Представники Китаю пропонують інвестувати в американську економіку великі суми грошей, але за умови скасування обмежень на діяльність китайських компаній в США, які ввели з міркувань національної безпеки протягом минулого десятиліття. Після зустрічі у вересні у Мадриді, де було укладено угоду про продовження роботи соцмережі TikTok в США, китайські і американські представники обговорювали інвестиційний клімат у США для китайських компаній. Президент Китаю Сі Цзіньпін у телефонній розмові з Дональдом Трампом наголошував на необхідності створення умов для інвестицій китайських компаній в Америку. Китай також пропонує зниження мит на імпорт продукції з китайських заводів, які будуть будувати у США. Однак, невідомо, чи згодиться Трамп на такі умови. Республіканець Джон Муленаар попередив про небезпеку пом’якшення обмежень на інвестиції, стверджуючи, що Китай використовує свої компанії проти США, і не можна допустити їм отримати ширший доступ до американської економіки.
Позначка: Інвестиції
-
Фіктивні інвестиції: в Одесі викрили транснаціональний call-центр
У Одесі розкрили схему шахрайства, де злочинна група створювала фіктивні інвестиційні платформи. Шахраї обіцяли інвесторам великі прибутки за допомогою інвестицій у рекламу та криптовалюти, але всі кошти просто накопичувались на їхніх гаманцях. Зловмисники діяли як з віддалених локацій, так і з офісів у Одесі, що функціонували як кол-центри. Організатором схеми був 28-річний житель Одеси, який залучив до цього групу людей, які створювали вебсайти фіктивних компаній та зв’язувалися з інвесторами. Правоохоронці затримали восьмеро учасників групи, ще одного розшукують. Збитки інвесторів становлять 92 тисячі доларів. Всім фігурантам оголошено підозру, їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
-
Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ
Нафтогаз та Європейський інвестиційний банк уклали угоду на кредит у розмірі 300 млн євро. Ці кошти будуть використані на закупівлю газу для створення довгострокових запасів та забезпечення стабільних постачань під час зими. У рамках угоди Нафтогаз зобов’язався вкласти еквівалентну суму у проекти з відновлювальної енергетики та декарбонізації. Представниця ЄІБ Надя Кальвіньо наголосила, що це фінансування сприятиме підвищенню енергетичної безпеки України взимку та підтримці громад та бізнесу.
-
Моршинська і Юнігран: бізнес критикує прозорість конкурсів АРМА
Інвестиційно-консалтингова компанія Геологічна інвестиційна група заявила, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) не надає ключову інформацію про активи, пов’язані з групами компаній Моршинська та Юнігран. Геологічна інвестиційна група вирішила взяти участь у конкурсах на управління цими активами, але отримала відмову у наданні необхідних даних від АРМА. Компанія вважає, що без чесної оцінки активів такі конкурси можуть призвести до ситуацій, подібних до тих, які сталися з Керамбудом. Геологічна інвестиційна група також критикує терміни та умови конкурсів, вказуючи на ризики для учасників. Компанія закликає до реформування АРМА та відзначає, що нові правила, що запроваджені законом №4503-IX, мають сприяти більш прозорій та ефективній діяльності агентства.
-
Єгипетський мільярдер інвестує до $50 млрд в інфраструктуру США
Найбагатша людина Єгипту Нассеф Савіріс планує вкласти до $50 млрд в інфраструктурні проекти у США. Про це повідомляє Financial Times.
Зазначається, що на інфраструктурних інвестиціях у США сфокусується компанія, утворена в результаті об’єднання його виробника хімікатів і добрив OCI Global з будівельною Orascom Construction його сім’ї.
“Ми хочемо зосередити наступний етап нашого бізнесу на області, де ми бачимо найбільші можливості – інфраструктуру”, – заявив мільярдер.
Передбачається, що об’єднаний бізнес, серед іншого, виграє від різкого зростання витрат на дата-центри. Компанія планує найближчим десятиліттям інвестувати в американську інфраструктуру як власний капітал, так і кошти партнерів. -
Договір про надра: США здійснили першу інвестицію
Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) внесла у Інвестиційний фонд відбудови США-Україна 75 мільйонів доларів, що дозволить фонду досягти загального капіталу у 150 мільйонів доларів. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. Фонд буде фінансувати проєкти в енергетиці, інфраструктурі та сфері критичних мінералів. Україна та США розпочнуть роботу над трема проєктами до 2026 року. Це рішення відкриває шлях до створення нових робочих місць та виробництв, що підсилить економіку та безпеку України. Прем’єр-міністр наголосила, що американські інвестиції є важливою гарантією безпеки для обох країн.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК. -
У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій
Компанія Метінвест планує вкладати кошти в розвиток промислових підприємств в Україні, зокрема в Північний ГЗК та Каметсталь. Головний акцент наразі робиться на модернізацію Північного ГЗК, де будують установку для згущення відходів та розглядають проєкт по покращенню виробництва окатків для зеленої металургії в ЄС. Також увага фокусується на Каметсталі, де проведено капремонт доменної печі та відновили один з конвертерів. Метінвест також планує провести відновлення доменної печі на Каметсталі. Наразі на Запоріжсталі проводяться поточні ремонти, але після стабілізації ситуації в країні плануються ще більші інвестиції в відновлення інфраструктури. Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку та постачатиме сталь для АЕС у Великій Британії.
-
Китай відмовився інвестувати в газовий проєкт РФ – розвідка
Китай відмовився інвестувати в проєкт російського Газпрому на трубу завдовжки 2,6 тисячі кілометрів. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що згоди на новий газопровід, який міг би компенсувати Газпрому близько п’ятої частини втраченого експорту до Європи, Кремль домагається від Китаю вже майже 20 років.
Під час зустрічі в Пекіні сторони обмежилися лише меморандумом про наміри – контракт на постачання газу досі не уклали.
Як повідомляється, фінансувати проєкт на трубу завдовжки 2,6 тис. км Газпром буде змушений самостійно. Остаточна ціна ще не узгоджена: Китай наполягає на рівні внутрішніх російських тарифів – 120-130 доларів за тисячу кубів, натомість Москва пропонує діапазон 265-285 доларів – аналогічно Силі Сибіру-1.
Будівництво оцінюється у 25 млрд доларів і значно посилить фінансовий тиск на Газпром, який фактично субсидує китайських споживачів.
За даними розвідки, на сьогодні газовий бізнес російської корпорації залишається збитковим. Торік її втрати становили 11,6 млрд доларів, у першій половині цього року сягнули вже 134 млн дол.
Як відомо, грошові резерви Газпрому скорочуються третій рік поспіль: із 33 млрд доларів на початку 2022 року до 6,7 млрд доларів у червні 2025-го. Після новини про підписання меморандуму акції Газпрому різко впали, а капіталізація знизилася на 1,24 млрд доларів. -
Amazon інвестує $4,4 млрд у Новій Зеландії
Amazon.com Inc. планує інвестувати 7,5 млрд новозеландських доларів ($4,4 млрд) у розвиток хмарної інфраструктури в Новій Зеландії.Про це повідомляє преслужба компаніїу вівторок, 2 вересня.
Розвиток хмарних операцій Amazon в Новій Зеландії додасть близько 10,8 млрд новозеландських доларів до ВВП країни та щорічно забезпечуватиме в середньому понад тисячу робочих місць.
“Запуск операцій Amazon Web Services (AWS) у Новій Зеландії допоможе задовольнити зростаючий попит на хмарні сервіси по всій країні та надасть організаціям будь-якого розміру можливість прискорити їх цифрову трансформацію”, – мовиться у повідомленні.
Amazon також планує залучати та навчати місцевий персонал для роботи у ЦОД.
Цей крок є частиною довгострокових зобов’язань Amazon щодо розвитку цифрової інфраструктури та підтримки економічного зростання Нової Зеландії.
Крім Нової Зеландії, компанія планує розвивати операції AWS у Чилі, Саудівській Аравії та Європі.
Раніше ЗМІ писали, що Amazon скасувала замовлення на китайські товари після оголошення мит.
Apple та Amazon збільшили прибутки