Фінансова директорка групи Метінвест Юлія Данкова наголосила, що великий бізнес повинен бути пріоритетом для безпекової політики України під час війни. Вона зауважила, що зростання податкових надходжень не пов’язане з покращенням фінансових результатів компаній, а з індексацією ресурсних податків та іншими факторами. Данкова підкреслила, що для привернення інвестицій Україні потрібні гарантії безпеки, стабільна тарифна політика державних монополій та вирішення проблеми дефіциту кадрів. Вона також зазначила, що Метінвест продовжує інвестувати в українські та закордонні проєкти, але успішна реалізація цих планів залежить від підтримки держави. Компанія Метінвест вже перерахувала понад 70 млрд гривень у бюджети різних рівнів та надала значну допомогу Україні під час війни.
Позначка: Метінвест
-
Метінвест запустив програму для повернення молоді в Україну
Понад 20 українських студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах Великої Британії, пройшли стажування на підприємствах Метінвесту за кордоном і в Україні в межах програми Steel Force. Про це повідомила пресслужба холдингу в середу, 12 листопада.
Вказано, що програма стартувала на початку року і викликала великий інтерес серед студентів – компанія отримала майже 90 заявок. У пілотному етапі взяли участь студенти 16 британських університетів, які пройшли відбір і працювали в командах над реальними бізнес-кейсами компанії під керівництвом менторів – менеджерів Метінвесту.
“Далі відбувся фінальний захист проєктів, за результатами якого 23 студенти пройшли оплачуване стажування в країнах присутності Метінвесту. Зокрема, у Великій Британії, Швейцарії, Болгарії, Нідерландах, Італії, Польщі. Деякі спеціально повернулися з-закордону в Україну для проходження практики в Києві”, – йдеться у повідомленні.
За даними пресслужби, молодь стажувалася за індивідуальними програмами у сферах фінансів, інвестицій, інжинірингу, HR і продажів. Протягом трьох місяців учасники отримували практичний досвід, знайомилися з корпоративною культурою, брали участь у проєктах і ініціативах компанії.
У Метінвесті заявляють, що готові і надалі здійснювати інвестиції в молодь. Програма Steel Force є частиною стратегії, яка спрямована на підготовку нового покоління фахівців, що братимуть участь у відбудові промисловості України після війни.
“Ми створюємо гідні умови для повернення молодих українців додому та їхньої професійної реалізації. Такі програми, як Steel Force, допомагають зробити перші кроки в кар’єрі та здобути цінний досвід”, – зазначила директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом групи Метінвест Тетяна Петрук.
Дивіться фото: Метінвест запустив програму для повернення молоді в Україну -
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції у Києві висловив обурення тим, що введення Європейського вуглецевого мита (CBAM) може сильно вразити економіку України, починаючи з 2026 року. Він зауважив, що це рішення Євросоюзу більше спрямоване на захист свого внутрішнього ринку, ніж на збереження екології. Водовіз підкреслив, що впровадження CBAM може призвести до скорочення ВВП України на 5% у 2026 році та навіть на 10% у 2030 році, а також до зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів. Він закликав уряд шукати спільні рішення з Євросоюзом, щоб відтермінувати введення CBAM для України через важливість ситуації в країні. Також він висловив необхідність створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.
-
Потрібно посилити адвокацію промисловості України за кордоном – Метінвест
Головне завдання представників української промисловості зараз – сформувати зрозумілий образ України як індустріальної держави, спроможної до відновлення власними силами. Про це сказав директор департаменту корпоративних комунікацій групи Метінвест Олег Давиденко на PR-марафоні У дзеркалі реальності в Києві, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 4 листопада.
За його словами, після втрати частини активів і скорочення кількості працівників унаслідок війни перед Метінвестом постали не лише виробничі, а й суспільні виклики.
“Ми – голос великої частини української економіки, наше завдання – нагадати і світові, і самим українцям, що сильна промисловість це основа відбудови країни. Без інженерів, металургів і гірників не буде відновлення”, – заявив Давиденко.
Він підкреслив, що сьогодні головним викликом для галузі є люди: утримати працівників у промислових регіонах і повернути престиж технічної освіти. Саме тому компанія створила перший приватний гірничо-металургійний університет – Метінвест Політехніку, де вже навчається близько тисячі студентів, серед яких зростає частка ветеранів.
“Ми не можемо імпортувати людський капітал. Ніхто не приїде будувати нам заводи, це маємо робити ми самі. Тому інвестуємо у власну освіту, у власних людей”, – зазначив Давиденко.
Він розповів, що комунікаційна стратегія компанії побудована на трьох принципах – практичності, цифровізації та людяності, а її ключова мета – підтримувати репутацію української промисловості як сучасної, необхідної та перспективної галузі.
Водночас, він наголосив, що ефективна комунікація бізнесу з державою, міжнародними партнерами та суспільством є критичною умовою збереження індустріального потенціалу країни.
“Ми не просто говоримо від імені Метінвесту. Ми говоримо від імені всієї української промисловості. І робимо це для того, щоб світ бачив у нас не лише країну, яка воює, а й країну, яка будує”, – підсумував Давиденко.
Раніше в Метінвесті назвали ключ до відродження промисловості України. При цьому в компанії закликали перестати оперувати цифрами $100-300 млн, адже потрібні на порядок більші суми. -
У Метінвесті пояснили, чому об’єднали три ГЗК
Група Метінвест створила єдину систему управління для трьох гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) у Кривому Розі. Про це розповів фінансовий директор об’єднаного ГЗК Андрій Шевцов на Ukrainian CFO Forum 2025 у Києв, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, рішення об’єднати три підприємства в єдину управлінську структуру дало змогу швидше ухвалювати рішення, координувати ресурси і забезпечити стабільну роботу комбінатів, де працює понад 10,5 тисяч працівників.
“Ми хотіли не просто швидко ухвалювати рішення, а так само швидко їх реалізовувати. Об’єднати експертизи, подолати внутрішній супротив і досягти синергії, щоб підвищити якість продукції без зростання собівартості”, – пояснив Шевцов.
Він нагадав, що з початку повномасштабної війни Метінвест втратив частину активів у Маріуполі, Авдіївці та Покровську, а чисельність працівників скоротилася з 110 до 50 тисяч. Але компанія зберегла виробництво та залишилася одним із найбільших корпоративних донорів держави.
Фінансовий директор наголосив: основне завдання об’єднаного ГЗК – зменшити собівартість і підвищити продуктивність за рахунок енергоефективності, синергії та оптимізації витрат.
“Роль CFO сьогодні – бути драйвером змін через людей. Без спільного бачення та прозорої комунікації між службами трансформація не відбудеться”, – зазначив він.
Шевцов розповів, що завдяки єдиному управлінню Метінвест зміг знизити витрати, продовжити строк служби техніки, швидше реалізовувати управлінські рішення та скоротити кадровий дефіцит. Крім того, консолідація процесів спростила взаємодію з банками й аудиторами – тепер усі контакти проходять через єдиний фінансовий центр, що прискорило аудит і роботу з кредитними лініями.
Шевцов також звернув увагу, що кадровий дефіцит залишається серйозним викликом: у компанії відкрито понад 4 тисячі вакансій. За його словами, рішення уряду дозволити виїзд за кордон чоловікам віком 18-22 років лише поглибило проблему, адже система бронювання ключових спеціалістів залишається непрозорою.
Раніше об’єднаний ГЗК Метінвесту відзвітував про суму податків та зборів за I півріччя 2025 року: Північний ГЗК, Центральний ГЗК та Інгулецький ГЗК перерахували до державної скарбниці та міських бюджетів 2,6 млрд грн. -
У Метінвесті розповіли, як подолати брак кадрів у промисловості
Дефіцит кадрів у промисловості можна подолати лише в партнерстві бізнесу та держави – адже навіть якщо зарплати будуть вище ринкових, працівники потребуватимуть державних житлових програм та бронювання. Про це сказала директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом групи Метінвест Тетяна Петрук на форумі Створення кадрового резерву для ключових галузей економіки України, який відбувся в Києві, повідомила пресслужба компанії у понеділок, 27 жовтня.
За словами Петрук, на підприємствах Метінвесту нині відкрито близько 4 тисяч вакансій, а понад 8 тисяч працівників служать у ЗСУ. Загалом із 2014 року через армію пройшли понад 11 тисяч співробітників компанії, з яких близько тисячі вже повернулися до роботи.
“Ми готові брати на роботу всіх ветеранів. Це не проєкт, а частина нашого сьогодення. Ми відчуваємо нестачу не лише кількісно, а й за якістю спеціалістів”, – зазначила вона.
Наразі Метінвест співпрацює з Міністерством ветеранів у межах програми працевлаштування військових, а також пропонує конкурентну оплату праці – вищу за середню по регіону, розповіла вона. Але цього недостатньо, щоб повернути людей.
“Ми готові навчати за власний кошт, але бізнес не може робити все сам. Потрібні державні програми соціального житла, підтримка у бронюванні кадрів і стабільна освітня політика. Тільки спільно ми створимо win-win ситуацію – для бізнесу, працівників і держави”, – наголосила Петрук.
Метінвест також співпрацює з Міністерством освіти і науки, допомагаючи узгоджувати освітні програми з реальними потребами ринку праці. У компанії вже спланували потребу у фахівцях на п’ять років уперед та сформували корпоративне замовлення для відкритого групою вишу Метінвест Політехніка.
“Ми проаналізували освітні програми й визначили, які спеціальності нам знадобляться для розвитку компанії. Це дозволить готувати фахівців, які відповідатимуть потребам економіки майбутнього”, – заявила Петрук.
Вона розповіла, що підприємства Метінвесту, які працюють у прифронтових регіонах – Запоріжжі, Кривому Розі, Кам’янському – нині працевлаштовують усіх охочих. А планування виробництва тепер залежить не від наявності сировини, а від кількості людей. Тож тепер компанія перебудувала систему підготовки кадрів, скоротивши терміни навчання. -
Метінвест: Великий бізнес та кадри – ключ до відродження промисловості
На Київському міжнародному економічному форумі керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив думку, що відродження української промисловості потребує підтримки великого бізнесу, розвитку кадрів і створення державної індустріальної політики. Він вказав на потребу великих проєктів, які б залучали суміжні галузі та сприяли розвитку промисловості. Також зазначив проблему відтоку молодих спеціалістів за кордон та недостаток кадрів в промисловості. Водовіз підкреслив важливість привабливості промисловості для молоді та наголосив на необхідності стабільної тарифної політики для промисловців.
-
Метінвест увійшов до топ-10 найбільших платників податків – ЗМІ
У групу Метінвест увійшла до першої десятки найбільших приватних платників податків в Україні за версією видання Delo.ua. Компанія очолила список серед усіх металургійних підприємств за обсягом сплачених податків. Ранжування складено на основі суми податкових внесків за 2024 рік, включаючи податок на прибуток, ПДВ, акцизи, ЄСВ та військовий збір. Усі підприємства з першої сотні разом сплатили понад 503 млрд грн, що становить значну частину доходів бюджету України. Метінвест у 2024 році сплатив 19,8 млрд грн податків, а за перші шість місяців 2025-го – 9,3 млрд грн. Крім Метінвесту, до першої десятки також увійшли інші великі компанії, такі як Philip Morris Україна, BAT Україна, Imperial Brands Україна, JTI Україна, ДТЕК, АТБ, ОККО, WOG та UPG.
-
Метінвест увійшов до 30 найкращих роботодавців для ветеранів – ЗМІ
Компанія Метінвест стала одним із топ-30 найкращих роботодавців для ветеранів у 2025 році в Україні за версією Forbes Ukraine. У компанії працює близько 1000 демобілізованих співробітників, а їхній бюджет на підтримку ветеранів становить близько $550 тис. Ветерани можуть отримати вищу освіту та проходити перекваліфікацію у Метінвест Політехніці. Крім того, компанія надає психологічну допомогу, організовує літні відпочинок для дітей ветеранів та програму психофізичної реабілітації “Ветеранський кемпінг”. У Метінвесті також зазначили, що з майже 50 тисяч працівників компанії, понад 8000 служать у Збройних Силах. Координатор у корпоративному центрі та представники на кожному підприємстві групи відповідають за реінтеграцію ветеранів.
-
У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва
Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
“Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
“Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності.