Швеція виділила понад 590 мільйонів гривень на кібербезпеку України в межах міжнародної ініціативи Талліннського механізму. Кошти спрямують на модернізацію ІТ-інфраструктури. Про це інформує Міністерство цифрової трансформації у середу, 2 липня.
“Шведське агентство з міжнародного розвитку Sida – Styrelsen för Internationellt Utvecklingssamarbete виділяє новий пакет допомоги в межах Талліннського механізму – міжнародної ініціативи, яка координує допомогу від 11 країн-партнерів у зміцненні кіберстійкості”, – зазначили у повідомленні.
У пресслужбі уточнили, що кошти спрямують на оновлення ІТ-інфраструктури, посилення захисту цифрових продуктів та навчання співробітників ключових держустанов.
Лише за 2024 рік понад 2 000 кібератак здійснили на публічний сектор і держоргани. У Мінцифри додали, що завдяки підтримці Sida реалізовуватимуть проєкти, щоб “цифрова держава працювала безперебійно, а українці користувалися онлайн-сервісами за будь-яких умов”.
Фінансування Sida безпосередньо надходитиме через Estonian Centre for International Development – урядовий фонд Естонії, який відповідає за управління та реалізацію проєктів міжнародного розвитку й гуманітарної допомоги.
Раніше стало відомо, що Швеція виділить близько 1,7 млрд шведських крон на гуманітарну підтримку України.
Позначка: Фінансування
-
Швеція виділила ₴590 млн на кібербезпеку України
-
USAID офіційно зупинило іноземну допомогу з 1 липня
З 1 липня Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) припиняє реалізацію програм зовнішньої допомоги. Про це повідомив державний секретар США Марко Рубіо, наголосивши, що відтепер така допомога буде повністю підконтрольна Державному департаменту та відповідатиме національним інтересам США.
За словами Рубіо, багаторічна діяльність USAID не виправдала очікувань: “цілі рідко досягались, нестабільність зростала, а ставлення до США лише погіршувалося”. Серед прикладів – $165 млрд допомоги країнам Африки на південь від Сахари з 1991 року, тоді як, вони підтримали позиції США в ООН лише у 29% випадків. Водночас, $9,3 млрд, витрачені на палестинські території, зокрема й на організації, пов’язані з ХАМАС.
Рубіо наголосив, що USAID занадто часто діяв не в інтересах американських платників податків, а задля задоволення вимог міжнародних організацій, НУО та глобалістських ініціатив.
“Єдиними, хто добре жив, були керівники незліченних неурядових організацій, які часто насолоджувалися п’ятизірковим способом життя, що фінансується американськими платниками податків, тоді як ті, кому вони нібито допомагали, ще більше відставали. Ця епоха санкціонованої урядом неефективності офіційно закінчилася”, – заявив держекретар.
Нова політика передбачає:- зосередження зовнішньої допомоги в руках Держдепартаменту;
- пріоритетність інвестицій, а не гуманітарної підтримки;
- співпрацю лише з країнами, які здатні та готові розвиватися самостійно;
- залучення приватного сектору, включно з американськими компаніями.
Рубіо пояснив, що американці не повинні платити податки для фінансування невдалих урядів у далеких країнах. Разом з тим, США надаватимуть підтримку тим країнам, які продемонстрували як здатність, так і готовність допомогти собі, і спрямовуватимемо наші ресурси на ті сфери, де вони можуть мати мультиплікаційний ефект і каталізувати стабільний приватний сектор, включаючи американські компанії, та глобальні інвестиції.
Він додав, що ця стратегія також дозволить США більш ефективно протистояти впливу Китаю у ключових регіонах.
Держсекретар анонсував консолідацію фрагментованих рахунків асигнувань, усунення бюрократичних процесів для швидшого реагування на кризи та впроваджуння нових критеріїв ефективності. -
Німеччина фінансує сотні далекобійних дронів для ЗСУ – ЗМІ
Німеччина профінансує для України виробництво ударних безпілотників великої дальності, здатних вражати цілі у глибокому тилу Росії. Мова про понад 500 дронів-камікадзе Ан-196 Лютий. Про це повідомляє Die Welt у вівторок, 1 липня.
Зазначається, що уряд ФРН вже підписав перший контракт на фінансування виробництва таких дронів. Безпілотники мають дальність польоту до 1200 км та здатні нести бойову частину вагою близько 50 кг. Очікується, що вони надійдуть у розпорядження українських військових вже найближчими місяцями.
Про посилення оборонного партнерства з Україною оголосив глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль під час свого першого візиту до Києва 30 червня. Спільно з ним до України прибули представники німецької оборонної промисловості. Міністр заявив про намір створювати спільні підприємства, щоб Україна могла самостійно і швидше виготовляти зброю для свого захисту.
У Міністерстві оборони Німеччини підтвердили, що ФРН бере участь у фінансуванні виробництва далекобійної зброї для України. Там уточнили, що мовиться про озброєння, з яким українська армія вже вміє працювати. Деталі фінансування не розголошуються з міркувань безпеки. Ан-196, також відомий як Лютий, – безпілотник, здатний нести бойову частину вагою до 75 кг на відстань понад 2000 км. Його розробку розпочали в жовтні 2022 року в межах проєкту Укроборонпрому.
Раніше стало відомо, що Німеччина надасть Україні понад 100 мільйонів євро для запуску серійного виробництва українських ударних безпілотників Ан-196.
Литва закупить у Києва зброю для ЗСУ на €20 млн -
В Італії планують зарахувати зведення мосту до військових витрат НАТО
Італійський уряд запропонував вважати багатомільярдний проєкт мосту на Сицилію військовими витратами в межах цілей НАТО. Про це повідомляє Politico у понеділок, 30 червня.
Будівництво мосту, вартість якого оцінюється у 13,5 мільярда євро, розглядається як спосіб наблизити Італію до нового стандарту НАТО – 5% ВВП на безпеку до 2035 року. Торік Рим витрачав лише 1,49% ВВП на оборону.
Міст мав би з’єднати материкову Італію з Сицилією й стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт обговорюється десятиліттями, втім, постійно постає перед технічними, фінансовими та політичними перепонами.
Міністр закордонних справ Антоніо Таяні та міністр інфраструктури Маттео Сальвіні – обидва заступники прем’єрки Джорджи Мелоні – наголошують на “стратегічному значенні мосту для НАТО”.
“Ми пояснимо італійцям, що безпека – це ширше поняття, ніж просто танки”, – зазначив Таяні у коментарі виданню Milano Finanza. – “Ми зробимо ставку на інфраструктуру, яка має і цивільне, і оборонне значення – наприклад, міст через протоку, адже Сицилія є платформою НАТО”, – додав він.
Офіційного рішення про класифікацію мосту як військового проєкту ще не ухвалили, одначе, Сальвіні заявив, що “незабаром можуть відбутися подальші консультації, аби з’ясувати, наскільки це реально”.
Частину витрат, відповідно до стандартів НАТО, можна спрямовувати на “стратегічну інфраструктуру”. Це може допомогти Риму обійти бюрократичні та юридичні труднощі, які гальмували проєкт у минулому.
Італія також просить включити проєкт до плану фінансування ЄС для мобільності військових, вважаючи, що він “ідеально вписується у стратегію переміщення сил НАТО з Північної Європи до Середземного моря”.
Втім, офіційно Мессінська протока не входить до коридору військової мобільності НАТО, який починається в портах Апулії, веде через Адріатику до Албанії, Північної Македонії та Болгарії.
У вівторок Сальвіні повідомив, що остаточне схвалення проєкту очікується в липні. Тим часом Таяні запропонував назвати міст на честь Сільвіо Берлусконі. -
В Італії плануютьзарахувати зведеннямосту до військових витрат НАТО
Італійський уряд запропонував вважати багатомільярдний проєкт мосту на Сицилію військовими витратами в межах цілей НАТО. Про це повідомляє Politico у понеділок, 30 червня.
Будівництво мосту, вартість якого оцінюється у 13,5 мільярда євро, розглядається як спосіб наблизити Італію до нового стандарту НАТО – 5% ВВП на безпеку до 2035 року. Торік Рим витрачав лише 1,49% ВВП на оборону.
Міст мав би з’єднати материкову Італію з Сицилією й стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт обговорюється десятиліттями, втім, постійно постає перед технічними, фінансовими та політичними перепонами.
Міністр закордонних справ Антоніо Таяні та міністр інфраструктури Маттео Сальвіні – обидва заступники прем’єрки Джорджи Мелоні – наголошують на “стратегічному значенні мосту для НАТО”.
“Ми пояснимо італійцям, що безпека – це ширше поняття, ніж просто танки”, – зазначив Таяні у коментарі виданню Milano Finanza. – “Ми зробимо ставку на інфраструктуру, яка має і цивільне, і оборонне значення – наприклад, міст через протоку, адже Сицилія є платформою НАТО”, – додав він.
Офіційного рішення про класифікацію мосту як військового проєкту ще не ухвалили, одначе, Сальвіні заявив, що “незабаром можуть відбутися подальші консультації, аби з’ясувати, наскільки це реально”.
Частину витрат, відповідно до стандартів НАТО, можна спрямовувати на “стратегічну інфраструктуру”. Це може допомогти Риму обійти бюрократичні та юридичні труднощі, які гальмували проєкт у минулому.
Італія також просить включити проєкт до плану фінансування ЄС для мобільності військових, вважаючи, що він “ідеально вписується у стратегію переміщення сил НАТО з Північної Європи до Середземного моря”.
Втім, офіційно Мессінська протока не входить до коридору військової мобільності НАТО, який починається в портах Апулії, веде через Адріатику до Албанії, Північної Македонії та Болгарії.
У вівторок Сальвіні повідомив, що остаточне схвалення проєкту очікується в липні. Тим часом Таяні запропонував назвати міст на честь Сільвіо Берлусконі. -
Німеччина профінансує виробництво українських дронів на €100 млн
Німеччина надасть Україні понад 100 мільйонів євро для запуску серійного виробництва українських ударних безпілотників Ан-196, здатних вражати цілі на відстані понад 2 тисячі кілометрів. Про це повідомляє Der Spiegel із посиланням на власні джерела.
Мова про фінансування “тризначної мільйонної суми” – німецький уряд планує вкласти кошти у створення кількох сотень дронів глибокого ураження.
За інформацією джерел, Україна отримає повну підтримку у виробництві новітніх ударних систем, зокрема в сегменті дронів-камікадзе.
Ан-196, також відомий як Лютий, – безпілотник, здатний нести бойову частину вагою до 75 кг на відстань понад 2000 км. Його розробку розпочали в жовтні 2022 року в межах проєкту Укроборонпрому.
Європейські експерти відзначають, що такі інвестиції – частина ширшої стратегії ЄС щодо інтеграції України у спільну оборонну промисловість.
Раніше стало відомо, що Нідерланди оплатять 600 тисяч дронів для ЗСУ.
Литва закупить у Києва зброю для ЗСУ на €20 млн -
Данія підтримала запуск українського ВПК на своїй території
Данія приєдналася до ініціативи Build with Ukraine і підписала документ про спільне виробництво оборонної продукції з Україною. Міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що це відкриває шлях до співпраці з Україною у цій галузі. Данія вже виділила 500 мільйонів крон для цього проєкту і готова зміцнювати українські сили оборони. Раніше Данія разом з іншими країнами вклала близько $650 мільйонів у українську оборонну продукцію, а також виділяє майже $1 мільярд на озброєння України.
-
Україна отримала $190 млн на ремонт мостів і доріг
Україна отримала 190 млн доларів на ініціативи відновлення інфраструктури через проєкт DRIVE, спільний із Світовим банком. Ці гроші надійшли як позика від Міжнародного банку реконструкції та розвитку через Цільовий фонд ADVANCE Ukraine, який підтримується Японією. Гроші будуть використані на модернізацію інфраструктури, відновлення мостів та покращення транспортної системи. Проєкт DRIVE також передбачає реформу дорожньої галузі, включаючи підтримку державних доріг та управління проєктами у цій сфері.
-
Країни ЄС домовилися збільшити витрати на оборону – ЗМІ
Країни Європейського союзу домовилися збільшити річні витрати кредитного підрозділу Європейського інвестиційного банку до 100 млрд євро цього року. Ці кошти будуть використані для потроєння фінансування оборонної промисловості ЄС. Рішення було ухвалено на засіданні правління банку у Люксембурзі перед офіційним схваленням міністрами фінансів ЄС. Це рішення дозволить більш ніж потроїти фінансування проектів, пов’язаних із обороною, в тому числі для будівництва армійських баз і систем подвійного призначення, таких як системи GPS. ЄІБ також отримав дозвіл на фінансування однієї з армійських баз у Литві, де будуть розташовані німецькі війська. Ця ініціатива є відповіддю на заклики до збільшення витрат на оборону, зокрема від США, які заявили, що більше не можуть гарантувати безпеку Європи та закликають союзників по НАТО до збільшення оборонних витрат.
-
В ЄС домовилися щодо програми фінансування оборони
Країни Європейського союзу на тлі побоювань нападу Росії досягли угоди про схему на 1,5 млрд євро (1,73 млрд доларів США) для фінансування оборонних інвестицій. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Уряди країн понад рік сперечалися про пропозицію Єврокомісії стосовно Європейської оборонно-промислової програми (EDIP), частини ширшого руху з переозброєння, спричиненого побоюваннями перед Росією після її вторгнення в Україну 2022 року.
Більша частина дебатів була зосереджена на правилах. Франція наполягала на суворих правилах “купуй європейське” для стимулювання європейської промисловості. Проте такі країни, як Нідерланди, виступали за більшу гнучкість у закупівлі зброї у США, Великої Британії та інших країн.
Компроміс передбачає: принаймні 65% вартості компонентів товару, що фінансується за схемою, мають походити з ЄС або певних асоційованих країн, за деякими винятками.
Посли 27 країн ЄС схвалять угоду в понеділок. Потім вона стане предметом переговорів з Європейським парламентом, перш ніж набуде чинності.
Група з 10 країн – Нідерланди, Естонія, Латвія, Литва, Чеська Республіка, Болгарія, Румунія, Хорватія, Словаччина і Фінляндія – стверджувала, що правила мали б більшою мірою враховувати нагальну необхідність зміцнення оборони Європи.
Чиновники ЄС зазначили, що бюджет програми в розмірі 1,5 млрд євро скромний для оборонного сектора, але критерії стали предметом запеклих суперечок, бо в майбутньому він може мати більше фінансування.
Раніше Євросоюз офіційно оголосив про намір виділити майже 1,9 млрд євро на військову підтримку України.
ЄС погодив оборонний фонд на €150 млрд – ЗМІ