Президент Мадагаскару Анрі Радзуеліна розпустив парламент після того, як опозиція спробувала провести його імпічмент. Після того, як він заявив про замах на своє життя, він заявив про готовність до діалогу для вирішення кризи. У столиці країни Антананаріву була спокійна атмосфера, а поліція уникала конфліктів з протестувальниками. Однак пізніше Збройні сили Мадагаскару взяли владу в країні після того, як президент покинув країну на французькому військовому літаку.
Позначка: Голосування
-
Президенту Перу оголосили імпічмент на тлі масової злочинності в країні
Конгрес Перу проголосував за усунення з посади непопулярної глави держави Діни Болуарте в п’ятницю вранці, 10 жовтня. Імпічмент президента країни оголошено на тлі хвилі злочинності, яка охопила Перу, повідомляє АР.
Законодавці організували в четвер увечері, 9 жовтня, дебати та процес імпічменту в однопалатному Конгресі, який складається зі 130 членів, щодо усунення Болуарте з посади через те, що, на їхню думку, її уряд не здатний зупинити злочинність.
Вони вимагали, щоб Болуарте прибула до Конгресу до кінця доби, щоб захистити себе, але вона не з’явилася, і після опівночі 124 законодавці проголосували за її імпічмент, який перуанські конгресмени підтримали одноголосно.
На відміну від восьми попередніх спроб усунути Болуарте, майже всі законодавчі фракції висловили підтримку цьому рішенню.
Тимчасовим президентом призначили 38-річного юриста і голову Конгресу Хосе Хері. Він буде виконувати обов’язки Болуарте до кінця її терміну. Вибори заплановані на квітень наступного року, а термін повноважень Болуарте мав закінчитися 28 липня 2026 року.
Болуарте була шостою главою держави Перу за останні майже десять років. Звичайний термін повноважень президента становить п’ять років.
Вона прийшла до влади в 2022 році, щоб добути термін повноважень тодішнього президента Педро Кастільо, якого усунули з посади лише через два роки після початку його п’ятирічного терміну. До того, як стати президентом, вона обіймала посаду віцепрезидента Кастільо.
Протягом перших трьох місяців її президентства відбулося понад 500 протестів з вимогою її відставки. Скандали та нездатність її адміністрації боротися з безперервною злочинністю в Перу стали причиною її поразки.
Вона частково звинуватила в цій ситуації іммігрантів, які проживають у країні нелегально. -
ЄП відхилив два вотуми недовіри фон дер Ляєн
Європарламент не підтримав два подання про вотум недовіри Єврокомісії на чолі з президентом Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час пленарного засідання у четвер, 9 жовтня.
В обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту. За подання щодо вотуму недовіри ЄК від політичної групи Ліві проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
А за подання від ультраправої групи Патріоти для Європи проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Таким чином, обидві пропозиції набрали значно менше від необхідних для результативного голосування двох третин голосів членів ЄП, які беруть участь у засіданні. Чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишився на посадах. -
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду -
У Сирії пройшли перші вибори після повалення режиму Асада
У Сирії відбулися перші парламентські вибори після свердження режиму Башара Асада. Вибори проводились непрямим голосуванням, де 6 тисяч виборців обирали депутатів у парламент. Кандидатів обирали з 14 провінцій країни. Окремий комітет президента вибрав 1570 кандидатів. Загалом обирали дві третини з 210 депутатів, а решту призначить сам президент. Уряд провів непрямі вибори через відсутність точних даних про населення країни. У деяких провінціях вибори скасували через нестабільність, тому 19 місць у парламенті залишаться вакантними. Президент закликав новий парламент швидко ухвалити закони, зокрема нову конституцію країни.
-
Парламентські вибори розпочалися у Чехії
У Чехії розпочалися парламентські вибори, які триватимуть два дні. Лідер популістської партії ANO, колишній прем’єр-міністр Андрей Бабіш, очолює опитування і обіцяє підвищити зарплати та стимулювати економічне зростання, але при цьому скоротити допомогу Україні. Його партія ANO очікується отримати понад 30% голосів. Проте, навіть зі союзниками, їй може не вистачити більшості у парламенті. Партія Spolu та її союзники також мають шанс на успіх, якщо деякі інші політичні сили не зможуть пройти поріг виборчого бар’єру. Бабіш висловив негативне ставлення до допомоги Україні, назвавши ініціативу з постачання артилерійських снарядів “гнилою”.
-
У Молдові закрилися виборчі дільниці
На парламентських виборах в Молдові відбулося голосування на дільницях всередині країни, де явка громадян становила 51,9%. Це трохи менше, ніж під час президентських виборів минулого року. Найбільш активно голосували люди віком від 36 до 45 років. Президентка Майя Санду подякувала усім, хто взяв участь у голосуванні. Увечері поліція затримала трьох осіб, яких підозрюють у підготовці заворушень у Кишиневі після виборів. Під час затримання у них знайшли піротехніку та інші матеріали. Також було повідомлено про кібератаку з Росії на Центральну виборчу комісію Молдови.
-
Вибори в Молдові: явка перевищила 40%
На парламентських виборах у Молдові, які відбулися у неділю, 28 вересня, зареєстрована явка виборців понад 40%. Це означає, що вибори вважаються відбутими. Понад 1,1 мільйона громадян віддали свій голос, що перевищує мінімально необхідний показник у 33,33%. Діаспора також активно бере участь у голосуванні – понад 161 тисяча людей проголосувала за кордоном. Жителі Придністров’я також долучилися до виборів, зареєструвавши майже 9000 голосів на виборчих дільницях.
-
Україна зробила заяву щодо “виборів” на ТОТ
Міністерство закордонних справ України вважає результати незаконних “виборів”, які Росія провела на тимчасово окупованій території України, нікчемними. У заяві МЗС наголошується, що організація цих “виборів” є незаконною, а їх результати не мають юридичної сили. Україна закликає до відповідальності всіх, хто брав участь у цьому фарсі, і обіцяє застосовувати санкції. Також зазначається, що союзники та партнери України не визнаватимуть результати цих “виборів” і не контактуватимуть з окупаційною владою. У свою чергу, президент Росії Володимир Путін заявив, що вже має список кандидатів на свого наступника, хоча офіційно він ще не оголосив про своє рішення стосовно участі у майбутніх виборах.
-
Уряд Франції відправили у відставку
Французькі парламентарі проголосували за відставку прем’єр-міністра Франсуа Байру та його уряду, що призвело до нової політичної кризи в країні. Байру намагався просунути непопулярний план економії, але був змушений подати у відставку після того, як 364 депутати проголосували проти нього. Тепер прем’єр повинен подати заяву про відставку президенту Еммануелю Макрону. Можливі кандидати на посаду прем’єр-міністра – міністр збройних сил Франції Себастьян Лекорню та міністр юстиції Жеральд Дарманін. Макрон обіцяв призначити нового прем’єр-міністра найближчими днями.