Сполучені Штати Америки і їхні союзники проводять рекордні навчання в Австралії, готуючись до можливої війни з Китаєм, але без чітких гарантій захисту Тайваню. Про це повідомляє Reuters.
В липні в Австралії стартували найбільші в історії країни спільні військові навчання Talisman Sabre. Участь у них беруть 35 тисяч військових із 19 країн.
За словами генерал-лейтенанта армії США Джоела Воуелла, мета навчань – підготуватися до можливих криз у Тихоокеанському регіоні та стримати потенційні дії Китаю, зокрема щодо Тайваню.
США не мають юридичних зобов’язань захищати Тайвань у разі нападу як і Австралія, Японія чи Філіппіни. Попри тиск з боку Вашингтона, жодна з цих країн не воліє прямо обіцяти участь у конфлікті з Китаєм. Японський прем’єр-міністр навіть проігнорував саміт НАТО, щоб уникнути тиску.
Тайвань, розуміючи ризики, підвищує оборонний бюджет до 2,5% ВВП. США вже попередили Тайбей, що не підтримуватимуть його, якщо він сам не буде серйозно готуватися до захисту.
Міністр оборони США Піт Геґсет заявив, що загроза вторгнення Китаю на Тайвань – “неминуча”. Пекін розглядає захоплення острова як ключ до домінування в регіоні.
Японія, Австралія та Філіппіни погоджуються з цим і вже давно обговорюють між собою можливі дії у разі конфлікту. Але прихід до влади Дональда Трампа посилив їхню невпевненість. Адміністрація США дистанціюється від допомоги Україні, що викликає побоювання, ніби союзники в Азії також можуть залишитись без підтримки у критичний момент. Геґсет і його команда намагаються заспокоїти партнерів.
Паралельно Тайвань провів найбільші у своїй історії військові навчання, на які прибула рекордна за всю історію американська військова делегація. Також тайванців запросили на спільні маневри з США, Японією та Філіппінами на островах поблизу потенційної зони бойових дій.
В самих США тривають дебати: чи не провокує Вашингтон загострення, посилюючи військову присутність. Частина експертів пропонує вивести війська з Тайваню, Кореї та Японії, але інші вважають це сигналом слабкості, що може спровокувати Пекін на вторгнення.
Своєю чергою Китай нарощує впевненість – недавно провів великі морські навчання у західній частині Тихого океану. Пентагон поки що налаштований діяти активніше. Але поки ситуація лише загострюється.
Як ми вже писали, 20 травня армія Китаю відпрацювала висадку десанту з моря в районі Тайванської протоки. У ході навчань задіяли плаваючі БМП ZBD-2000, які здатні розганятись до 40 км/год у морі.
Тайвань зімітує вторгнення з боку Китаю
Позначка: Китай
-
США та союзники готуються до війни Китаю з Тайванем
-
Китай завершує випробування надшвидкісного потяга
Китай готується вивести на маршрути нове покоління надшвидкісного потяга – CR450, який здатен рухатися зі швидкістю до 400 км/год. Як повідомляє South China Morning Post, наразі машина проходить фінальні випробування перед запуском у комерційне використання.
Довгий час позначка у 350 км/год залишалася межею для поїздів через стрімке зростання опору повітря. За словами дослідника проекту Шао Цзюня, збільшення швидкості на 50 км/год викликає підвищення опору на 30%, причому 95% цього опору створює саме повітря.
Щоб подолати бар’єр, інженери переосмислили аеродинаміку поїзда, надихаючись формами швидколетючих птахів. Нова обтічна форма головної частини зменшила опір на 2,6%. Додаткову економію забезпечило вдосконалення нижньої частини кузова: завдяки спеціальній систему обшивки для покриття відкритих частин візка аеродинамічний опір всього знизився на 22%.
Незважаючи на підвищену швидкість, енергоспоживання CR450 залишилось на рівні нинішнього поїзда Fuxing CR400, який їздить зі швидкістю до 350 км/год. Тобто новинка є не лише швидшою, але й енергоефективною.
Окремим викликом на такій швидкості стало гальмування – щоб зупинити CR450 з 400 км/год до повної зупинки на відстані 6,5 км, було створено новий термостійкий гальмівний матеріал. Його розробка та тестування тривали понад рік.
Очікується, що запуск потяга у регулярну експлуатацію відбудеться вже найближчим часом. -
Захід посилює тиск на Китай, аби він менше допомагав РФ у війні
Президент США Дональд Трамп посилює тиск на Китай, намагаючись перекрити обхідні шляхи експорту через треті країни. Своєю чергою глава Єврокомісії Урсула Фон дер Ляєн пригрозила Китаю, що у випадку посилення військової допомоги Росії він може забути про європейський ринок. Як вплине тиск Заходу на Китай та його позицію щодо російсько-української війни? Нова стратегія Трампа Президент США Дональд Трамп вирішив застосувати нову стратегію щодо Китаю. Він підвищує тарифи та посилює вимоги до ланцюгів постачання. Про це повідомляє Bloomberg.
Наразі США надсилають попередження низці держав із вимогою укласти двосторонні торговельні угоди до 1 серпня.
Інакше Вашингтон погрожує новими тарифами – на товари, що постачаються через треті країни. Зокрема, під приціл потрапляє Мексика, В’єтнам і навіть ЄС, який Китай використовує, як логістичний хаб для реекспорту.
Вашингтон вже включає вимоги до безпеки ланцюгів постачання у свої торгові угоди.
На думку аналітиків Bloombergце може поставити під загрозу 70% китайського експорту до США і завдати удару по економіці КНР. А саме може вдарити по 2,1% ВВП КНР.
Не секрет, що Пекін дедалі активніше використовує країни на кшталт В’єтнаму, Мексики та навіть ЄС для постачання товарів у США, минаючи прямі торгові бар’єри. Але США хочуть ці маневри перекрити.
Якщо у 2017 р. частка Китаю в загальному обсязі продукції з доданою вартістю, що надходить до США через треті країни, становила 14%, то у 2023 р. вона зросла до 22%.
Удар буде відчутнішим, якщо партнери почнуть уникати співпраці з китайськими компаніями через нові правила.
Водночас у Bloomberg зазначають, що поки незрозуміло, наскільки ефективно США зможуть контролювати ці обмеження. Сигнал Трампа Китаю Підвищення тарифів та посилення вимог до ланцюгів постачання – це сигнал Трампа Китаю про необхідність згортати підтримку війни РФ в Україні.
Китай вже прямим текстом попередили про можливі наслідки продовження нинішньої політики.
Так, посол США в НАТО Метью Вітакер заявив, що Китай повинен припинити “субсидування війни” в Україні через підтримку російського режиму та російських військових зусиль. В іншому випадку він зіткнеться з санкціями від президента США у вигляді вторинних тарифів
Тим часом Китай, додав посол США, вважає, що веде “веде опосередковану війну через Росію”. А деякі заяви китайського уряду свідчать, що Китай бажає втягування США та союзників у війну в Україні. “Ми бачимо в деяких заявах китайського уряду, що вони хочуть зайняти СШАта наших союзників цією війною, щоб ми не могли зосередитися на інших наших стратегічних викликах. Я вважаю, що Китай прорахувався. Я думаю, що їх потрібно дорікнути за те, що вони субсидують ці вбивства, які відбуваються на полях битв в Україні”,- зазначив він. ЄС пригрозив Китаю ЄС теж планує посилити тиск на Китай через допомогу РФ у війні з Україною. “Ми розраховуємо на те, що Китай не надаватиме Росії жодного військового обладнання, прямо чи опосередковано, оскільки всі ми знаємо, що озброєння агресора суперечитиме міжнародному праву.Це справді суттєво зашкодить відносинам між ЄС та Китаєм”, – сказала голова Єврокомісії Урсули Фон дер Ляєн. За її словами, те, як Китай надалі взаємодіятиме з війною Путіна, буде визначальним для майбутніх відносин між ЄС і Китаєм.
Це натяк на те, що у випадку військової допомоги Росії Китай може забути про європейський ринок. “Якщо порівнювати військову допомогу Росії та європейський ринок – це навіть не співмірно з точки зору китайських інтересів”, – розповів BBC директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь. До речі ЄС вперше в санкційній політиці ввів прямі обмеження щодо китайських банків.
Під санкції потрапили два китайські регіональні банки – Suifenhe Rural Commercial та Heihe Rural Commercial. Обидва розташовані поблизу кордону Китаю та Росії.
При цьому Китай активно лобіював виключення банків з санкційного пакета, погрожуючи реакцією та напряму вимагаючи від ЄС не вводити санкції проти китайських фінансових установ.
Але ЄС проігнорував китайські попередження та погрози та додав банки до “чорного списку”. Три варіанти поведінки Китаю Наразі є три варіанти того, як поводитиметься Китай у війні між РФ та Україноюнадалі. Перший – піде на ескалацію та почне активніше допомагати РФ. Другий – залишить все, як є. Третій – зменшить підтримку РФ. Саме від того, чи буде Захід рішучим у плані посилення економічного тиску на Піднебесну залежить те, який варіант обере Китай.
У липні китайські медіа процитували слова голови МЗС Китаю Ван Ї про те, що Пекін не хотів би поразки Росії. “Ван Ї заявив головному дипломату ЄС, що Пекін не хоче програшу Росії в Україні, оскільки побоюється, що після цього США зосередять усю свою увагу на Китаї”, – написала гонконзька газета South China Morning Post. За словами Самуся, мотивація Китаю – глобальне лідерство через власний прогрес та зменшення ролі США. Російсько-українська війна китайцями розглядається тільки в цьому контексті – послаблює чи посилює вона США. А Росія використовується як військовий проксі.
У розмові з BBC Україна керівник безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Павло Лакійчук сказав, що пряма участь китайців у війні з Україною дасть потужну перевагу Росії. Китайці за останні кілька десятиліть дуже розвинули сухопутні війська, як і військово-морські та військово-повітряні сили.
Водночас більшість оглядачів вважають, що Китай не готовий до ескалації і найбільш вірогідним є сценарій збереження статус-кво.
Адже Китай вважається найбільшим бенефіціаром російсько-української війни в її нинішньому форматі. Китайці не беруть прямої участі у війні і великих економічних втрат від неї поки що не зазнають. Натомість отримують дешеві ресурси від Росії, яка стає все більш залежною, та мають додатковий геополітичний важіль впливу у стосунках з США та ЄС.
Водночас, якщо Захід посилить економічний тиск на Китай, то він може змусити РФ піти на згортання бойових дій РФ в Україні.
Посприяти цьому можуть два фактори. По-перше, позиція ЄС, з яким Китай прагне налагодити економічну співпрацю в умовах тарифної війни Трампа.
За словами Самуся, Європа для Китаю є одним з основних перспективних ринків, ареал майбутнього технологічного та економічного розвитку. Не тільки продавати щось, а отримати доступ до європейських технологій та інвестицій.
Другий фактор, це ультимативні “50 днів” Трампа щодо вторинних санкцій для країн, які щось купують у Росії. Теоретично це дуже серйозна економічна загроза для Китаю, Індії, Бразилії, Туреччини та інших торговельних партнерів Росії. Індія вже оголосила про готовність знайти заміну російській нафті. “Для Китаю економічна війна з США – це головне, товарообіг між країнами величезний. Тому Пекіну важливо не зазнати шкоди від Росії. Якщо Трамп буде дотримуватися задекларованих жорстких принципів, то це може вбити ту економічну модель, яку вибудовували китайці з американцями з часів Генрі Кіссінджера та Ден Сяопіна”, – каже Самусь. Тож якщо Захід виконає свої погрози та посилить економічний тиск на Китай, це може призвести до деескалації ситуації в Україні.
Вікторія Хаджирадєва -
ЄС закликав Китай змусити Росію завершити війну
Європейський Союз закликає Китай вплинути на Росію з метою припинення військової агресії проти України. Про це заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта під час саміту ЄС-Китай 24 липня, передає пресслужба Євроради.
“Ми закликаємо Китай, постійний член Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, використати свій вплив на Росію, щоб та поважала Статут ООН та припинила свою військову агресію проти України”, – заявив президент Євроради.
Кошта підкреслив необхідність підтримки фундаментальних цінностей, закріплених у Статуті ООН, зокрема суверенітету, територіальної цілісності та поваги до міжнародно визнаних кордонів.
Президент Європейської ради заявив, що світ переживає період глобальної невизначеності, що характеризується економічною нестабільністю, геополітичною напруженістю, а також глобальними викликами для всього людства.
Кошта закликав Китай разом розробляти рішення спільних глобальних проблем та служити справі глобального миру.
-
Китай постачає Росії двигуни для дронів під виглядом холодильників – ЗМІ
Китай приховано надсилає Росії бойові двигуни для безпілотників під виглядом “промислових холодильних установок”, щоб обійти західні санкції. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.
Китайські двигуни, вироблені компанією Xiamen Limbach Aviation Engine Co., передають російському оборонному підприємству Купол як “промислові холодильні установки”.
Після того, як у жовтні 2024 року США та ЄС запровадили санкції проти Xiamen та кількох інших компаній, з постачанням запчастин почала працювати нова китайська фірма Beijing Xichao International Technology and Trade. Ця компанія передає деталі російській стороні, що підтверджується рахунками-фактурами, митними документами та внутрішнім листуванням Купола.
Згідно з внутрішнім документом компанії Купол, який опинився у розпорядженні агенції, цього року з Міноборони РФ укладено контракт на виробництво понад 6000 дронів Гарпія порівняно з 2000 торік. Станом на квітень 2025 року вони передали понад 1500 апаратів.
Росія щомісяця запускає майже 500 цих безпілотників по військових та цивільних об’єктах в глибокому тилу України, зазначає українська військова розвідка.
У Пекіні офіційно заперечили неналежне постачання до РФ товарів подвійного застосування.
Як ми вже писали, країни ЄС схвалили 18 пакет санкцій проти Росії. До списку увійшли 22 російські та два китайські банки, чотири компанії, пов’язані з Російським фондом прямих інвестицій, 34 нових суб’єктів, пов’язаних з ВПК Росії і Білорусі.
Китай розкритикував ЄС через санкції за підтримку Росії -
У США заявили про перезавантаження відносин із Китаєм
Про перспективу “великої та суттєвої перебудови” взаємин між двома країнами заявив Скотт Бессент, міністр фінансів Сполучених Штатів Америки, виступаючи в середу, 23 липня, на каналі Bloomberg Television.
Він, зокрема, прокоментував свою майбутню поїздку до Стокгольма, де планує зустріч із китайськими колегами для нового раунду торговельних переговорів.
На його думку, Китай має стати економікою, орієнтованою в більшій мірі на споживання.
Бессент підкреслив важливість змін у китайській економіці, зазначивши, що США поступово повертаються до статусу промислової держави, тоді як Китай залишається надзвичайно незбалансованим через виробництво 30% світової промислової продукції.
Міністр висловив думку, що спільна співпраця можлива лише за умови готовності Пекіна адаптуватися до більш споживчої моделі: “Якщо Китай хоче розвивати цей підхід, ми зможемо рухатися вперед разом.”
Окрім цього, він наголосив на широкому спектрі питань, які можуть бути обговорені між США і Китаєм. Сюди входять закупівлі нафти, яка перебуває під санкціями Росії або Ірану, а також низка аспектів у сфері безпеки.
Нагадаємо, китайський експорт до США впав на 34,5% порівняно з минулим роком, що стало найрізкішим падінням з лютого 2020 року, коли пандемія Covid-19 порушила торгівлю. 5 червня президент США Дональд Трамп провів довгоочікувану телефонну розмову із китайським лідером Сі Цзіньпіном. Вона відбулася після тривалого періоду мовчання між лідерами країн.
США та Китай відновили торговельне перемир’я
-
Microsoft звинувачує хакерів КНР у зламі агентства з ядерної зброї США
Китайські хакери атакували Національне управління з ядерної безпеки США (NNSA), яке відповідає за виробництво та зберігання ядерної зброї. Про це повідомила Microsoft.
Як пише Bloomberg, для злому використовувалися недоліки в програмі для обміну документами SharePoint. Фахівці з кібербезпеки вже виявили проникнення більш ніж на сотню серверів 60 організацій, що працюють у сфері енергетики, держуправління, освіти та консалтингу. Хакери також використовували вразливість у SharePoint для злому урядових систем від Європи до Близького Сходу.
За даними Microsoft, в результаті атаки, яку провели підтримувані китайською владою угруповання Linen Typhoon і Vionet, постраждали клієнти, які використовують SharePoint у власних мережах, а не в “хмарі”. Також уразливість у програмі використав китайське хакерське угруповання Storm-2603. Атака розпочалася з 7 липня. -
Китай розкритикував ЄС через санкції за підтримку Росії
Китай висловив офіційне невдоволення Європейському Союзу через включення двох банків КНР до нового пакета санкцій проти Росії. Про це повідомляє La Repubblica в середу, 23 липня.
Міністр торгівлі Китаю Ван Веньтао подав офіційні скарги під час відеоконференції з єврокомісаром з питань торгівлі Марошем Шефчовичем.
“Дві сторони провели відверті та поглиблені обговорення економічного та торгівельного співробітництва між Китаєм та ЄС та пов’язаних з цим питань”, – йдеться у заяві китайського міністерства.
Ван подав офіційні скарги щодо включення ЄС двох китайських фінансових установ до 18-го пакету санкцій проти Росії.
Нагадаємо, країни ЄС схвалили 18 пакет санкцій проти Росії. До списку увійшли 22 російські та два китайські банки, чотири компанії, пов’язані з Російським фондом прямих інвестицій, 34 нових суб’єктів, пов’язаних з ВПК Росії і Білорусі. Китай пригрозив вжити заходів у відповідь на новий санкційний пакет ЄС.
-
У Китаї знайдено могилу принца-заручника віком понад 1200 років
Поблизу китайського міста Сіань, у провінції Шеньсі, археологи виявили гробницю Кім Йона – принца з давнього корейського королівства Сілла, який перебував у Китаї як політичний заручник у VIII столітті. Про це повідомляє Arkeonews.
Гробниця датується часами династії Тан (618–907) і стала першим офіційно дослідженим похованням високопоставленого представника Сілли, що мешкав при китайському імператорському дворі. Відомо, що Кім Йон народився у 747 році, а помер у 794-му у віці 48 років.
Заручництво було частиною дипломатичної стратегії Тан: шляхом утримання представників правлячих родин васальних держав, зокрема Сілли, імперія забезпечувала політичну лояльність. Родина Кіма служила при дворі Тан три покоління поспіль.
Гробниця являє собою однокамерну земляну печеру з довгим похилим входом і світловим отвором. Її довжина перевищує 10 метрів, глибина – близько 4 метрів. Усередині знайдено 83 поховальні артефакти: глиняні фігурки охоронців, чиновників, тварин (верблюди, коні, вівці, собаки тощо), монети, посудини та кам’яну плиту з епітафією з 557 ієрогліфів.
У написі описано родовід Кіма, його дипломатичну службу, участь у двох місіях до Сілли, а також деталі поховання, яке організували китайські чиновники. Вперше для подібного типу написів згадується і дружина Кіма Йона -жінка з відомої китайської родини, що може свідчити про династичні шлюби як спосіб зміцнення політичних зв’язків.
Археологи наголошують: це відкриття є унікальним джерелом для вивчення міжнародних відносин і дипломатичних практик Східної Азії в середньовіччі, зокрема ролі заручництва як інструмента імперської політики. -
У Китаї вживані Xiaomi YU7 перепродають дорожче за офіційну ціну
На китайському вторинному ринку стрімко зростає кількість майже нових електромобілів Xiaomi YU7, які перепродаються за ціною, що суттєво перевищує офіційну, повідомляє CarNewsChina.
YU7 – це друга серійна модель Xiaomi після дебютного SU7. Постачання автомобілів покупцям почалося лише 6 липня, але вже понад 80 одиниць виставлені на продаж по всьому Китаю. Ціни коливаються приблизно від $48 300 до $53 800. Офіційна ж вартість залежно від комплектації значно нижча: версія Standard коштує близько $35 тисяч, Pro – $38600, а Max – $45600. У переважній більшості випадків на вторинному ринку виставлені моделі у максимальній комплектації з пробігом менш ніж 100 км.
За словами аналітиків, машини на вторинному ринку з’являються з двох основних джерел: частину придбали перекупники з метою перепродажу, інші – викуплені платформами з продажу вживаних авто у перших власників і виставлені на продаж із додатковою націнкою.
Ще на старті продажів компанія Xiaomi запровадила обмеження, щоб запобігти масовому перекупництву. У першу добу з моменту запуску кожен покупець міг оформити лише одне замовлення -як на авто зі складу, так і на індивідуальну конфігурацію. Замовлення дозволялося змінювати протягом 168 годин після внесення депозиту, після чого воно блокувалося.
Попит на YU7 залишається високим, що підтверджується великими строками очікування. За останніми даними з офіційного додатку Xiaomi, нове замовлення доведеться чекати від 57 до 60 тижнів у версії Standard, від 49 до 52 тижнів у Pro і від 41 до 44 тижнів у Max.