Життя у ритмі новин

Позначка: Голосування

  • У справі про хабарі за голосування фігурують понад 30 депутатів Слуги народу

    У справі про хабарі за голосування фігурують понад 30 депутатів Слуги народу

    Наприкінці 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної групи народних депутатів, які систематичо одержували неправомірну вигоду за голосування в парламенті.

    Про це повідомляє “Судовий репортер”.

    Підозрюваними виявилися пʼятеро депутатів від партії влади — «Слуги народу».  Запобіжні заходи обирали за зачиненими дверима. 

    Юрію Кісєлю суд визначив запобіжний захід у виді застави — 40 мільйони гривень,  Ігор Негулевському — 30 мільйонів, Євгену Пивовару і Михайлу Лабі — по 20 мільйонів, Ользі Савченко — 16,6 мільйона.

    З матеріалів судової справи відомо, що Національне антикорупційне бюро зареєструвало кримінальне провадження ще в грудні 2021 року.

    За версією обвинувачення, злочинна група зʼявилася не пізніше кінця 2021-го і її очолила невстановлена особи з керівництва фракції «Слуга Народу». 

    У звʼязку з повномасштабним вторгненням Російської федерації в Україну діяльність організованої групи була тимчасово призупинена. Але в серпні 2022-го роздачу неправомірної вигоди народним депутатам, начебто, відновили.

    Учасниками групи вважаються пʼятеро підозрюваних депутатів і ще як мінімум 30 інших парламентарів.

    У межах групи існував розподіл на підгрупи, одну з яких, за версією слідства, координував Кісєль. У месенеджері WhatsApp створили групу, в яку Кісєль і його довірена особа надсилали таблички щодо виконання депутатами своїх зобовʼязань. Депутати могли вносити свої зауваження та виправлення, якщо дані в табличці відображалися некоректно.

    За даними НАБУ, в різні періоди щомісячна сума неправомірної вигоди для нардепів становила від 2 до 20 тисяч доларів США. Причому з вересня по листопад 2022 року розмір винагороди складав 2 тисячі доларів, а з серпня 2025 року — 5 тисяч доларів.

    Детективи стверджують, що зафіксували передачу і розподіл коштів від Кісєля до інших народних депутатів 5 листопада і 4 грудня 2025 року.

    За даними слідства, організатор групи передав 85 тисяч доларів США для голосування депутатами «за» або «проти» конкретних законопроєктів пленарному засіданні 23 жовтня 2025 року.

    5 листопада 2025 року Кісєль, нібито, зустрівся з іншим нардепом від «Слуги народу» і віддав йому не менше ніж 20 тисяч доларів для нього та інших депутатів. 

    У групі в WhatsApp Кісєль повідомив учасникам групи порядок денний засідання парламенту на 4, 5 і 6 листопада 2025 року. В таблиці в графі «Пропозиція», навпроти конкретного законопроєкту були помітки «підтримати» (зеленим кольором) або  «відхилити» (червоним кольором). 

    Потім 4 грудня 2025-го Кісєль, за матеріалами справи, отримав від організатора через довірену особу ще близько 60 тисяч доларів. Далі він за вже описаним раніше алгоритмом передав 45 тисяч доларів іншому нардепу, який розподілив гроші між іншими депутатами. При цьому один депутат отримав 10 тисяч доларів — виплату за листопад і ще борг за серпень.

    За даними НАБУ, Кісєль міг отримати загалом 145 тисяч доларів США неправомірної вигоди.

    Підозра обґрунтовується протоколами аудіо- та відеоконтролю.

    Зокрема, зафіксовано зустріч 19 листопада 2025 року Кісєля з іншими нардепами. На цій зустрічі, начебто, обговорювалися нарахування неправомірної вигоди в випадку відсутності депутата на засіданнях Верховної ради поважних причин і виплата коштів за відвідування засідань за минулий місяць. 

    1 грудня 2025-го Кісєль з іншим народним депутатом, нібито, спілкувалися про відсоток відвідувань засідань Верховної і нарахування коштів за це. А 3 грудня ще з якимось нардепом обговорювалась «компенсація» відвідування засідань за попередній місяць.

    Протоколом за результатами НСРД, нібито, підтверджується факт отримання коштів та їх розподіл між учасниками організованої групи.

    Серед іншого записані розмови фігурантів про необхідність знищення даних у телефоні і ймовірність виявлення в кабінеті засобів прослуховування

    У матеріалах справи також є копія протоколу допиту якогось свідка від 30 грудня 2025 року, котрий розповів про систематичність передачі неправомірної вигоди народним депутатам ще з листопада 2019 року. Свідок повідомив, що з квітня 2024 року цим уже займався саме Кісєль
    — передавав гроші іншим депутатам та інформував у групі в WhatsApp про голосування за конкретні законопроєкти.

  • Президент Уганди усьоме переміг на виборах

    Президент Уганди усьоме переміг на виборах

    У 81-річному президента Уганди Йовері Мусевені відбулися вибори, на яких він вже вісім разів поспіль переміг. Його основний суперник, музикант і лідер опозиції Бобі Вайн, отримав значно менше голосів. Після голосування Мусевені заявив, що очікує перемогу з високим результатом, але Вайн закликав своїх прихильників до протестів. Опозиція не визнала результатів виборів і звинуватила у вкиданні голосів. Перед виборами у країні повністю відключили інтернет, що викликало обурення. Мусевені прийшов до влади внаслідок військового перевороту у 1986 році і зараз критикується за репресії та залякування опозиції. Наразі жодних масових протестів не спостерігається.

  • Рада не підтримала скасування відстрочки для студентів 25+

    Рада не підтримала скасування відстрочки для студентів 25+

    У Верховній Раді не підтримали поправку до законопроєкту, яка передбачала скасування відстрочки від мобілізації для студентів, що почали навчатися після 25 років. Народний депутат Олексій Гончаренко повідомив про це 15 січня. За включення поправки до закону проголосували лише 137 депутатів, хоча потрібно було 226 голосів. Член комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, який представляв поправку, стверджував, що відстрочка для студентів не повинна зловживатися. Уряд раніше схвалив законопроєкт, який збільшує дію відстрочки для студентів і викладачів.

  • НАБУ провело обшуки в офісі однієї з партій Верховної Ради – ЗМІ

    НАБУ провело обшуки в офісі однієї з партій Верховної Ради – ЗМІ

    Національне антикорупційне бюро та Спеціальна антикорупційна прокуратура проводять обшуки в офісі однієї з партій. Про це НАБУ та САП повідомили в Telegram.
    Джерела Української правди заявили, що мовиться нібито про партію Батьківщина та про офіс в Києві на вулиці Турівській.
    У НАБУ повідомили, що разом із САП викрили керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради України на пропозиції неправомірної вигоди кільком народним депутатам, які належать до фракцій, не очолюваних цією особою, за голосування “за” або “проти” конкретних законопроєктів.
    Попередня кваліфікація: Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 369 КК України).
    Деталі обшуків обіцяють оприлюднити згодом.
    Як ми вже писали, НАБУ і САП під час спецоперації під прикриттям викрили організовану злочинну групу, до складу якої входили чинні народні депутати України.
    НАБУ провело обшуки у податковій

  • НАБУ та САП викрили злочинну групу з нардепами

    НАБУ та САП викрили злочинну групу з нардепами

    Під час спецоперації НАБУ та САП викрили організовану злочинну групу, до складу якої входили діючі народні депутати України. За даними слідства, учасники групи отримували неправомірну вигоду за голосування у Верховній Раді. Наразі ця справа не має відношення до “Міндічгейту”.

  • Мільярдер-астронавт Айзекман очолив NASA

    Мільярдер-астронавт Айзекман очолив NASA

    Сенат США у середу затвердив кандидатуру мільярдера та астронавта Джареда Айзекмана на посаду адміністратора NASA при президентові Дональді Трампі. Про це повідомляє Reuters.

    За його призначення проголосували 67 сенаторів, тоді як проти висловилися 30.

    Айзекман стане 15-м керівником космічного агентства США та очолить структуру з близько 14 тисячами співробітників. NASA нині реалізує свою наймасштабнішу програму – повернення людей на Місяць у межах місії Artemis з подальшою перспективою польотів на Марс.
    Айзекман передбачає переосмислення акценту на відправці місій на Марс на додаток до зусиль щодо місячної місії Artemis, а також більшу залежність від приватних компаній, таких як SpaceX, для економії коштів платників податків та стимулювання конкуренції у приватному секторі.
    Деякі сенатори заявили, що вони стурбовані близькістю Айзекмана до Маска, чия компанія має контракти NASA на близько 15 мільярдів доларів.

    Маск виступав за кандидатуру Айзекмана ще у 2024 році.
    Тим часом республіканці Сенату та деякі демократи наголосили на терміновості місячної гонки NASA з Китаєм, який прагне відправити своїх астронавтів на поверхню Місяця до 2030 року. NASA постає перед “нестабільною” ціллю – 2028 рік, використовуючи свою ракету Space Launch System та гігантську ракету SpaceX Starship, яка знаходиться в розробці, як посадковий модуль.

    Тимчасовий виконувач обов’язків керівника NASA Шон Даффі привітав Айзекмана з призначенням та заявив про мету повернути США на Місяць у 2028 році.

  • Генасамблея ООН перенесла резолюцію про порушення прав людини на ТОТ

    Генасамблея ООН перенесла резолюцію про порушення прав людини на ТОТ

    Генеральна Асамблея ООН відтермінувала голосування за резолюцію стосовно порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях України на четвер. Про це повідомляє Укрінформ.
    Як зазначається, голосування за низку резолюцій, зокрема й українську, перенесли на іншу дату, оскільки Генасамблея не вклалася у відведений час.
    Затримки з розглядом проєктів резолюцій спричинені переважно позицією Сполучених Штатів, які вимагають голосування за кожен проєкт із соціальної та гуманітарної проблематики, де є згадка про Цілі сталого розвитку, гендерні питання, а також інклюзивність, різноманітність і рівність.
    Раніше загальні документи ухвалювалися консенсусом, проте США виступають проти включення цих питань до будь-яких документів ООН.
    Тож нині колишні так звані консенсусні резолюції ухвалюються переважною більшістю голосів, проти виступають США, Ізраїль і часом Аргентина.
    Розгляд документа очікується в другій половині дня 18 грудня (після 22:00 за київським часом).

  • Спроба імпічменту Трампа “об’єднала” республіканців і частину демократів

    Спроба імпічменту Трампа “об’єднала” республіканців і частину демократів

    Деякі демократи вирішили проголосувати разом з республіканцями у Палаті представників під час спроби провести імпічмент президента США Дональда Трампа. Їх рішення викликало розлючення у деяких частинах демократичної партії, які вважають, що використання імпічменту як політичного інструменту не є доцільним. Але вони також не хочуть бути сприйнятими як ті, хто підтримує Трампа, і тому ризикують розгнівити свою партійну базу. Голосування за імпічмент було ініційоване демократом Елом Гріном з Техасу, який стверджує, що Трамп зловживає своєю владою. Лідер республіканців у Палаті представників Стів Скеліз запропонував відкласти голосування, що в результаті призвело до відхилення ініціативи Гріна про імпічмент. Голосування показало значне розбіження в думках демократів щодо імпічменту, порівняно з попередніми голосуваннями. Також були внесені статті про імпічмент проти інших членів уряду Трампа.

  • США пояснили свій голос проти резолюції ООН щодо Чорнобильської АЕС

    США пояснили свій голос проти резолюції ООН щодо Чорнобильської АЕС

    Представниця Сполучених Штатів при ООН висловила свою думку про те, що США приєдналися до інших країн, таких як Росія, Білорусь, Північна Корея, Нікарагуа та Нігер, у виступі проти резолюції ООН щодо Чорнобильської катастрофи. США не підтримали резолюцію через згадки про Порядок денний у галузі сталого розвитку до 2030 року, які вони вважають суперечливими для національного суверенітету. Американська делегація також висловила підтримку міжнародних стандартів у сфері безпеки ядерних об’єктів. Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, запропоновану Україною та іншими країнами, щодо зміцнення міжнародної співпраці щодо Чорнобильської катастрофи, проти якої виступили деякі країни, включаючи США.

  • Чорнобильська АЕС: Генасамблея ООН ухвалила українську резолюцію

    Чорнобильська АЕС: Генасамблея ООН ухвалила українську резолюцію

    Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, запропоновану Україною та іншими країнами, щодо зміцнення міжнародної співпраці у вирішенні наслідків Чорнобильської катастрофи. У резолюції визнано серйозні наслідки аварії на ЧАЕС та закликано до підтримки відновлення постраждалих регіонів. Також висловлено стурбованість через пошкодження безпечного конфайнменту над реактором ЧАЕС внаслідок атаки російського дрона. Резолюція закликає країни й організації активізувати співпрацю на цьому питанні та використовувати правильну транслітерацію назви “Chornobyl”. Також заплановано спеціальне засідання до 40-річчя трагедії на ЧАЕС у 2026 році. Ремонт захисної оболонки планують завершити до кінця 2026 року. Генеральний директор МАГАТЕ вважає, що пошкоджений конфайнмент втратив ключові функції безпеки.