Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
“Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
“Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності.
Позначка: Металургія
-
У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва
-
Українські металурги розповіли про найбільші виклики для галузі
Гендиректор комбінату Каметсталь Олександр Третьяков висловив обурення через планове підвищення тарифів на залізничні перевезення та електроенергію, яке може серйозно пошкодити українську металургійну галузь. Він наголосив, що такі дії влади можуть позначитися на конкурентоспроможності підприємств, адже вже зараз тарифи Укрзалізниці вищі, ніж у сусідніх країнах. Третьяков закликав уряд виділити кошти на компенсацію пасажирського сегмента та уникнути втрат для промисловості. Він також попередив про загрозу демпінгу від інших країн та закликав до захисних заходів на внутрішньому ринку. У разі невжиття заходів українська металургія може втратити свої позиції як в Україні, так і на зовнішніх ринках.
-
У Метінвесті пояснили необхідність відтермінування європейського екомита
З впровадженням європейського вуглецевого мита СВАМ з січня 2026 року українські підприємства можуть стати менш конкурентоспроможними, оскільки імпортери можуть спробувати захопити внутрішній ринок. Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко на Форумі промисловців від Forbes Ukraine висловив занепокоєння щодо цього ризику. Він зазначив, що разом з урядом працюють над тим, щоб відтермінувати впровадження механізму CBAM для України, щоб мати можливість відновити виробництво після війни та відповідати екологічним стандартам ЄС. Також він попередив про ризики захоплення внутрішнього ринку імпортерами, зокрема з Туреччини, яка може затопити ринок українською продукцією, обмежуючи розвиток вітчизняних підприємств. Компанія наголошує на важливості спільної роботи з урядом для збереження галузі та її перспектив у майбутньому.
-
Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку
У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала збитків у розмірі $58 млн, що є значним відхиленням від попереднього року, коли компанія отримала прибуток у розмірі $179 млн. Виручка також зменшилася на 13% і склала $3,55 млрд. Головною причиною втрат стало припинення роботи вугільної групи компанії, що призвело до втрати власного коксівного вугілля та послаблення вертикальної інтеграції. Додатковий негативний вплив справили зупинка Інгулецького ГЗК та зниження світових цін на сталь і руду. Український сегмент компанії відчув найбільші втрати, знизивши продажі на 16% до $1,13 млрд. На зовнішніх ринках виручка також скоротилася, проте в Північній Америці відбулося збільшення через зростання експорту чавуну. Метінвест акцентує увагу на оптимізації витрат і скороченні боргу, проте визнає, що фінансова стійкість компанії перебуває під певним тиском. Капітальні інвестиції скоротилися, але компанія продовжує підтримувати виробництво та енергоефективні проєкти.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК. -
Металурги просять уряд відкласти впровадження вуглецевого мита в Україні
Операційний директор компанії “Метінвест” Олександр Мироненко вважає, що відтермінування введення європейського вуглецевого мита СВАМ є дуже важливою проблемою для української економіки. Він зазначив, що хоча компанія розуміє необхідність модернізації обладнання для переходу до зеленої металургії, умови, такі як війна, не дозволяють це зробити зараз. Мироненко висловив подяку уряду за включення до програми євроінтеграції пункту про відтермінування вимог CBAM для українських виробників. Він закликав відтермінувати ці вимоги на час воєнного стану плюс додатково 3-4 роки, щоб українські компанії мали можливість відновитися після війни і розпочати модернізацію. Мироненко також зазначив, що “зелена” модернізація активів компанії в Україні разом з партнерами оцінюється в близько $8 млрд.
-
У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій
Компанія Метінвест планує вкладати кошти в розвиток промислових підприємств в Україні, зокрема в Північний ГЗК та Каметсталь. Головний акцент наразі робиться на модернізацію Північного ГЗК, де будують установку для згущення відходів та розглядають проєкт по покращенню виробництва окатків для зеленої металургії в ЄС. Також увага фокусується на Каметсталі, де проведено капремонт доменної печі та відновили один з конвертерів. Метінвест також планує провести відновлення доменної печі на Каметсталі. Наразі на Запоріжсталі проводяться поточні ремонти, але після стабілізації ситуації в країні плануються ще більші інвестиції в відновлення інфраструктури. Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку та постачатиме сталь для АЕС у Великій Британії.
-
У Метінвесті розповіли, як готують фахівців для відбудови промисловості
Метінвест Політехніка, створена як корпоративний технічний університет, стала дієвим інструментом у боротьбі з кадровим голодом у групі Метінвест. Про це розповіла директорка з питань сталого розвитку компанії Тетяна Петрук на події Forbes University, повідомила преслужба Метінвесту у вівторок, 2 вересня.
За її словами, університет тісно інтегрований з виробничими процесами: студенти беруть участь у проєктах на підприємствах, проходять практику, а також мають доступ до міжнародних програм стажування.
“Уже запущено програми стажування в Болгарії, плануємо розширення у Великобританії. Університет підписав угоду з італійською компанією Danieli – світовим лідером у галузі сталеплавильного обладнання. Виш також має широку мережу партнерств з українськими та закордонними університетами”, – сказала Петрук.
Вон розповіла, що управління університетом відбувається через партнерство між бізнесом і освітою. Топменеджери компанії входять до наглядової ради, фахівці читають лекції та залучають студентів до дослідницької діяльності.
У пресслужбі зазначили, що сьогодні на підприємствах Метінвесту відкрито близько 4 тисяч вакансій. Їх планується заповнювати випускниками як Метінвест Політехніки, так і інших вишів.
“Це ключ до майбутньої відбудови країни, і протягом наступних п’яти років ми готові приймати всіх охочих працювати на наших підприємствах”, – резюмувала Петрук.
Раніше Метінвест увійшов до рейтингу найкращих роботодавців України – за ветеранську програму та програми перекваліфікації, які пропонує університет компанії Метінвест Політехніка.
Також у Метінвесті оцінили значення технічної освіти для України. У компанії вважають, що технічні спеціалісти – це питання національної безпеки нашої держави. -
Російські металурги звітують про мільярдні збитки – ЦПД
Російська металургія переживає найглибшу кризу з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зокрема у липні виробництво впало на 10,2% проти аналогічного періоду минулого року. Про це інформує Центр протидії дезінформації.
Згідно з даними Росстату, це найгірший показник щонайменше за 3,5 року.
Обвал зафіксовано на ключових підприємствах галузі.
Магнітогорський металургійний комбінат скоротив випуск сталі на 18%, Мечел зменшив продажі на 11%, Трубна металургійна компанія втратила до 22% продажів.
Загалом, російські підприємства звітують про мільярдні збитки.
“Причини падіння очевидні: санкції, втрата зовнішніх ринків, різке падіння внутрішнього попиту на метал у будівництві та машинобудуванні, а також жорстка політика Центробанку РФ, що стримує інвестиції”, – пояснили у ЦПД. -
У Метінвесті розповіли про будівництво на Північному ГЗК
У Кривому Розі на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) ведеться будівництво нового гідротехнічного об’єкту згущення відходів збагачення за кредит від німецького Deutsche Bank на суму 23,6 млн євро. Проєкт був розроблений у березні 2021 року, але через початок війни будівництво було тимчасово зупинено. У липні 2024 року компанія Метінвест вирішила відновити роботи. Наразі будівельники працюють над улаштуванням фундаменту та спорудами гідротехнічного об’єкту. Однак головною проблемою є брак кваліфікованих спеціалістів через їхню залученість до військових дій. Роботи планують завершити до кінця 2027 року, що відкриє нові можливості для підприємства, знизивши витрати та підвищивши рентабельність.