У сезоні 2024/2025 Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що на 19% менше, ніж торік, попри зростання валютної виручки до $18,1 млрд. Про це повідомляє Українська зернова асоціація.
Таке падіння пояснюється як меншими перехідними запасами з попереднього сезону, так і дещо нижчим врожаєм. Виробництво зернових та олійних минулого року становило 78,8 млн т зернових та олійних (в 2023 – 82,9 млн т). Аналітики зауважили, що найважливішим фактором для експорту зерна стала безперебійна робота морського коридору, що дозволяло експортувати морським шляхом з глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною спільно з міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, інфраструктури та зерна, що здешевило витрати експортерів та, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту.
У грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних в 2024/2025 МР склав $11,2 млрд (в 2023/2024 – $10,76 млрд), тоді як експорт з врахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шротів – $18,1млрд (в 2023/2024 – $17,86 млрд).
Експорт пшениці становив 15,5 млн т на $3,16 млрд, при виробництві близько 22,4 млн т. Ячменю Україна експортувала майже 2,25 млн т на $394 млн, при виробництві 5,6 млн т.
Кукурудзи минулого сезону експортували 21,5 млн т на майже $4,5 млрд, при виробництві минулого року – 25,9 млн т.
Сої експортовано 3,8 млн т на $1,56 млрд, при врожаї 6,5 млн т. Ріпаку експортовано 3,2 млн т на $1,56 млрд, при виробництві минулого року 3,8 млн т.
Соняшнику експортували всього лиш 70 тис. т при врожаї минулого року 12,8 млн т.
Позначка: Імпорт
-
Зерновий експорт впав майже на 11 млн тонн
-
Торгівельний дефіцит України сягнув $18 млрд
У січні-червні 2025 року Україна імпортувала товарів на $38,3 млрд, тоді як експорт становив лише $20 млрд. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Загальний товарообіг за цей період сягнув $58,3 млрд.
Оподаткований імпорт становив $28,9 млрд, або 76% загального обсягу ввезення. Податкове навантаження оцінюється в $0,52 за кілограм.
Найбільше товарів імпортували з Китаю (на $8,2 млрд), Польщі ($3,5 млрд) і Німеччини ($3,2 млрд).
Тоді як експортували найбільше товарів до Польщі (на $2,4 млрд), Туреччини ($1,7 млрд), Італії ($1,2 млрд).
Основну частку в структурі імпорту займали машини, обладнання та транспорт, продукція хімічної промисловості, а також паливно-енергетичні товари. Загалом ці три категорії охоплюють 68% від усього імпорту. Від їхнього митного оформлення держава отримала понад 229 млрд грн.
У структурі експорту переважали продовольчі товари (понад $11 млрд), метали($2,3 млрд) та машинобудівна продукція($1,9 млрд).
Водночас вивізне мито, яке стягувалося під час митного оформлення відповідних товарів, принесло бюджету 137,6 млн грн. -
Словаччина вкотре заблокувала санкції проти Росії
Словаччина знову заблокувала ухвалення 18-го пакету санкцій проти Росії в Європейському Союзі. Уряд під керівництвом прем’єра Роберта Фіцо вважає, що без належних гарантій від Єврокомісії, спрямованих на захист інтересів Словаччини, не можна підтримувати ці санкції. Ініціатива RePowerEU, яка передбачає припинення імпорту російського газу до ЄС з 2028 року, може негативно вплинути на економіку Словаччини, тому країна висловлює свої застереження. Представники Єврокомісії прибули до Словаччини для обговорення цієї проблеми, проте поки що домовленостей не досягнуто. МЗС Словаччини підкреслює готовність до конструктивного діалогу з Єврокомісією для знаходження компромісу. Уряд Братислави стурбований можливими наслідками для енергетичної безпеки та економічної конкурентоспроможності країни в результаті ініціативи RePowerEU.
-
ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ
Європейський Союз підвищив квоти на імпорт сільськогосподарської продукції з України в рамках переглянутої угоди про вільну торгівлю. Зокрема, ЄС збільшив імпортну квоту на українську пшеницю, цукор, ячмінь і м’ясо птиці. Це дозволить Україні експортувати більше продукції до ЄС без сплати мита. Відомо, що в червні 2022 року Євросоюз тимчасово скасував мита та квоти на українську сільськогосподарську продукцію після вторгнення Росії. Також недавно завершилися переговори щодо перегляду угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною, яка охоплює 40 товарів. За оцінками Національного банку України, країна може втратити близько 800 млн доларів після відновлення квот на експорт української агропродукції до країн ЄС.
-
ЄС та Україна узгодили умови імпорту агропродуктів
Європейська Комісія 30 червня завершила переговори з Україною щодо перегляду поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Про це інформує DW.
Зауважується, що сторони досягли принципової домовленості про перегляд положень щодо лібералізації торгівлі в межах Угоди про асоціацію.
“Цей крок знаменує собою новий етап у створенні довгострокових, передбачуваних і взаємних рамок у контексті процесу вступу України до ЄС”, – заявив єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.
Нова домовленість “повністю враховує чутливість певних сільськогосподарських секторів, на яку акцентували держави-члени ЄС та фермери”.
Він також додав, що угода є “збалансованою, справедливою і реалістичною, вона являє собою найкращий можливий результат у складних геополітичних умовах”.
Попри те, що технічні деталі поки не повідомляються, відомо, що у порівнянні із діючими від 6 червня “довоєнними” квотами, умови для українських виробників покращені.
Зокрема Брюссель і Київ домовилися про повну лібералізацію торгівлі щодо низки продуктів, серед яких сухе жирне молоко, кисломолочні продукти, гриби, виноградний сік тощо, зазначив еврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен.
Для більшості агротоварів нинішні обсяги квот зростуть до найвищого рівня торгівлі. Мова зокрема про вершкове масло, сухе знежирене молоко, солод, глютен, овес та ячмінну крупу.
Тоді як на “чутливі товари”, такі як яйця, цукор та пшениця, квоти будуть збільшені, втім, будуть нижчими за історичні обсяги торгівлі. Щодо цих категорій товарів і надалі діятимуть захисні механізми ЄС, аби імпорт не спричинив “серйозних труднощів” на рівні усього блоку або окремих держав. Для менш чутливих товарів квоти збільшать “помірно”.
Своєю чергою, Україна збільшить квоти на свинину, м’ясо птиці, цукор, а також зменшить або скасує ввізні мита на інші товари. Це сприятиме збільшенню експортних можливостей для країн ЄС.
Крім того, угода передбачає поступове наближення України до 2028 року до виробничих стандартів ЄС, зокрема у сферах добробуту тварин та використання пестицидів, аби забезпечити усім учасникам угоди “рівні правила гри”.
Угоду переглянуть у найближчі роки з урахуванням наближення України до ЄС. -
Українські морпорти обробили 40 млн тонн вантажів з початку року
У першому півріччі 2025 року морські порти України обробили близько 40 мільйонів тонн вантажів. Про це заступник міністра розвитку громад і територій Андрій Кашуба розповів в інтерв’ю Укрінформу.
З усього обробленого вантажу зокрема 20,3 млн т – це зернові, 9,3 млн т – руди та 2,1 млн т – чорні метали.
Кашуба визнав, що обсяги вантажообігу скорочуються. Водночас він наголосив, що відкриті порти працюють стабільно попри постійні обстріли та складну безпекову ситуацію.
“Так, дійсно, зараз спостерігається певне падіння обсягів, але ті порти, які відкриті, працюють стабільно, незважаючи на постійні обстріли та складну ситуацію з безпекою”, – зазначив посадовець.
Основною причиною зменшення обсягів експорту стало скорочення врожаю та посівних площ через бойові дії та тимчасову окупацію.
“Аграрні вантажі становлять левову частку результатів переробки в портах. За даними Української зернової асоціації, вже у 2024 році врожай зернових та олійних культур в Україні становив на 9,5% менше, ніж у 2023 році, – 75 млн тонн. Дані Держмитслужби за І квартал 2025 року вже засвідчили загальне скорочення експорту товарів майже на 7%”, – пояснив Кашуба.
І додав, що нині з 18 морських портів, котрі діяли до повномасштабного вторгнення, функціонують лише десять. Це переважно порти Великої Одеси й Дунайського регіону: Південний, Одеса, Чорноморськ, Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.
“Морські порти Миколаїв, Ольвія та Білгород-Дністровський з безпекових міркувань, на жаль, не можуть здійснювати повноцінну діяльність (суднозахід до цих портів сьогодні заборонений). Ці порти можуть працювати з суходолу. Закритим також залишається морський порт Херсон”, – розповів Кашуба. -
Трамп відклав санкції проти Росії, а ЄС продовжив обмеження за Крим
Президент США Дональд Трамп вирішив відкласти введення нових санкцій проти Росії до підписання угоди про припинення війни в Україні. Європейський Союз продовжив санкції проти РФ на ще один рік через анексію Криму. У той же час, деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, виступають проти нових енергетичних санкцій проти Росії, стверджуючи, що вони можуть завдати шкоди економіці Центральної Європи та ЄС в цілому. Це створює розбіжність у підходах до санкційної політики між Заходом і підтримуємою ними коаліцією країн.
-
ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ
Єврокомісія готується до представлення нових заходів, спрямованих на повну відмову від російського викопного палива та поступовий вихід з залежності від російської ядерної продукції. За даними Financial Times, для досягнення цієї мети необхідно інвестувати щонайменше €241 млрд та витратити десятиліття. Найбільшими противниками таких змін є Угорщина та Словаччина. Зазначено, що країни ЄС вже сплатили понад €200 млрд за паливо з Росії після її вторгнення. Єврокомісія планує повністю припинити постачання газу з Росії до 2027 року, але проблемою залишається ядерне паливо. У ЄС діють 101 ядерний реактор, з яких 19 є радянськими типу ВВЕР, що повністю або частково залежать від РФ. Єврокомісія прагне позбутися російського ядерного палива до 2030-х років, але це потребуватиме великих інвестицій. У документі також зазначено, що диверсифікація джерел постачання вже почалася, але існують проблеми з конверсією урану та виробництвом деталей для реакторів. Угорщина поки не відмовилася від російського палива через контракт з Росатомом на будівництво АЕС, а Словаччина висловила опір змінам, стверджуючи, що це може призвести до високих цін та загрози енергетичній безпеці.
-
Україна зможе імпортувати вдвічі більше газу з Польщі
Оператори газотранспортних систем Польщі та України вдвічі збільшать гарантовану пропускну потужність – з 6,4 до 12,4 млн м³ добу. Про це повідомляє Міністерство енергетики.
Зазначається, що частину додаткової потужності буде запропоновано вже під час щомісячного аукціону на липень 2025 року, який відбудеться 16 червня.
Оператори ГТС провели переговори та дослідження, спрямовані на визначення потенційних варіантів забезпечення додаткових можливостей транспортування газу до України. І в результаті досягли вищезазначену угоду.
За словами міністра енергетики України Германа Галущенко, роль цього маршруту лише зростатиме, адже газотранспортна система Польщі забезпечує доступ до диверсифікованих джерел природного газу, зокрема скрапленого газу з усього світу. -
Зеленський звільнив від мит і ПДВ оптоволокно для дронів
Президент Володимир Зеленський підписав закони про звільнення від ввізного мита та податку на додану вартість оптоволокна, волоконно-оптичних джгутів і кабелів, що використовуються для виробництва дронів. Про це повідомила пресслужба парламенту в п’ятницю, 13 червня.
Безпілотники на оптоволокні стійкі до засобів радіоелектронної розвідки та боротьби й мають критичне значення для Сил оборони України, але оптичні компоненти здебільшого імпортуються в Україну. Скасування мит дозволить зменшити їхню собівартість. У Верховній Раді порахували, що звільнення від мита призведе до невеликих втрат державного бюджету (близько 30 млн гривень), але вони будуть компенсовані економією на державних закупівлях – понад 130 млн гривень у 2025 році.