У Литві пізно увечері у суботу, 4 жовтня, тимчасово припинив роботу аеропорт Вільнюса через повітряні кулі. Усі рейси спрямували до інших аеропортів. Про це повідомило видання LRT.lt і сервіс Flightradar24.
За словами керівника Національного центру управління кризами (NKVC) Вільмантаса Віткаускаса, літальні об’єкти спостерігалися в районі міста Балтої-Воке. Він зазначив, що перебої в авіасполученні можуть тривати кілька годин.
Представниця державного підприємства Литовські аеропорти (LTOU) зазначила, що рейси наразі перенаправляють до аеропортів Каунаса та Риги.
За даними сайту Flightradar24.com, один рейс із Туреччини було скеровано до Гданського аеропорту. Вільнюський аеропорт наразі з’ясовує причини збоїв, однак припускається, що поблизу летовища могла літати повітряна куля.
Як відомо, 19 вересня російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії і перебували у ньому близько 12 хвилин.
Після цього Туреччина, як член НАТО, направила до Литви літак далекого радіолокаційного виявлення AWACS.
Позначка: Литва
-
У Вільнюсі аеропорт припинив роботу через повітряні кулі
-
Не зміг відповісти, чий Крим – глава Мінкульту Литви подав у відставку
Міністр культури Литви Ігнотас Адомавічюс подав у відставку після заклику прем’єр-міністерки Інги Ругінене через зовнішній тиск, який, за його словами, створює загрозу для його родини. Він прийняв це рішення після того, як не зміг чітко відповісти на запитання про Україну та Крим в інтерв’ю. Адомавічюс вказав на посилення тиску на нього та його сім’ю, що призвело до цього рішення. Йому дякують за роботу, але він вважає, що це краще для безпеки його сім’ї та співтовариства. Соціал-демократична партія Литви скликала раду для обговорення питання про нового міністра культури після відставки Адомавічюса. Відомо, що його кандидатура була спротивом серед культурної спільноти через його відсутність досвіду у цій галузі. Також, прем’єр-міністр Литви Гінтаутас Палуцкас раніше також оголосив про свою відставку.
-
Підпал IKEA у Вільнюсі: українцю загрожує чотири роки тюрми
Українця Данила Бардадима обвинувачують у підпалі магазину IKEA в литовській столиці Вільнюсі минулого року. Прокуратура вимагає для нього чотири роки ув’язнення. Він звинувачується у теракті, незаконному зберіганні вибухівки, терористичній підготовці та поїздці з терористичною метою. Максимальне покарання – 10 років тюрми. Вирок оголосять пізніше цього року.
-
Там, де лікування стає життям: партнерство України та Литви
Україна має понад 936 тисяч ветеранів, що становить 3% дорослого населення. Багатьом з них потрібна підтримка, але лише 366 тисяч отримали реабілітацію до кінця 2024 року, хоча потреба була більшою. Україні бракувало ліжок, а ВОЗ попереджала про зростання потреб у травматології та реабілітації. Литва активно допомагає Україні, модернізуючи центри реабілітації та готуючи фахівців. Наприкінці 2025 року вже понад 144 тисяч пацієнтів отримали допомогу, зокрема у стаціонарах.
Одна з історій розповідає про Ярослава, який отримав важке поранення хребта під час служби. Лише завдяки програмі реабілітації у Литві він зміг почати відновлення та повертатися до нормального життя. Його дружина також отримала підтримку та навчилася доглядати за ним.
Литва запустила програму реабілітації та реінтеграції поранених війною в Україні, спрямовану на покращення реабілітаційних можливостей у країні. Програма надає методики, стандарти та навчання спеціалістів для підтримки українців у відновленні після травм. Також надається підтримка сімей, щоб люди після лікування могли повертатися до повноцінного життя з підтримкою громади та держави.
-
В Литві спростили для армії процес збиття дронів РФ
Литовський парламент ухвалив законопроекти, що дозволять армії країни більш ефективно боротися з дронами, які становлять загрозу. Зміни в законодавстві передбачають, що військові зможуть вживати заходи проти безпілотників у заборонених зонах, якщо вони порушують встановлені правила. Ці поправки були ухвалені у зв’язку зі зростанням загрози з боку дронів, зокрема після інциденту з російськими дронами, які вторглися на територію Литви. Міністерство оборони країни вважає, що ці зміни дозволять армії швидше та ефективніше реагувати на подібні загрози, але використовуватимуть силу лише у випадках абсолютної військової необхідності для захисту людей і майна.
-
Трамп скоротить поміч трьом членам НАТО – ЗМІ
США вирішили припинити надання безпекової допомоги Латвії, Литві та Естонії, що є членами НАТО та межують з Росією. Це рішення може збільшити агресивність Росії, оскільки недавно російські винищувачі вторглися в повітряний простір Естонії. Президент США вважає, що Європа сама фінансує російську воєнну машину через закупівлю російської нафти. Це рішення Трампа може підштовхнути Путіна до більш агресивних дій. Європейські країни, які купують російську нафту, хочуть швидко завершити війну в Україні, проте США вважають, що Європа повинна сама вирішувати цю проблему.
-
Литва планує досягнути показника в 1 млрд євро допомоги Україні
Глава МЗС Литви Кястутіс Будріс заявив, що цьогоріч допомога Литви Україні складе 1 млрд євро. Він наголосив на підтримці в галузі оборони та безпеки, а також на проєктах реконструкції та гуманітарній допомозі. Крім того, під час візиту в Київ він відкриє Офіс центрального агентства з управління проєктами для збільшення присутності Литви в Україні та підтримки розвитку країни. Також зазначено, що ця установа сприятиме Україні у вступі до Європейського Союзу.
-
Литовці зібрали 1 млн євро на дрони для України
У литовській кампанії Dronatonas організація Blue/Yellow зібрала 1 мільйон євро на закупівлю дронів для України. Ці кошти будуть використані на покупку та доставку різних типів дронів для військових. Директорка Blue/Yellow Лаура Паукште зазначила, що кожен дрон, який придбається, не лише забезпечить безпеку українським військовим, а й позитивно вплине на безпеку Литви та Європи. За два місяці кампанії долучилися тисячі людей та компаній, які підтримали ініціативу. Всього від початку вторгнення у Литві було придбано понад 5000 дронів та аксесуарів для України. Литовці пожертвували Україні через організацію понад 100 мільйонів євро з 2014 року.
-
База НАТО? Що Росія хотіла атакувати в Польщі
Остання масова повітряна атака Росії стала важливою подією у війні Москви проти України після оголошення Польщею закриття своїх аеропортів та збиття російських безпілотників у своєму повітряному просторі. Російські дрони направлялися, ймовірно, до військово-логістичного центру Жешув, через який проходить допомога Україні від зовнішнього світу. Деякі з дронів пролетіли таку відстань, що вказує на їхню мету атакувати саме Жешув. Також зазначається, що під час атаки дронів Росії було зафіксовано їх у повітряному просторі Литви, що стало безпрецедентним випадком для НАТО. Журналісти вважають, що ця атака була запланованою для перевірки реакції та засобів боротьби з безпілотниками. Український президент Володимир Зеленський наголосив, що ця атака була підготовлена заздалегідь, але в НАТО не розглядають версію прямого нападу, оскільки серед уламків дронів не було знайдено вибухових речовин.
-
Лукашенко звільнив понад 50 політв’язнів
Президент Литви Гітанас Науседа оголосив, що режим Александра Лукашенка в Білорусі звільнив 52 політичних в’язнів, які успішно перетнули кордон і тепер знаходяться у Литві. Серед них є шестеро громадян Литви. Науседа подякував президенту США Дональду Трампу за допомогу у цій справі, але зауважив, що в білоруських в’язницях все ще залишається понад 1000 політичних в’язнів, і ця боротьба за їхню свободу має продовжуватися.