Італійський уряд запропонував вважати багатомільярдний проєкт мосту на Сицилію військовими витратами в межах цілей НАТО. Про це повідомляє Politico у понеділок, 30 червня.
Будівництво мосту, вартість якого оцінюється у 13,5 мільярда євро, розглядається як спосіб наблизити Італію до нового стандарту НАТО – 5% ВВП на безпеку до 2035 року. Торік Рим витрачав лише 1,49% ВВП на оборону.
Міст мав би з’єднати материкову Італію з Сицилією й стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт обговорюється десятиліттями, втім, постійно постає перед технічними, фінансовими та політичними перепонами.
Міністр закордонних справ Антоніо Таяні та міністр інфраструктури Маттео Сальвіні – обидва заступники прем’єрки Джорджи Мелоні – наголошують на “стратегічному значенні мосту для НАТО”.
“Ми пояснимо італійцям, що безпека – це ширше поняття, ніж просто танки”, – зазначив Таяні у коментарі виданню Milano Finanza. – “Ми зробимо ставку на інфраструктуру, яка має і цивільне, і оборонне значення – наприклад, міст через протоку, адже Сицилія є платформою НАТО”, – додав він.
Офіційного рішення про класифікацію мосту як військового проєкту ще не ухвалили, одначе, Сальвіні заявив, що “незабаром можуть відбутися подальші консультації, аби з’ясувати, наскільки це реально”.
Частину витрат, відповідно до стандартів НАТО, можна спрямовувати на “стратегічну інфраструктуру”. Це може допомогти Риму обійти бюрократичні та юридичні труднощі, які гальмували проєкт у минулому.
Італія також просить включити проєкт до плану фінансування ЄС для мобільності військових, вважаючи, що він “ідеально вписується у стратегію переміщення сил НАТО з Північної Європи до Середземного моря”.
Втім, офіційно Мессінська протока не входить до коридору військової мобільності НАТО, який починається в портах Апулії, веде через Адріатику до Албанії, Північної Македонії та Болгарії.
У вівторок Сальвіні повідомив, що остаточне схвалення проєкту очікується в липні. Тим часом Таяні запропонував назвати міст на честь Сільвіо Берлусконі.
Позначка: Фінансування
-
В Італії планують зарахувати зведення мосту до військових витрат НАТО
-
В Італії плануютьзарахувати зведеннямосту до військових витрат НАТО
Італійський уряд запропонував вважати багатомільярдний проєкт мосту на Сицилію військовими витратами в межах цілей НАТО. Про це повідомляє Politico у понеділок, 30 червня.
Будівництво мосту, вартість якого оцінюється у 13,5 мільярда євро, розглядається як спосіб наблизити Італію до нового стандарту НАТО – 5% ВВП на безпеку до 2035 року. Торік Рим витрачав лише 1,49% ВВП на оборону.
Міст мав би з’єднати материкову Італію з Сицилією й стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт обговорюється десятиліттями, втім, постійно постає перед технічними, фінансовими та політичними перепонами.
Міністр закордонних справ Антоніо Таяні та міністр інфраструктури Маттео Сальвіні – обидва заступники прем’єрки Джорджи Мелоні – наголошують на “стратегічному значенні мосту для НАТО”.
“Ми пояснимо італійцям, що безпека – це ширше поняття, ніж просто танки”, – зазначив Таяні у коментарі виданню Milano Finanza. – “Ми зробимо ставку на інфраструктуру, яка має і цивільне, і оборонне значення – наприклад, міст через протоку, адже Сицилія є платформою НАТО”, – додав він.
Офіційного рішення про класифікацію мосту як військового проєкту ще не ухвалили, одначе, Сальвіні заявив, що “незабаром можуть відбутися подальші консультації, аби з’ясувати, наскільки це реально”.
Частину витрат, відповідно до стандартів НАТО, можна спрямовувати на “стратегічну інфраструктуру”. Це може допомогти Риму обійти бюрократичні та юридичні труднощі, які гальмували проєкт у минулому.
Італія також просить включити проєкт до плану фінансування ЄС для мобільності військових, вважаючи, що він “ідеально вписується у стратегію переміщення сил НАТО з Північної Європи до Середземного моря”.
Втім, офіційно Мессінська протока не входить до коридору військової мобільності НАТО, який починається в портах Апулії, веде через Адріатику до Албанії, Північної Македонії та Болгарії.
У вівторок Сальвіні повідомив, що остаточне схвалення проєкту очікується в липні. Тим часом Таяні запропонував назвати міст на честь Сільвіо Берлусконі. -
Німеччина профінансує виробництво українських дронів на €100 млн
Німеччина надасть Україні понад 100 мільйонів євро для запуску серійного виробництва українських ударних безпілотників Ан-196, здатних вражати цілі на відстані понад 2 тисячі кілометрів. Про це повідомляє Der Spiegel із посиланням на власні джерела.
Мова про фінансування “тризначної мільйонної суми” – німецький уряд планує вкласти кошти у створення кількох сотень дронів глибокого ураження.
За інформацією джерел, Україна отримає повну підтримку у виробництві новітніх ударних систем, зокрема в сегменті дронів-камікадзе.
Ан-196, також відомий як Лютий, – безпілотник, здатний нести бойову частину вагою до 75 кг на відстань понад 2000 км. Його розробку розпочали в жовтні 2022 року в межах проєкту Укроборонпрому.
Європейські експерти відзначають, що такі інвестиції – частина ширшої стратегії ЄС щодо інтеграції України у спільну оборонну промисловість.
Раніше стало відомо, що Нідерланди оплатять 600 тисяч дронів для ЗСУ.
Литва закупить у Києва зброю для ЗСУ на €20 млн -
Данія підтримала запуск українського ВПК на своїй території
Данія приєдналася до ініціативи Build with Ukraine і підписала документ про спільне виробництво оборонної продукції з Україною. Міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що це відкриває шлях до співпраці з Україною у цій галузі. Данія вже виділила 500 мільйонів крон для цього проєкту і готова зміцнювати українські сили оборони. Раніше Данія разом з іншими країнами вклала близько $650 мільйонів у українську оборонну продукцію, а також виділяє майже $1 мільярд на озброєння України.
-
Україна отримала $190 млн на ремонт мостів і доріг
Україна отримала 190 млн доларів на ініціативи відновлення інфраструктури через проєкт DRIVE, спільний із Світовим банком. Ці гроші надійшли як позика від Міжнародного банку реконструкції та розвитку через Цільовий фонд ADVANCE Ukraine, який підтримується Японією. Гроші будуть використані на модернізацію інфраструктури, відновлення мостів та покращення транспортної системи. Проєкт DRIVE також передбачає реформу дорожньої галузі, включаючи підтримку державних доріг та управління проєктами у цій сфері.
-
Країни ЄС домовилися збільшити витрати на оборону – ЗМІ
Країни Європейського союзу домовилися збільшити річні витрати кредитного підрозділу Європейського інвестиційного банку до 100 млрд євро цього року. Ці кошти будуть використані для потроєння фінансування оборонної промисловості ЄС. Рішення було ухвалено на засіданні правління банку у Люксембурзі перед офіційним схваленням міністрами фінансів ЄС. Це рішення дозволить більш ніж потроїти фінансування проектів, пов’язаних із обороною, в тому числі для будівництва армійських баз і систем подвійного призначення, таких як системи GPS. ЄІБ також отримав дозвіл на фінансування однієї з армійських баз у Литві, де будуть розташовані німецькі війська. Ця ініціатива є відповіддю на заклики до збільшення витрат на оборону, зокрема від США, які заявили, що більше не можуть гарантувати безпеку Європи та закликають союзників по НАТО до збільшення оборонних витрат.
-
В ЄС домовилися щодо програми фінансування оборони
Країни Європейського союзу на тлі побоювань нападу Росії досягли угоди про схему на 1,5 млрд євро (1,73 млрд доларів США) для фінансування оборонних інвестицій. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Уряди країн понад рік сперечалися про пропозицію Єврокомісії стосовно Європейської оборонно-промислової програми (EDIP), частини ширшого руху з переозброєння, спричиненого побоюваннями перед Росією після її вторгнення в Україну 2022 року.
Більша частина дебатів була зосереджена на правилах. Франція наполягала на суворих правилах “купуй європейське” для стимулювання європейської промисловості. Проте такі країни, як Нідерланди, виступали за більшу гнучкість у закупівлі зброї у США, Великої Британії та інших країн.
Компроміс передбачає: принаймні 65% вартості компонентів товару, що фінансується за схемою, мають походити з ЄС або певних асоційованих країн, за деякими винятками.
Посли 27 країн ЄС схвалять угоду в понеділок. Потім вона стане предметом переговорів з Європейським парламентом, перш ніж набуде чинності.
Група з 10 країн – Нідерланди, Естонія, Латвія, Литва, Чеська Республіка, Болгарія, Румунія, Хорватія, Словаччина і Фінляндія – стверджувала, що правила мали б більшою мірою враховувати нагальну необхідність зміцнення оборони Європи.
Чиновники ЄС зазначили, що бюджет програми в розмірі 1,5 млрд євро скромний для оборонного сектора, але критерії стали предметом запеклих суперечок, бо в майбутньому він може мати більше фінансування.
Раніше Євросоюз офіційно оголосив про намір виділити майже 1,9 млрд євро на військову підтримку України.
ЄС погодив оборонний фонд на €150 млрд – ЗМІ -
Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підтвердив наміри уряду збільшити витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту. Про це він заявив 12 червня під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Стокгольмі, повідомляє Європейська правда.
“Сьогодні хочу підтвердити, що Швеція досягне нового цільового показника НАТО з витрат на оборону у розмірі 5% ВВП. Щонайменш 3,5% ВВП будуть спрямовані на ключові оборонні потреби задля досягнення нових цілей НАТО зі спроможностей”, – зазначив Крістерссон.
Він нагадав, що уряд ще кілька місяців тому анонсував наймасштабніші оборонні інвестиції з часів Холодної війни.
Офіційне рішення планують ухвалити після саміту НАТО в Гаазі 24-25 червня.
“Ми розуміємо, що безвідносно того, яким буде рішення саміту НАТО, ми маємо специфічне географічне розташування, і ми маємо бути готові до майбутніх загроз з боку Росії. Тлом для цього звісно є загарбницька війна проти України, але також і те, що ми дуже здавна знаємо Росію. Росія є загрозою не лише для України, але усіх країн Європи і Альянсу”, – додав прем’єр.
Раніше Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США. -
Уряд виділив регіонам додаткові 1,1 млрд грн на заходи безбар’єрності
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Кабмін виділив додаткові 1,1 мільярда гривень регіонам на проведення заходів з безбар’єрності. Ці кошти будуть використані на ремонт інфраструктури та будівель житлового та громадського призначення з метою забезпечення доступу для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Такий крок відбувається в рамках принципу “відбудувати краще, ніж було”, який передбачає застосування принципів інклюзивності та безбар’єрності для відновлення України.
-
Болгарія збільшить витрати на оборону до 3,5% ВВП
Болгарія має намір поступово підвищити оборонні витрати до 3,5% ВВП до 2032 року. Про це у вівторок, 3 червня, повідомив міністр оборони країни Атанас Запрянов, якого цитує видання Novinite.
За його словами, нинішній рівень фінансування у 2% ВВП, який Болгарія вже виділила цього року, відповідає довгостроковим орієнтирам НАТО. Водночас він визнав, що цього вже недостатньо для повноцінного посилення обороноздатності.
Міністр пояснив, що для успішної модернізації болгарських Сил оборони уряд ухвалив рішення поступово збільшувати витрати на армію до 2,5-3% ВВП, а до кінця десятиліття – досягти 3,5%.
Запрянов також наголосив, що Росія нині становить “найбезпосереднішу і найсерйознішу” загрозу для євроатлантичної безпеки. У зв’язку з цим Болгарія працює над посиленням національної оборони в рамках колективної стратегії НАТО та спільної політики безпеки й оборони ЄС. Особлива увага, за словами міністра, приділяється Чорноморському регіону.
Очікується, що на саміті НАТО в червні у Гаазі країни-члени блоку затвердять новий цільовий показник оборонних витрат – 5% ВВП.
На початку року чинний президент США Дональд Трамп закликав союзників по НАТО збільшити витрати на оборону до 5% від ВВП, зауваживши, що багато держав досі не виконують навіть попередню домовленість про 2%. Він підкреслив, що через це Сполученим Штатам доводиться компенсувати нестачу фінансування, що, на його думку, є “несправедливим”.
Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
Як відомо, саміт відбудеться 24 і 25 червня на Всесвітньому форумі в Гаазі. Його вартість зросла майже вдвічі через безпеку.