Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Європейський Союз гарантує фінансову допомогу Україні у 2026 та 2027 роках. На засіданні Європейської Ради, яке відбулося 23 жовтня, було підтверджено, що ЄС буде підтримувати Україну протягом двох наступних років. Також було вирішено заморозити російські активи та використовувати їх на захист від російської агресії. Зеленський також зазначив, що працюють над посиленням ППО та співпрацею з країнами, які можуть підтримати українську енергетику. Ухвалено 19-й санкційний пакет проти Росії, і розпочато роботу над наступними санкціями. Зеленський відзначив ефективність американських санкцій проти російських нафтових компаній та закликав Європу обмежити постачання з Росії для завершення війни.
Позначка: Фінанси
-
Ринок скінів Counter-Strike 2 обвалився на $2 млрд після оновлення гри
Ринок скінів у грі Counter-Strike 2 зазнав великого обвалу через оновлення від Valve, яке змінило механіку створення рідкісних предметів. Це призвело до зменшення капіталізації ринку практично на третину, що становить майже $2 млрд. Оновлення дозволило гравцям створювати скіни на ножі та рукавиці, що раніше вважались дуже дорогими предметами. Як результат, ціни на ексклюзивні скіни впали у 2-3 рази, але ціни на деякі “надсекретні” предмети зросли. Гравці реагують по-різному на цю ситуацію, деякі вбачають у цьому змову, а інші вірять, що ринок може відновитися після адаптації до нових умов.
-
НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних через посилення проінфляційних ризиків. Це рішення призначене для підтримки попиту на гривневі інструменти для заощаджень та збереження стабільності валютного ринку. НБУ попереджає, що несмотря на зниження інфляції, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики зростають. Банк покращив прогноз інфляції на 2025 рік, але залишив його на 2026 рік на попередньому рівні. НБУ планує почати зниження облікової ставки в І кварталі 2026 року, але може відтермінувати цей крок у разі погіршення ситуації з ціновою динамікою. У поточному році НБУ вже тричі підвищував облікову ставку, але зараз вирішив не змінювати її. Облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів, тому її збереження на поточному рівні може вказувати на певні ризики для економіки країни.
-
В Чехії збирають кошти на українську балістичну ракету Фламінго
Чеська волонтерська ініціатива Darek pro Putina (Подарунок для Путіна) розпочала збір коштів на купівлю української балістичної ракети Фламінго. Вартість ракети становить майже 600 тисяч доларів. Після оплати ракету передадуть Збройним силам України, які вирішать, коли і як використовувати її. Після придбання ракети планують назвати її DANA 1 на честь померлої політика та фізика з Чехії. Ракета FP-5 Фламінго українського виробництва має понад тонну вибухівки і дальність польоту до 3 000 км. Ця ракета вважається більш потужною за американську Tomahawk. Україна успішно випробувала цю ракету, а за словами президента Володимира Зеленського, до грудня в Україні буде більше 100 таких ракет.
-
Стало відомо, скільки Україні потрібно зовнішнього фінансування
Україні у 2026–2027 роках буде потрібно 60 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для покриття бюджетного дефіциту та підтримки енергетичного сектору. Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко під час зустрічі в Вашингтоні. Він подякував партнерам за підтримку на суму понад 152 мільярдів доларів від лютого 2022 року. Однак Марченко зазначив, що наступні роки потребуватимуть ще 60 мільярдів доларів. Він закликав запускати нові формати співпраці та використовувати російські активи для забезпечення бюджетної стабільності. Також триває підготовка нової програми співпраці з МВФ, яка врахує пріоритети держави, включаючи фінансування важливих видатків та підтримку стійкості боргу.
-
Заява Трампа спричинила обвал крипторинку за лічені хвилини – Bloomberg
Криптовалютний ринок зазнав масштабного обвалу після заяви президента США Дональда Трампа про запровадження додаткових 100% мит на товари з Китаю та посилення експортного контролю на програмне забезпечення. Про це в суботу, 11 жовтня, інформує Bloomberg.
Повідомляється, що протягом першої години після цієї заяви було ліквідовано позицій на понад 6 мільярдів доларів, а за добу загальні втрати перевищили 7,4 мільярда, з яких 6,7 мільярда припали на довгі позиції.
Це падіння стало найбільшим для крипторинку з початку квітня.
Вартість біткойна знизилась більше ніж на 12%, упавши з рекордних 126 250 доларів до приблизно 112 000. Ether втратив 17%, а XRP та Dogecoin обвалилися більш ніж на 30%.
“У п’ятницю спалахнула нова торгова війна між Китаєм і США, що спричинило невизначеність на ринках і падіння ризикових активів”, – зазначив співголова ринків у прайм-брокері FalconX Раві Доші. За його словами, компанія зафіксувала рекордний попит на інструменти хеджування ризиків.
Аналітики Bloomberg підкреслюють, що погіршення торговельних відносин між Вашингтоном і Пекіном негативно позначилося не лише на криптовалютах, але й на фондових ринках та нафті, що сприяло переходу інвесторів у безпечніші активи – держоблігації та золото.
Нагадаємо, заява Трампа пролунала після звинувачень Китаю у веденні “ворожої” політики щодо експорту рідкоземельних металів, назвавши це “моральною ганьбою у міжнародній торгівлі”. Президент США також зазначив, що немає підстав проводити заплановану зустріч із лідером КНР Сі Цзіньпіном на саміті АТЕС у Південній Кореї наприкінці жовтня.
КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США
-
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
Мінфін залучив 14,5 млрд гривень від продажу облігацій
Міністерство фінансів України заявило, що на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики залучило до державного бюджету 14,5 мільярда гривень. З цієї суми 8,2 мільярда гривень було отримано від продажу гривневих паперів, а 153 мільйони доларів – від продажу валютних. Інвесторам пропонувались облігації як у гривнях, так і в доларах на різний строк та з різними процентними ставками. За вересень Мінфін залучив загалом 52,5 мільярда гривень, з початку року – 408,5 мільярда гривень, а з початку війни – понад 1,8 трлн гривень.
-
США витратить $350 млрд на ядерну енергетику до 2050 року – Bloomberg
За даними Bloomberg, в США очікується збільшення попиту на електроенергію через розвиток центрів обробки даних для штучного інтелекту. Це може призвести до інвестицій у атомну енергетику на $350 млрд до 2050 року. Планується збільшити виробництво атомної енергії на 63%, що дорівнює 53 гігават потужностей, щоб збільшити загальний ядерний потенціал до 159 ГВт. Основний акцент робиться на малі модульні реактори (SMR), які можуть зменшити вартість і час будівництва. У США є декілька компаній, що працюють над такими проєктами, але жоден SMR ще не введено в експлуатацію. Проте у галузі існують проблеми, такі як високі витрати, нестача кваліфікованих кадрів і ядерного палива, а також складні регуляторні процедури. За оцінкою Bloomberg, у найближче десятиліття може бути додано лише 9 ГВт нових потужностей, і масове впровадження SMR може початися не раніше 2035 року. Адміністрація Байдена планувала зростання атомних потужностей втричі до 2050 року, тоді як новий указ Трампа передбачає збільшення вчетверо.
-
Держборг України значно збільшився за місяць
У серпні державний та гарантований державою борг України значно зрос і становив на кінець місяця 192,71 млрд доларів США, що на 6,58 млрд доларів більше, ніж у попередньому місяці. За даними Міністерства фінансів, загальний обсяг боргу в гривневому еквіваленті склав 7,95 трлн грн. Зовнішній борг України склав 5,99 трлн грн, а внутрішній – 1,96 трлн грн. Таким чином, в серпні борг зрос на 76,92 млрд грн або $1,29 млрд. Варто зазначити, що загальний світовий борг сягнув 250 трлн доларів, за даними МВФ.