В Україні дефіцит фінансування виробництва дронів становить 6 мільярдів доларів. Про це заявив Володимир Зеленський під час пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, передає Укрінформ.
“Найближчим часом нам треба закрити дефіцит (фінансування виробництва дронів – ред.). Ми вже про це говорили. Це не секрет, це понад 6 млрд, ми дуже розраховуємо на цю підтримку від партнерів”, – пояснив Зеленський.
Глава держави зауважив, що Україна має все необхідне для протидії посиленню російських обстрілів, втім, додав, що потрібне фінансування.
Окремо президент відзначив, що сьогодні дрони – це зброя номер один, яка стримує ворога, яка тримає фронт і зменшує кількість втрат українців.
Позначка: Дефіцит
-
Зеленський розповів про нестачу мільярдів на дрони
-
Росія змушена терміново купувати пальне в Білорусі – розвідка
Паливна криза в Росії загострюється: правлячий режим країни-агресора вводить ліміти на бензин і змушений терміново закуповувати пальне в Білорусі. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України на своєму Telegram-каналі.
“РФ змушена терміново закуповувати пальне у Білорусі, яка нарощує поставки, користуючись ситуацією”, – повідомила розвідка.
Після Криму, Забайкалля та Примор’я дефіцит бензину дістався й Курильських островів. З 20 серпня й там ввели обмеження: максимум 10 літрів на людину.
В пріоритеті – спецслужби, екстрені служби та підприємства.
“Для населення ж це ще одне підтвердження, що паливна криза… поглиблюється”, – зазначили у розвідці.
на тому тижні продаж бензину по талонах запровадили у Забайкальському краї, а також в окупованій АР Крим.
Продають за талонами: третій регіон РФ зіткнувся з нестачею бензину -
Дефіцит бензину виник в четвертому регіоні Росії
Четвертий регіон Росії (разом з окупованим українським Кримом) зіткнувся з нестачею бензину після того, як удари дронів ЗСУ вивели з ладу чотири великі нафтопереробні заводи та паралізували близько 13% нафтопереробки в РФ. Про це з посиланням на заяву місцевої влади пише видання The Moscow Times.
Дефіцит пального виник на Курильських островах, що входять до Сахалінської області. З середи, 20 серпня, у Курильському районі введено обмеження на продаж бензину – не більше 10 літрів в одні руки.
Бензин у пріоритетному порядку поставлятиметься спеціальним та екстреним службам, а також юридичним особам, які “підтримують життєдіяльність району”.
Перебої з бензином можуть тривати щонайменше до 24 серпня, коли на Ітуруп надійде 19,4 тонни бензину АІ-92 та 19,6 тонни АІ-95.
Судно Анатолій Іванов вирушить на острів найближчими днями, запевнили в адміністрації.
Як відомо, два великі російські НПЗ змушені зупинити виробництво через атаки українських дронів. Новокуйбишевський НПЗ потужністю 8,3 млн тонн на рік повністю припинив випуск, а Рязанський НПЗ – найбільший у Роснафти, що входить до топ-5 найбільших у Росії та постачає зокрема московський регіон – зупинив приблизно половину потужностей.
Додамо, що на тому тижні продаж бензину по талонах запровадили у Забайкальському краї, а також в окупованій АР Крим.
Продають за талонами: третій регіон РФ зіткнувся з нестачею бензину -
Паливна криза в Росії: як спрацювали удари ЗСУ
В результаті ударів українських безпілотників вийшла з ладу частина російських нафтопереробних потужностей. Ринок зіткнувся з гострою нестачею бензину.
Дефіцит палива вразив Забайкальський регіон Далекого Сходу, а також тимчасово окупований Крим. Тут спостерігаються довжелезні черги на АЗС та паливо по талонам. Водночас оптові ціни на бензин б’ють рекорди, детальніше про паливну кризу в Росії – далі у сюжеті. Дефіцит бензину Пропагандистські ЗМІ підтверджують, що з початку серпня Росія втратила приблизно 13% своїх потужностей з переробки нафти, оскільки українські безпілотники вразили щонайменше сім нафтопереробних заводів в РФ, змусивши чотири з них повністю закритися.
Водії Приморського краю почали повідомляти про проблеми з постачанням палива ще на початку серпня. З того часу дефіцит став поширюватися, і пальне зникло на автозаправних станціях у таких містах, як Арсенєв та Уссурійськ, поки не досягаючи портового міста Владивосток, повідомляють місцеві пабліки.
В результаті на федеральній трасі Уссурі, яка з’єднує Примор’я із сусіднім Хабаровським краєм, водії стали залишати фури через відсутність палива. Так, уздовж траси утворилися довгі черги з автомобілів.
Місцеві мешканці почали повідомляти, що можуть купувати пальне лише за допомогою продуктових карток, і що безперебійно бензин отримують лише служби екстреної допомоги або службові автомобілі зі спеціальними паливними картками. Пояснення окупантів Влада регіону визнала проблему, але традиційно применшила масштаби кризи, пояснюючи дефіцит літнім попитом та дорожніми роботами, які уповільнили поставки.
Голова окупаційної влади Криму Сергій Аксьонов також публічно визнав проблему та пов’язав її зі скороченням виробництва нафтопереробного заводу, закликаючи мешканців “бути терплячими” до закінчення війни Росії проти України. Рекордні ціни Удари по російським НПЗ призвели до рекордно високого рівня оптових цін на бензин. Зокрема, 20 серпня тонна бензину А-95 на біржі коштувала на 55% дорожче, ніж на початку року, і на 8% дорожче, ніж на початку серпня.
Щоб стримати зростання цін, Москва 28 липня повністю заборонила експорт бензину, проте навіть це не допомогло повністю задовольнити внутрішній попит. Так, роздрібні ціни на бензин вже зросли на 9% за рік і більш ніж на 5% з січня.
Про паливну кризу в РФ вже пишуть і західні ЗМІ. Так, видання Financial Times з посиланням на аналітиків очікує, що ціни продовжать зростати щонайменше до вересня, а дефіцит у віддалених регіонах зберігатиметься.
Однак експерти поки не прогнозують системної кризи: дефіциту дизельного палива, яке потрібне армії та сільському господарству, в Росії немає. -
Продають за талонами: третій регіон РФ зіткнувся з нестачею бензину
Примор’я слідом з окупованим Кримом і Забайкальським краєм зіткнулося з нестачею бензину на АЗС після серії ударів ЗСУ по нафтопереробних заводах, через які російська економіка втратила 13% потужностей НПЗ. Про це повідомляє місцеве медіа PrimaMedia.
Перебої з пальним почали виникати з початку серпня, але останнім часом посилилися. Про брак бензину повідомляли водії з Анучино, Арсеньєва, Чугуївського округу та Уссурійська, а АІ-92 та АІ-95 зник із заправок Владивостока.
Паливний колапс виник на федеральній трасі Уссурі, яка з’єднує Хабаровський край та Примор’я. За словами місцевих жителів, бензин продають за талонами. Заправитися можна у великих населених пунктах, “але черги там по 1,5-2 години”.
Джерела ЗМІ пов’язують проблему з тим, що у пік туристичного сезону, коли попит на бензин підскочив, нафтозаводи різко скоротили виробництво пального, деякі – вп’ятеро.
Також позначається транспортний колапс на мережі російської залізниці: склади з пальним довго стоять на коліях, затримка їхнього прибуття до Владивостока іноді займає до двох тижнів.
В уряді краю пояснили ситуацію тим, що влітку “пальне закінчується швидше”, а доставка нафтопродуктів на АЗС сповільнилася через ремонт на ділянці федеральної траси.
Як відомо, на тім тижні продаж бензину по талонах запровадили у Забайкальському краї, а також в окупованій АР Крим.
Зауважимо, два великі російські НПЗ змушені зупинити виробництво через атаки українських дронів. Новокуйбишевський НПЗ потужністю 8,3 млн тонн на рік повністю припинив випуск, а Рязанський НПЗ – найбільший у Роснафти, що входить до топ-5 найбільших у Росії та постачає зокрема московський регіон – зупинив приблизно половину потужностей. -
Окупанти не здатні вирішити питання води на Донбасі – ЦПД
Центр протидії дезінформації повідомив, що російські окупанти не цікавляться вирішенням проблеми з водопостачанням на сході України. Вони використовують пропаганду, щоб заховати своє ставлення до місцевих жителів. Під час зустрічі між Путіним і Пушиліним обговорювалося питання водопостачання, але це лише показна демонстрація турботи, а не конкретний план дій. Криза з водопостачанням на окупованих територіях продовжує загострюватися, поглиблюючи гуманітарні проблеми.
-
Путін визнав повний колапс з водою у Донецьку
На тимчасово окупованих територіях Донецької області знову стає гострою проблема з водопостачанням. “Глава ДНР” Денис Пушилін повідомив російському президентові Путіну, що навіть після будівництва водогону Дон-Донбас у 2023 році ситуація не покращилася. Втрати води під час транспортування сягають 60%, а мережі водопостачання не ремонтувалися з 1990-х років. У регіоні вода подається з великими перервами: в Донецько-Макіївській агломерації – раз на три дні, в Єнакієвому та інших містах – раз на чотири дні, у Маріуполі – раз на два дні. Щодня трапляються десятки аварій, що призводить до критичної ситуації. Росія намагається стабілізувати ситуацію шляхом різних заходів, але жителі стикаються з відсутністю води у лікарнях та дитячих садках, а також змушені носити воду на поверхи вручну. Гуманітарна катастрофа наближається, а масовий падіж птиці та черги за водою стають реальністю.
-
Пушилін поскаржився Путіну на водний колапс у Донецьку
На окупованих територіях Донецької області виникла криза з водопостачанням через скорочення графіків подачі води. Глава так званої “ДНР” Денис Пушилін повідомив, що водогін Дон-Донбас, збудований у 2023 році, не вирішує проблеми і навіть не працює на повну потужність. Є проблеми зі зношеністю водопроводів, які не ремонтувалися з 1990-х років, що призводить до проривів. Жителям деяких міст подають воду лише раз на кілька днів на декілька годин. Ситуація призводить до гуманітарної катастрофи, а мешканці скаржаться на відсутність води в лікарнях та дитячих садках. Росіянам потрібно захопити Слов’янськ для відновлення інфраструктури каналу Сіверський Донець-Донбас.
-
НБУ знизив прогнозований дефіцит електроенергії
Національний банк України у липневому Інфляційному звіті повідомив, що завдяки оперативному ремонту в енергетичній галузі дефіцит електроенергії в Україні у 2025 році буде меншим, ніж прогнозувалося раніше. У звіті також зазначено, що ремонтні роботи тривають у 2025 році, включаючи відновлення генеруючих потужностей. Прогноз дефіциту електроенергії знижено з 3% до 1% за умови стабільної ситуації у першій половині року. Нацбанк також попереджає про ризики, пов’язані з можливими атаками на енергетичну інфраструктуру з боку Росії, які можуть ускладнити постачання енергії та вплинути на економіку. Утім, розвиток відновлюваної енергетики та інші заходи можуть допомогти забезпечити стабільність енергосистеми й підтримати економічне зростання.
-
Україна шукає газ: опалювальний сезон може бути з дефіцитом
Потрібні мільярди кубометрів Енергетичний експерт Геннадій Рябцев каже: мінімум, що має бути у підземних сховищах газу (ПСГ) на 1 листопада – це 9 мільярдів кубометрів газу. Загалом в ПСГ має зберігатись понад 13,5 мільярдів кубометрів, з яких 4,5 мільярда – це буферний газ, який не можна відбирати, зауважує експерт.
За його словами, загального обсягу “блакитного палива” у 13,5 мільярда кубометрів має вистачити, якщо температура повітря взимку не затримуватиметься надовго нижче позначки мінус 10 градусів за Цельсієм. Якщо ж зима буде холодною, доведеться додатково витрачатися на резервне паливо.
Станом на 13 липня у ПСГ вже знаходилося 4,05 млрд куб. м активного газу або усього близько 8,5 млрд куб. м разом із буферним. Вже на 17 липня запаси природного газу в українських підземних сховищах газу перевищили 9 млрд куб м. Сховища були заповнені на 29,2%.
З позитивних моментів: обсяги закачування газу залишаються помітно вищими, ніж минулого року. Так, з початку липня до українських ПСГ закачано понад 940 млн куб м природного газу, в 1,9 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Всього у липні очікується закачування газу до сховищ на рівні понад 1,7 млрд куб м, що стане найбільшим місячним обсягом закачування за два роки, з серпня 2023 р.
Але попри високі обсяги закачування, у порівнянні з минулим роком у сховищах зберігається на 13,9% або 1,45 млрд куб м менше газу. Цьогорічні запаси залишаються найнижчими як мінімум за останні 12 років, хоч відставання від минулого року скорочується.
За оцінками ExPro, вже на початку серпня запаси в українських ПСГ досягнуть 10 млрд куб м. Але цього недостатньо. Крім того, існують проблеми, на які варто зважати: російські обстріли та відсутність грошей на закупівлю палива. Інфраструктура – під прицілом До 2025 року удари по газовій інфраструктурі виглядали радше точковими. Але після зупинки транзиту російського газу територією України картина кардинально змінилася. Росіяни почали наполегливіше атакувати саме об’єкти газовидобутку на сході України. Постраждали як активи Групи Нафтогаз, так і приватних компаній. Атаки тривають і досі: остання була зафіксована у ніч проти 22 липня.
Систематичні удари по газовій інфраструктурі призвели до значних руйнувань об’єктів газовидобутку, газопроводів та розподільчих станцій. Вони спричинили перебої у газопостачанні та створили гуманітарні виклики для цивільного населення.
Наслідком атак на газовидобуток стало зростання потреби України в імпорті газу. Воно ссвоєю чергою створює додаткове навантаження на державний бюджет та підсилює залежність від зовнішніх постачань.