Життя у ритмі новин

Позначка: Фінансування

  • Світовий банк надасть Україні 1 млрд доларів

    Світовий банк надасть Україні 1 млрд доларів

    Міністерство фінансів спільно зі Світовим банком працює над новою угодою про позику на підтримку реформ Development Policy Operation (DPO) обсягом щонайменше 1 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба відомства у вівторок, 3 червня.

    Упродовж тижня, з 2 по 6 червня, команда експертів Світового банку проводить зустрічі з представниками уряду для погодження умов програми. Позика передбачає пряме надходження коштів до держбюджету після виконання Україною низки умов.

    “Ми продовжуємо спільну роботу над новою угодою Development Policy Operation (DPO), завдяки якій ми зможемо не тільки залучити необхідні ресурси на підтримку держбюджету, а й стимулювати відновлення та розвиток економіки”, – зазначила заступниця міністра фінансів Ольга Зикова.

    Минулого року в межах DPO Україна отримала близько 3,5 млрд доларів за трьома угодами, що допомогло покрити пріоритетні витрати та реалізувати реформи у податковій, митній, банківській та енергетичній сферах.

    Цього року домовленості також включають нові кроки у соціальній політиці. Зокрема, з 1 липня стартує пілотна програма базової соціальної допомоги. Вона об’єднає кілька видів підтримки в одну виплату – базовий розмір складе 4500 гривень.

    “Базова допомога надаватиметься громадянам України, які відповідатимуть критеріям її отримання. Отримувачі самостійно прийматимуть рішення про перехід на нову систему”, – повідомив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.

    Окрім цього, Мінфін погодив законопроєкт щодо підтримки сімей та стимулювання народжуваності, запуск якого заплановано на 2026 рік.

    Фінальні умови мають бути узгоджені до кінця червня. Україна має виконати їх до жовтня, а остаточне рішення про надання коштів Світовий банк ухвалить у листопаді.

  • ООН скоротить персонал на 20%

    ООН скоротить персонал на 20%

    Організація Об’єднаних Націй прийняла рішення про скорочення 20% персоналу у своїх офісах та агентствах через фінансову кризу. Це зачепить понад 60 підрозділів, зокрема гуманітарні та політичні офіси, структури, що працюють з біженцями, гендерною рівністю, міжнародною торгівлею, екологією та розвитком міст. Генсек ООН планує скоротити бюджет організації на 15-20%, що становить близько 3,72 мільярда доларів. У зв’язку з цим, прийнято рішення про звільнення приблизно 14 тисяч посад. Пропозиції щодо скорочень необхідно подати до середини червня, а вони будуть враховані у бюджеті на 2026 рік. Деякі країни-члени ООН, у тому числі США, не сплатили свої внески в повному обсязі, що також вплинуло на фінансове становище організації. Антоніу Гутерріш також повідомив про призупинку допомоги ООН у деяких регіонах України через скорочення фінансування з боку США.

  • Фіцо поскаржився на ідею Мерца позбавити Словаччину виплат

    Фіцо поскаржився на ідею Мерца позбавити Словаччину виплат

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо реагує на заяви канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про можливе припинення фінансування для Словаччини та Угорщини з фондів Євросоюзу через їхню позицію щодо Росії. Фіцо вважає такі заяви “абсолютно неприйнятними” та обурений ними, наголошуючи, що незалежна позиція їх країни щодо Росії має під собою конкретну основу. Він вважає, що критика Мерца є контрпродуктивною та попереджає про наслідки такої риторики. Фіцо наголошує, що шлях до єдності та співпраці в Європі не повинен полягати у покаранні країн за їхні позиції. Попередньо Мерц висловив ідею позбавлення фінансування від єврофондів країн, які блокують спільні санкції проти Росії, аргументуючи це необхідністю уникнення ситуацій, коли вирішення питань залежить від меншості.

  • Балтія планує підвищити оборонні витрати до 5% ВВП

    Балтія планує підвищити оборонні витрати до 5% ВВП

    Міністри оборони Естонії, Латвії та Литви підтвердили, що з 2026 року планують збільшити видатки на оборону до 5% валового внутрішнього продукту. У ході зустрічі на авіабазі Емарі вони також обговорили будівництво Балтійської лінії оборони та розглянули питання щодо залучення європейського фінансування для цього проєкту. Міністр оборони Естонії відзначив, що союзники по НАТО повинні збільшити оборонні витрати до зазначеного рівня в умовах зростаючого напруження у безпеці. Також на зустрічі обговорили діяльність російського тіньового флоту в Балтійському морі, відзначивши необхідність посиленого моніторингу та ефективних санкцій. Німеччина також планує збільшити чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві до 5000 військовослужбовців до кінця 2027 року, щоб зміцнити східний фланг НАТО.

  • На виробництво артилерії залучили 2/3 коштів – Зеленський

    На виробництво артилерії залучили 2/3 коштів – Зеленський

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що більшість коштів, необхідних для виробництва артилерійських снарядів, вже зібрано. Також Україна отримає фінансування для виробництва дронів. Зеленський також зазначив, що країна готується до участі у зустрічі у форматі “великої сімки” і висловив подяку МЗС за підтримку. Попередньо було оголошено про збільшення виробництва української зброї, зокрема дронів, і про фінансову допомогу від Європейського союзу на підтримку України в оборонних цілях.

  • Зеленський: Україна має 2/3 коштів на артилерію

    Зеленський: Україна має 2/3 коштів на артилерію

    Президент України Володимир Зеленський оголосив, що більшість коштів для виробництва артилерійських снарядів вже залучені. Також країна отримає фінансування для створення власних дронів. Зеленський підкреслив, що Україна готується до участі у зустрічі у форматі “великої сімки” і подякував МЗС за підтримку. Раніше він анонсував плани збільшення виробництва української зброї, зокрема дронів, і єврокомісар підтвердив виділення частини коштів з плану ReArm Europe на військову підтримку України.

  • Трамп урізав фінансування науки до найнижчого рівня за 35 років

    Трамп урізав фінансування науки до найнижчого рівня за 35 років

    Національний науковий фонд США (NSF), який фінансує дослідження в університетах, зменшує виділення грантів науковим проєктам у найповільнішими темпами з 1990 року. У 2025 році фінансування нових наукових проєктів скоротилося більш ніж на $1 млрд у порівнянні з попереднім десятиліттям. Це вплинуло на різні сфери, включаючи комп’ютерні науки, біологію, фізику, інженерію, кліматичні дослідження та STEM-освіту. Списано більше 1600 грантів на загальну суму близько $1,5 млрд. Основними причинами скорочень називають програми з клімату, чистої енергетики, соціальних наук та ініціативи з різноманіття та інклюзії. Критики стверджують, що ці дії загрожують науковому майбутньому США та можуть завдати шкоди економіці країни. Молоді вчені, аспіранти та викладачі-початківці серйозно постраждали від цих скорочень. Фінансування STEM-програм знизилося на 80%, а кількість стипендій для аспірантів скоротилася вдвічі. Наукові напрями, що не є пріоритетами адміністрації, отримали менше коштів, у той час як напрямки, які є пріоритетами, збільшили фінансування. Демократи в Конгресі вважають ці дії незаконними та політично мотивованими, тоді як республіканець Тед Круз висловив підтримку скороченням, звинувачуючи фонд в “одержимості політикою ідентичності”. Крім того, США припинили фінансування деяких проектів офісу ООН з прав людини, включаючи в Україні, у рамках перегляду витрат на іноземну допомогу. Також, Трамп запропонував збільшити оборонний бюджет до $1,01 трлн.

  • Євродепутати закликають ЄС заморозити усе фінансування Угорщини

    Євродепутати закликають ЄС заморозити усе фінансування Угорщини

    Низка депутатів Європарламенту направила звернення до керівництва ЄС із закликом заморозити все фінансування для Угорщини через подальше обмеження свобод, підрив демократії та недотримання законодавства і цінностей ЄС, повідомляє LRT.
    Зазначається, що через уряд Угорщини під керівництвом Віктора Орбана постійно конфліктує з ЄС, через що вже було заморожено мільярди євро. Підставами стало поводження з прохачами притулку та підозри в корупції.
    У листі депутати зауважили, що Угорщина не лише не прагне покращень – спостерігається “подальша тривожна регресія”. Зокрема, автори згадали про нещодавній закон щодо заборони ЛГБТК-реформ у Будапешті та реформи, спрямовані на підрив незалежності судів.
    “Продовжувати фінансувати корумпований режим, який відкрито підриває європейські цінності, – неприйнятно. Тому ми закликаємо негайно припинити будь-яке фінансування Угорщини, використовуючи всі доступні правові інструменти”, – йдеться у зверненні парламентарів.
    Зазначається, що лист був ініційований фракцією Зелених. Проте підписи під ним поставили і представники інших фракцій Європарламенту, зокрема правоцентристської Європейської народної партії, центристської партії “Оновимо Європу”, а також – соціал-демократичної СДП. Загалом лист підписали 26 депутатів.

  • Гарвардському університету заборонили приймати іноземців

    Гарвардському університету заборонили приймати іноземців

    22 травня адміністрація президента Дональда Трампа оголосила про відкликання сертифікації Гарвардського університету в рамках Програми студентів та обміну (SEVP), що фактично забороняє закладу приймати нових іноземних студентів. Про це повідомляє AP у четвер, 22 травня.
    Це рішення також зобов’язує понад 6 800 іноземних студентів, котрі вже навчаються в Гарварді, перевестися до інших навчальних закладів або залишити США, інакше вони втратять свій легальний статус.
    Міністерство внутрішньої безпеки США, очолюване Крісті Ноем, звинуватило Гарвард у створенні небезпечного середовища, зокрема через випадки антисемітського насильства та нібито співпрацю з Комуністичною партією Китаю. Університету було надано 72 години для надання записів, включаючи відеоспостереження, пов’язаних з поведінкою іноземних студентів під час протестів.
    Гарвард рішуче засудив це рішення, назвавши його незаконним та таким, що підриває академічну місію університету та добробут його спільноти. Університет також вказав на те, що це є частиною ширшої ескалації напруженості між адміністрацією Трампа та вищими навчальними закладами щодо автономії університетів та свободи вираження поглядів.

  • Україна пропонує Європі пряме фінансування ЗСУ

    Україна пропонує Європі пряме фінансування ЗСУ

    Україна запропонувала Європі новий формат підтримки ЗСУ – пряме фінансування, що дозволить зробити допомогу більш ефективною і швидкою. Про це повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко.
    За його словами, на зустрічах фінансового блоку G7 у Канаді відбулися насичені переговори з міністрами фінансів кількох країн партнерів, керівництвом МВФ, а також обговорення відновлення та інвестиційного потенціалу України з бізнесом Канади.
    Міністр наголосив, що сесія G7 пройшла з чіткими сигналами щодо продовження підтримки України.
    “Ключова тема, яку піднімали з партнерами – шляхи забезпечення фінансових потреб України на 2026 рік”, – зазначив Марченко.
    Міністр додав, що наразі триває діалог щодо можливості інтеграції українського військового потенціалу в оборонну систему Європи.
    “Впевнений, що таке рішення має ряд стратегічних переваг для України, зокрема збереження фінансової стабільності у 2026 році й надалі, а для ЄС – убезпечення від потенційної російської агресії. Адже українська армія має весь необхідний для цього досвід”, – заявив Марченко.
    За його словами, Україна пропонує участь партнерів у фінансуванні українських збройних сил, інтеграцію української армії в оборонну систему Європи.
    “Витрати на забезпечення українських збройних сил для безпеки Європи становитимуть невелику частку ВВП ЄС. Вона може бути розподілена між країнами, які готові доєднатися до ініціативи, і включена до розрахунку оборонних витрат відповідно до зобов’язань цих країн перед НАТО”, – повідомив міністр.
    Марченко зауважив, що враховуючи військові ризики, Європа вже шукає шляхи зміцнення оборони, зокрема через збільшення чисельності військового персоналу.
    “Але розбудова подібного потенціалу потребуватиме років і значних ресурсів. Інтеграція українських збройних сил – дієве рішення, що має економічні переваги для країн-партнерів”, – зазначив він.
    Марченко наголосив, що підтримка України – це інвестиція в стабільність Європи, а посилення обороноздатності – не політичний вибір, а нагальна потреба.
    “Діяти треба вже сьогодні, щоб бути сильними в майбутньому. Продовжуємо системну роботу з партнерами задля забезпечення справедливого та стійкого миру для України”, – заявив міністр.
    Як відомо, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кошти, що надавали ЄС були направлені на підтримку українського бюджету, а саме покривали соціальні виплати та бюджетні платежі й не могли використовуватися на потреби Сил оборони. Тим часом на армію були спрямовані усі кошти, які заробляла Україна.