Українським компаніям потрібно сміливо експериментувати зі штучним інтелектом (AI, ШІ). Усіпх матиме не той, хто має найпотужнішу модель, а той, хто найкраще інтегрує її у свої процеси. Про це йшлося під час дискусії на цьогорічному Forbes Tech 2025, повідомила преслужба Метінвесту.
Вказано, що серед спікерів були Олексій Молчановський (УКУ) та Олександр Краковецький (DevRain, Microsoft AI MVP), а модерував панель директор центру інновацій компанії Metinvest Digital Максим Баланюк. Учасники обговорили, чи є трансформація бізнесу за допомогою ШІ спринтом, чи марафоном, і дійшли важливих висновків.
Експерти нагадали, що ШІ це не “раптом нова” технологія, а еволюція, що триває з 1950-х років. Тому ключове питання для компаній звучить не “чи використовувати ШІ”, а “як саме його інтегрувати у процеси”.
“Одним із найпомітніших трендів стала зміна ролей: епоха prompt engineering добігає кінця, адже сучасні моделі здатні розуміти недосконалі запити та працювати з ними. На зміну приходить context engineering: компаніям необхідно будувати інфраструктуру чистих і структурованих даних, які дадуть моделі розуміння реального контексту бізнесу. Без цього ШІ залишається “розумною енциклопедією”, що не може ефективно вирішувати прикладні задачі компанії”, – заявив Баланюк.
Особливу увагу спікери приділили ролі відповідальності. Навіть якщо ШІ помиляється, відповідальність за рішення завжди несе людина. У бізнес-процесах принцип human in the loop залишається фундаментальним, тож компаніям потрібно управляти ризиками, а не уникати технологій через страх помилки.
Обговорюючи темп розвитку, учасники зійшлися на тому, що бізнесу потрібно діяти одночасно в двох площинах: тестувати рішення швидко, але будувати довгострокову інфраструктуру, вважає Баланюк. Адже індустрія рухається експоненційно: вже сьогодні лідери ринку працюють із мультиагентними системами, де різні моделі штучного інтелекту взаємодіють між собою для пошуку оптимальних рішень.
“Українським компаніям потрібно сміливо експериментувати з ШІ, інвестувати у чистоту та структурування даних, розвивати культуру відповідальності та залучати експертів. Перемагає не той, хто має найпотужнішу модель, а той, хто найкраще інтегрує її у свої процеси. AI стає не інструментом майбутнього, а базовим елементом конкурентоспроможності вже сьогодні”, – резюмував Баланюк.
Позначка: Метінвест
-
В Україні окреслили стратегію впровадження AI в бізнес
-
Метінвест став одним з лідерів за інвестиціями за версією ЄБА
Компанія Метінвест стала одним з найбільших інвесторів в Україні під час війни, за версією Європейської бізнес асоціації. За останні кілька років вони вклали понад $910 млн у розвиток виробництва та підвищення енергонезалежності, а також планують ще $300 млн в 2025 році. Метінвест наголошує, що їхні інвестиції є важливою стратегією для підтримки економіки України під час війни і будуть сприяти відновленню країни у майбутньому. Генеральний директор компанії Юрій Риженков заявив, що вони інвестують, щоб зберегти виробництво, робочі місця та енергонезалежність, і вірять, що металургія стане основою для відбудови країни. Усього в перелік інвесторів воєнного часу увійшли 29 компаній з різних секторів економіки.
-
IT-дочка Метінвесту змінить бізнес-модель
Дочірня IT-компанія групи Метінвест, Metinvest Digital, оголосила про нову стратегію розвитку, яка передбачає активний вихід на зовнішніх клієнтів та поступове зменшення залежності від внутрішнього замовлення холдингу. За останній час Metinvest Digital зазнав втрат через призупинення роботи одного з ключових активів холдингу та скорочення постійних витрат у компаніях групи. Тому компанія почала активно шукати нових клієнтів за межами холдингу, зокрема вже співпрацює з Укртелеком, банком ПУМБ та іншими організаціями. Мета Metinvest Digital – збільшити частку зовнішніх клієнтів у своєму виторгу і вийти на нові ринки, зокрема в Італії, Болгарії та Польщі. Компанія також пропонує свої IT-рішення для зовнішніх клієнтів, такі як ШІ-асистенти, послуги впровадження SAP-модулів та рішення з кібербезпеки. Metinvest Digital також планує розширити свою діяльність на міжнародні ринки, але поки що це не є пріоритетом через мовні та операційні обмеження.
-
У Білій Церкві почали будувати соціальне житло для переселенців з Маріуполя
У Білій Церкві (Київська область) офіційно запустили пілотний проєкт будівництва житлового комплексу на 1000 квартир для переселенців із Маріуполя. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
“Сьогодні у Білій Церкві на Київщині ми дали старт будівництва муніципального житла для родин, які втратили свої домівки в Маріуполі. Це проєкт, який ми реалізуємо спільно з Маріупольською громадою, Київською ОВА, бізнесом, урбаністами та нашими міжнародними партнерами. На ділянці площею майже 11 гектарів буде зведено 16 будинків – це тисяча квартир для понад трьох тисяч людей. Плануємо завершити перший етап до кінця 2026 року”, – повідомив він.
Віце-прем’єр додав, що квартал буде сформовано як повноцінний житловий простір із доступом до освіти, медицини та сервісів: запланована 6-7-поверхова забудова з вбудованими дитсадками, комерційними приміщеннями та квартирами, адаптованими для людей з інвалідністю. Загальна площа житла – понад 46 тисяч квадратних метрів.
“Фінансується проєкт із кількох джерел: коштів державного бюджету, бюджету Маріупольської громади, а також підтримки Європейського Союзу.
Він поєднує два ключові механізми підтримки:
– створення фонду муніципального орендного житла, яке громада надаватиме внутрішньо переміщеним особам на соціальних умовах через прозору систему розподілу. Квартири здаватимуть у соціальну оренду, дешевшу від ринкової вартості, вже з ремонтом, меблями та побутовою технікою.
– пільгове іпотечне кредитування для тих, хто хоче придбати власне житло. Передусім це родини військових, загиблих бійців, це ветерани, багатодітні родини та люди з інвалідністю”, – зауважив Кулеба.
За інформацією ТСН, збудовані квартири передадуть у власність Маріупольської громади Орендна плата становитиме не більше 30% середнього доходу родини, але не більше 4-6 тис. грн на місяць. Окремі категорії ВПО зможуть проживати безоплатно в рамках державних програм. Також тривають переговори щодо міжнародної підтримки для масштабування проєкту.
Будівництво відбувається в межах урядової ініціативи Мій дім. Україна, що передбачає формування державної системи доступного житла для соціально вразливих громадян.
“Пілот для маріупольців реалізується відповідно до постанови уряду №814 Маріупольською міською радою за участю Мінрозвитку, Київської ОВА, Білоцерківської міськради та за підтримки групи Метінвест”, – пише ТСН.
Видання додає, що будівництво вже пройшло етап землевідведення та основні підготовчі роботи.
“Після затвердження порядку фінансування розпочнеться отримання дозволів і старт активних робіт. Першу чергу, – вісім будинків для понад 500 родин, – планують звести за технологією сталевого каркаса, що скоротить строки та зменшить витрати. Група Метінвест вже передала державі та Маріупольській міськраді документацію кварталу Сталева мрія для подальшого використання: у компанії кажуть, що проєкт дозволяє розширити використання української сталі в соціальному будівництві та сприяти підсиленню стійкості громад”, – вказують автори публікації, та додають, що у подальшому пілот планують масштабувати на регіони з найбільшою кількістю маріупольців – Львів та Дніпро. -
Метінвест оголосив про створення нової компанії
Група Метінвест створила нову компанію Метінвест Машинері, об’єднавши всі свої сервісні активи. У новій компанії об’єднали виробничі потужності та експертизу заводів у Запоріжжі, Кривому Розі та Кам’янському. Метінвест Машинері спеціалізується на ремонті обладнання, виготовленні запчастин і металоконструкцій, механообробці та сервісному супроводі для металургійних, коксохімічних і гірничовидобувних підприємств. Це рішення було прийнято в рамках стратегії підвищення ефективності активів групи. Основою нової структури став Запорізький ливарно-механічний завод, який об’єднався з Криворізьким ремонтно-механічним заводом. Зазначено, що всі робочі місця для трьох тисяч людей у галузі залишаються незмінними.
-
Метінвест увійшов до ТОП-5 компаній із найкращою репутацією – ЗМІ
Компанія Метінвест увійшла до топ-5 компаній з найвищим рівнем репутації в Україні за версією видання ТОП-100. Рейтинги склав бізнес-портал Delo.ua, а саму інформацію підтвердила пресслужба холдингу. Експерти оцінювали компанії за різними критеріями, такими як репутаційний менеджмент, стійкість до інформаційних атак, лояльність споживачів та інші. Метінвест посів п’яте місце у рейтингу завдяки сильним корпоративним комунікаціям, прозорим відносинам з кредиторами та роботі над зменшенням боргового навантаження. Крім того, компанію відзначили за програми допомоги громадам, військовим та працівникам. Метінвест вже погасив понад $670 млн боргів і направив $258 млн на благодійність за останні роки. Крім Метінвесту, до першої п’ятірки рейтингу увійшли ще ДТЕК, МакДональдс, Vodafone Україна та МХП. Компанія Метінвест також уп’яте поспіль посіла перше місце у рейтингу найбільших приватних компаній України за версією Forbes Ukraine, а видання охарактеризувало її як “хребет української економіки”. З початку війни Метінвест перерахувала до бюджетів понад 70 млрд гривень і річно інвестує близько 12 млрд гривень у різні проекти.
-
Метінвест очолив рейтинг ключових компаній країни за версією ЗМІ
Група Метінвест Ріната Ахметова посіла перше місце у рейтингу 202 найбільших приватних компаній України за версією видання Forbes Ukraine. Про це повідомила пресслужба групи у п’ятницю, 28 листопада.
Видання Forbes Ukraine складає рейтинг щороку, і група Метінвест очолила його вп’яте поспіль.
“У 2024 році “вартість квитка” для потрапляння до рейтингу зросла до 5,5 млрд грн виторгу. До першої п’ятірки увійшли Метінвест, ДТЕК, АТБ, Kernel і Fozzy Group. Виторг Метінвесту у 2024 році становив 323,2 млрд грн – це найбільший показник серед приватного сектору”, – говориться в повідомленні групи.
В пресслужбі зауважили, що Метінвест лишається найбільшим попри серйозні втрати активів: у 2022 році було втрачено комбінати Азовсталь та ММК ім. Ілліча в Маріуполі, у січні 2025 року через близькість фронту було призупинено роботу шахтоуправління Покровське та Свято-Варваринської фабрики.
“Це призвело до втрати 3,1 млн т коксівного вугільного концентрату – критичного ресурсу для української металургії. А відтак – мінус 40% потенційного виробництва сталі та 66% коксового вугілля для галузі. Втім, своїх працівників Метінвесту вдалося зберегти: на цих підприємствах працювали близько 6000 людей, їх перенавчають і переводять на інші активи: Запоріжсталь, Каметсталь і ГЗК Кривого Рогу”, – вказують автори повідомлення та додають, що попри втрати компанія оголосила про відновлення інвестицій в українські активи, які у 2025 році складуть близько $300 млн. -
Метінвест збудував під Києвом бункер для цивільних
У Бородянці Київської області введено в експлуатацію перше в Україні підземне модульне укриття Цитадель. Про це на власному сайті повідомила група Метінвест, яка створила бункер у співпраці з Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури за підтримки Міністерства розвитку громад і територій.
В пресслужбі групи розповіли, що вперше проект Цитадель було показано на конференції Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі.
“Це модульна сталева конструкція, призначена для захисту цивільних у школах, лікарнях, на промислових об’єктах і в житлових районах. Такі укриття можуть встановлюватися в різних конфігураціях, залежно від потреб території або закладу. Перший бункер моделі Цитадель, змонтований у Бородянці, має циліндричну конструкцію діаметром 2,4 метра, встановлену на глибині до п’яти метрів. Укриття розраховане на 48 людей і обладнане двома захищеними виходами, вентиляцією, автономними системами живлення, водопостачання та обігріву, а також санітарними вузлами”, – говориться в повідомленні.
За інформацією розробників, модульність конструкції дозволяє адаптувати подібні укриття для різних об’єктів: секції з’єднуються у блоки, а повний монтаж триває лише кілька днів. Укриття може використовуватися як тимчасове або довготривале рішення.
Коментуючи введення укриття в експлуатацію, операційний директор групи Метінвест Олександр Мироненко зауважив, що досвід компанії у виробництві підземних укриттів довів ефективність таких рішень у бойових умовах.
“Ми в Метінвесті маємо значний досвід виробництва й застосування сталевих підземних укриттів – “криївок” – для поясів оборони та операторів дронів, підземних шпиталів і командних пунктів. Вони вже довели свою ефективність у бойових умовах. Понад 800 таких бункерів вже встановлено в країні. Тепер ми масштабуємо ці рішення для захисту цивільних осіб. Це наша відповідальність як групи Метінвест і принципова позиція нашого акціонера, Ріната Ахметова. Вона є основою нашого бізнесу”, – зазначив він. -
Метінвест увійшов до топу найкращих роботодавців України за версією ЗМІ
Група Метінвест Ріната Ахметова була визнана одним із десяти найкращих роботодавців в Україні на 2025 рік за версією видання The Page. Цю новину оприлюднила пресслужба групи. Метінвест посів восьме місце завдяки своєму комплексному підходу до управління персоналом та програмам для ветеранів. Компанія створила систему реінтеграції для ветеранів, включаючи психологічну та фізичну реабілітацію, розширене медичне страхування, безкоштовне навчання та перекваліфікацію. Також Метінвест надає можливість здобути освіту в університеті Метінвест Політехніка на спеціальних умовах. У 2025 році бюджет на програми адаптації ветеранів складатиме $550 тисяч. Крім того, Метінвест є лідером серед приватних компаній за кількістю співробітників, які служать в Збройних Силах України. У рейтингу також увійшли інші компанії, такі як Kernel, Оператор газотранспортної системи України, Філіп Морріс в Україні, SoftServe, Intellias, Wargaming Kyiv, Дарниця, Roche Ukraine та Енергоатом.
-
У Метінвесті розповіли, чому український бізнес повертається з Європи
Український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність вища. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час GET Business Festival 2025 під егідою видання Delo у Києві, повідомила пресслужба компанії у четвер, 20 листопада.
За його словами, євроінтеграція відкриває для України не лише можливості, але і ризики.
“Європа не чекає нас з відкритими обіймами. Українська сталь, аграрка, логістика – все це конкуренція для європейських виробників”, – заявив він і назвав особливою загрозою впровадження Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який фактично може стати податком на український експорт.
Водночас Водовіз наголосив, що реальні можливості для бізнесу полягають у доступі до західного фінансування та створенні великих структурних проєктів, які стимулюватимуть економіку.
“Поки що з 8 млрд євро Ukraine Facility реально розподілено лише близько 100 млн євро. Це крапля в морі”, – зауважив він.
Також Водовіз повідомив, що український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність значно вища: “Вітряк у Європі приносить 5-7% рентабельності. А в Україні – 20-25%”.
Саме тому, на його переконання, для економічного прориву Україні потрібні масштабні проєкти, подібні до тих, що реалізують сусіди: “У Польщі будують аеропорт, який додає 3% до ВВП. У Румунії – модернізують порти, що дає плюс 2%. Україні бракує саме таких драйверів зростання”.
Водовіз запевнив, що Метінвест залишається орієнтованим на Україну: компанія переорієнтувала логістику з морських маршрутів на залізницю, розвиває партнерства в Європі та підтримує ЗСУ, на що вже спрямувала понад $400 млн.
“Ми маємо доводити, що український бізнес здатен не лише вистояти, а й рухати країну вперед”, – резюмував представник Метінвесту.
Як відомо, компанія Метінвест Ріната Ахметова увійшла до першої десятки рейтингу найбільших приватних платників податків України. Від початку війни вона перерахувала до бюджетів усіх рівнів вже понад 70 млрд гривень.
Також Метінвест входить до рейтингу найбільших інвесторів України: щороку компанія вкладає 12 млрд гривень в інвестиційні проекти. Крім того, від початку повномасштабного вторгнення компанія надала Україні 9,7 млрд гривень допомоги, з яких 5,2 млрд грн – на підтримку ЗСУ в межах ініціативи Сталевий фронт.