Позначка: Литва

  • У Литві запевнили, що Балтійські країни ніколи не визнають анексію Криму

    У Литві запевнили, що Балтійські країни ніколи не визнають анексію Криму

    У п’ятницю, 30 травня, литовський депутат Емануеліс Зінгеріс на міжнародному безпековому форумі в Одесі заявив, що країни Балтії ніколи не визнають захоплення Росією Криму. Він наголосив, що навіть якщо США вимагатимуть визнання окупації, країни Балтії не погодяться, оскільки це стосується їх власної безпеки. Зінгеріс також зазначив, що країни Балтії були під російською окупацією протягом 50 років, і Захід ніколи не визнавав цю окупацію. Він закликав європейські країни відкривати пам’ятні місця, як символ боротьби за свободу, наприклад, площу Київської битви. Зінгеріс також наголосив на тому, що Крим є невід’ємною частиною України, незважаючи на окупацію росіянами.

  • Литва готує інструкторів громадянського спротиву

    Литва готує інструкторів громадянського спротиву

    У Литві понад 30 досвідчених освітян пройшли навчання з громадянського спротиву, першої допомоги та дій у надзвичайних ситуаціях. Вони будуть навчати ці навички громадян під час спеціальних тренінгів. Інструкторські сили, які створюються, є важливим елементом для посилення стійкості суспільства. Ці освітяни зможуть допомогти об’єднати громадян для дій у екстремальних ситуаціях. Планується проведення додаткових курсів для вчителів та іншого шкільного персоналу, щоб підвищити готовність суспільства до реагування на різноманітні загрози.

  • Литва вимагає €200 млн компенсації від Білорусі за міграційну кризу

    Литва вимагає €200 млн компенсації від Білорусі за міграційну кризу

    Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі через міграційну кризу, яку спричинив режим Олександра Лукашенка. Країна вимагає понад 200 мільйонів євро компенсації за витрати на будівництво бар’єру на кордоні та інші заходи, які довелося вжити через дії білоруського уряду. Польща може також приєднатися до цього позову. Білорусь збільшила кількість авіарейсів, що перевозили мігрантів з країн Близького Сходу, та організовувала їхнє в’їзд. Литва відповіла на цю кризу, повертаючи нелегальних мігрантів назад до Білорусі. Дев’ять країн ЄС закликали переосмислити тлумачення прав людини в контексті міграції, щоб дати можливість ефективно реагувати на такі ситуації.

  • Мерц прибув до Литви на інавгурацію німецької бригади

    Мерц прибув до Литви на інавгурацію німецької бригади

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 22 травня прибув до Президентського палацу у Вільнюсі, де його прийняв президент країни Гітанас Науседа напередодні офіційної інавгурації німецької 45-ї бронетанкової бригади Lietuva. Про це повідомляє Delfi.
    “Сьогодні я відвідую солдатів нашої бригади Бундесверу в Литві. Безпека наших балтійських союзників – це також і наша безпека. Саме тому ми і інші члени Альянсу вирішили посилити східний фланг НАТО”, – зазначив бундесканцлер в соцмережі Х.
    Як відомо, 45-та бронетанкова бригада Lietuva – одна з дев’яти бригад Бундесвера, але єдина, що буде постійно дислокуватися за кордонами ФРН. Бригада буде мати на озброєнні танки Leopard 2 A8, особовий склад має становити 4 800 військовослужбовців та 200 цивільних службовців.

  • “Стримування РФ”: Німеччина наростить число танкової бригади в Литві

    “Стримування РФ”: Німеччина наростить число танкової бригади в Литві

    Німеччина нарощує чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві для зміцнення східного флангу НАТО. Німеччина має намір завершити формування бригади до кінця 2027 року, в якій буде служити до 5000 військовослужбовців. Нині на місці перебуває близько 400 німецьких солдатів. Про це повідомляє агентство новин Bloomberg.
    Канцлер Фрідріх Мерц і міністр оборони Борис Пісторіус візьмуть участь у першій церемонії шикування 45 танкової бригади в центрі литовської столиці Вільнюса в четвер, 22 травня.
    Рішення про розгортання цілої бригади в Литві ухвалили в межах оновлення оборонної структури НАТО після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Його ухвалили після місяців тиску з боку Литви, що затиснута між російським ексклавом Калінінградом і союзником Кремля Білоруссю.
    США за президента Дональда Трампа США планують скоротити свої зобов’язання щодо безпеки в Європі, тому Німеччина пообіцяла відігравати більшу роль в обороні континенту.
    Проте чи зможе Берлін розгорнути повноцінну бригаду до кінця 2027 року, частково залежить від того, як швидко литовська влада зможе розширити інфраструктуру і житло для 3000 солдатів.
    Іще однією перешкодою є боротьба Німеччини за залучення більшої кількості молодих людей до військової служби. Недавно Берлін ухвалив закон про поліпшення оплати і умов праці для солдатів, дислокованих за кордоном, зокрема в Литві.
    Розширення військової присутності Німеччини в країнах Балтії також відкрило інвестиційні можливості для оборонного гіганта Rheinmetall. Торік концерн підписав угоду з литовським урядом про будівництво в країні заводу з виробництва боєприпасів.
    Як ми вже писали, шістнадцять країн-членів Європейського Союзу подали запит про виняток із фіскальних правил ЄС, який дозволить їм проводити оборонні інвестиції понад ліміти бюджетних витрат.
    Німеччина збільшує кількість військових у Литві – Пісторіус

  • Литва вимагає компенсації від Білорусі за міграційну кризу

    Литва вимагає компенсації від Білорусі за міграційну кризу

    Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі. Країна звинувачує режим Олександра Лукашенка у спеціальному створенні міграційної кризи, яка порушує міжнародне право. Литва стверджує, що з 2021 року вона стала свідком надзвичайного зростання нелегальних мігрантів з Білорусі, яке, за доказами, було організовано білоруським режимом. Міністерство закордонних справ Литви вимагає відшкодування збитків та гарантій, що подібні порушення не повторяться. Від початку кризи до Литви не впустили 23,6 тисяч нелегальних мігрантів. Міністр юстиції Литви назвав позов історичним кроком та показником лідерства країни в захисті інтересів ЄС.

  • Сейм Литви не визнає захоплені РФ території України російськими

    Сейм Литви не визнає захоплені РФ території України російськими

    Сейм Литви проголосував за резолюцію, в якій висловив свою несхвалення територій України, які були захоплені Росією. У резолюції зазначено, що Україна є суверенною державою і має право на власну безпеку та територіальну цілісність. Сейм закликав інші країни прийняти аналогічні рішення для підтримки України та запобігання визнанню анексії її територій Росією.

  • Литва не пропустила через кордон понад 30 мігрантів з Білорусі

    Литва не пропустила через кордон понад 30 мігрантів з Білорусі

    Литовські прикордонники затримали понад 30 нелегальних мігрантів на кордоні з Білоруссю. Дві групи, одна з 10 людей і інша з 11, намагалися перетнути кордон вночі. Усі затримані мігранти були громадянами Афганістану та Пакистану. Ще 10 людей були затримані вранці наступного дня. З початку року вже не пропустили 628 нелегальних мігрантів в Литву. Торік зафіксували понад 1000 спроб незаконного перетину кордону з Білорусі. Литва планує зміцнити кордон з Росією та Білоруссю, а Польща розмістити протипіхотні міни на своїх кордонах з цими країнами.

  • Литва планує виробляти морські дрони, половину з яких передаватиме Україні

    Литва планує виробляти морські дрони, половину з яких передаватиме Україні

    Литва розглядає можливість виробництва морських дронів за схемою “1+1” – один для себе і один для України. Голова Міністерства оборони Литви Довілє Шакалієне висловила зацікавленість українськими ударними надводними дронами та іншим озброєнням. Вона назвала український ударний дрон Magura чудовим військовим виробом. Литва також розглядає можливість спільного виробництва окремих видів озброєння з Україною за принципом “1+1”, де вони оплачують виробництво двох одиниць зброї, одна з яких передається Україні, а інша залишається в Литві.

  • Три країни не пускають літаки Фіцо та Вучича в Росію

    Три країни не пускають літаки Фіцо та Вучича в Росію

    Литва та Латвія відмовили літаку з президентом Сербії проліт через їхню територію до Москви. Причиною цього стала “технічна та дипломатична чутливість” у Вільнюсі та “політична чутливість мети польоту” у Ризі. Таке рішення схоже на те, яке раніше прийняли Польща та Литва щодо прем’єр-міністра Словаччини.