у The Wall Street Journal, опублікованій у п’ятницю, 9 січня.
Зазначається, що опозиційна лідерка й лауреатка Нобелівської премії миру Мачадо планує наступного тижня приїхати до Вашингтона, намагаючись переконати Трампа розглядати саме її як головну кандидатуру на чолі демократичної Венесуели.
Це буде перша особиста зустріч Мачадо з Трампом, який дав зрозуміти, що не поспішає надавати пріоритет виборам або демократичному переходу влади у Венесуелі.
Раніше Трамп вже заявляяв, що Мачадо “не має підтримки чи поваги всередині країни”, необхідної для керівництва Венесуелою, і натомість висловив підтримку Родрігес – віцепрезидентці Мадуро, яка протягом багатьох років була опорою режиму.
У п’ятницю Трамп сказав, що розуміє: візит Мачадо має на меті “віддати шану нашій країні” та поділитися Нобелівською премією миру. Виступаючи на зустрічі в Білому домі з керівниками нафтової галузі, він заявив, що “відносини, які ми маємо з людьми, які нині керують Венесуелою, дуже добрі” і що “вони діяли дуже розумно у взаємодії з нами”.
За даними видання, посадовці Білого дому обговорюють можливість візиту делегації уряду Родрігес до Вашингтона вже наступного тижня.
Як пише WSJ, і Мачадо, і Родрігес опинилися у політично вразливих позиціях.
Родрігес балансує між різкою націоналістичною риторикою вдома, яка засуджує втручання США, і тихою співпрацею за лаштунками.
Мачадо, зі свого боку, продовжує публічно вихваляти “сміливу місію” Трампа. Вона зберігає впливових союзників у Вашингтоні, зокрема Рейчел Кампос-Даффі – ведучу Fox News і дружину міністра транспорту Шона Даффі. Водночас, за даними видання, Мачадо широко не сприймають ані у збройних силах, ані в бюрократичних колах Венесуели.
У 2024 році Мадуро заборонив Мачадо балотуватися в президенти. Вона не відступила і організувала виборчу кампанію, перемогу в якій здобув 76-річний колишній дипломат Едмундо Гонсалес, що балотувався як формальний кандидат. Опозиція отримала близько двох третин голосів. Відмова Мадуро визнати результати зробила Мачадо фігурою світового масштабу.
У грудні вона здійснила небезпечну втечу зі свого сховку у Венесуелі, оминаючи армійські блокпости та ризикуючи нічним морським переходом, аби дістатися до Осло для отримання Нобелівської премії миру.
Аналітики зазначають, що зустріч Мачадо з Трампом може бути для неї не менш ризикованою. Деякі побоюються, що на неї може чекати таке ж жорстке поводження, якого зазнав президент Володимир Зеленський у лютому, і що вона опиниться поруч із президентом, коли той публічно підтримає Родрігес або применшить потребу в демократичних виборах. -
Трамп запропонував РФ і Китаю купувати нафту у США
Президент США Дональд Трамп заявив, що Китай та Росія можуть купувати у США необмежену кількість нафти. Про це він сказав на пресконференції в рамках зустрічі зкерівниками нафтогазових компаній, яка у п’ятницю, 9 січня, відбулася у Білому домі.
“Ми відкриті для бізнесу. Китай може купувати у нас стільки нафти, скільки захоче, чи тут, чи в Сполучених Штатах. Росія може отримувати від нас всю потрібну їй нафту. І їм подобається нафта, навіть незважаючи на те, що вони самі її багато видобувають. Але Китай, Росія та решта можуть приходити, і ми будемо відкриті для бізнесу”, – зауважив Трамп.
Також глава Білого дому заявив, що всі нафтові доходи Венесуели витрачатимуться на продукцію зі США.
“Кожен пенні, все, що вони купують на гроші, які вони заробляють, купуватиметься з Америки”, – сказав Трамп.
Він додав, що йдеться про абсолютно будь-яку продукцію – від обладнання для нафтової промисловості, до продуктів харчування і медицини.
Трамп також зазначив, що США очікують інвестицій у Венесуелу щонайменше на $100 млрд. -
США та Венесуела узгоджують постачання підсанкційної нафти – ЗМІ
Венесуела нині активно співпрацює з адміністрацією президента США Дональда Трампа щодо планів з відновлення експорту нафти. Про це пише Financial Times з посиланням на близького до уряду Венесуели співрозмовника.
Зокрема нинішня лідера країни Делсі Родрігес перебуває у постійному контакті з державним секретарем США Марко Рубіо. Команди експертів з обох країн працюють над подоланням юридичних і бюрократичних перешкод, щоб реалізувати план експорту до США від 30 до 50 млн барелів венесуельської нафти, яка наразі перебуває під санкціями.
Співрозмовник зазначив, що стабілізація ситуації у Венесуелі є першочерговим завданням, втім, для цього необхідно зберегти видобуток нафти та забезпечити надходження коштів до країни. Він наголосив, що це відповідає інтересам обох сторін.
Раніше Трамп повідомив про домовленість з владою Венесуели щодо передачі США 30-50 млн барелів санкційної нафти. За його словами, нафту продаватимуть за ринковою ціною, а доходи контролюватиме Вашингтон з метою використання коштів на користь Венесуели та Сполучених Штатів.
Родрігес публічно не коментувала заяву Трампа. Водночас джерело зазначило, що вона налаштована на компроміс і зацікавлена в реалізації плану стабілізації країни та залученні нових інвестицій у нафтогазовий сектор.
Державна компанія PDVSA підтвердила, що веде переговори зі США щодо продажу нафти. Нині компанія Chevron, яка вже має ліцензію США, експортує близько 240 тис. барелів на добу.
За оцінками співрозмовника, за нинішніх ринкових цін 50 млн барелів венесуельської нафти можуть принести до 2,6 млрд доларів доходу.
-
Енергетична блокада у дії: чи вдасться лишити РФ без грошей на війну
Двопартійна “картина” санкціями Законопроєкт, котрий американські сенатори республіканець Ліндсі Грем та демократ Річард Блюменталь внесли до Сенату США, офіційно називається Sanctioning Russia Act of 2025 (S.1241). Він передбачає запровадження нових, жорстких санкцій проти Росії у відповідь на її повномасштабну війну проти України.
Цей документ, нагадаємо, пропонує накладати широкі санкції на Росію, якщо вона відмовиться вести переговори про мир або порушить існуючі домовленості; вимагати підвищення тарифів на імпорт із Росії та з країн, що купують російські енергоносії, до рівня 500% (що суттєво ускладнить економічні звʼязки та скоротить доходи Кремля від продажу ресурсів); розширити обмеження щодо фінансових транзакцій та боргових інструментів, повʼязаних із російськими структурами.
Проте при цьому Білий дім наполягав на “гнучкості” для президента щодо контролю над санкціями, що вимагало змін у формулюваннях документу перед голосуванням (фактичне ручне управління).
Проєкт був внесений до Конгресу 1 квітня 2025 року, мав широку двопартійну підтримку (понад 80 голосів у Сенаті та підтримку у Палаті представників), однак його просування неодноразово відкладалося через політичні розбіжності та тактичні суперечки.
Це ставалося насамперед тому, що президент Дональд Трамп декілька разів віддавав пріоритет власним мирним ініціативам і стратегії щодо Росії.
Чому ж документ знову на порядку денному зараз?На початку січня 2026 року сенатор Грем повідомив: після місяців обговорень та консультацій Трамп таки “дав зелене світло” цьому двопартійному законопроєкту після зустрічі у Білому домі.
За словами Грема, таке рішення є своєчасним, оскільки, бо позиція України у мирних переговорах змінилася, а Росія продовжує агресію (підтвердження тому у ніч проти 9 січня прилетіло у вигляд Орєшніка по Львову й іншої балістики та крилатих ракет і дронів по Києву), що робить необхідними нові інструменти тиску на РФ.
Що ж зміниться у разі ухвалення цього документу? Якщо закон буде ухвалено Конгресом і підписано президентом, США зможуть запроваджувати автоматичні та значні митні тарифи (до 500%) на товари з Росії і на імпорт із країн, що купують її нафту, газ, уран або нафтопродукти. Такий механізм зробить санкції більш жорсткими і менш залежними від окремих указів президента, що теоретично посилить здатність США економічно тиснути на Москву.
Закон також розширює повноваження щодо блокування майна і кредитів повʼязаних із російськими структурами.
Все це разом може призвести до серйозного тиску на російську економіку та зменшення коштів, що їх Кремль використовує для фінансування збройної агресії проти України.
Документ має пройти через голосування в Сенаті та Палаті представників Конгресу США, й Грем висловив сподівання, що голосування може відбутися в найближчі тижні за широкої двопартійної підтримки. Проте деякі законодавці все ще можуть вимагати змін або окремих поправок, що може вплинути на терміни голосування. Росії ще є куди падати? Правда, багато хто з фахівців сумнівається у тому, що законопроєкт Грема-Блюменталя загалі колись буде прийнятий. Однак наголошуючи, що він таки відкриває пряму дорогу для посилення санкційного тиску США на агесивну Росію.
Тим часом Штатами блискавично “помножуються на нуль” не лише партнерські військові зв’язки РФ із Венесуелою та Іраном, а й можливості енергетичного їх співробітництва – про що свідчать арешти підсанкційних танкерів тіньового флоту, котрі зазвичай курсували із вантажами не лише російської, а й іранської та венесуельської нафти.
Нині Трамп і його радники розробляють масштабний план щодо встановлення контролю над нафтовою промисловістю Венесуели на роки вперед, повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на джерела. На думку президента США, це допоможе знизити ціни на нафту до 50 доларів за барель: Трамп неодноразово говорив, що вважає таку ціну за барель нафти найбільш прийнятною.
Цікаво, що нафтові котирування наче й не помітили ці кризи, що свідчить про перенасичення ринку нафти у світі. Певні “конвульсії” пішли лише у Китаї: тамтешній завод по виготовленню дизпалива був “заточений” на венесуельську важку нафту, але тепер США хочуть самі постачати її китайцям з Венесуели.
То чи вдасться перекрити Росії кисень, позбавивши її грошей на війну?
На думку журналіста і публіциста Віталія Портникова, коли настане крах РФ, сказати сьогодні важко. “Цього ніхто не знає. Це може відбутися і 2026 року, і 2032-го. Це залежить від ресурсів, які є у Російської Федерації на продовження війни і дотримання соціальної стабільності. Зараз багато хто вважає, що цей рік може бути останнім з точки зору виживання російської економіки. Якщо цей закон буде ухвалений, він, звичайно, допоможе цим процесам деградації. Хоча, з іншого боку, наскільки я розумію, цей закон буде все ж таки передбачати, що остаточне рішення щодо запровадження дискримінаційних тарифів проти країн, які купують російську нафту, буде за Дональдом Трампом. І ми не знаємо, як він цим інструментом буде користуватись”, – сказав Портников у ефірі Говорить Великий Львів. За його словами, все залежить від того, наскільки президент США буде готовий до нового раунду економічної війни з Китаєм та до довиборів у Конгрес. “Ми ж розуміємо, що будь-який новий раунд економічної війни з КНР передбачувано призводить до економічних проблем у самих Сполучених Штатах. На Індію, на Бразилію, можливо, буде натиснути легше. Ми зараз вже бачимо, що Індія, її найбільші нафтопереробні комбінати, починають набагато менше купувати російської нафти. Ми знаємо, які є втрати у російських нафтових гігантів Роснефть і Лукойл. Все це реально відбувається. Але, знову-таки, ми не знаємо, наскільки зараз Росія має можливість з абсолютно зниженими цінами продавати цю свою нафту і який прибуток вона від цієї нафти отримує”, – додав він. Окрім того невідомо, наскільки Путін готовий витрачати російські золотовалютні запаси. Бо, за словами Портникова, “дякуючи діям Дональда Трампа і тієї нестабільності хаосу, котрий панує у сучасному світі і нікуди не дінеться у наступні роки”, ціна того золота, що його має Росія, значно збільшилася. “Золотовалютні запаси Росії збільшилися фактично вдвічі. Й очевидно, що на наступні кілька років, якщо продавати це золото, Росії вистачить грошей і на війну, і на соціальну стабільність, але в обмеженому варіанті. Питання в тому, що буде, коли золото закінчиться, а нове не з’явиться, нових доходів не буде. Тоді ми зможемо говорити про колапс Росії, можливо, там наприкінці 20-х, на початку 30-х років цього сторіччя, можливо раніше. Я ще раз повторюю: ніхто не знає, що відбуватиметься у найближчі роки війни. Але очевидним є те, що Путін з тих людей, які не звертають уваги на економіку”, – підкреслив Портников. Ірина Носальська -
Захоплення танкера РФ: Трамп відмовився сказати, чи дзвонив Путіну
Президент США Дональд Трамп відмовився відповідати, чи телефонував йому після захоплення американськими військовими нафтового танкера Marinera російський диктатор Володимир Путін. Про це свідчить інтерв’ю голови Білого дому для Fox News.
Інтерв’юер під час бесіди поставив Трампу запитання, чи телефонував той хазяїну Кремля після захоплення танкера.
“Я не хочу цього говорити. Але факт у тому, що російські кораблі – там був підводний човен й есмінець – вони обидва дуже швидко відпливли, коли ми прибули. І ми захопили корабель”, – заявив американський лідер.
Він додав, що нафта, яку перевозив танкер, вже розвантажується.
Як ми вже писали раніше, військові США перехопили в Атлантичному океані підсанкційний танкер Bella1.
Крім того, американські військові захопили ще один танкер, Sophia, що теж належить до “тінььового флоту” РФ.
ЗМІ з’ясували власника захопленого США танкера Marinera -
Трамп задумав обвалити ціни на нафту: чим це загрожує Росії
Президент США Дональд Трамп планує забезпечити своїй країні домінування в нафтовій промисловості Венесуели, що допоможе знизити нафтові ціни до бажаного рівня в $50 за барель. Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на обізнані джерела.
План, що готується в Білому домі, передбачає встановлення часткового контролю над нафтовою держкомпанією Petroleos de Venezuela, включаючи придбання та реалізацію більшої частини видобутої нею нафти.
Практично відразу після захоплення експрезидента Ніколаса Мадуро Білий дім почав приватно обговорювати з новою владою Венесуели отримання контролю над постачанням нафти і роль США в нарощуванні видобутку в країні, кажуть джерела WSJ. Оскільки Венесуела має найбільші на Землі запаси нафти, США таким чином зможуть отримати контроль над більшою частиною запасів у Західній півкулі, якщо врахувати їхні власні родовища і ті, де працюють американські компанії. Це також допоможе витіснити з Венесуели Росію та Китай та знизити ціни для американських споживачів.
Трамп уже заявив, що США отримають від Венесуели до 50 млн барелів, а виручкою від їх реалізації за ринковими цінами розпоряджатися він особисто “на благо народів” двох країн. Міністр енергетики Кріс Райт пояснив, що після цього США протягом “невизначеного часу” продаватимуть нафту, що видобувається у Венесуелі.
Дешева венесуельська нафта дозволить зменшити витрати на переробку, ціни на бензин, дизель та низку інших нафтопродуктів. Трамп неодноразово порушував питання про необхідність знизити ціни на нафту до $50 доларів за барель, для нього це найкращий рівень, розповіли WSJ два високопосадовці адміністрації.
Йдеться про ціну американського еталонного сорту WTI, який зараз коштує приблизно на $4 дешевше за середземноморську марку Brent. На денних торгах у четвер вони котируються по $56,7 та $60,7 за барель відповідно.
Збільшення постачання з Венесуели, яке також звільнить додаткові обсяги для експорту американської нафти, здатне призвести до ще більшого зниження цін у ситуації, коли Міжнародне енергетичне агентство і так прогнозує рекордний надлишок на світовому ринку в 2026 році.
Здешевлення WTI до $50 може призвести до падіння Brent (при збереженні спреду) до $54 за барель. У цьому випадку російська нафта Urals (знов-таки при збереженні нинішнього спреду з Brent) може впасти у вартості приблизно до $30 за барель. -
Ірак націоналізує найбільший закордонний актив Лукойлу
Уряд Іраку схвалив націоналізацію оператора родовища Західна Курна-2, 75% якого належить російській компанії Лукойл. Причиною стали санкції США проти російських нафтових компаніій, повідомило у четвер, 8 січня, агентство Reuters.
Зазначаєтся, що державна компанія Basra Oil візьме на себе управління родовищем на термін 12 місяців.
“Ми прагнемо забезпечити безперебійний видобуток, поки в Іраку існує невизначеність у зв’язку з санкціями США, і протягом 12 місяців шукатимемо потенційних покупців на частку Лукойлу”, – пояснив один із представників Basra Oil.
Західна Курна–2 – одне з найбільших нафтових родовищ у світі, воно забезпечує близько 0,5% світових поставок нафти та 9% видобутку у самому Іраку. У листопаді Лукойл оголосив форс-мажор на родовищі після того, як уряд зупинив усі виплати йому грошима та нафтою. Компанія має позбутися активів за межами Росії до 17 січня – такий крайній термін встановили США, які запровадили санкції щодо Лукойлу та Роснафти наприкінці жовтня.
Лукойл отримав право на освоєння Західної Курни–2 у 2009 році, а у 2014-му розпочав на родовищі комерційний видобуток.
Basra Oil після переходу під її контроль оператора родовища виплачуватиме зарплату, роботу підрядників, нестиме операційні витрати, сказав Reuters іракський нафтовий менеджер. За його словами, видобуток залишається стабільним на рівні близько 465 000–480 000 барелів на добу.
Зацікавленість у придбанні активів Лукойлу висловила низка нафтових та інвестиційних компаній. Однією з останніх пропозицій став намір Chevron та фонду прямих інвестицій Quantum Capital Group придбати весь портфель закордонних активів Лукойлу, включаючи видобувні, НПЗ та сховища палива, понад 2000 АЗС у Європі, Азії, США та на Близькому Сході.