Позначка: Фінансування

  • Швеція витратить на свої субмарини додаткові 900 млн євро

    Швеція витратить на свої субмарини додаткові 900 млн євро

    Швеція уклала угоду на суму майже 900 млн євро на закупівлю двох субмарин класу Blekinge. Компанія Saab отримала додаткове замовлення на обладнання та послуги на 9,6 млрд крон, пов’язаних з будівництвом цих субмарин. Поставки заплановані на період з 2026 по 2032 рік. Керівник компанії назвав цей проект найбільш передовим у світі і підкреслив важливість співпраці між Saab та Адміністрацією військового забезпечення для забезпечення безпеки водах Швеції у наступні десятиліття.

  • ЄС надасть Україні додаткові 100 млн євро на зимову допомогу

    ЄС надасть Україні додаткові 100 млн євро на зимову допомогу

    Європейський Союз вже виділив 800 мільйонів євро на зимову підтримку України і планує надати ще 100 мільйонів євро. Цю інформацію оголосила високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас під час прес-конференції в Києві разом з українським колегою Андрієм Сибігою. Також було оголошено про виділення 10 мільйонів євро на створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів Росії та ще 6 мільйонів євро на підтримку дітей, які були депортовані Росією, та жертв сексуального насильства. Каллас підкреслила, що російські лідери несуть відповідальність за війну і злочини, і ніхто не повинен залишитися без покарання за скоєні злочини.

  • Підтримка України напередодні зими: ЄС уже мобілізував €800 млн

    Підтримка України напередодні зими: ЄС уже мобілізував €800 млн

    Європейський Союз вже виділив 800 млн євро для фінансування української енергетики напередодні зими на фоні російських атак на енергосистему. Про це заявив управляючий директор з питань Європи і Центральної Азії в Європейській службі зовнішніх зв’язків Матті Маасікас, передає Укрінформ у четвер, 9 жовтня.

    “Взимку 2024-2025 років ми підтримали енергетичні системи України на суму 2 млрд євро. На майбутню зиму ми мобілізували 800 мільйонів”, – сказав він, додавши, що ЄС усвідомлює, що цього недостатньо.
    З цією метою, пояснив чиновник, верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас представляє ЄС на так званому енергетичному Рамштайні у форматі G7+, щоб знайти додаткове фінансування.

    “Наразі там триває інтенсивна робота. Ми оцінюємо дефіцит у 400 млн євро і маємо намір його заповнити”, – заявив Маасікас, додавши, що ЄС також співпрацює з різними міжнародними фінансовими установами для надання фінансування українським енергетичним компаніям.

    Чиновник наголосив на критичній важливості синхронізації, яка відбулася між українською та європейською енергетичними мережами. Два інші елементи, на яких має бути зосереджена допомога, – це протиповітряна оборона для захисту критично важливої ​​енергетичної інфраструктури та подальша децентралізація виробництва електроенергії, зокрема в галузі відновлюваних джерел.

  • ООН скоротить чверть миротворців через нестачу коштів

    ООН скоротить чверть миротворців через нестачу коштів

    Організація Об’єднаних Націй планує скоротити близько 25% миротворчого контингенту у дев’яти місіях по всьому світу через брак фінансування. Про це повідомили високопосадовці ООН, інформує Reuters у четвер, 9 жовтня.

    Під скорочення потраплять від 13 до 14 тисяч військових і поліцейських, а також частина цивільного персоналу.
    “Нам потрібно повернути близько 25% усіх миротворчих і поліцейських сил, а також їхнє обладнання і значну чисельність цивільного персоналу”, – повідомив високопосадовець ООН на умовах анонімності.

    Найбільшим донором миротворчих операцій є США, котрі забезпечують понад 26% фінансування, тоді як Китай – майже 24%. Водночас Вашингтон уже заборгував понад $2,8 млрд, включно з $1,5 млрд боргу, що накопичився до початку нового фінансового року.

    Адміністрація Дональда Трампа раніше скасувала близько $800 млн, виділених у 2024–2025 роках, тоді як на 2026 рік Білий дім запропонував повністю припинити фінансування місій ООН, посилаючись на провали у Малі, Лівані та Демократичній Республіці Конго.

    Скорочення торкнеться операцій у Південному Судані, ДР Конго, Лівані, Косові, на Кіпрі, у Центральноафриканській Республіці, Західній Сахарі, демілітаризованій зоні Голанських висот та Аб’єї – спірній території між Суданом і Південним Суданом.

    Генеральний секретар Антоніу Гутерріш також шукає додаткові шляхи оптимізації витрат і підвищення ефективності роботи організації, яка цьогоріч відзначає 80-річчя.

    Раніше повідомляли, що Керівництво ООН наказало своїм офісам та агентствам подати пропозиції щодо скорочення 20% персоналу.
    Антоніу Гутерріш повідомив, що США скоротили допомогу, яка надавалась ООН, і це призвело до призупинки гуманітарної допомоги в деяких регіонах України.
    Також стало відомо, що США припиняють фінансування проектів ООН з прав людини.

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • РФ урізає держпрограми і фінансує пропаганду – СЗР

    РФ урізає держпрограми і фінансує пропаганду – СЗР

    Уряд Російської Федерації планує значне скорочення фінансування державних програм у 2026 році. Буде зменшено бюджет для 18 із 51 програм, що призведе до заощадження понад 207 мільярдів рублів. Найбільше урізання буде в програмі Хімічна та біологічна безпека. Програми в сферах охорони здоров’я, авіабудування, енергетики та фінансування тимчасово окупованих територій також зазнають змін. За даними Служби зовнішньої розвідки, витрати на державні органи та пропаганду зростуть. Наприклад, програмі Росія у світі виділять майже 12 мільярдів рублів. Окремі програми, як “Защитники отечества” та державні телеканали, також отримають значні кошти. Загалом, уряд збільшує витрати на оборону, національну безпеку та пропаганду, в той час як інші програми отримають менше коштів. На фоні цього, економіка Росії знаходиться в кризі, що негативно впливає на бізнес та сектори економіки.

  • Україна отримала 170 млн євро на житлові програми

    Україна отримала 170 млн євро на житлові програми

    Україна отримала 170 млн євро від Банку розвитку Ради Європи на житлові програми. З цієї суми 70 млн євро будуть використані на компенсацію за зруйноване житло, що дозволить 1500 сім’ям придбати нові оселі. Ще 100 млн євро піде на підтримку внутрішньо переміщених осіб, забезпечуючи їх проживання, житло та освіту. Ці кошти допоможуть понад 135 тисячам родин отримати компенсації для ремонту пошкодженого житла або на будівництво нового. Крім того, Україна залучила 300 млн євро від Європейського інвестиційного банку на газові запаси для забезпечення стабільного постачання під час зими.

  • Шатдаун: чому уряд США припинив роботу

    Шатдаун: чому уряд США припинив роботу

    У США знову зупинилося фінансування уряду, що спричинило шатдаун. Причина – нездатність республіканців і демократів домовитися щодо бюджету. Триває конфлікт через фінансування медичного обслуговування. Білий дім вітає цю ситуацію, оскільки може використати її для звільнення “несуттєвих” працівників. Деякі служби, такі як охорона кордону, медична допомога та правоохоронні органи, продовжать працювати. Прогнозують, що шатдаун може призвести до скорочення економічного зростання. Це не перший раз, коли в США відбувається шатдаун через невирішеність фінансових питань.

  • РФ урізає фінансування окупованих територій – ЦНС

    РФ урізає фінансування окупованих територій – ЦНС

    Окупаційні адміністрації, які контролюють певні території, стикаються з новими проблемами у зв’язку з економічними труднощами. У Москві розповіли про обмеження у виділенні коштів на майбутні роки для окупованих регіонів. Російські посадовці на економічному форумі підкреслили, що бюджети окупованих територій будуть скорочені через економічну нестабільність. Кремль висловив незадоволення тим, що місцеві адміністрації не впроваджують ринкову економіку, що робить їх фінансово залежними від федерального бюджету. Зменшення фінансування може негативно позначитися на соціальних програмах та зарплатах місцевих працівників. Крім того, Росія намагається активізувати примусову мобілізацію українців на окупованих територіях, щоб посилити свій контроль над цими регіонами.

  • Уряд виділив кошти на житло для переселенців

    Уряд виділив кошти на житло для переселенців

    Уряд України прийняв рішення виділити 1 мільярд гривень субвенцій на житло для внутрішньо переміщених осіб, які тимчасово проживають. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що ці кошти будуть використані для будівництва, відновлення та обладнання житла, яке також повинно бути пристосоване для маломобільних громадян. Фінансування робіт у деяких областях може складати 100%, а в інших – не більше 50% від суми субвенції. Також уряд ввів соціальну послугу допомоги у веденні побуту для переселенців з маломобільними групами. Крім того, внутрішні переміщені особи тепер можуть отримати медичну консультацію в місці тимчасового проживання після евакуації, а при необхідності можуть отримати лікування у медичному закладі протягом 30 днів.