Міжнародний валютний фонд тимчасово не наполягає на запровадженні акцизу на солодкі напої для України, однак уряду все ж доведеться ухвалити низку складних рішень для отримання нової кредитної програми. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев за результатами зустрічі з представниками місії МВФ .
“Щойно провів ще одну зустріч з колегами з МВФ. Обговорили складні рішення, які вони розробили разом з Міністерством фінансів та КМ. Деякі пропозиції – як акциз на солодку воду – поки що вдалося зняти”, – зазначив нардеп.
Разом з тим, він анонсував “низку непростих рішень” для ухвалення нової кредитної програми для України.
“Дійсно рішення будуть непрості. І так, сьогодні ми дуже залежні від допомоги партнерів, яка вся завʼязана на програмі з МВФ”, – додав гетманцев.
Позначка: Фінанси
-

Гетманцев заявив про “непрості рішення” після зустрічі з МВФ
-

Вартість Біткойна уперше за сім місяців упав нижче $90 тисяч
Біткойн вперше за сім місяців впав нижче 90 000 доларів, зазначає Bloomberg. Цей криптовалютний токен зазнав падіння на 2,4% під час азіатських торгів, після того, як раніше досяг рекордного рівня понад 126 000 доларів в жовтні. Останній раз біткойн торгувався нижче цього рівня у квітні, коли впав до 74 400 доларів. Падіння біткойну пов’язують із загостренням негативних факторів в економіці, включаючи нестабільність на фондових ринках та несприятливі оцінки щодо політики процентних ставок. Це робить біткойн вразливим до подальшого зниження. Трейдери переоцінюють ймовірність зниження процентної ставки Федерального резерву в грудні, що також впливає на криптовалютні ринки. Після стрімкого падіння в жовтні, ринок намагається знайти опору, а ціна біткойну наразі складає 90 391 долар.
-

Кінець шатдауну. Що не так із законом Трампа
Президент США Дональд Трамп ввечері у середу, 12 листопада, підписав закон про державне фінансування, поклавши край рекордному 43-денному шатдауну. В результаті нього федеральні службовці залишалися без зарплати, сотні пасажирів застрягали в аеропортах, в деяких продовольчих банка утворилися довжелезні черги.
В свою чергу демократи дуже не задоволення прийняттям проміжного законодавства, адже хотіли продовжити термін дії розширеної податкової пільги. Внутрішні чвари Варто зазначити, що Трамп підписав документ про фінансування лише через кілька годин після того, як Палата представників ухвалила цей документ.
Демократи хотіли продовжити термін дії розширеної податкової пільги, яка закінчується наприкінці року та знижує вартість медичного страхування. Вони відмовилися погодитися із законопроектом про короткострокові витрати, який не враховував цей пріоритет. Але республіканці заявили, що це окрема політична суперечка, яку слід провести іншим разом.
Тиск, спричинений припиненням роботи уряду, відобразився, коли законодавці обговорювали цей захід щодо витрат у Палаті представників.
Республіканці заявили, що демократи намагалися використати ситуацію з урядом, щоб перемогти в політичній суперечці.
“Вони знали, що це завдасть болю, і все одно це зробили”, – сказав спікер Палати представників Майк Джонсон.
В свою чергу демократи заявили, що республіканці на початку цього року намагалися ухвалити податкові пільги, які, на їхню думку, здебільшого принесуть користь багатим. Але законопроект, який Палата представників розглянула в середу, “ставить сім’ї у невизначений стан без жодної гарантії, що коли-небудь буде голосування за розширення податкових пільг, щоб допомогти звичайним людям оплачувати медичне обслуговування”, – сказав представник Джим Макговерн, демократ від штату Массачусетс. Що входить до законопроекту про припинення шатдауну Цей закон є результатом угоди, досягнутої вісьмома сенаторами, які посварилися з демократами після того, як дійшли висновку, що республіканці не погодяться використовувати державне фінансування для продовження податкових пільг на охорону здоров’я.
Цей законодавчий “компроміс” фінансує три щорічні законопроекти про витрати та продовжує решту державного фінансування до 30 січня. Республіканці пообіцяли провести голосування до середини грудня щодо продовження субсидій на охорону здоров’я.
Законопроект також включає скасування звільнення федеральних працівників адміністрацією Трампа з початку припинення роботи уряду. Він також захищає федеральних працівників від подальших звільнень до січня та гарантує їм виплату зарплати після завершення припинення роботи уряду. Законопроект для Міністерства сільського господарства означає, що люди, які покладаються на ключові програми продовольчої допомоги, отримуватимуть ці виплати без загрози переривання роботи протягом решти бюджетного року.
Демократи дуже не задоволенні прийняттям проміжного законодавства. Як повідомила демократка від Каліфорнії Ненсі Пелосі, розширена податкова пільга була розроблена для того, щоб надати більшій кількості людей доступ до медичного обслуговування, і жоден республіканець не проголосував за неї. Нагадаємо, що в США діє податкова пільга, накладена на період пандемії COVID-19.
За її словами, без розширеної податкової пільги страхові внески для мільйонів американців у середньому зростуть більш ніж удвічі. Водночас, за прогнозами Бюджетного управління Конгресу, понад два мільйони американців наступного року повністю втратять медичне страхування. Головний бій ще попереду Незрозуміло, чи знайдуть партії якусь спільну мову щодо охорони здоров’я до грудневого голосування в Сенаті.
Водночас, деякі республіканці заявили, що вони відкриті для продовження додаткових пільг, оскільки страхові внески для мільйонів людей зростуть, але вони також хочуть нових обмежень щодо того, хто може отримувати субсидії. Дехто стверджує, що податкові кошти для цих планів повинні спрямовуватися через окремих осіб, а не безпосередньо до страхових компаній.
Демократи в Палаті представників висловили великий скептицизм щодо цих заяв і того, що зусилля Сенату призведуть до прориву.
Роза ДеЛауро, представниця Демократичної партії від штату Коннектикут, провідна представниця Комітету з асигнувань Палати представників, заявила, що республіканці протягом останніх 15 років хотіли скасувати реформу охорони здоров’я.
“Саме цього вони й намагаються досягти”, – сказала вона. -

Чеські активісти подарують ЗСУ дві ракети Фламінго
У чеській ініціативі Darek pro Putina зібрали вже понад 16 мільйонів крон на покупку українських ракет Фламінго. Домовилися з виробником закупити дві такі ракети. Лідер ініціативи Мартін Ондрачек повідомив, що українська компанія Fire Point подвоїть донат. Планову суму на одну ракету закрили за дві доби. Додаткові кошти, що надійшли після цього, будуть витрачені після голосування підписників. Ракети отримають назву на честь чеської науковиці Дани Драбової – DANA 1 і DANA 2. Після оплати ракети вони будуть передані Збройним Силам України.
-

Кабмін перерозподілив ₴37 млн на виплату Нацкешбеку
Уряд збільшив обсяг державної грошової допомоги покупцям українських товарів на 37 млн грн, зменшивши на таку ж суму видатки на часткову компенсацію вартості вітчизняної техніки та обладнання. Це відбулося внаслідок змін у постанові від 7 листопада 2025 року. Згідно з цими змінами, видатки на державну підтримку українських товарів зросли з 2,4 млрд грн до 2,437 млрд грн, тоді як видатки на компенсацію вартості вітчизняної техніки та обладнання скоротилися з 200,0 млн грн до 163,0 млн грн.
-

Виплати Нацкешбеку відновлять наступного тижня
Програма Національний кешбек продовжує свою дію, а виплати за серпень були затримані лише через технічні процедури погодження. Міністр економіки Олексій Соболев заявив, що учасники отримають гроші у повному обсязі вже наступного тижня. Зазначено, що кількість учасників програми перевищила очікування уряду, що призвело до затримки. Соболев також зазначив, що це найбільша виплата за весь період функціонування програми, і надалі будуть проводитися виплати за вересень. Він підкреслив, що Національний кешбек є важливим інструментом підтримки українського виробництва, і популярність програми зростає, з’являються запити на її розширення на інші види продукції від виробників.
-

Голова ВЕФ назвав загрози для світової економіки
Президент Всесвітнього економічного форуму висловив обурення щодо можливої фінансової нестабільності у світовій економіці через три “бульбашки”, які зростають на ринках одночасно. Він назвав ці “бульбашки” криптовалютну, штучного інтелекту та боргову. Бренде застеріг уряди та інвесторів від уваги до цих тенденцій. Він також зазначив, що державний борг у багатьох країнах досяг небезпечно високого рівня, що створює ризики для фінансової стабільності. У той же час, розвиток штучного інтелекту може призвести до соціальних проблем, зокрема в безробітних областях. Проте голова форуму наголосив, що технологічні зміни можуть покращити продуктивність і добробут суспільства в цілому.
-

Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду
У жовтні 2025 року Міністерство фінансів України залучило 64,7 мільярда гривень в еквіваленті до державного бюджету шляхом розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Про це в понеділок, 3 листопада, Міністерство фінансів повідомило на своєму офіційному сайті.
За даними відомства, з цієї суми 49,9 мільярда гривень становили облігації у національній валюті із середньозваженою дохідністю 16,5% річних, тоді як валютні облігації в розмірі 355 мільйонів доларів мали дохідність 4,06% річних.
Станом на 31 жовтня 2025 року в обігу перебувають державні облігації на загальну суму понад 1,89 трильйона гривень. Найбільшими їхніми власниками залишаються комерційні банки (48,3%) та Національний банк України (35,2%). Частки інших інвесторів розподілені так: юридичні особи – 8,8%, фізичні особи – 5,6%, нерезиденти – 0,8%, страхові компанії – 1,1%, територіальні громади – 0,01%.
За рік інвестиції юридичних і фізичних осіб в ОВДП зросли на 27,5% порівняно з жовтнем 2024 року. Українці наразі тримають облігації на суму понад 106 мільярдів гривень, тоді як юридичні особи володіють паперами на понад 166,7 мільярда гривень.
Крім цього, 22 жовтня Міністерство фінансів організувало четвертий switch-аукціон ОВДП. Попит перевищив очікування: було подано 21 заявку на суму 17 мільярдів гривень, із яких задоволено заявки на 15,5 мільярда гривень.
На аукціоні інвестори обміняли облігації з погашенням 5 листопада 2025 року на нові цінні папери з терміном обігу до 25 липня 2029 року із дохідністю 14,89% річних. Купонний прибуток становить 74,45 гривні кожних пів року. Для погашення попередніх випусків буде зараховано облігації на суму 14,18 мільярда гривень (14 184 871 одиниця). Усі заявки інвесторів задовольнили, а середньозважена дохідність склала 14,89%.
З початку цього року Міністерство фінансів залучило через ОВДП, приблизно, 473,1 мільярда гривень. Це друге найбільше джерело фінансування держбюджету після міжнародної допомоги.
З моменту початку повномасштабного вторгнення обсяг коштів, залучених через державні облігації, перевищив 1,89 трильйона гривень в еквіваленті.
Нагадаємо, попередній рекорд за обсягом інвестицій був у серпні. Міністерство фінансів України повідомило, що портфель облігацій внутрішньої державної позики у власності громадян України станом на 14 серпня 2025 року сягнув 100,2 млрд грн.
Раніше повідомлялося, що державні облігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків. Індекс RGBI, що відображає вартість облігації федерального займу, опустився зі 121 пункту до 117.
-

Доходи держбюджету України підскочили на 40%
У жовтні надходження податків та обов’язкових платежів до держбюджету України значно зросли порівняно з минулим роком. Загалом надійшло 181,8 мільярда гривень, що на 41,6% більше. Це пов’язано з отриманням грантової допомоги в розмірі 38 мільярдів гривень. За цей період найбільше надходжень було від податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, акцизного податку, податку на прибуток підприємств та рентної плати. Загалом до бюджету надійшло 251,7 мільярда гривень. Також повідомляється, що дефіцит електроенергії може сповільнити економічне зростання, і уряд РФ визнає уповільнення економіки третій квартал поспіль.
-

Третина росіян заявила про нестачу грошей на їжу – опитування
Практично третина росіян – 31% – скаржиться на те, що їй не вистачає грошей на їжу. Про це свідчить результати опитування американського інституту дослідження громадської думки Gallup.
Хоч такі показники трохи нижчі, ніж під час кризи пандемії коронавірусу (тоді було понад 40%), а проте вони суттєво переважають значення, які спостерігалися до анексії та Криму та початку протистояння із Заходом – 17% у 2013 році.
Соціологи зазначають: щораз більший процент росіян говорить про погіршення економічної ситуації у своїх регіонах. В 2025 році про це говорили 39% опитаних проти 33% роком раніше та 34% у 2023 році й 29% у 2022 році.
Продовольча інфляція випереджає загальне зростання цін, а роздрібні ціни на картоплю – ключовий елемент продовольчого кошика бідних – з початку 2024 року підскочили на 167%.
Песимізм щодо економіки став одним з рекордних за 20 років досліджень: гірше росіяни оцінювали стан справ лише під час глобальної фінансової кризи 2009 року (40%) та в роки Covid-19 (45-50%).
На початку 2010-х, коли нафта коштувала дорожче за 100 доларів за барель, а ідеї війни з Заходом були прерогативою маргіналів, на складне становище в економіці РФ скаржилися лишень 19-24% росіян, зазначили аналітики.
Накачана трильйонними витратами на держоборонзамовлення російська економіка додала 4,1% у 2023 році та 4,3% у 2024-му, а темпи зростання зарплат, згідно з Росстатом, встановили 16-річний рекорд.
Утім, військовий бум в РФ видихся в 2025 році, коли ЦБ був змушений різко підняти відсоткові ставки, щоб приборкати інфляцію та загальмувати зростання грошової маси.
Як ми вже писали, настрої в російському суспільстві стають скептичнішими на тлі четвертого року війни: надії на світ згасають, а економіка підходить до краю рецесії. Зокрема, частка росіян, які вірять, що майбутнє принесе покращення життя в країні, восени впала до мінімумів з 2021 року.
Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян