Україна отримала можливість брати участь у Європейському оборонному фонді після досягнення відповідної угоди. Це означає, що українські компанії та організації зможуть приєднатися до спільних досліджень та розробок у галузі оборони разом з ЄС. Угода передбачає мобілізацію бюджетних ресурсів для інновацій, інвестицій у промисловість та інфраструктуру, а також створення спільних проектів. Це допоможе збільшити інвестиції в оборонні технології та підвищити оборонну готовність ЄС. Раніше Європейська комісія відзначила прогрес України на шляху до європейської інтеграції, але також закликала до боротьби з корупцією та прискорення реформ у сфері верховенства права.
Позначка: Інвестиції
-
Rheinmetall інвестує 400 млн євро у завод в Литві
Німецький оборонний концерн Rheinmetall уклав угоду з міністерством економіки та інновацій Литви про створення центру компетенцій у Литві для виробництва зарядів для артилерійських снарядів калібру 155 мм. Інвестиції в цей проект оцінюються у понад 400 млн євро, що перевищує попередні вкладення у литовський завод виробництва боєприпасів. Новий завод буде спільним підприємством Rheinmetall та литовської компанії, з участю німецького концерну на рівні 51%. Очікується, що завод буде виробляти близько 2 тис. тонн пороху. Планується, що розпочнуться переговори щодо технічних деталей проекту, місцезнаходження та потужностей заводу.
-
ЄС вливає мільярди в оборонну промисловість
Рада ЄС і Європарламент погодили програму розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP) з фінансуванням у розмірі 1,5 млрд євро на період з 2025 по 2027 роки. Ця програма передбачає розширення виробничих можливостей, закупівлю зброї державами та підтримку співпраці з Україною, включаючи фінансування у розмірі 300 млн євро через Інструмент підтримки України. Також угода встановлює обмеження на використання компонентів з-за меж ЄС та близьких партнерів у виробництві оборонної продукції. Крім того, EDIP впроваджує механізми безпеки постачання, юридичні інструменти для співпраці між країнами ЄС, обмеження на компоненти з третіх країн та створення рамки для спільних європейських оборонних проєктів. Програма також передбачає створення централізованого каталогу продукції для спрощення закупівель. Ці кошти будуть використані на розвиток систем протиповітряної оборони, захист східного флангу та впровадження нової системи протидії дронам до кінця 2026 року.
-
Британія розкрила обсяг військової допомоги Києву
Міністерство оборони Великобританії оголосило про збільшення військової підтримки України та посилення оборонних можливостей НАТО через зростання напруженості з боку Росії. Британія вже інвестувала значну суму для постачання дронів та їх виробництва в Україні. Дрони використовуються для ведення високоточних операцій та розвідки на лінії фронту. Також ведуться роботи над системами захисту від безпілотників типу Shahed. Велика Британія також надіслала сотні ракет для систем ППО в Україну та планує розвивати співпрацю у галузі виробництва безпілотників та систем протиповітряної оборони для країн НАТО.
-
Google інвестує $15 млрд у ШІ-центр в Індії
Компанія Google оголосила про плани інвестувати $15 млрд у створення центру обробки даних із штучним інтелектом в індійському штаті Андхра-Прадеш протягом наступних п’яти років. Ця інвестиція є найбільшою для компанії в Індії, яка є найнаселенішою країною світу. Незважаючи на дипломатичні напруги між США та Індією, Google продовжує розвивати свої проекти в країні. Центр у Андхра-Прадеші планується зробити “найбільшим ШІ-хабом компанії поза межами США”. Google також планує витратити $85 млрд на розширення центрів обробки даних, щоб задовольнити зростаючий попит на послуги штучного інтелекту. Комплекс центрів обробки даних у місті Візаг матиме початкову потужність 1 гігават і має створити значну кількість робочих місць.
-
ЄС спрямує €618 млн на “зелену” енергетику Африки
Європейський Союз виділить 618 мільйонів євро на реалізацію проєктів із розвитку відновлюваних джерел енергії в Африці. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії..
Кошти буде спрямовано на реалізацію енергетичних проєктів у восьми африканських країнах. Зокрема, у Кенії (55 мільйонів євро) передбачено створення “зеленої” енергетичної системи для збільшення виробництва електроенергії та зміцнення енергомереж. В Уганді (60 мільйонів євро) профінансують проєкт з електрифікації сільських районів, у яких проживає понад 250 тисяч осіб.
У Демократичній Республіці Конго (90,14 мільйона євро) фінансування буде спрямовано на електрифікацію міста Кісангані та прилеглих територій, а в Мавританії (125 мільйонів євро) – на створення регіонального енерготранспортного коридору для швидкозростаючого населення.
У Нігерії (20 мільйонів євро) планується технічна підтримка для масштабування рішень у галузі відновлюваної енергетики, зокрема для фермерів і малого бізнесу. У Кабо-Верде (39 мільйонів євро) кошти підуть на розширення вітрових електростанцій і систем зберігання енергії в межах проєкту Cabeolica.
Крім того, 30 мільйонів євро буде спрямовано на зміцнення енергетичної системи між Замбією та Танзанією, а найбільше фінансування – 199 мільйонів євро – отримає Того, де реалізують проєкт із розвитку відновлюваної енергетики та систем накопичення енергії у місті Кпаліме.
Раніше Ввлада Євросоюзу розпочала інвестиційну програму Африка – Європа обсягом 150 млрд євро з метою розвитку інфраструктури африканських держав.
-
Швеція інвестує $367 млн на системи боротьби з дронами
Швеція виділить 3,5 мільярда шведських крон ($367,11 млн) на додаткові системи протидії дронам. Про це 10 жовтня заявив міністр оборони країни Пол Йонсон, передає Reuters.
За його словами, Швеція придбає системи для збиття дронів, розгорне дрони-мисливці для авіабаз та встановить датчики для створення перешкод.
Країна також витратить додаткові 1,5 мільярда шведських крон на посилення можливостей своєї системи винищувачів JAS 39 Gripen.
Інвестиції покривають запасні частини, обладнання для виконання місій та базові матеріали, щоб посилити здатність ВПС країни діяти з авіабаз. -
ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях
Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію. -
Зеленський і бізнес обговорили відкриття експортних платформ зброї
Президент Володимир Зеленський зустрівся з керівниками міжнародних та українських інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій, що взяли участь у третьому Форумі оборонних індустрій. Про це повідомила пресслужба глави держави в середу, 8 жовтня.
“Ми розраховуємо на продовження підтримки України. Я думаю, що для нас це один із нових напрямів, де ми можемо побачити реальне зростання співпраці та оборонної промисловості України. За нашою оцінкою, у 2026 році потенціал у виробництві тільки дронів і ракет буде вже 35 мільярдів доларів”, – сказав Зеленський.
Учасники зустрічі запевнили в тому, що вони готові збільшувати інвестиції в українське виробництво зброї, щоб дати Україні змогу нарощувати свої спроможності та сприяти подальшому розвитку. Представники інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій також озвучили пропозиції, які допоможуть наростити інвестиції. Зокрема, ішлося про збільшення кількості розробок та інновацій, а також поштовх для розвитку нових видів зброї.Президент зазначив, що Україна має напрацювання й технології, якими готова ділитися з партнерами, та зацікавлена у спільному виробництві. Окрема увага – готовності України відкрити експортні платформи зброї у Європі, США та інших країнах. Водночас, наголосив Зеленський, важливо гарантувати збереження технологій.
“Для мене дуже важливо, щоб усі ці технології були убезпечені. Ось чому ми називаємо це контрольованим експортом”, – зауважив глава держави.
У зустрічі взяли участь представники ADS Group, AHK Ukraine, Defence Builder, Darkstar, Baryon Investment Fund, MITS Capital, East Office of Finnish Industries, US-Ukraine Business Council, D3 Venture Capital, Double Tap Investments, Resist.UA, UA1, Angel One Fund, United Tech Assets, Invest in Bravery.
-
Китай запропонував Трампу $1 трлн інвестицій у США
Представники Китаю на торгових переговорах зі США запропонували інвестувати в американську економіку величезні суми за умови зняття обмежень на діяльність китайських компаній, які були введені з міркувань національної безпеки протягом минулого десятиліття. Після зустрічі у Мадриді у вересні, де було досягнуто домовленості про продовження роботи соцмережі TikTok у США, сторони обговорювали “інвестиційний клімат у США для китайських компаній”. Голова Китаю Сі Цзіньпін підкреслив у телефонній розмові з Дональдом Трампом необхідність створення відповідних умов, щоб “китайські компанії інвестували” в Америку. Китай також наполягає на зниженні мит на імпорт продукції для китайських заводів, що будуть збудовані у США для власних потреб. США вже кілька років намагаються обмежити економічний розвиток Китаю у різних галузях, використовуючи для цього інструменти національної безпеки, такі як заборона на використання продукції компанії Huawei та обмеження на поглинання активів у США китайськими компаніями. Невідомо, чи піде Трамп на зустріч з Сі, але Білий дім не виключає жодних варіантів. Варто відзначити, що китайські угоди з Америкою в минулому часто викликали сумніви щодо їхньої чесності та справедливості.