За даними проєкту “Хочу жити”, Кремль продовжує вербувати громадян Казахстану для участі у війні проти України. Зазначено про 270 загиблих або зниклих найманців, які були завербовані в російську армію. Наймолодшим із загиблих є 19-річний Богомолов Андрій, а найстаршим – 64-річний Ялфімов Олександр. Російські вербувальники діють через інтернет-рекламу та фіктивні агентства працевлаштування. Влада Казахстану та суспільство закликають докласти більше зусиль для протидії вербувальним мережам Росії, щоб уникнути відправки громадян на смерть. У війні на боці Росії проти України беруть участь найманці з 48 країн.
Позначка: Казахстан
-
Стало відомо число казахстанців, ліквідованих у війні на боці РФ
За даними проєкту “Хочу жить”, Кремль продовжує вербувати громадян Казахстану для участі війні проти України. Зазначено про 270 загиблих або зниклих найманців, яких завербували в російську армію. Серед них наймолодшим був 19-річний Богомолов Андрій, а найстаршим – 64-річний Ялфімов Олександр. Російські вербувальники використовують рекламу в Інтернеті та фіктивні агентства для привертання казахстанців. Зазначено, що Кремль віддає перевагу вербуванню у сусідніх країнах з нижчим мовним бар’єром. Представники проєкту підкреслили необхідність протидії російським вербувальним мережам, щоб запобігти відправці громадян Казахстану на смерть.
-
Казахстан блокує фури до Росії, шукаючи підсанкційні товари
На кордоні між Казахстаном і Росією стали великі затори через затримку близько 2,5 тисяч вантажівок, які прибули з Китаю. Така ситуація виникла через посилені перевірки на виявлення товарів, що підпадають під санкції, зокрема електроніка, дрони, одяг та товари західних брендів. Логістичні компанії підвищили тарифи і шукають альтернативні маршрути для перевезення вантажів через інші кордони. Експерти вважають, що це не тимчасова проблема, а нова реальність через посилення контролю та виконання санкцій західних країн. Подібні проблеми з перевезенням вантажів через кордон між Росією та Казахстаном були вже раніше, коли строки очікування на митних пунктах зросли з однієї години до 10 діб або більше.
-
Путін визнав збиття літака AZAL перед Алієвим
Голова правлячого режиму Росії Володимир Путін зустрівся з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим у Душанбе (Таджикістан) в четвер, 9 жовтня. Він фактично визнав відповідальність Росії за аварію лайнера авіакомпанії AZAL, яка сталася в грудні торік. Про це повідомляють пропагандистське інформагентство РИА Новости.
Російський диктатор визнав, що “трагедія з літаком сталася в небі над Росією”, але зараз же поквапився додати, що однією з “причин” авіакатастрофи нібито стали українські безпілотники, що залетіли в повітряний простір РФ.
За його версією, в день трагедії на територію Росії вторглися три українські дрони, а дві ракети, випущені російськими силами ППО, вибухнули за кілька метрів від літака, хоч і “не вразили його”.
Лайнер, у якому перебували 62 пасажири і п’ять членів екіпажу, був зачеплений “швидше за все, уламками, а не вражаючими бойовими елементами”, переконував його Путін.
Внаслідок тієї авіакатастрофи загинули 38 людей.
Також глава Кремля нагадав Алієву, що вже вибачався за те, що трагедія “сталася в російському небі”. Він тоді “висловив співчуття” сім’ям загиблих під час аварії лайнера, який був підбитий у небі над Грозним і потім звалився на території Казахстану.
За словами Путіна, у день трагедії екіпажу азербайджанського лайнера начебто “було запропоновано здійснити посадку в Махачкалі”. Путін під час розмови з Алієвим стверджував, що льотчики вирішили йти до аеропорту базування.
Росія дасть правову оцінку діям усіх посадових осіб у зв’язку з катастрофою літака AZAL, резюмував Путін.Путін перед Алієвим визнав відповідальність Росії за аварію лайнера авіакомпанії AZAL pic.twitter.com/fCSeCuGCTh— Максим (@lipcansmaks1) October 9, 2025
Як відомо, літак Embraer, що належав Azerbaijan Airlines і виконував рейс із Баку до Грозного, потрапив під російський обстріл поблизу Грозного.Раніше президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що відповідальність за катастрофу лежить на представниках РФ. Азербайджан готує міжнародний позов проти РФ через аварію літака AZAL
-
У Казахстані засудили колишнього “вагнерівця”
Суд у Казахстані засудив 22-річного Тимура Пралієва, колишнього найманця російської приватної військової компанії Вагнер, до п’яти років колонії середнього рівня безпеки. Про це інформує Orda у четвер, 9 жовтня.
Його визнали винним у тяжкому злочині проти миру та безпеки людства.
За даними слідства, восени 2022 року мешканець Алмати добровільно приєднався до Вагнера та воював на боці Росії проти України, зокрема під Бахмутом, де отримав кілька нагород. Також він брав участь у бойових діях у Малі, після чого отримав російський паспорт, не вийшовши з громадянства Казахстану.
Згодом Пралієв залишив службу, лікувався у Білорусі та Росії, а згодом спробував нелегально перетнути кордон між Мексикою та США. У січні 2024 року його затримали в Техасі з двома паспортами, грошима та дроном. Після короткого арешту в США колишнього найманця депортували до Казахстану.
Суд у Казахстані конфіскував у Пралієва понад 5,5 тисяч доларів і визнав ці кошти злочинно набутими. Також у нього вилучили медалі, документи та банківські картки, які підлягають знищенню. Виїзд громадян Казахстану за кордон для участі в бойових діях переслідується законом. Кримінальний кодекс країни передбачає відповідальність за статтями “Найманство” та “Участь в іноземних збройних конфліктах”.
Раніше суд казахстанського міста Сатпаєва засудив до 4,6 року колонії казахстанця, що воював у лавах ПВК Вагнер проти України.
-
Крок у бік ЄС та України: який сюрприз готує Путіну Казахстан
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв висловив підтримку прямих переговорів на найвищому рівні між Україною та Росією. Він зазначив, що Казахстан готовий виступити як майданчик для зустрічей, якщо це буде потрібно. Цю позицію він висловив під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. Казахстан також планує розвивати співпрацю з Росією, не зважаючи на ситуацію національного конфлікту між Україною та Росією. Експерти вважають, що така позиція Казахстану може сприяти досягненню миру та врегулюванню конфлікту.
-
Зенеський і Токаєв обговорили війну в Україні
Президент Володимир Зеленський під час свого візиту до США зустрівся з президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим. Вони обговорили шляхи завершення війни, гарантії безпеки та економічної співпраці між країнами. Про це у ніч проти вівторка, 22 вересня, Зеленський повідомив у соцмережах.
“Зустрівся з Президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим. Зараз ключове завдання – досягнення справедливого й тривалого миру, із надійними гарантіями безпеки”, – йдеться у дописі.
Глава держави зазначив, що в ході зустрічі були детально обговорені зусилля України, США, Європи та інших партнерів у світі для того, щоб закінчити цю війну й зупинити вбивства.
Окремо президенти торкнулися питань торговельно-економічної співпраці, зацікавленості казахстанських компаній брати участь у відновленні України. -
Казахстан збільшив експорт нафти до Німеччини майже на 20%
У серпні 2025 року Казахстан поставив до Німеччини 190 тис. тонн нафти по системі трубопроводу Дружба, що на 18,7% більше проти липня. Про це повідомили у компанії КазТрансОйл.
“У серпні АТ КазТрансОйл передало 190 тис. тонн казахстанської нафти в систему магістральних нафтопроводів ПАТ Транснафта через пункт здачі “Адамова застава” для подальшої поставки в Німеччину”, – зазначили у повідомленні.
З урахуванням раніше відомих даних, з початку року на експорт було поставлено 1,277 млн тонн нафти.
У національній компанії КазМунайГаз спершу заявляли, що в 2025 році Казахстан планує відвантажити до Німеччини по трубопроводу Дружба 1,5 млн тонн, як і торік. Пізніше повідомлялося, що планується довести обсяг до 2 млн тонн на рік, якщо Німеччина зробить відповідний запит.
Казахстан здійснює постачання нафти до Німеччини по системі магістральних нафтопроводів ПАТ Транснафта з 2023 року через пункт здачі “Адамова застава”.
Раніше Міністерство енергетики Казахстану разом із державним холдингом Казмунайгаз підписали контракт із китайською компанією CNOOC Hong Kong Holding Ltd на розвідку та видобуток вуглеводнів у північно-східній частині Каспійського моря. -
У Білорусі на навчанні РФ відпрацює бойові аспекти
У Білорусі розпочалися навчання Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) за участю військових цієї країни, а також РФ, Казахстану, Киргизстану і Таджикистану. Про це 31 серпня повідомляють у Telegram білоруського міноборони.
Церемонія відкриття відбулася у Вітебську, навчання стартували на полігоні Лепельський.
Начальник Генерального штабу Білорусі Павло Муравейко, виступаючи на церемонії відкриття, зазначив, що сучасна військово-політична ситуація у світі залишається напруженою, і підкреслив необхідність готовності до будь-яких викликів. Окрім того, він підтвердив намір учасників майбутніх навчань Захід-2025 відпрацювати сценарії застосування ядерної зброї.
Російський полковник Григорій Курчанінов, якого процитувало російське агентство ТАСС, заявив, що особовий склад з РФ візьме участь у навчаннях ОДКБ, виконуючи поставлені командуванням завдання. Серед іншого, присутні на маневрах російські військові будуть передавати напрацьований досвід ведення бойових дій, адаптований за результатами операцій в Україні. Курчанінов також додав, що протягом тренувань будуть реалізовані окремі тактичні аспекти, які РФ використовує в зоні бойових дій.
Тактичні навчання Бойове братство триватимуть у Білорусі з 31 серпня по 6 вересня і об’єднають три окремі компоненти: Взаємодія-2025, Пошук-2025 та Ешелон-2025. У них буде задіяно понад дві тисячі військовослужбовців і близько 450 одиниць техніки.
Черговий етап під назвою Захід-2025 запланований на період з 12 по 16 вересня. Основна тема цих навчань – визначення стратегії застосування військових угруповань для забезпечення безпеки Союзної держави.
Нещодавно українські прикордонники оцінили ризики навчання Білорусь-РФ.
Навчання “Захід-2025”: чим вони загрожують Україні – і НАТО
-
Казахстан витісняє Росію ринку вугілля в Європі – ЗМІ
Казахстан значно збільшив експорт свого вугілля в Європу та Азію через територію Росії. У січні-липні 2025 року транзитні постачання зросли на 38% рік до року – до 6,7 млн т – максимальний показник з 2017 року. Для порівняння: за весь 2024 рік транзит становив близько 9 млн т. Про це свідчать дані агентства Argus, які наводять російські провладні Ведомости.
Казахстанський експорт через порти Північного Заходу Росії за перші сім місяців 2025-го зросли на 19% рік до року — до 4,1 млн. т. Це сталося завдяки збільшенню перевалки через порти Усть-Луга, Санкт-Петербург та Виборг.
При цьому постачання через порт Тамань зросло рік до року майже вдвічі — до 2,3 млн т. Ще 300 тис. т вугілля Казахстан поставив через мережу РЗ до латвійського порту Вентспілс.
Значне зростання транзиту з Казахстану спостерігається на тлі скорочення відвантажень російського вугілля в портах Північного Заходу та Півдня.
Експортні ціни на російське енергетичне вугілля наприкінці червня цього року досягли мінімумів з кінця 2020 – початку 2021 років, свідчать дані Центру цінових індексів (ЦЦІ). Так, вартість тонни вугілля калорійністю 6000 ккал/кг із навантаженням на судно в порту Тамані наприкінці червня впала на 22% з початку року, до $63, а в портах Балтійського моря — на 26%, до $55. Падіння експортних цін призвело до зниження рентабельності постачання.
При цьому у казахстанських експортерів зберігається позитивна рентабельність постачання як через порти Балтійського моря, так і через Тамань.
Зростанню транзиту також сприяє те, що Казахстан виключений з санкційних списків Євросоюзу, які заборонили угоди з російськими портами.
Експерти гадають, серпні-грудні зростання транзиту вугілля з Казахстану продовжиться і за підсумками цього року перевищить 10 млн т.