У 2025 році металургійні підприємства групи Метінвест запустили виробництво 11 нових видів продукції, з них три – на комбінаті Запоріжсталь. Це включає напівфабрикати, сортовий прокат, гарячекатаний рулонний та листовий прокат, а також холоднокатаний прокат. Чотири нові продукти випустили на Каметсталі, що включає безперервнолиту заготовку для трубного прокату та арматурну сталь для Польщі та Румунії. На Запоріжсталі почали виробництво нових типорозмірів гарячекатаного та холоднокатаного прокату за європейськими стандартами. Ці матеріали використовуються в будівництві та машинобудуванні. Метінвест підкреслює важливість розвитку нової продукції під час війни, як стратегічного кроку для збереження промислової спроможності та підготовки до післявоєнного відновлення економіки України. За останні десять років вони випустили 433 види нових продуктів.
Позначка: Металургія
-
У Метінвесті назвали умови відновлення економічної потужності України
Відродження української промисловості має стати одним із ключових пріоритетів державної політики, оскільки без потужної індустрії неможливі стале економічне зростання, відбудова та інтеграція до європейського ринку. Про це написав генеральний директор групи Метінвест Юрій Риженков у колонці для спецпроєкту NV та The Economist Світ попереду.
Він зазначив, що до війни гірничо-металургійний комплекс формував близько 10 % ВВП, зараз – майже 6 %. Одне робоче місце в металургії створює ще вісім у суміжних галузях.
“Яким би не був сценарій 2026 року, промисловість це опора, на якій тримаються податки, продукція з доданою вартістю, відбудова та місце України на європейському ринку. Тому індустріальна політика вже зараз має бути в центрі уваги, стати предметом щоденної праці, яка об’єднає приватний бізнес і державу. Інакше, навіть завершивши війну, ми не зможемо відродити індустріальну міць нашої держави”, – заявив Риженков.
За його словами, повномасштабна війна стала для Метінвесту періодом втрати активів і боротьби за виживання: компанія втратила підприємства в Маріуполі та Авдіївці й була змушена зупинити роботу активів у Покровську. Але їй вдалося зберегти статус найбільшого промислового гравця країни та одного з ключових донорів Сил оборони.
Серед ключових умов для відновлення промисловості Риженков назвав доступ бізнесу до фінансування і ринків збуту, насамперед європейського, а також ефективний державний захист національного виробника. Зокрема, йдеться про усунення можливостей для постачання російської сталі на ринок ЄС.
Окремо він наголосив, що євроінтеграція відкриває для України нові можливості, зокрема в контексті “зеленого” переходу Європи. За його словами, вітчизняна переробна промисловість може стати важливою складовою цього процесу, а Метінвест готовий відігравати роль мосту між українською та європейською металургією.
“Визнавши значущість власного виробництва, держава зможе відродити промисловість. І, можливо, темою наступного спецвипуску Світ попереду буде не всесвітня мілітаризація, а позитивний ланцюговий ефект від індустріального відновлення України”, – резюмував Риженков. -
Програму Метінвесту із залучення молоді визнали найкращою в Україні
Компанія Метінвест отримала національну премію HR Brand Україна за проект Steel Force, який спрямований на привертання та повернення молодих українців до роботи в Україні. Окремою номінацією стала програма розвитку міжкультурних навичок, яка також була відзначена. Програма стажування Steel Force була запущена для українських студентів, що навчаються у Великій Британії, з метою надання їм можливостей для кар’єрного зростання в міжнародній компанії та підтримки розвитку України. Понад 20 студентів взяли участь у стажуванні на підприємствах Метінвесту в Україні та за кордоном, отримуючи індивідуальні програми та підтримку від досвідчених працівників компанії. В рамках премії HR Brand Україна, у якій взяли участь 50 компаній, було представлено понад 70 HR-проєктів у 15 різних номінаціях, що спрямовані на збереження та розвиток людського потенціалу.
-
Запоріжсталь призупинила виробництво через атаку Росії
Металургійний комбінат Запоріжсталь зупинив всі виробничі процеси після масованої атаки російських дронів на Запорізьку область. Про це повідомила пресслужба підприємтва у четвер, 8 січня.
“Команда підприємства оперативно та злагоджено відреагувала на позаштатну ситуацію, впровадивши антикризові заходи для безпечної зупинки обладнання. Чіткі та вивірені дії персоналу, а також координація з енергетичними службами області відповідно до напрацьованих безпекових протоколів дозволили уникнути техногенних аварій унаслідок раптового знеструмлення”, – йдеться у повідомленні.
Наразі працівники комбінату зосереджені на стабілізації внутрішньої енергомережі. В умовах обмеженого енергопостачання на основних агрегатах виконуються регламентні роботи для підготовки до поетапного та безпечного відновлення виробництва, яке стане можливим лише після повного відновлення зовнішнього електропостачання.
У преслужбі нагадали, що наприкінці грудня Запоріжсталь вже переживала знеструмлення через російську атаку: тоді теж відбулася вимушена аварійна зупинка виробництва та перехід підприємства на альтернативні джерела живлення. Це дозволило безпечно зупинити виробничі процеси, уникнути техногенної аварії та мінімізувати вплив на довкілля. -
Метінвест планує використовувати в металургії військовий брухт
Компанія Метінвест планує збільшити виробництво сталі у 2026 році, розглядаючи воєнний металобрухт як важливе джерело сировини. Проте вони придбають його лише за умови повної безпеки та дотримання вимог охорони праці. Наразі в Україні спостерігається дефіцит брухту, оскільки під час війни багато територій, де колись збирали металобрухт, зазнали знищень або перебувають під обстрілами. Метінвест розглядає воєнний брухт як перспективний сегмент, бо його використання у виробництві сталі постійно зростає. Крім того, компанія розглядає можливість введення нових технологій для виплавки сталі, що також збільшить потребу у металобрухті.
-
Польща стала ключовим постачальником коксу в Україну – ЗМІ
У січні-листопаді 2025 року металургійні підприємства України збільшили імпорт коксу та напівкоксу на 3,2% у порівнянні з попереднім роком, до 642,8 тис. тонн. Польща постачила майже увесь цей обсяг – 94%. За цей період також імпортували 27,67 тис. тонн коксу з Індонезії та 13,06 тис. тонн з Чехії. Видобуток коксівного вугілля в Україні зменшився на 74%, а виробництво коксу – майже на 85% у період з 2013 по 2024 роки. Це сталося через те, що багато шахт і коксохімічних підприємств залишилися на неконтрольованих територіях – 64% від загальної кількості. Для підтримки поточного рівня виробництва сталі та чавуну, Україні потрібно близько 3,2 млн тонн коксу на рік.
-
Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест
Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) у ЄС може стати одним із найсерйозніших ударів по українській промисловості у 2026 році. Про це заявив керівник Проєктного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції Україна та світ попереду 2026, організованої NV та The Economist у Києві.
За його словами, Метінвест, який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни та щороку вкладав 1 млрд доларів у модернізацію виробництва, сьогодні працює в режимі виживання. Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а кількість працівників скоротилася з 120 тисяч до 50 тисяч. Через лави ЗСУ пройшли понад 11 тисяч співробітників групи.
На цьому тлі ключову загрозу для експорту та економіки становить екологічне мито СВАМ, яке має запрацювати для України вже з 2026 року. Цей механізм зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів. Для української металургії це означає додаткові витрати у розмірі 50-100 євро на кожну тонну сталі – тобто, фактично втрату конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.
Водовіз наголосив, що без змін підходів ЄС СВАМ може призвести до різкого падіння експорту, зупинки виробництв і втрати робочих місць у секторі, який забезпечує критично важливі валютні надходження та до 10% ВВП країни. Частина металургійних підприємств працює за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них критичним.
Наразі Метінвест вивчає можливість інвестування у виробництво HBI – низьковуглецевого продукту, який може мати попит у Євросоюзі. Однак такі проєкти потребують мільярдних вкладень і гарантій безпеки. Ситуацію додатково ускладнює кадрова криза.
Крім того, гострим залишається питання енергостійкості: обстріли енергетичної інфраструктури регулярно призводять до зупинки комбінатів і багатомільйонних збитків. Метінвест розвиває власну генерацію – сонячні та вітрові проєкти, резервні системи й локальні енергетичні рішення.
Як відомо, Єврокомісія не передбачила виняток для України у СВАМ, хоча країна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і вони забезпечують близько 2% українського ВВП. 81% українського експорту сталі йде саме до ЄС.
Нагадаємо, раніше бізнес закликав владу до переговорів з Європою щодо вуглецевого мита.
-
ЗМІ оцінили річний внесок металургії у ВВП України
Українська важка промисловість, хоча зазнала великих втрат через війну, все ще відіграє важливу роль у національній економіці. Навіть при труднощах, таких як зростання цін на енергію та складнощі у виробництві, цей сектор внесок становить значну частку у валовий внутрішній продукт України. Навіть у воєнний час інвестиції у важку промисловість досягли понад 650 млн доларів, що є важливим для країни. Україна залишається важливим гравцем на світовому ринку сировини, експортуючи значні обсяги залізної руди та чавуну. Галузь працює у збиток, але важлива для утримання робочих місць, оскільки кожне робоче місце у металургії сприяє створенню 4-5 робочих місць у суміжних галузях.
-
Дрони атакували меткомбінат на Луганщині – ЗМІ
Безпілотники атакували Алчевський металургійний комбінат у тимчасово окупованому Алчевську на Луганщині в п’ятницю, 5 грудня. Про це повідомили російські Telegram-канали, посилаючись на інформацію місцевих пабліків.
У соцмережах з’явилися відео прильотів безпілотників по окупованому місту.
Автор одного з них каже, що, ймовірно, один з дронів влучив у “кисневий” – скоріш за все, мовиться про кисневий цех Алчевського металургійного комбінату.
В Мережі також оприлюднили фото решток дрона.
Згодом було підтверджено удар по промзоні, але потерпілих нібито нема.
Окупаційна “влада” й досі не прокоментувала цю атаку безпілотників.
Увага! На відео чути російську обсценну лексику, 18+Безпілотники атакували Алчевський металургійний комбінат pic.twitter.com/Ye4fU415ca— Максим (@lipcansmaks1) December 5, 2025
Безпілотники атакували Алчевський металургійний комбінат pic.twitter.com/0nvv1Aghph— Максим (@lipcansmaks1) December 5, 2025
-
Метінвест оголосив про створення нової компанії
Група Метінвест створила нову компанію Метінвест Машинері, об’єднавши всі свої сервісні активи. У новій компанії об’єднали виробничі потужності та експертизу заводів у Запоріжжі, Кривому Розі та Кам’янському. Метінвест Машинері спеціалізується на ремонті обладнання, виготовленні запчастин і металоконструкцій, механообробці та сервісному супроводі для металургійних, коксохімічних і гірничовидобувних підприємств. Це рішення було прийнято в рамках стратегії підвищення ефективності активів групи. Основою нової структури став Запорізький ливарно-механічний завод, який об’єднався з Криворізьким ремонтно-механічним заводом. Зазначено, що всі робочі місця для трьох тисяч людей у галузі залишаються незмінними.